17 червня, на засіданні Верховної Ради прийнято Закон «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії». Інформує прес-центр ВРУ.
Закон визначає правові, економічні та організаційні засади, пов’язані з погашенням заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії України.
Метою цього Закону є повне погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії України.
Законом запроваджуються наступні механізми погашенням заборгованості:
Проект Закону зареєстровано за №2386.
Далее
5 червня 2020 року у Верховній Раді зареєстровано проєкт Закону № 3609 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів».
Метою і завданням проєкту Закону є комплексне врегулювання питань організації діяльності органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів. Крім того, законопроєкт має на меті удосконалення процесу примусового виконання рішень, а також запровадження протидії зловживанням сторонами своїми процесуальними правами у виконавчому провадженні.
Для підвищення ефективності діяльності приватних виконавців положення проєкту Закону передбачають низку змін до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», які спрямовані на:
запровадження початкової підготовки приватного виконавця (проходження навчання та стажування особи, яка має намір здійснювати діяльність приватного виконавця, після складання кваліфікаційного іспиту (стаття 211);
скорочення з шести місяців до трьох терміну, після закінчення якого особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, матиме право скласти його повторно (частина сьома статті 21 Закону);
запровадження можливості здійснення приватними виконавцями своєї діяльності у формі бюро чи об’єднання (стаття 27);
запровадження єдиного підходу до стягнення виконавчого збору та основної винагороди приватного виконавця (пропонується врегулювати питання стягнення виконавчого збору та основної винагороди приватного виконавця у статті 27 ЗУ «Про ВП», зокрема, визначити перелік випадків, коли основна винагорода приватного виконавця не стягується, врегулювати питання стягнення основної винагороди приватного виконавця та виконавчого збору при повторному пред’явленні виконавчого документа до виконання, встановити порядок виконання постанови про стягнення основної винагороди приватного виконавця у разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу);
унормування та удосконалення порядків здійснення перевірок діяльності приватного виконавця та притягнення його до дисциплінарної відповідальності (статті 34, 38-43);
визначення порядку відновлення діяльності приватного виконавця. Наразі таке питання взагалі не врегульовано (стаття 451);
визначення порядку виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника різними виконавцями (стаття 30 ЗУ «Про ВП»).
Для запровадження протидії зловживанням сторонами своїми процесуальними правами у виконавчому провадженні, проєктом Закону удосконалюються положення процесуальних кодексів (ЦПК, ГПК, КАС) та передбачається обов’язок суду застосовувати зустрічне забезпечення у разі прийняття судового рішення про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або зупинення вчинення виконавчих дій виконавцем.
Крім того, змінами до Кримінального кодексу України запроваджується кримінальна відповідальність за втручання в діяльність державних та приватних виконавців, погрозу або насильство щодо державного чи приватного виконавця, умисне знищення або пошкодження майна державного чи приватного виконавця, а також посягання на їх життя. Запровадження такої відповідальності сприятиме не тільки протидії зловживанню сторонами своїми процесуальними правами, а й мотивації виконавців, їх захисту та неупередженому виконанню рішень (статті 343, 345, 347, 348 ККУ).
Для визначення єдиного підходу для нарахування заборгованості за аліментами платника аліментів, який є фізичною особою – підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є фізичною особою, яка проводить незалежну професійну діяльність, проєктом Закону пропонуються зміни до статті 195 Сімейного кодексу України. Такі зміни дозволять уникнути зловживанням шляхом приховування доходу та неналежної сплати аліментів боржниками вказаної категорії.
Крім того, проєктом Закону удосконалюється існуючий порядок застосування до боржників тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Пропонується доповнити ЗУ «Про ВП» статтею 361, якою передбачатиметься обмеження боржника у праві виїзду за межі України за постановою виконавця.
Для діджиталізації процесу примусового виконання рішень та скорочення строків вчинення виконавчих дій проєктом Закону пропонується:
розповсюдження автоматизованого арешту коштів боржника не тільки на виконавчі провадження про стягнення аліментів, а й за всіма категоріями рішень, що сприятиме фактичному виконанню рішень (стаття 8 ЗУ «Про ВП»). Крім того, зміни до статті 8 ЗУ «Про ВП» передбачають удосконалення взаємодії органів державної виконавчої служби, приватних виконавців з державними органами, банками та іншими фінансовими установами через автоматизовану систему виконавчого провадження.
