Украина возобновляет международное авиасообщение с 15 июня в соответствии с планом выхода из карантина. Однако украинцам после возвращения домой нужно будет находиться в режиме самоизоляции в течение 14 дней. Об этом сообщил министр здравоохранения Максим Степанов на брифинге, который транслировал телеканал «112 Украина».
«Если у вас есть желание выехать в Беларусь или в страну ЕС автомобильным транспортом, то вы можете это делать. На сегодня не существует никаких ограничений. Если мы говорим об авиасообщении, то, согласно тому плану выхода из карантина, смягчения, который был утвержден правительством, оно восстанавливается начиная с 15 июня», — заявил Степанов.
Далее
Національний банк України має намір дозволити небанківським фінансовим установам передавати один одному свої повноваження щодо здійснення операцій з приймання готівки, уклавши між собою відповідний договір.
Йдеться про небанківські фінансові установи, які мають ліцензію Національного банку на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків і є платіжними організаціями та/або учасниками платіжної системи.
Таке нововведення до порядку здійснення операцій із приймання готівки в гривнях для подальшого її переказу дасть можливість компаніям розширити сферу бізнес-діяльності, а споживачам – обирати зручні для них пункти обслуговування.
Відповідну норму містить проєкт постанови Правління Національного банку України «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 12 лютого 2013 року № 42», що пропонується для громадського обговорення.
Пропозиції до Проєкту приймаються до 26 червня 2020 року на поштову та електронні адреси Національного банку України.
Далее
Позивач зазначав, що відповідач необґрунтовано відмовив йому у прийнятті на роботу. Так, він отримав у міськрайонному центрі зайнятості направлення на працевлаштування на вакантне місце фельд`єгеря. Проте відповідач відмовив у наданні роботи, посилаючись на те, що на підприємстві відсутня вільна посада фельд`єгеря, оскільки дано згоду на укладення трудового договору з іншою особою.
Позивач просив суд визнати незаконною відмову у прийнятті його на роботу, зобов`язати державне підприємство спеціального зв`язку укласти з ним трудовий договір на посаду фельд`єгеря, стягнувши з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Суд першої інстанції задовольнив вимоги. Суд виходив з того, що відповідач необґрунтовано відмовив у прийнятті позивача на роботу, чим порушив його право.
Суд апеляційної інстанції дійшов іншого висновку та відмовив у позові. Суд вказав, що для роботодавця обов`язковим є наведення письмового обґрунтування відмови у працевлаштуванні безробітних, які направлені до роботодавця центром зайнятості. Саме по собі направлення з центру зайнятості не породжувало обов`язковість прийняття позивача на посаду фельд`єгеря.
Касаційний цивільний суд погодився з висновками апеляційного суду.
ВС зазначив, що однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Згідно зі статтею 22 КЗпП України забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу.
Суд роз’яснив, що стаття 22 КЗпП України передбачає наявність двох окремих складів правопорушень трудового законодавства при відмові у прийнятті на роботу, а саме: необґрунтована відмова у прийнятті на роботу і відмова у прийнятті на роботу за ознаками дискримінації особи у випадках, як прямо передбачених частиною другою статті 22 КЗпП України, так і в інших нормах законодавства.
ВС зазначив, що відповідно до положень статті 21 КЗпП України укладення трудового договору, як і будь-якої іншої двосторонньої угоди, потребує згоди не тільки працівника, а й власника або уповноваженого ним органу. Зазначеним забезпечується оптимальне узгодження інтересів роботодавця і особи, яка бажає укласти трудовий договір, інакше роботодавець буде позбавлений можливості у повному обсязі виконувати свої функціональні обов`язки щодо підбору та розміщення кадрів і нести відповідальність за той обсяг роботи, за який він відповідає за законом.
КЦС також дійшов висновку, що для роботодавця обов`язковим є наведення письмового обґрунтування відмови у працевлаштуванні безробітних, які направлені до роботодавця центром зайнятості. Саме по собі направлення з центру зайнятості не породжувало обов`язковість прийняття позивача на посаду фельд`єгеря.
