Кабмін ухвалив постанову, якою визначено, що під час перереєстрації транспортного засобу (вживаного) проведення експертного дослідження не є обов’язковим, за винятком ввезення вживаних автомобілів з-закордону вперше.
Про це нагадали в Департаменті комунікації МВС та зазначили, що таким чином, процедура купівлі-продажу автомобіля стає ще зручнішою: необхідно записатися в електронну чергу на конкретно визначену дату й час (онлайн або через термінал) та отримати послугу, витративши лише близько 25 хв.
Тим не менше, за бажанням продавця або покупця можна провести експертне дослідження транспортного засобу і реєстраційних документів до нього з видаванням висновку експертного дослідження на бланку установи.
Заступник Глави МВС Богдан Драп’ятий наголосив, що здебільшого немає практичної потреби проводити експертне дослідження автомобіля батьків під час здійснення його перереєстрації на дітей або родичів чи в інших подібних випадках.
Джерело:https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Уряд визнав такими, що втратили чинність, розпорядження вiд 2 березня 2022 р. № 198-р «Про забезпечення здійснення розрахунків населення в умовах воєнного стану» (далі — розпорядження № 198-р) та вiд 11 березня 2022 р. № 212-р «Про забезпечення здійснення розрахунків підприємств, установ, організацій в умовах воєнного стану» (далі — розпорядження № 212-р).
Зазначеними розпорядженнями було дозволено здiйснення видаткових операцій з рахунків, на які накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту та визначено умови їх здійснення.
Так, розпорядженнями № 198-р та № 212-р передбачалось тимчасово (до припинення чи скасування воєнного стану) дозволити:
1. фізичним особам здійснювати видаткові операції з рахунків, на які накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом щодо такої особи не перевищує 100000 (сто тисяч) гривень;
2. юридичним особам — боржникам здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти на яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно на такi цiлi:
виплата заробітної плати в розмiрi не більше 5 мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника юридичної особи — боржника;
сплата податків, зборiв та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
здійснення розрахунків за правочинами — для підприємств та господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі.
Втім, 6 травня 2023 року набув чинності Закон, яким передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні якщо на кошти боржників накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, то:
1) фізичні особи — боржники можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови, що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у визначеному порядку. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється;
2) юридичні особи — боржники, самозайняті особи можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Саме тому, з метою приведення нормативно-правових актів Кабінету Міністрів у відповідність до Закону № 3048, розпорядження № 198-р та № 212-р визнано такими, що втратили чинність.
За повідомленням Міністерства юстиції
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Нотаріальна палата України звернулася до Державної прикордонної служби України щодо надходження скарг від нотаріусів та громадян щодо відмови на пунктах пропуску через державний кордон України у виїзді дітей за кордон у супроводі третіх осіб на підставі нотаріально оформленої заяви, викладеної на білому аркуші паперу. Про це повідомили в НПУ.
У НПУ зазначили, що нотаріальні дії в умовах воєнного стану вчиняються з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (зі змінами), якою з 06 березня 2022 року було запроваджено можливість засвідчення справжності підпису батьків на заяві про виїзд дитини в супроводі третьої особи на білих аркушах паперу з нанесеними на них за допомогою комп’ютерної техніки певних обов’язкових реквізитів нотаріусів.
«Акцентуємо на неправомірності мотивації прикордонних служб у відмові приймати заяви на виїзд дітей за кордон, посвідчені нотаріусами на білих аркушах паперу, через причину відсутності їх підтвердження. Законодавством не вимагалась і не вимагається підтверджувати чинність вчинення такої нотаріальної дії. У цьому контексті згідно з постановою перевірка дійсності стосується тільки довіреностей посвідчених на білих аркушах паперу. Також звертаємо увагу, що виїзд дітей за кордон оформлюється заявою батьків через нотаріальне засвідчення справжності підпису батьків на заяві, а не через довіреність», – ідеться в повідомленні.
Отже, нотаріально посвідчені заяви батьків на виїзд дітей за кордон, викладені на білих аркушах паперу з дотриманням положень Постанови, є дійсними та можуть без обмежень використовуватися третіми особами для реалізації повноважень, зазначених у заявах.