Для удосконалення порядку реалізації арештованого майна, зміни до статті 61 ЗУ «Про ВП» визначається мінімальна ціна продажу арештованого майна, конфіскованого за рішенням суду. Нереалізоване майно, конфісковане за рішенням суду, виставлятиметься на повторні електронні торги за ціною, не меншою, ніж сума загальнодержавних податків і зборів, що відповідно до Податкового кодексу України підлягають сплаті при операціях з реалізації такого майна.
Крім того, в проєкті Закону пропонується удосконалення законодавства за результатами моніторингу ефективності реалізації ЗУ «Про ВП» і Закону Украъни «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Так, положення проєкту Закону передбачають:
усунення колізії норм ЗУ «Про ВП» та процесуальних кодексів, а також встановлення єдиної процедури оскарження дій виконавців, зокрема, визначення кола суб’єктів, строків оскарження дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення (статті 339, 341 ГПК, статті 447, 449 ЦПК, стаття 287 КАС);
удосконалення порядку виконання рішень зобов’язального характеру та визначення чіткої процедури виконання рішень про витребування майна, передачу майна стягувачу. Так, змінами передбачається право стягувача повторно звернутися до виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження у разі, якщо після фактичного виконання рішення боржник вчинив дії, внаслідок яких рішення не може вважатися виконаним. Також проєктом Закону визначається строк вчинення виконавцем виконавчих дій у разі невиконання боржником без поважних причин рішення, яке не може бути виконано без участі боржника;
удосконалення Єдиного реєстру боржників, зокрема, щодо внесення до реєстру боржників за рішеннями зобов’язального характеру, визначення порядку виключення боржників із реєстру у разі, якщо виконавчий документ перебуває на виконанні повторно (стаття 9 ЗУ «Про ВП»);
уточнюючі зміни до Законів України «Про нотаріат», «Про іпотеку», «Про судовий збір».
Так, положення статей 89, 91 Закону України «Про нотаріат» пропонується узгодити із нормами Закону України «Про виконавче провадження» щодо вимог до виконавчого напису нотаріуса та строків його пред’явлення до примусового виконання.
З метою забезпечення реалізації іпотекодержателем права на задоволення визначених договором вимог запропонованими змінами до статті 37 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі, якщо розмір основного зобов’язання перевищує вартість предмета іпотеки, визначену суб’єктом оціночної діяльності, іпотекодержатель має право звернутись до суду про стягнення різниці між вартістю предмета іпотеки та розміром забезпечених вимог. Змінами до статті 43 цього Закону удосконалюється підготовка до проведення прилюдних торгів та передбачається публікація повідомлень про торги на власному вебсайті організатора електронних торгів;
уточнення переліку підстав для закінчення виконавчого провадження у зв’язку зі змінами до Закону України «Про виконавче провадження» (стаття 39 ЗУ «Про ВП»);
запровадження додаткових заходів примусового виконання рішень про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною. Проєктом Закону передбачено, що після встановлення виконавцем факту повторного невиконання рішення боржником державний виконавець виносить постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України та при кожному наступному невиконанні боржником рішення державний виконавець виноситиме постанову про накладення на боржника штрафу у подвійному розмірі (стаття 641 ЗУ «Про ВП»).
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду розглянув справу про визнання бездіяльності протиправною та відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, і дійшов висновку, що наведені позивачем обставини свідчать, що йому було завдано моральної шкоди, відшкодування якої є загальноприйнятою практикою Європейського суду з прав людини.
У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або місцевого самоврядування, суд повинен установити, чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив та чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, установити причинно-наслідковий зв’язок і визначити сумірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.
У практиці ЄСПЛ порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань і незручностей, зокрема через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди.
З огляду на це психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не призвели до тяжких наслідків у вигляді погіршення здоров’я, можуть свідчити про заподіяння моральної шкоди.
Оцінка рівня моральної шкоди залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік і стан здоров’я потерпілого. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача — органу державної влади чи місцевого самоврядування, а протиправність його дій та рішень презюмується — обов’язок доказування їх правомірності покладається на відповідача.
Зважаючи на ці обставини, КАС ВС дійшов висновку, що негативні емоції позивача внаслідок тривалого та умисного нерозгляду його звернення перебувають у причинно-наслідковому зв’язку з діями відповідача, а отже, завдають йому моральної шкоди.
Таким чином, Верховний Суд погодився з рішенням суду апеляційної інстанції, що позивачу було завдано моральної шкоди шляхом тривалого невиконання судового рішення відповідачем.
Водночас ВС відхилив наведені у касаційній скарзі доводи про те, що моральна шкода має бути відшкодована позивачу за рахунок держави в особі Державної казначейської служби, а не відповідача як органу виконавчої служби, та зазначив, що відшкодування може здійснюватися відповідачем як органом державної влади, що виступає представником держави під час виконання ним владних управлінських функцій.