А укладення трудового договору із позивачем потребує не тільки ініціативи, згоди та бажання самого працівника, але й згоди роботодавця із урахуванням його потреб та волі (постанова від 19.05.2020 у справі № 607/16424/18).
Далее
Велика Палата Верховного Суду розглянула справу № 342/180/17 про отримання кредиту шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку (простішою мовою — про кредитні картки).
Для винесення рішення ВП довелося відступити від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше прийнятій постанові від 24 вересня 2014 року (провадження № 6-144цс14).
Постанова ВП ВС від 3 липня 2019 року містить наступні висновки:
Водночас Велика Палата Верховного Суду погодилася із висновком судів попередніх інстанцій про те, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд — шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
При винесенні рішення були застосовані :
— резолюція Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» № 39/248, ухвалена 9 квітня 1985 року на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, у якій зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями;
— рішення Конституційного Суду України у справі №1-12/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» , у якій КСУ зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин і свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Далее
25 мая, депутаты Верховной Рады получили для ознакомления разработанный группой народных избранников законопроект (№3515), который предлагает создать предпосылки для повышения прожиточного минимума, привязав его уровень к проценту от среднемесячной зарплаты по стране за год. Сам документ был зарегистрирован в парламенте 20 мая.
Согласно госбюджету на 2020 год, на данный момент прожиточный минимум на одно лицо в расчете на месяц составляет 2027 грн. С июля он вырастет до 2118 грн, а с декабря – до 2189 грн. При этом отдельно для трудоспособных лиц он находится на уровне 2102 грн. С июля увеличится до 2197 грн, а с декабря – 2270 грн;
Как сообщается в сравнительной таблице к законопроекту, процентное соотношение размера прожиточного минимума к среднемесячной заработной плате должен составлять не меньше следующих показателей:
При всем этом, если фактический размер прожиточного минимума в течение 3-х месяцев превышает больше чем на 10% размер утвержденного прожиточного минимума, Кабмин должен рассмотреть вопрос о его повышении.
В законопроекте также уточняется, что для определения штрафов и денежных взысканий за административные, уголовные и другие нарушения предусматривается применять расчетную единицу, которая утверждается законом о госбюджете на соответствующий год.
Далее
З 1 червня розпочинається черговий етап послаблення карантину.
Міністерство охорони здоров’я дозволить роботу басейнів у рамках послаблення карантину. Це стало можливо після отримання нових даних про поширення збудника коронавірусної хвороби у воді.
Про це повідомив головний санітарний лікар України Віктор Ляшко, передає прес-служба МОЗ.
Він зазначив, що найближчим часом МОЗ надасть рекомендації по роботі басейнів.
«Отримані 26 травня нові дані щодо поширення збудника коронавірусної хвороби у воді, що підлягає постійній дезінфекції, дозволяють відкриття басейнів. Найближчим часом МОЗ надасть рекомендації з протиепідемічним нормам, яких необхідно дотримуватися у разі, якщо власник прийме рішення відкрити такий заклад», – зазначив Ляшко.
Відзначимо, в Україні з 1 червня розпочинається черговий етап ослаблення карантину. Зокрема, планують дозволити роботу спортзалів, залізничні перевезення, міжобласні автобусні перевезення та відвідування занять в освітніх установах. При цьому можливість роботи басейнів залишалася під питанням.
Далее
З метою спрощення реєстраційної процедури, забезпечення зручного та інтуїтивного пошуку необхідної форми заяви, полегшення та прискорення процесу заповнення відповідних документів Мін’юстом України було затверджено нові форми заяв, що подаються для державної реєстрації – вони почнуть діяти з 1 червня 2020 року (наказ Мін’юсту від 19.05.2020 р. № 1716/5 «Про оновлення форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»).
