Опубликовано director 15 Июн 2020 в Новости | Нет комментариев
Соответствующий законопроект “Об эффективном управлении имущественными правами правовладельцев в сфере авторского права и (или) смежных прав” опубликован на официальном сайте парламента.
Уточняется, что Министерство экономики разрешило собирать вознаграждение за авторский контент с импортеров с каждого проданного планшета, смартфона, телевизора и с офисной бумаги.
Согласно логике, от которой отталкиваются в законопроекте, владельцы телевизоров или смартфонов загружают на устройство фильмы или музыку бесплатно, из-за чего страдают авторы контента. Поэтому для предоставления награды собственникам прав импортеры техники якобы должны включать эти суммы в стоимость товары, выплачивая их организации коллективного управления, которая в свою очередь будет выплачивать средства авторам.
При этом переговоры по поводу размеров сборов с различных видов техники пока не увенчались успехом. Европейская бизнес-ассоциация, представляющая импортеров, считает предлагаемые тарифы пережитками прошлого. В свою очередь организация коллективного управления считает, что такая система существует в большинстве стран.
Отмечается, что сборы за частное копирование были введены в Украине еще в 2003 году во время аналоговых устройств. В последствии технологии изменились, а сбор остался. В мае 2018 года парламентом был принят закон об управлении имущественными правами, предлагающий платить процент за потенциальную возможность копирования. Однако если ранее покупка пустой аналоговой кассеты означала, что на нее что-то будет записано, сегодня покупка телевизора или смартфона не гарантирует загрузку контента.
Уточняется, что сборы с телевизоров и смартфонов по состоянию на сегодняшний день существуют не во всех странах, а сборы с бумаги изымаются только в трех странах мира.
Далее
Опубликовано director 12 Июн 2020 в Новости | Нет комментариев
Кабмин уполномочил Минюст на регулирование и надзор путем проведения плановых и внеплановых проверок, в том числе безвыездных, за деятельностью субъектов первичного финансового мониторинга:
- адвокатских бюро, адвокатских объединений и адвокатов, осуществляющих адвокатскую деятельность индивидуально;
- нотариусов;
- субъектов хозяйствования, которые предоставляют юридические услуги;
- лиц, оказывающих услуги по созданию, обеспечению деятельности или управлению юридическими лицами.
Соответствующие изменения внесены в Положение о Министерстве юстиции постановлением Кабмина от 10 июня 2020 года № 463.
Сейчас контроль Минюста не распространяется на лиц, предоставляющих услуги в рамках трудовых отношений, а также оказывающих услуги по созданию, обеспечению деятельности или управлению юридическими лицами.
Кроме того, Минюст дает рекомендации и разъяснения по вопросам применения законодательства в сфере предотвращения и противодействия легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, финансированию терроризма и финансированию распространения оружия массового уничтожения.
Вместе с тем закон о финмониторинге не предполагает, что адвокаты всегда должны контролировать своих клиентов.
Далее
Опубликовано director 12 Июн 2020 в Новости | Нет комментариев
Как известно, в Украине колоссальная проблема с невыполнением судебных решений – это касается как госорганов, так и частных лиц, которые категорически не стремятся добровольно исполнять свои обязательства. Реформа назрела давно и на ней неоднократно делали акцент европейские институции.
11 июня на сайте Верховной Рады, наконец, обнародован законопроект, внесенный Кабмином и разработанный Минюстом о реформе исполнительного производства № 3609 от 05.06.2020.
Не только физлицо-должник, но и руководитель юридического лица теперь может быть ограничен в поездках за границу. Изменения, помимо Хозяйственного процессуального и Гражданского процессуального кодекса, предусмотрены в законы «Об исполнительном производстве» и «О порядке выезда из Украины и въезда в Украину граждан Украины». А в некоторых случаях для наложения запрета на физическое лицо даже не потребуется отдельное решение суда.
Так, в Хозяйственном процессуальном кодексе (в версии Минюста) предусмотрено, что суд может вынести определение о временном ограничении в праве выезда за пределы Украины физического лица, которое является должником по неисполненным ним судебным решениям или руководителем юридического лица, являющегося должником – по неисполненным ним судебным решениям на срок до полного исполнения такого судебного решения.
В Гражданском процессуальном кодексе, как и в ХПК, вводится возможность запрета выезда за границу для руководителей юрлиц.
При этом из ГПК убирают условие о том, что запрет может быть применен только в случае, если такое лицо уклоняется от исполнения обязательств.