Постанова Верховного Суду від 24 березня 2020 року у справі № 818/607/17 (адміністративне провадження № К/9901/17533/18) — http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88385320.
17.06.2020 Уряд продовжив дію адаптивного карантину до 31 липня.
⛔️ Заборонятиметься перебування в громадських будинках, спорудах та транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту. А в транспорті заборонятиметься перевезення пасажирів в кількості більше, ніж передбачено місць для сидіння.
Водночас оновлено механізми, за якими в регіонах зі значним поширенням COVID-19 може відбуватися посилення карантинних обмежень. Вони можуть встановлюватися щодо:
➖ проведення спортивних, культурних, релігійних та інших масових заходів;
➖ діяльності закладів, які надають послуги з розміщення;
➖ роботи метрополітену;
➖ перевезення пасажирів у всіх видах сполучень;
➖ відвідування закладів дошкільної освіти;
➖ роботи культурних закладів, фітнес-центрів та спортзалів;
➖ діяльності закладів харчування.
Регіоном зі значним поширенням COVID-19 вважатиметься регіон, в якому наявна одна з наступних ознак:
➖ завантаженість ліжок становить понад 50%
➖ середня кількість ПЛР- та ІФА-тестувань становить менш ніж 24 на 100 тис. населення протягом останніх 7 днів
➖ коефіцієнт виявлення випадків інфікування COVID-19 понад 11%
➖показник динаміки зростання випадків інфікування COVID-19 більш ніж 8 випадків 100 тис. населення.
Рішення про посилення чи послаблення обмежувальних заходів і надалі ухвалюватимуть регіональні комісії ТЕБ і НС на основі оцінки епідемічної ситуації.
Кабмин рассматривает возможность изменения организации образовательного процесса в новом учебном году в условиях пандемии коронавируса.
Об этом говорится в программе деятельности Кабинета Министров, сообщают Украинские Новости.
В разделе программы деятельности Кабмина «Краткосрочные приоритеты деятельности правительства» есть пункт относительно подготовки образовательных заведений к учебному году 2020-2021 и организации учебного процесса в условиях пандемии. Также Кабмин выделил среди приоритетов организацию дистанционного обучения, завершение учебного года 2019-2020, проведение внешнего независимого оценивания, организацию пробного ЗНО в онлайн-режиме, а также вступительной кампании в учебные заведения в 2020 году.
Вполне вероятно, что в условиях пандемии с 1 сентября школьники начнут обучение дистанционно. Дети будут учиться с учетом индивидуального подхода. На период карантина детям придется осваивать школьную программу самостоятельно.
Как сообщила в.и.о. министра образования и науки, Любомира Мандзий, в программе «Завтрак с 1+1» она надеется, что в школе будут больше использовать технологии дистанционного обучения и это позволит постепенно перейти к другому формату обучения, в котором будет использована и классно-урочная система и технология смешанного обучения.
Глава МОН отметила, что учителям образовательных учреждений до конца июня будут предоставлены рекомендации относительно планирования структуры следующего учебного года. По ее словам будет «корректирующее обучение», с помощью которого учителя смогут определить на сколько ученики освоили материал, который они изучали дистанционно во время карантина. То есть предусматривается исключительно индивидуальный подход к каждому ученику.
Далее
Сьогодні, 17 червня, Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель». Про це інформує сайт парламенту.
Законопроектом №2280 врегульовуються питання встановлення меж громад; комплексного просторового планування територій громад, що скасовує необхідність розроблення декількох, споріднених за змістом, видів містобудівної документації та документації із землеустрою; унормування питань, пов’язаних із її затвердженням; нормування формування електронної картографічної основи для планування території; забезпечення реального зв’язку програм соціально-економічного розвитку із документацією із просторового планування, а також створення прозорого та неконфліктного механізму врахування громадських та приватних інтересів через прозорі громадські обговорення.
Положення Закону, зокрема, передбачають:
Законом також доповнено перелік вихідних даних, які зобов’язані отримувати розробники містобудівної документації даними про: об’єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам’ятки культурної спадщини, в тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території.
Законом врегульовано питання використання земель для сінокосіння, випасання худоби та заборони розорювання пасовищ.
Відповідні зміни внесено до Земельного і Водного кодексів, законів України «Про землеустрій», «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про Державний земельний кадастр», «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», «Про місцеве самоврядування в Україні», якими запроваджується можливість складання схем просторового планування території громади як інструменту комплексного управління у галузі використання земель громади, встановлення їх призначення, зонування території та визначення напрямів її збалансованого розвитку.