Важливо, що замість нинішніх 24-х форм заяв з 1 червня 2020 року буде використовуватися лише дев’ять – вони згруповані переважно за видом особи, щодо якої проводяться реєстраційні дії.
Відтепер, незалежно від дій, які необхідно провести, наприклад, щодо фізичної особи – підприємця (реєстрація фізичної особи підприємцем, включення відомостей про фізичну особу – підприємця до реєстру, зміни відомостей чи припинення), завжди подається одна затверджена форма заяви.
Основні правила оформлення заяв, що подаються для державної реєстрації, такі:
1) заява заповнюється друкованими літерами;
2) якщо певна сторінка заяви не заповнюється через відсутність відомостей, що містяться на ній, така сторінка не підписується заявником і не подається;
3) друк заяви може здійснюватися з обох сторін аркуша;
4) при обранні певних полів у заяві проставляється знак «V» або інший подібний знак, що свідчитиме про обрання певного поля;
5) відомості про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи чи засновника юридичної особи під час державної реєстрації змін чи реорганізації юридичної особи заповнюються виключно у разі, коли такі відомості потребують оновлення у зв’язку з певними змінами відомостей про таких кінцевих бенефіціарних власників;
6) заповнення у заяві більше відомостей, ніж необхідно, не заборонено та не є підставою для зупинення розгляду документів (наприклад, для державної реєстрації припинення юридичної особи окрім обов’язкового внесення відомостей про ідентифікаційний код заявником може бути внесено відомості про організаційно-правову форму та назву. Аналогічно і при державній реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем).
Звертаємо увагу, що відомості про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи чи засновника юридичної особи подають та в подальшому оновлюють усі юридичні особи, крім політичних партій, структурних утворень політичних партій, професійних спілок, їх об’єднань, організацій профспілок, передбачених статутом профспілок та їх об’єднань, творчих спілок, місцевих осередків творчих спілок, організацій роботодавців, їх об’єднань, адвокатських об’єднань, торгово-промислових палат, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій.
Увага! Подання заяв в частині обрання спрощеної системи оподаткування та/або добровільної реєстрації як платника податку на додану вартість та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій здійснюється з дня розміщення на вебсайті Міністерства юстиції України відповідного оголошення про можливість обрання спрощеної системи оподаткування та/або добровільної реєстрації як платника податку на додану вартість та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій шляхом заповнення відповідних сторінок заяв. Іншими словами, з 1 червня 2020 року заяви у зазначеній частині «не працюватимуть» – потрібно дочекатися спеціального оголошення Мін’юсту. До появи такого оголошення як і раніше, у разі виявлення заявником бажання обрати спрощену систему оподаткування та/або зареєструватися платником податку на додану вартість та/або включитися до Реєстру неприбуткових установ та організацій слід подавати окрему реєстраційну заяву.
Внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостей про номер телефону та/або адресу електронної пошти засновника/учасника, керівника чи члена керівного органу юридичної особи буде здійснюватися після доопрацювання програмних засобів цього реєстру.
Також для зручності заявників Міністерством юстиції України розроблено зразки заповнення заяв за найбільш популярними реєстраційними діями.
Ознайомити із зазначеними зразками, а також завантажити форми заяв можливо у рубриці «Форми заяв у сфері державної реєстрації» , яка розміщена на головній сторінці вебсайту Мін’юсту.
Позивач оскаржив звільнення його з роботи у зв’язку зі скороченням штату згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, просив суд поновити його на роботі на посаді у Миколаївській філії ДП «Адміністрація морських портів України», стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду залишив у силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову з огляду на таке.
Згідно з ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку зі змінами в із організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
Власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
При цьому роботодавець зобов’язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.
Встановивши, що позивачеві не були запропоновані усі наявні на підприємстві вакансії, включаючи 15 відокремлених підрозділів ДП «Адміністрація морських портів України», суди дійшли обґрунтованого висновку про порушення відповідачем вимог ст. 49-2 КЗпП України.
