Опубликовано director 14 Апр 2020 в Новости | Нет комментариев
13 квітня народні обранці прийняли Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» з пропозиціями Президента України (проект № 1049).
У прийнятому Законі враховано всі пропозиції Президента, які стосуються внесення змін до законів «Про державне регулювання виробництва i обiгу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробiв та пального» та «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
У Державній податковій службі очікуть, що ефективне функціонування єдиного рахунка вирішить велику кількість технічних проблем при перерахуванні платежів, оптимізує діяльність податкових органів і спростить життя бізнесу.
Законом виключено із Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» пункт 2 роздiлу II «Прикiнцевi та перехідні положення» Закону щодо змін до статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва i обiгу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробiв та пального» як такий, що не відповідає Конституції, Господарському кодексу, Закону «Про ціни і ціноутворення».
Законом пункт 1 частини десятої статті 9, пункт 1 частини дванадцятої статті 25 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» викладено з урахуванням внесених змін Законом «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи» від 14 січня 2020 року № 440-IX (набрав чинності 13 лютого 2020 року), за яких у наведених положеннях вживається термін «податковий орган» замість терміну «орган доходів і зборів».
Далее
Опубликовано director 13 Апр 2020 в Новости | Нет комментариев
У ГУ Держпраці у Херсонській області роз’яснили як оплачується лікарняний у період простою підприємства.
Законом № 1105 встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї страхових випадків, зокрема, тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві.
Враховуючи зазначене, у разі якщо застрахована особа не здійснює трудову діяльність (підприємство не працює та не оформлено простій) та не нараховується заробітна плата, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається.
Якщо під час простою підприємства не з вини працівника з оплатою не нижче від двох третин тарифної ставки передбачено вихід працівника на роботу і у зв’язку із настанням тимчасової непрацездатності ним було втрачено право на таку виплату (оплату за час простою), йому призначається допомога по тимчасовій непрацездатності на підставі виданого у встановленому порядку листка непрацездатності та обчислюється середня заробітна плата для розрахунку допомоги відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабміну № 1266.
Важливо!
Відповідно до ст. 23 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності не надається за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.
Далее
Опубликовано director 13 Апр 2020 в Главная | Нет комментариев
Нагадуємо, що 03.03.2020 року внесено зміни до Ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності, які вступають в законну силу 04.05.2020 року.
Так, для тих, хто має намір отримати ліцензію на дошкільну діяльність – відкрити приватний дитячий садок, повідомляємо про зміни, які вас чекають.
Вимоги до безперешкодного доступу до приміщення.
Заклад дошкільної освіти, фізична особа — підприємець або структурний підрозділ юридичної особи публічного чи приватного права, що провадить освітню діяльність у сфері дошкільної освіти, повинен забезпечити безперешкодний доступ до будівель, групових приміщень, якщо планується провадження освітньої діяльності для дітей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Ознаками безперешкодного доступу до будівель, групових приміщень, закладів дошкільної освіти та безпеки пересування для маломобільних груп населення є:
безпроблемне пересування на візку по території закладу (рекомендована висота бордюрів пішохідних шляхів на ділянці становить 2,5-4 сантиметри);
доступний заїзд до приміщень: відсутність порогів, наявність пандусів (за наявності технічних можливостей, які не перешкоджають пересуванню інших дітей);
наявність означення місцезнаходження (піктограми).
Інформація про умови доступності приміщення для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення розміщується у місці, доступному для візуального сприйняття дорослим, що супроводжує дитину.
Для закладів дошкільної освіти, введених в експлуатацію після набрання чинності цих Ліцензійних умов, доступність до будівель, групових приміщень закладів дошкільної освіти повинна відповідати державним будівельним нормам.
Керівник закладу.
Фізична особа — підприємець повинна відповідати вимогам до керівника закладу дошкільної освіти, що визначені Законами України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, або має право прийняти на роботу особу, яка відповідає таким вимогам та буде виконувати обов’язки, визначені законодавством для керівника закладу дошкільної освіти.
Відповідно Закону України «Про освіту», керівник здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти.
Керівник призначається засновником у порядку, визначеному законами та установчими документами, з числа претендентів, які вільно володіють державною мовою і мають вищу освіту.
Керівником закладу дошкільної освіти може бути особа, яка є громадянином України, вільно володіє державною мовою, має вищу освіту (для директорів державних, комунальних закладів дошкільної освіти — вищу педагогічну освіту), стаж педагогічної та/або науково-педагогічної роботи не менше трьох років (крім керівників приватних, корпоративних закладів освіти), організаторські здібності, стан фізичного і психічного здоров’я, що не перешкоджає виконанню професійних обов’язків.
Кожен працівник закладу дошкільної освіти, фізичної особи — підприємця або структурного підрозділу юридичної особи публічного чи приватного права чи інша фізична особа, яка провадить освітню діяльність у сфері дошкільної освіти, відповідно до законодавства повинні пройти обов’язковий профілактичний медичний огляд, що відображається в його (її) особистій медичній книжці та/або медичній довідці встановленого зразка.”.