Як зазначається, з метою недопущення порушення прав дітей в умовах воєнного стану просимо врахувати вищевикладену інформацію під час реалізації покладених на Державну митну службу України та Державну прикордонну службу України завдань.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
10 червня 2023 року Верховна Рада прийняла евроінтеграційний Закон (урядовий проєкт № 6134) «Про захист прав споживачів».
Зазначений законодавчий акт спрямований на наближення національного законодавства про захист прав споживачів до законодавства Європейського Союзу та гармонізації системи захисту прав споживачів в Україні з принципами, підходами та практиками ЄС, інформує пресслужба Апарату Верховної Ради.
Ухвалений Закон дасть змогу:
імплементувати у вітчизняне законодавче поле директиви та регламенти ЄС у сфері захисту споживачів;
поширити дію Закону на сферу харчової продукції в частині економічних прав споживача;
визначити права та обов’язки споживачів в електронній торгівлі;
передбачити запровадження Єдиного державного веб-порталу для споживачів у сфері електронної комерції;
визначити перелік інформації про продукцію та суб’єкта господарювання, яку він повинен надавати при здійсненні електронної торгівлі, та відповідальність за відсутність такої інформації; крім того, відповідальність суб’єкта господарювання, що надає послуги торговельного електронного майданчику (маркетплейса) для розміщення товарів для продажу інших суб’єктів господарювання.
Також Держпродспоживслужбі надано право звертатися до провайдера інтернет-послуг щодо обмеження доступу до веб-сайтів (частини веб-сайту, програмного забезпечення) суб’єктів господарювання, які використовують нечесну підприємницьку практику та порушують законодавство про захист прав споживачів тощо.
Джерело:https://jurliga.ligazakon.net
Далее
10 червня Парламент схвалив у другому читанні та в цілому урядові законопроєкти № 9051 і 9052, розроблені Мінреінтеграції.
У міністерстві повідомили, що вони спрощують умови погашення окремих видів споживчих кредитів для ВПО й осіб, що проживають на уражених війною територіях.
Так, на період воєнного стану і протягом 30 днів після нього буде запроваджено механізм обов’язкової реструктуризації. Він діятиме за таких умов:
— якщо державна та соціальна матеріальна допомога та/або пенсійне забезпечення, благодійна допомога є єдиним джерелом доходу споживача та членів його сім’ї;
— якщо споживач є батьком чи матір’ю багатодітної сім’ї, які отримують субсидію на оплату житлово-комунальних послуг;
— якщо споживач або член його сім’ї є особою з інвалідністю внаслідок війни і сукупний розмір доходу споживача та членів його сім’ї не перевищує двох мінімальних заробітних плат.
Позичальники повинні постійно проживати або виїхати з території, на якій ведуться (велися) бойові дії чи ТОТ, не мати простроченої заборгованості станом на 23 лютого 2022 року.
Закон на базі проєкту 9051 також встановлює заборону вимагати прострочену заборгованість кредитору та колекторській компанії на період воєнного стану і протягом 30 днів після його закінчення.
А відповідно до Закону на основі проекту 9052 доходи позичальників, отримані внаслідок проведеної реструктуризації, звільняються від оподаткування.
Джерело:https://jurliga.ligazakon.net
Далее
8 червня набрав чинності Закон № 3065-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання вчинення нотаріальних та реєстраційних дій при набутті прав на земельні ділянки».
Документ офіційно опубліковано в газеті «Голос України» № 113 (8130) 7 червня 2023 року.
Нотаріальна палата інформує, що Закон № 3065-ІХ вносить зміни, зокрема, до:
— Земельного кодексу України;
— Закону «Про іпотеку»;
— Закону «Про оренду землі»;
— Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;
— Закону «Про оренду державного та комунального майна».
Частина друга статті 130 ЗК доповнена новим абзацом, відповідно до якого для визначення загальної площі земельних ділянок с/г призначення у власності громадянина України площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що належать на праві спільної сумісної власності подружжю, враховується у загальній площі земельних ділянок лише того з подружжя (колишнього подружжя), за яким зареєстровано право власності.