Крім того, позивач є членом первинної профспілкової організації працівників Адміністрації Миколаївського морського порту, однак відповідач не звертався до профспілки з письмовим поданням про надання згоди на звільнення позивача відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Згідно із ч. 1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), пунктами 2–5, 7 ст. 40 і пунктами 2, 3 ст. 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім визначених законом випадків.
Суди встановили, що профспілка працівників морського транспорту Миколаївського морського торговельного порту на запит суду відмовила відповідачеві в наданні згоди на звільнення позивача. Рішення мотивоване, зокрема, тим, що роботодавець запропонував позивачеві наявні вакансії лише у філії, а не на підприємстві загалом.
Постанова Верховного Суду від 6 травня 2020 року у справі № 487/2191/17 (провадження № 61-38337св18) – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/89153933.
Далее
На фоні послаблення в Україні карантину 25 травня дитячі садки поновлять свою роботу. Про це раніше заявляв очільник уряду Денис Шмигаль, передає УНН.
Однак, щоб перебування у дитячих закладах було безпечним, передусім для дітей, МОЗ затвердило певні рекомендації.
Так, серед загальних рекомендацій до роботи дитячих садочків, за даними МОЗ, є наступне:
Також дошкільні навчальні заклади повинні:
Водночас, як заявляв міністр охорони здоров’я Максим Степанов, серед рекомендацій МОЗ щодо роботи цих закладів немає пункту про обов’язкове носіння масок, тому відповідна інформація у деяких ЗМІ не відповідає дійсності.
Далее
Минюст в приказе № 1626/5 от 12.05.2020 определил порядок привлечения к ответственности за непредставление или несвоевременное представления юридическим лицом предусмотренной законом информации о конечном бенефициарном собственнике или о его отсутствии, или документов для подтверждения таких сведений о юридическом лице.
Приказом дополнен пункт 19 Порядка государственной регистрации юридических лиц, ФЛП и общественных формирований, которые не имеют статуса юридического лица, следующим:
в случае выявления государственным регистратором фактов непредставления или несвоевременного представления юридическим лицом предусмотренной законом информации о конечном бенефициарном собственнике (КБС) юридического лица или о его отсутствии, или документов для подтверждения таких сведений,
Положения настоящего пункта не применяются государственными регистраторами, которые являются должностными лицами Министерства юстиции Украины, его территориальных органов.
Этот Приказ вступает в силу через пять дней со дня, следующего за днем официального опубликования, кроме некоторых положений, внесенных в Порядок предоставления сведений из ЕГР юридических лиц, ФЛП и общественных формирований, которые вступают в силу с 15 июля 2020.
Изменения вносятся также в Инструкцию по оформлению материалов об административных правонарушениях.
В случае выявления соответствующих нарушений по непредставлению или несвоевременному представлению предусмотренной информации о конечном бенефициарном собственнике юридического лица или документов в подтверждение соответствующих сведений, а также в случае поступления такого уведомления регистратора, Минюст или его территориальный орган заказным письмом информирует об этом руководителя соответствующего юридического лица или лицо, уполномоченное действовать от имени такого юридического лица (исполнительного органа), с требованием о необходимости обращения в месячный срок в Министерство юстиции или соответствующий территориальный орган для составления протокола об административном правонарушении, ответственность за совершение которого предусмотрена ч. 6 статьи 166-11 КУоАП.
Согласно ч. 6 статьи 166-11 КУоАП непредставление или несвоевременное представление государственному регистратору предусмотренной Законом Украины «О государственной регистрации юридических лиц, физических лиц — предпринимателей и общественных формирований» информации о КБС юридического лица или о его отсутствии, или документов для подтверждения сведений о конечном бенефициарном собственнике юридического лица — влекут наложение штрафа на руководителя юридического лица или лицо, уполномоченное действовать от имени юридического лица (исполнительного органа), от одной тысячи до трех тысяч необлагаемых минимумов доходов граждан.
За материалами ЮА «Актив»