Более того, вместо формулировки «суд може постановити ухвалу» появляется предписывающая «суд постановляє»:
«Суд постановляє ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником — за невиконаним нею судовим рішенням, рішенням інших органів (посадових осіб) або керівником юридичної особи, яка є боржником — за невиконаним нею судовим рішенням, рішенням інших органів (посадових осіб) на строк до виконання зобов’язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні».
Таким образом, по Гражданскому процессуальному кодексу в версии Минюста запрет может быть наложен на юрлицо не только за невыполнение судебного решения, но и решения других органов (должностных лиц).
В данном контексте интересно, как этот закон в случае его принятия будет применяться к юридическим лицам публичного права и как он будет смотреться в комплексе с готовящимся к рассмотрению законопроектом Минюста об административной процедуре, который, по словам Дениса Малюськи, должен разгрузить судебные учреждения и передать некоторые споры с субъектами властных полномочий в компетенцию исполнительной власти.
Отметим, что исполнитель сам, без суда, сможет вынести постановление о запрете выезда за границу.
Так, проектом изменений предлагается дополнить Закон «Об исполнительном производстве» статьей 36-1, которой определить, что исполнитель своим постановлением устанавливает должнику — физическому лицу временное ограничение в праве выезда за пределы Украины в случае невыполнения:
- решения, по которому сумма взыскания превышает 20 размеров минимальной заработной платы (в 2020 году выходит 94 460 грн);
- постановления по делу об административном правонарушении, предусмотренном статьей 130 Кодекса об административных правонарушениях (управление транспортными средствами в состоянии опьянения);
- решения обязательственного характера повторно.
При этом для обеспечения прав лиц, выполнивших свои обязательства, этой нормой предлагается определить порядок снятия указанного временного ограничения.
Правда, из статьи 36-1 не совсем ясно, сможет ли исполнитель выносить такие постановления в отношении руководителя юридического лица, задолжавшего более 94 тысяч грн.
Она изложена следующим образом:
«Стаття 36-1. Тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України
- У разі невиконання боржником зобов’язань, покладених на нього рішенням, виконавець має право звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника — фізичної особи чи керівника боржника — юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
- У разі невиконання протягом двох місяців з дня відкриття виконавчого провадження боржником – фізичною особою рішення, за яким сума стягнення перевищує двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також у разі повторного невиконання боржником – фізичною особою рішень, за якими він зобов’язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець виносить мотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, яка затверджується керівником органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення.
Приватний виконавець у випадках, визначених абзацом першим цієї частини, може винести мотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, яка підлягає погодженню керівником структурного підрозділу територіального органу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень на території виконавчого округу приватного виконавця, в порядку, встановленому частиною третьою цієї статті, або звернутись до суду за встановленням такого обмеження.
- Постанова приватного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України підлягає погодженню не пізніше наступного робочого дня з дня її отримання.
…
- Під час виконання рішення про стягнення аліментів рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною, тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України встановлюється в порядку, визначеному цим Законом.
- Тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України знімається у разі отримання виконавцем документального підтвердження виконання в повному обсязі рішення боржником або ухвали суду про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
Постанова про зняття тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня з дня одержання відповідного документального підтвердження.
Постанова державного виконавця про зняття тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України затверджується керівником органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець».
Как поясняет Минюст, практика применения временного ограничения в праве выезда за пределы Украины в рамках принятого в 2017 году закона относительно усиления защиты права ребенка на надлежащее содержание путем совершенствования порядка принудительного взыскания задолженности по уплате алиментов дала свои плоды: состояние выполнения решений о взыскании алиментов значительно улучшилось.
Вместе с тем, по другим категориям решений исполнитель в соответствии с п. 19 части третьей ст. 18 Закона «Об исполнительном производстве» имеет право обращаться в суд за установлением временного ограничения в праве выезда должника – физического лица за пределы Украины до погашения задолженности по решению.
Учитывая это, с целью повышения эффективности исполнения судебных решений, установления действенных инструментов принуждения к должникам, которые не выполняют свои обязательства, в Минюсте считают целесообразным усовершенствовать существующий порядок применения к должникам временного ограничения в праве выезда за пределы Украины.
Отметим, что при обсуждении законопроекта частные исполнители (ЧИ) предупреждали о рисках необходимости согласования постановления ЧИ в Минюсте:
«Абзац 3 частини 2 цієї статті суперечить імперативним нормам ст. 19 Конституції України та ст. ст. 16, 17 ЗУ «Про органи і осіб…» та надає необґрунтованих та протиправних повноважень керівнику структурного підрозділу територіального органу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, що межують з втручанням в діяльність приватного виконавця.