Мова навчання.
Мовою дошкільної освіти є державна мова.
Але, зверніть увагу, що особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної та початкової освіти, поряд із державною мовою, мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується шляхом створення відповідно до законодавства окремих класів (груп) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд із державною мовою і не поширюється на класи (групи) з навчанням українською мовою.
Особам, які належать до корінних народів України, гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної і загальної середньої освіти, поряд із державною мовою, мовою відповідного корінного народу. Це право реалізується шляхом створення відповідно до законодавства окремих класів (груп) з навчанням мовою відповідного корінного народу України поряд із державною мовою і не поширюється на класи (групи) з навчанням українською мовою.
! Медичне обслуговування, організація харчування та прання (наявність харчоблоків і пралень) можуть забезпечуватися та здійснюватися шляхом залучення на договірних умовах інших юридичних осіб, що мають право надавати відповідні послуги.” Тобто, наявність у штаті медичного працівника вже не є обовязковою.
Матеріально-технічне забезпечення закладу дошкільної освіти, фізичної особи — підприємця або структурного підрозділу юридичної особи публічного чи приватного права, що провадять освітню діяльність у сфері дошкільної освіти, повинне відповідати вимогам законодавства у сферах дошкільної освіти, безпеки життєдіяльності дітей та охорони праці.
Нагадуємо, якщо Юридична компанія-Лєгал має великий досвід роботи у отриманні ліцензії на провадження діяльності у сфері дошкільної освіти. За консультацією та допомогою звертайтесь за телефонами: 097-754-79-74; 068-124-25-85
На період карантину у нас діють знижки на замовлення послуг, деталі уточнюйте за вказаними телефонами.
Далее
Опубликовано director 13 Апр 2020 в Новости | Нет комментариев
Кабинет Министров инициировал значительное повышение штрафов за поджог сухой травы.
Об этом в своем Telegram-канале сообщил премьер-министр Денис Шмыгаль.
«Из года в год весной во всех регионах все чаще наблюдаются случаи сжигания сухой растительности. Это не только создает угрозу пожаров, но и загрязняет воздух. Поэтому ответственность должна быть усилена», – заявил чиновник.
В связи с этим правительство инициировало значительное повышение штрафов за поджог сухой растительности.
«Мы предлагаем повысить штрафы с 85 гривен до 6 тысяч гривен», — добавил премьер-министр.
Далее
Опубликовано director 13 Апр 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
У разі продажу декількох товарів однією пропозицією, споживач має право отримати інформацію щодо змісту та вартості пропозиції, а також ціни таких товарів, робіт або послуг, взятих окремо
До такого висновку дійшла колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду під час розгляду у касаційному порядку адміністративної справи № 817/381/16 за позовом юридичної особи до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Рівненській області про визнання протиправними постанови про притягнення до відповідальності.
Суть спору полягає у тому, що дії Товариства стосовно продажу декількох товарів однією пропозицією, згідно висновків відповідача, здійснені з порушенням вимог частини першої-третьої статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідач застосував положення пункту 7 частини першої статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якими у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб`єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця — у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб`єкт господарської діяльності не веде обов`язковий облік доходів і витрат, — у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Постановою суду першої інстанції позов задоволено повністю, з огляду на те, що відповідач не надав суду доказів того, що при реалізації набору товарів була відсутня необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація про продукцію.
Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції про задоволення позову, виходячи з того, що в наборі були відсутні визначені ціни окремо на кожен товар.
Верховний Суд погодився з таким висновком та зазначив, що відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.
Колегією суддів також застосовано частину третьою статті 42 Конституції України, яка передбачає, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів; статті 415 та 416 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікована Законом України № 1678-VII від 16 вересня 2014 року, відповідно до яких Україна взяла зобов`язання забезпечувати високий рівень захисту прав споживачів, зокрема, через удосконалення інформації, що надається споживачам.
На цій підставі Верховний Суд дійшов висновку, що продавець, який реалізує продукцію, зобов`язаний подавати інформацію про ціну кожної одиниці продукції або однієї категорії продукції та ціну однієї стандартної одиниці цієї продукції, у тому числі у разі, якщо пропонується кілька товарів, робіт або послуг чи їх поєднання в одній пропозиції; невиконання таких вимог може бути підставою для притягнення до відповідальності, передбаченої Законом України «Про захист прав споживачів».
Постанова Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 817/381/16.
Далее
Опубликовано director 10 Апр 2020 в Новости | Нет комментариев
Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендує прийняти за основу законопроєкт №3105 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення правових основ діяльності Національної гвардії України».
Відповідне рішення члени комітету прийняли на засіданні, повідомляється на сайті Верховної Ради.
«Члени Комітету розглянули проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правових засад діяльності Національної гвардії України №3105.