Частину четверту статті 130 ЗК доповнено абзацами, згідно з якими перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки с/г призначення вимогам, визначеним цією статтею, у визначеному Кабміном порядку, не здійснюється при набутті у власність земельних ділянок с/г призначення площею:
— для ведення садівництва — не більше 0,25 гектара;
— для ведення ОСГ, розташованих у межах населених пунктів, — не більше 2 гектарів.
При набутті у власність земельної ділянки с/г призначення без здійснення перевірки набувач до вчинення правочину про перехід права власності подає нотаріусу, який посвідчує відповідний правочин, або нотаріусу, який його заміщує, заяву про дотримання вимог цієї статті, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально.
Суттєві зміни внесено до статті 130-1 ЗК, яка регулює переважне право купівлі земельної ділянки с/г призначення, зазначає Нотаріальна палата України.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Закону № 3065-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто 8 червня 2023 року.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Кабмін уніс зміни до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.
Відповідна урядова постанова від 2 червня 2023 року № 561 набрала чинності 7 червня.
Тарас Мельничук, постійний представник Кабінету Міністрів у Верховній Раді, розповів, що змінилося.
Постановою доповнено перелік поважних причин, відповідно до якого під час обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат календарні дні, не відпрацьовані з цих причин, виключаються із розрахункового періоду застрахованої особи, періодом, протягом якого працівник проходив строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або проходив військову службу за контрактом під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, коли за ним не зберігався середній заробіток за такий період і не сплачувався роботодавцем єдиний внесок.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
В Україні право на виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи (Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”). Застрахованими є, зокрема, і фізичні особи-підприємці (ФОП), які cплатили страхові внески.
Це роз’яснили у ПФУ.
При цьому страхові внески мають бути сплачені у строки та у розмірі, визначеному законодавством, і не можуть бути меншими за розмір мінімального страхового внеску (у 2023 році – 1474 грн).
Розмір та особливості оплати
Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності обчислюється виходячи із доходу ФОП, з якого сплачено страхові внески, та залежить від страхового стажу ФОП. Система оподаткування, за якою працює ФОП, для оплати лікарняного значення не має.
Оплату лікарняного здійснюють органи Пенсійного фонду України.
У разі хвороби ФОП за рахунок Фонду оплачуються лікарняні лише з шостого дня непрацездатності.
Якщо ж листок непрацездатності видано у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, то він оплачується за рахунок Фонду з першого дня хвороби дитини, протягом всього періоду, коли дитина за висновком лікаря потребує догляду (але не більш як за 14 календарних днів).
Коли дитина віком до 14 років потребує стаціонарного лікування, лікарняні виплачуються за весь час перебування особи в стаціонарі разом з хворою дитиною.
Підстава для призначення
На підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність в Електронному реєстрі листків непрацездатності має бути сформовано лікарняний (відповідно до Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.06.2021 № 1234 ).
При цьому в графі листка непрацездатності “місце роботи” має бути зазначено, що він виданий ФОП, та вказано його прізвище.
Фінансування виплат
Підставою для фінансування страхувальників Пенсійним фондом України є оформлена ФОПчерез вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані суми страхових виплат за їх видами (в тому числі за найманих працівників).
Пенсійний фонд України здійснює фінансування на окремий поточний рахунок, відкритий в АТ “Ощадбанк” для зарахування страхових коштів, протягом трьох робочих днів після надходження заяви-розрахунку.
Важливо!
ФОП, які з певних причин не можуть скористатись електронним кабінетом на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, можуть скласти заяву-розрахунок в паперовій формі та подати її до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Цивільна особа, яка постраждала під час повномасштабної війни від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння, отримавши інвалідність, має право на встановлення двох причин інвалідності і вибирає одну із них: «особа з інвалідністю внаслідок війни» або «постраждалий внаслідок дії вибухонебезпечних предметів».
Про це повідомляє пресслужба МОЗ.
Верховна Рада України 12 січня 2023 року прийняла Закон України № 2864, яким внесено зміни до статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що вступив у дію з 5 лютого 2023 року.
Медико-соціальні експертні комісії (МСЕКи) можуть встановлювати причину – «особа з інвалідністю внаслідок війни» – на підставі висновку міжвідомчої комісії, яка працює при Міністерстві у справах ветеранів України. Положення про діяльність міжвідомчої комісії, перелік документів, період засідання розміщено на сайті Мінветеранів.