Далее
Верховний Суд встановив плату за оскарження штрафів поліції. Після такого рішення оскаржувати деякі штрафи недоцільно з економічної точки зору.
Раніше, відповідно до позиції Верховного Суду (постанова від 13.12.2016, провадження №21-1410а16) за оскарження постанови поліції судовий збір платити не потрібно було, – інформує 24 телеканал.
18 березня Велика палата Верховного Суду кардинально змінила правову позицію та зробила висновок, що при оскарженні постанов поліції потрібно сплатити судовий збір у розмірі 420 грн. (Провадження № 11-1287апп18).
Постанова набрала законної сили з дати її ухвалення й оскарженню не підлягає.
Отже, відповідно до позиції Великої палати, за подання позову в суд про скасування штрафу поліції за порушення ПДР громадянин повинен сплатити 420 грн судового збору (при середніх штрафах від 170 до 425 грн).
Далее
Сьогодні, 17 червня, Уряд планує розглянути проект постанови «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 р. № 375».
Зокрема, проектом акта пропонується доповнити перелк осіб, яким встановлено доплату до заробітної плати на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та протягом 30 днів з дня його відміни, категорією посадових осіб Державної митної служби України.
Зазначається, що необхідість встановити доплату таким посадовим особам виникла у зв’язку з відкриттям пунктів пропуску через державний митний кордон України та збільшенням кількості контактів посадових осіб Державної митної служби України з громадянами України, іноземцями, особами без громадянства в період дії карантину.
Нагадаємо, що даною постановою Уряд встановив, що на період дії карантину та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, встановлюється доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
Министерство здравоохранения предлагает запретить в Украине косметическую продукцию, в составе которой есть мутагены и канцерогены.
Об этом заявила заместитель министра здравоохранения Ирина Микичак во время онлайн-брифинга.
По ее словам, Минздрав разработал новую редакцию проекта постановления Кабинета министров об утверждении технического регламента на косметическую продукцию, и настаивает на исключении из состава этой продукции мутагенных и канцерогенных веществ.
«Такой проект постановления позволит гармонизировать техническое урегулирование по косметической продукции в Украине с европейским законодательством. Он также позволит устранить юридические, административные и технические барьеры в торговле со странами Евросоюза и выполнять обязательства Украины по имплементации положений законодательства ЕС в наше национальное законодательство» , — пояснила замминистра.
По словам Микичак, на сайте Минздрава для общественного обсуждения опубликован проект распоряжения
«Об одобрении концепции государственной целевой программы создания и развития внутреннего производства высококачественных лекарственных средств для профилактики и лечения особо опасных инфекционных и других заболеваний для обеспечения госнужд Украины в 2020-2025 годах».
Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання особою без громадянства» № 2335. Про це повідомляє прес-служба парламенту.
Законом встановлюється процедура визнання особою без громадянства, що в подальшому надасть змогу для таких осіб законно перебувати на території України, отримати документ, що посвідчує їх особу та підтверджує законність проживання на території України — посвідку на тимчасове проживання та посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, а за умови проживання на території України у зазначеному статусі понад 2 роки – отримати дозвіл на імміграцію та посвідку на постійне проживання.
Законом вносяться зміни до ряду законів України, які врегульовують питання надання особам, які звернулися із заявою про визнання особою без громадянства, права на безоплатну вторинну правову допомогу та звільняють їх від сплати судового збору та авансового внеску за виконання судових рішень, які стосуються оскарження рішень про визнання особою без громадянства, надають можливості особам без громадянства реалізувати право на працю та належні умови життя.
Так, у Законі України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» зокрема: удосконалюється визначення терміну «особа без громадянства», що узгоджується із терміном «апатрид», визначеним Конвенцією про апатридів; дається визначення термінів «дитина, розлучена із сім’єю», її «законні представники»; передбачається, що із заявою про визнання особою без громадянства має право звернутися особа, незважаючи на законність чи незаконність її перебування на території України; особи, яких визнано особами без громадянства в порядку, встановленому цим Законом, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважатимуться такими, які на законних підставах тимчасово проживають на території України на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України; доповнюється новою статтею 61, якою визначається процедура визнання особою без громадянства.
Також внесено відповідні зміни до законів України «Про імміграцію», Кодексу адміністративного судочинства України, законів України «Про безоплатну правову допомогу», «Про судовий збір», «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», «Про виконавче провадження», «Про зайнятість населення».
Далее