Крім того, запровадження процедури «погодження» постанови приватного виконавця у такий спосіб створює корупційні ризики у виконавчому провадженні (вірогідність домовленості боржника з посадовцем структурного підрозділу територіального органу Міністерства юстиції України на стадії погодження постанови, та, як наслідок, безпідставної відмови у погодженні постанови в інтересах боржника, чи втрата документа чи навмисне затягування процедури погодження), з тих самих причин нівелює поняття «розумних строків» у виконавчому провадженні.
Водночас Ініціатор внесення таких змін не врахував передбачену законом персональну відповідальність (усі її форми, зокрема страхування) приватного виконавця у разі спричинення шкоди своїми діями чи бездіяльністю, а також кваліфікаційні вимоги до приватного виконавця, які між іншим, не менш жорсткі ніж до того самого керівника структурного підрозділу територіального органу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, який має погоджувати постанову приватного виконавця».
Привод
Также законопроект предусматривает, что в случае если должник без уважительных причин не явился по вызову исполнителя, исполнитель вправе вынести постановление о применении к должнику привода, которое направляется для исполнения в органы Национальной полиции.
Таким образом, привод значительно упрощается (на данный момент исполнитель вправе обратиться в суд о применении привода к должнику, но не факт, что суд такое требование удовлетворит).
Примечательно и то, что во время выполнения решений исполнитель имеет право на непосредственный доступ к информации о должниках, их имуществе, доходах и средствах, в том числе конфиденциальной и такой, которая содержит банковскую тайну, содержащейся в государственных базах данных и реестрах, в том числе электронных.
Далее
Опубликовано director 12 Июн 2020 в Новости | Нет комментариев
Уже больше месяца действуют новые жесткие правила финансового мониторинга, запретившие анонимные перечисления на сумму свыше 5 тыс. грн. Однако, согласно циркуляру НБУ 25-0006/20068, разосланном по банкам 22 апреля, украинцы могут делать оплаты без предъявления паспорта на сумму до 30 тыс. грн. UBR.ua обратился к ключевым банкам с запросом, как они соблюдают этот пункт.
Как следует из ответов, банковская система Украины находится в растерянности от этого правила финмона. Банки по-разному смотрят на него, а государственные Ощадбанк, Укрэксимбанк, Приватбанк вообще затруднились с ответом. Одно можно сказать точно: ограничение на перевод в 5 тыс. грн не является «железобетонным», украинцы могут перечислять без предъявления паспорта и куда большие суммы.
Закон о финмоне
28 апреля вступил в силу закон № 361-IX «О предотвращении и противодействии легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, финансировании терроризма и финансировании распространения оружия массового уничтожения», который, как известно, разрешает банкам пропускать анонимные переводы на сумму только до 5 тыс. грн. Однако в циркуляре Нацбанка есть оговорка – это ограничение не распространяется на случай:
«перечисления средств на сумму менее 30 тыс. грн для зачисления на счет получателя исключительно с целью оплаты стоимости товаров, работ, услуг, погашения задолженности по кредиту при условии, что субъект первичного финансового мониторинга (СПФМ), который предоставляет услуги по переводу средств получателю, может совершать отслеживание через получателя с помощью уникального учетного номера финансовой операции перевода средств и определить лицо, которое заключило договор с получателем о поставке товаров, выполнение работ, оказание услуг, предоставление кредита».
Другими словами, украинцы могут делать перечисления без предоставления паспорта и на сумму больше 5 тыс. грн (но не более 30 тыс. грн) при оплате за товар, работы, услуги, кредит, то есть практически по любым случаям. Но возможно это только в том случае, если банк каким-то образом сможет «совершить отслеживание» клиента без предъявления им каких-либо документов. В связи с этим UBR.ua запросил у банков уточнения по следующим вопросам:
- есть ли техническая возможность перепроверить заключенный договор с получателем с помощью уникального номера финансовой операции?
- могут ли банки на сегодняшний момент с помощью уникального номера финансовой операции определить лицо, которое заключило договор с получателем на поставку товара, работу, услуг или этот пункт по факту нивелируется и распространяется только на погашение кредита? Если нивелируется, то по каким причинам? Технические, неполная клиентская база для возможности связать параметры, которые требует данный пункт, и т.д.?
Различные банки дали свое видение решения этого вопроса.
Айбокс Банк:
Вероятнее всего, что такие платежи подпадают под исключения в части 18 подпункта 5 статьи 14 закона, когда речь идет о переводе средств на сумму меньше 30 тыс. грн.
Обычно все эти переводы — менее 30 тыс. грн зачисляются на счет получателя для оплаты стоимости товаров, услуг или погашений задолженности по кредиту.
