Опубликовано director 26 Июн 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
При вирішенні питання пропуску строку звернення з позовом до суду щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, суди повинні з’ясувати дату отримання цієї постанови.
До такого висновку прийшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 686/28291/19 за позовом до Управління патрульної поліції у Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі,
Суд виходив з того, що аналіз норм статті 289 КУпАП і частини другої статті 291 КУпАП свідчить, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, може бути оскаржена протягом десяти днів після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Аналогічна правова норма закріплена також у частині другій статті 286 КАС України, відповідно до приписів якої позовну заяву щодо оскарження рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі може бути подано протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Хмельницькій області із вимогою скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.
Суд першої інстанції залишив позов без розгляду, оскільки дійшов висновку, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності встановлений 10-дений строк, який обчислюється з дня винесення постанови.
Проте, Сьомий апеляційний адміністративний суд, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, зазначив, що строк повинен обчислюватися з моменту отримання оскаржуваної постанови.
Рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що постанова у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі) може бути оскаржена протягом десяти днів після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не пропустив строк звернення до суду, оскільки позивачем оскаржувану постанову отримано 11.10.2019, а позовну заяву подано до суду 16.10.2019, тобто у визначений законодавством строк, обчислений із моменту отримання постанови в справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Далее
Опубликовано director 26 Июн 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
ПОСТАНОВА 03 червня 2020 року Справа № 916/2800/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
7.6. Згідно з частиною 3 ст.635 ЦК України, зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Як вірно відмітив апеляційний суд, у пункті п.1.1 оспорюваного договору сторони узгодили, що продавець продасть, а покупець купить частину майнового комплексу в термін не пізніше ніж 31.12.2017.
Отже, оскільки передбачений укладеним 16.08.2017 між відповідачами попереднім договором термін здійснення купівлі-продажу зазначеного майна сплив, то в силу вказаної ч.3 ст. 635 ЦК України зобов`язання, встановлене цим попереднім договором, припинено.
При цьому, відповідно до частини другої статті 635 ЦК України сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Отже, наслідки порушення попереднього договору однією зі сторін розкриті у частині другій статті 635 ЦК України. І вони застосовуються, якщо інше не встановлено тим самим попереднім договором або актами цивільного законодавства.
❗️Положеннями ЦК України й інших актів цивільного законодавства прямо не передбачено такий правовий наслідок невиконання попереднього договору, як відшкодування збитків у спосіб визнання права власності на річ, що мала бути придбана в майбутньому за договором купівлі-продажу.
Припинення зобов`язання з попереднього договору внаслідок неукладення основного договору протягом встановленого попереднім договором строку ❗️унеможливлює спонукання до укладення основного договору в судовому порядку, виконання обов`язку в натурі чи виникнення основного договірного зобов`язання як правової підстави для виникнення в набувача права власності на майно.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 2 вересня 2015 року у справі №6-226цс14 та Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №401/3856/16-ц.
Далее
Опубликовано director 26 Июн 2020 в Новости | Нет комментариев
Згідно з абз. 1 п. 49.2 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ПКУ) (абз. 2 п. 294.1 ПКУ).
Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 ПКУ (п. 296.7 ПКУ).
Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) затверджена наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. № 578 (далі – податкова декларація).
У податковій декларації юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи відображають обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою (п.п. 296.5.4 ПКУ).
Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування (п. 292.14 ПКУ).
При перевищенні протягом календарного року обсягу доходу, встановленого п. п. 3 п. 291.4 ПКУ у розмірі 7 млн грн, суб’єкт господарювання зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення (п.п. 3 п.п. 298.2.3 ПКУ).
Тобто щоквартальне відображення факту не перевищення встановленого обсягу доходу у податковій декларації є показником, який підлягає декларуванню суб’єктом господарювання як платником єдиного податку.
Таким чином, юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи, у яких протягом звітного періоду відсутні доходи, що підлягають оподаткуванню єдиним податком, але у попередніх звітних періодах цього ж року було отримано та задекларовано дохід, то за поточний звітний період відповідно до п. 296.7 ПКУ платники мають знову задекларувати отриманий ними раніше дохід (без сплати єдиного податку).
За матеріалами ГУ ДПС у Тернопільській області
Далее
Опубликовано director 24 Июн 2020 в Главная | Нет комментариев
- Один місяць юридичного обслуговування в подарунок!
Кваліфіковане юридичне обслуговування — це важлива складова будь-якого успішного бізнесу. Юридичний аутсорсинг юридичних осіб є актуальним для всіх видів бізнесу, незалежно від того, є в компанії штатні юристи чи ні.