Крім того, цивільні особи, які постраждали внаслідок дії вибухонебезпечних предметів, мають право на отримання причини інвалідності як «постраждалі внаслідок дії вибухонебезпечних предметів» відповідно до Закону України «Про протимінну діяльність в Україні». Ця причина інвалідності встановлюється медико-соціальними експертними комісіями на підставі витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження стосовно факту одержання постраждалою особою поранення чи інших ушкоджень здоров’я від вибухонебезпечних предметів.
Перелік вибухонебезпечних предметів визначено статтею 1 Закону України «Про протимінну діяльність в Україні». Відповідно до статті 10 цього Закону допомога постраждалим особам передбачає надання медичної, психологічної, професійної та соціальної допомоги з метою зменшення наслідків ушкоджень, спричинених вибухонебезпечними предметами. Цим Законом також передбачається виплата постраждалим особам одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щорічної допомоги на оздоровлення у сумі, порядок призначення і виплати якої затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2021 року № 1020 «Деякі питання призначення і виплати одноразової компенсації та щорічної допомоги, передбачених Законом України «Про протимінну діяльність в Україні”.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Фахівці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) підготували серію консультацій щодо виконання боргових зобов’язань громадян.
Аби повернути борги стягувачам, виконавці можуть накласти арешт на майно для подальшої реалізації.
Проте є перелік речей, які точно не будуть описані та реалізовані. До них належать:
1. Предмети щоденного побутового особистого вжитку для задоволення щоденних фізіологічних та гігієнічних потреб (посуд, постільна білизна, засоби гігієни), речі індивідуального користування (одяг, взуття, всі дитячі речі).
2. Лікарські засоби, окуляри та інші вироби медичного призначення, необхідні боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, за медичними показаннями.
3. Меблі — по одному ліжку та стільцю на кожну особу, один стіл, одна шафа на сім’ю.
4. Один холодильник на сім’ю.
5. Один телевізор, персональний комп’ютер на сім’ю, один мобільний телефон — на кожну особу.
6. Запас питної води, продукти харчування, необхідні для особистого споживання боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, — з розрахунку на три місяці або гроші, необхідні для придбання запасів питної води та продуктів харчування для боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні, — з розрахунку трикратного розміру мінімальної заробітної плати, що діє на день звернення стягнення, на кожну особу.
7. Майно, необхідне для відправлення релігійних культів та ритуальних обрядів боржником, членами його сім’ї та особами, які перебувають на його утриманні, професійних занять боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні, якщо воно є єдиним джерелом доходу таких осіб, знаряддя особистої кустарної і ремісничої праці, книги.
8. Паливо, необхідне боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, для приготування щоденної їжі та опалення (протягом опалювального сезону) житлового приміщення.
9. Використовувані для цілей, не пов’язаних із провадженням підприємницької діяльності, племінна, молочна і робоча худоба (по одній одиниці), кролики (дві пари), птиця (п’ять штук), корми, необхідні для їхнього утримання до вигону на пасовища.
10. Насіння, необхідне для чергового посіву, та незібраний урожай — в осіб, які займаються індивідуальним сільським господарством (крім земельних ділянок, на які накладено стягнення).
11. Сільськогосподарський інвентар — в осіб, які займаються індивідуальним сільським господарством.
12. Допоміжні засоби реабілітації, що забезпечують компенсацію або усунення стійких обмежень життєдіяльності людей з інвалідністю та інших категорій осіб, автомобіль, яким відповідно до закону за медичними показаннями забезпечена людина з інвалідністю безоплатно або на пільгових умовах.
13. Призи, державні нагороди, почесні та пам’ятні знаки, якими нагороджений боржник.
Не може бути звернено стягнення за виконавчими документами на природний газ оператора газосховищ, що використовується для забезпечення власної господарської діяльності (у тому числі для власних виробничо-технічних потреб, покриття витрат та виробничо-технологічних витрат), та на природний газ оператора газотранспортної системи, що використовується для наповнення та забезпечення належного функціонування газотранспортної системи (у тому числі для власних потреб, виробничо-технологічних витрат, балансування газотранспортної системи).
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