Если Банк может через получателя средств, то есть через предприятие (клиента Банка), получить конкретные данные относительно личности плательщика, то есть лица, с которым предприятие (клиент Банка) заключил договор на поставку товаров, выполнение работ, оказание услуг, кредита и т.п., то такие платежи являются исключением из Закона.
Далее
Опубликовано director 11 Июн 2020 в Новости | Нет комментариев
Верховна Рада збільшила розмір соціальних виплат певним категоріям населення. Зокрема, соцвиплати підвищили пенсіонерам та дітям. Про це повідомляє прес-служба партії «Слуга народу» у своєму Telegram.
Тепер щомісячна доплата одиноким пенсіонерам віком 80+ становитиме 1100 гривень.
Допомога родинам, які виховують дітей з інвалідністю:
- до 6 років – 6 226,5 гривні;
- від 6 до 18 років –7 763 гривні.
Виплати для дітей, над якими встановлено опіку чи піклування:
- до 6 років – 4447,5 гривні;
- від 6 до 18 років – 5 545 гривень.
«Крім того, парламент надав одноразову поворотну допомогу малозабезпеченим сім’ям на основі повернення через два роки. Розмір такої виплати складає майже 70 тисяч гривень. Ці кошти родини зможуть використати на розвиток власної справи», — сказано у повідомленні.
Далее
Опубликовано director 11 Июн 2020 в Новости | Нет комментариев
Законом України від 16.01.2020 р. № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до ПКУ, в частині вимог до підтвердження даних, визначених в податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.
Зокрема визначено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, пов’язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, але не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів — не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).
Також внесено зміни щодо обов’язку платника податків у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку та надати оформлені відповідно до законодавства документи, підтверджуючі настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів.
У разі надання платником податків повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів (раніше було 90 днів).
У разі не відновлення документів, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому цим пунктом, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
З 01.01.2021 року наберуть чинності норми ПКУ, відповідно до яких:
— якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
— якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 ПКУ (протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки) платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважатиметься, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
— якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надасть в порядку п. 86.7 ПКУ документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
— у разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений ст. 82 ПКУ.
— у разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.
За матеріалами ГУ ДПС в Івано-Франківській області
Далее
Опубликовано director 11 Июн 2020 в Новости | Нет комментариев
Законопроект має привести питання кримінальної відповідальності суддів у відповідність до стандартів Ради Європи.
На сайті Верховної Ради опублікували текст законопроекту № 3500-3 «Про внесення змін до статті 375 Кримінального кодексу України щодо умисного ухвалення завідомо незаконного або необґрунтованого рішення суду». Автором є представник фракції «Слуга народу» Анастасія Радіна. На її думку, схвалення законопроекту допоможе привести питання кримінальної відповідальності суддів у відповідність до стандартів Ради Європи та виконання рекомендації GRECO (Групи держав проти корупції Ради Європи).
Новації
Автор пропонує внести зміни до статті 375 Кримінального кодексу. За умисне ухвалення завідомо незаконного або необґрунтованого рішення суду пропонується карати обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Якщо були вчинені ті самі дії, що спричинили тяжкі наслідки або з метою перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, пропонується карати позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
При цьому під істотною шкодою розуміється така, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у двісті п’ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Однак не зрозумілим є, які рішення можна вважати «незаконними, необґрунтованими». Це може створити джерело зловживань, а також тиску на суддівський корпус.
Далее
Опубликовано director 10 Июн 2020 в Новости | Нет комментариев
В Министерстве внутренних дел намерены запустить пилотный проект системы Custody Records для круглосуточного контроля в 11 подразделениях полиции Кировоградской и Днепропетровской областях. На сегодня система контроля работает в четырех изоляторах временного содержания в Сарнах, Кропивницком, Херсоне и Днепре, сообщает пресс-служба МВД.
Пилотный проект будет реализован в 10 подразделений Кропивницкой и одном — Днепропетровской областей. В дальнейшем системы будет расширена на все подразделения полиции.
«Система работает два года, и мы увидели положительные результаты. Она действует, как на защиту полицейскому, так и на защиту задержанного человека. Все действия записываются на видеокамеру, и в любое время мы можем проследить, кто что говорил и делал. С момента, когда эта система начала работать, в ИВС уменьшилось количество ложных обвинений относительно неправомерного обращения с задержанными», — заявил начальник Управления соблюдения прав человека Руслан Горяченко.
Данная система позволяет автоматизировать работу полицейского и исключает человеческий фактор, как причину незаконного насилия.
Далее