Переваги юридичного аутсорсингу:
- Професійна юридична допомога 24/7
Бувають ситуації, коли потрібно терміново врегулювати юридичне питання. Вам достатньо лише зателефонувати або написати смс в зручному для Вас мессенджері. У нас немає відпусток, лікарняних або декретів. Фахівці ЮК-Лєгал негайно візьмуться до роботи, з метою якомога швидше вирішити Ваше питання.
- Мінімізація витрат і економія бюджету компанії:
- юридичний аутсорсинг дозволяє заощадити до 50% бюджету вашої компанії на юридичний супровід діяльності. Більш того, сума, що сплачується за договором на юридичне обслуговування, включається до складу витрат і зменшує базу оподаткування юридичних осіб.
- Уклавши договір з ЮК-Лєгал на юридичний супровід діяльності, Ви наймаєте на роботу команду професіоналів, готових негайно приступити до вирішення поставлених питань. У той же час, утримання в компанії власного юридичного відділу обійдеться Вам значно дорожче.
Що включає в себе юридичний аутсорсинг?
| Консультації |
· письмові
· усні
|
| Робота с договорами |
· Разробка договорів
· Перевірка договорів наданий контрагентами
· Перевірка контрагентів перед заключением договору |
| Вдення листування та претензійна робота |
· Підготовка заяв, листів, запитів, звернень, скарг, заявок, ведення іншого листування |
| Кадрове діловодство |
· •Оформлення трудових відносин з працівниками: підготовка трудових договорів, прийом на роботу, переведення, звільнення
· Розробка локальних нормативних актів.
· Перевірка існуючих локальних нормативних актів (охорона праці, пожежна декларація і т.д.) |
| Представлення інтересів |
· Представлення інтересів на переговорах с третіми особами
· Супровід при перевірках контролюючих органів |
| Представництво в суді |
· Оцінка перспектив судового розгляду. Вивчення матеріалів справи з підготовкою письмового висновку
· Підготовка досудових претензій і відповідей на досудові претензії |
Оплатіть перші 3 місяці обслуговування та отримайте один місяць в подарунок!
На початку нашої співпраці, Юридична компанія-Лєгал готова заключити договір на тестовий період – 4 місяці, за ціною 3-х! Ви зможете оцінити якість нашої роботи на максимально вигідних для Вас умовах та в подальшому прийняти рішення щодо продовження співпраці.
*пропозиція діє тільки для нових клієнтів ЮК Лєгал.
Чекаємо Вашого дзвінка: (048)-701-88-71; 068-124-25-85; 097-754-79-48
Далее
Опубликовано director 24 Июн 2020 в Новости | Нет комментариев
Виправляти помилки, зроблені в записах у трудових книжках працівників, можуть тільки роботодавці, які власне такі неточні записи допустили. Виправлені відомості повинні повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.
Забороняється закреслювати раніше внесені неточні або неправильні записи в розділах «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження» і «Відомості про заохочення» трудової книжки. Спосіб виправлення даних у трудовій книжці шляхом закреслювання припустимо використовувати (у разі необхідності) тільки при коригуванні відомостей, наведених на титульному аркуші.
Разом з тим, Держпраці інформує, що відповідно до п. 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. N 58 зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім’я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім’я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.
Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім’я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
Під уповноваженим органом слід розуміти відділ кадрів або інший підрозділ установи, який здійснює оформлення приймання та звільнення працівників, або відповідальна особа установи, на яку покладено обов’язок ведення трудових книжок працівників (посадовою інструкцією).
Отже, відповідно до вищезазначених вимог Інструкції, запис до трудової книжки працівника щодо зміни прізвища повинен зробити роботодавець, в період роботи у якого працівник змінив своє прізвище.
Якщо ситуація із внесенням запису щодо зміни прізвища не може бути вирішена з об’єктивних причин (роботодавець ліквідований або перебуває на непідконтрольній території тощо), вважаємо, що відповідні записи можуть бути внесені до трудової книжки працівника новим роботодавцем.
Далее
Опубликовано director 24 Июн 2020 в Новости | Нет комментариев
В Україні запроваджено поетапне введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» прийнятого 05 грудня 2019 року (надалі також – «Закон України «Про внесення змін»), що спрямований на запровадження низки антирейдерських заходів та встановлення дієвих запобіжників щодо захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок. Про це повідомляє protocol.ua, пише agronews.ua.
Крім інших змін, з 16 липня 2020 року починають діяти нововведення, що стосуються поновлення договору оренди землі.
Законодавець, просто виключив частину 6 статті 33 з Закону України «Про оренду землі», та помістив її в новій редакції в Земельний кодекс України (надалі також – «ЗК України»), доповнивши главу 19 статтею 126-1.
Про що йде мова?
Статтею 32-2 Закону України «Про внесення змін» визначено, що поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 126-1 ЗК України.
Натомість, статтею 33 Закону України «Про оренду землі», також встановлено процедуру поновлення договору оренду землі.
Відповідно до неї, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.
До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.
При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України (надалі також – «ЗК України»). За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
В свою чергу, статтею 126-1 ЗК України, встановлено, що умова про поновлення договору оренди землі має встановлюватись в самому договорі.
При цьому, якщо мова йде про земельну ділянку комунальної або державної власності, то сторонам заборонено встановлювати умову щодо поновлення договору землі, окрім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.
Проте, укладаючи такий договір оренди, наприклад, для цілей забудови землі, станом на момент укладення договору оренди, будівель ще, відповідно, не буде, а тому і укладати договір оренди з такою умовою немає підстав.
Більше того, відповідно до статті 288 Податкового кодексу України, договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Постановою Кабінетом Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220.
Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України, сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Таким чином, сторони не можуть внести зміни до Типового договору оренди, а тому постає питання чи можливо буде поновити договір оренди землі комунальної або державної власності на новий строк за відсутності умови про його поновлення в договорі оренди.
Та чи буде в такому випадку застосовуватись частини 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі»,враховуючи, що нею передбачене переважне право на поновлення договору оренди землі незалежно від наявності умов про можливість поновити договір.
Щодо земель приватної власності, то статтею 126-1 ЗК України передбачено, що у разі якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах.
Договір вважається поновленим без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення та у разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору.
Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.
У разі якщо сторона договору бажає скористатися правом відмови від поновлення договору, вона має не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подати до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.
У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.
Законом України «Про внесення змін» запропоновано також нову редакцію статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до неї, відомості про право користування земельною ділянкою, що припиняється після завершення строку дії відповідного договору, містяться в Державному реєстрі прав з дня державної реєстрації набуття речового права до дня закінчення строку дії договору. Після закінчення строку дії договору державна реєстрація речового права припиняється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.
Відомості про право користування земельною ділянкою, за умови його поновлення, містяться в Державному реєстрі прав з дня державної реєстрації набуття речового права.
У разі подання стороною договору заяви про виключення з Державного реєстру прав відомостей про поновлення договору державний реєстратор виключає такі відомості з Державного реєстру прав і після закінчення строку дії договору державна реєстрація речового права, похідного від права власності, припиняється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.
У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру прав відомостей про поновлення договору до закінчення строку дії договору, за умови його поновлення після закінчення строку дії договору, державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.
Заява про державну реєстрацію припинення речового права на земельну ділянку, похідного від права власності, незалежно від наявності чи відсутності відомостей про поновлення договору може бути подана в будь-який час до припинення такого права.
Отже, Законом України «Про внесення змін» передбачені нововведення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, які є спірними та обмежуючи права орендарів, повністю захищають інтереси орендодавців, надаючи їм більше прав в частині вибору орендарів та відсутності обов’язку поновлювати договір оренди землі неодноразово з одним і тим же орендарем.
Крім того, враховуючи нововведення, може виникнути ситуація, коли орендар, користуючись переважним правом, звертається до орендодавця з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, а орендодавець в цей час подає заяву до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про виключення відомостей про поновлення договору. При цьому, відповідно до статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» звернутись із такою заявою сторона може в будь-який час до закінчення договору оренди землі.
Скоріше за все, такі зміни спрямовані на захист прав та інтересів орендодавців – фізичних осіб, коли у відносинах оренди вони є менш захищеною стороною відносин.
Проте, у випадку укладення договору оренди землі комунальної або державної власності, незахищеною стороною є саме орендар, який крім інших обмежень, з новими положеннями законодавства, не зможе бути впевненим, що беручи земельну ділянку у користування на певний строк, наприклад, для товарного сільськогосподарського виробництва, зможе продовжити договір оренди землі, а не вимушений буде думати, що робити із засіяними перед закінченням строку дії договору полями.
Отже, узагальнюючи, які нововведення на нас чекають:
Умова про поновлення договору має бути передбачена самим договором.
При цьому, забороняється вказувати таку умову в договорах, що стосуються оренди земель комунальної та державної власності, крім випадків якщо в крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.
Поновити договір оренди за мовчазною згодою можливо лише у разі наявності такої можливості в договорі оренди землі. При цьому укладати додаткову угоду більше не треба, пролонгація відбуватиметься автоматично.
Нові положення не поширюватимуться на договори, укладені до набрання чинності Закону.
Скористатись своїм право на відмову у поновленні договору оренди землі, може кожна із сторін, звернувшись до державного реєстратора не пізніше, ніж за місяць до закінчення такого договору.
При цьому, відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» звернутись із такою заявою сторона може в будь-який час до закінчення договору оренди землі.
Враховуючи все вищевикладене, забігаючи наперед мусимо визнати, що нас очікує цікава судова практика.
Далее