Один з авторів законопроєкт народний депутат Максим Павлюк зазначив, що цим проєктом передбачається внести зміни до деяких законодавчих актів в частині посилення правоохоронних функцій Національної гвардії, а саме щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення, надання права проводити особистий огляд, огляд речей тощо.
Під час обговорення народні депутати відзначили його актуальність, підтримали прийняття за основу та пропонували зменшити термін підготовки до другого читання», — йдеться в повідомлені.
Нагадаємо, що Кабінет міністрів розглядає можливість введення в окремих регіонах комендантської години на вихідних.
Далее
Опубликовано director 10 Апр 2020 в Новости | Нет комментариев
Міністерство інфраструктури повідомило про впровадження єдиного квитка на всі види транспорту. Інформація про це розміщена на офіційному веб-сайті міністерства.
«Ми хочемо максимально підготувати інфраструктуру до повноцінного функціонування після завершення карантину й використовуємо всі можливості «безпечної готівки». Оплата послуг онлайн через платіжну систему нашого партнера VISA стане більш вигідною, ніж готівкова, як для перевізників так і для пасажирів», — наголосив міністр інфраструктури Владислав Криклій.
Міністерство інфраструктури та ДП «Галузевий центр цифровізації та кібербезпеки» працюють над запуском SmartTicket — єдиного електронного квітка, який дозволить пасажирам користуватися всіма видами транспорту (залізничний, міський, авіа) всіх перевізників на території України.
Далее
Опубликовано director 10 Апр 2020 в Новости | Нет комментариев
Кабинет министров Украины разрабатывает механизм выплаты государственной помощи на детей физических лиц-предпринимателей, которые из-за эпидемии COVID-19 вынуждены прекратить работу.
Об этом в эфире 1+1 сообщила министр социальной политики Марина Лазебная.
По ее словам, эта помощь будет назначаться на детей ФЛП, которые потеряли прибыль из-за карантина. Выплата составит один прожиточный минимум на одного ребенка.
Сумма может составлять от 1 779 грн до 2 218 грн в соответствии с возрастом ребенка.
Такие выплаты будут осуществляться во время действия карантина, а также в течение 30 дней после его завершения.
Лазебная добавила, что вопрос государственной помощи ФЛП обсуждали 9 апреля в Кабмине.
Далее
Опубликовано director 9 Апр 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Постанова Кабінету Міністрів України № 255 від 2 квітня 2020 р. № 255 вже викликала суперечки у суспільстві та додала клопоту органам, які покликані її застосовувати.
Мова йде про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Цією Постановою Уряд зобов’язав громадян з 6 квітня і аж до 24 квітня 2020 року дотримуватися низки заборон, у тому числі щодо відвідування громадських місць.
Наприклад, з 6 квітня 2020 р. забороняється:
1) перебування в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно;
2) перебування в громадських місцях осіб, які не досягли 14 років, без супроводу батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, інших осіб відповідно до закону або повнолітніх родичів дитини.
Міністерству внутрішніх справ та Національній поліції доручено посилити патрулювання громадських місць.
У суспільстві одразу почалося жваве обговорення, що ж можна вважати громадським місцем.
В Законі «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» зазначено, що громадське місце — частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під’їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Цим же законом забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів:
1) у ліфтах і таксофонах;
2) у приміщеннях та на території закладів охорони здоров’я;
3) у приміщеннях та на території навчальних закладів;
4) на дитячих майданчиках;
5) у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту;
6) у під’їздах житлових будинків;
7) у підземних переходах;
8) у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів;
9) у приміщеннях закладів ресторанного господарства;
10) у приміщеннях об’єктів культурного призначення;
11) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;
12) на стаціонарно обладнаних зупинках маршрутних транспортних засобів.
Забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів:
1) у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності;
2) у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян;
3) у приміщеннях гуртожитків;
4) в аеропортах та на вокзалах.
Забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів:
1) у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності;
2) у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян;
3) у приміщеннях гуртожитків;
4) в аеропортах та на вокзалах.
Дискусійним є питання, чи можна, за аналогією, всі вищезазначені місця вважати громадськими. Наприклад, той же таксофон. Хоч Олевський районний суд Житомирської області у справі № 287/856/19 мимохідь таки включив у перелік таксофон.
Правоохоронні органи тлумачать «громадське місце» розширено. Так, Національна поліція вважає, що перебування громадянина за межами власного житла вже є громадським місцем.
Раніше працівники правоохоронних органів користувалися визначенням, наведеним у вже скасованій Інструкції про єдиний облік злочинів 2010 року.
З 2016 року правоохоронці користуються Наказом Генеральної прокуратури від 6 квітня 2016 № 139 «Про затвердження Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань», згідно з яким:
«20. До громадських місць належать місця, що використовуються громадянами для спільної роботи, відпочинку, пересування, проведення масових заходів та інших потреб (вулиці, площі, вокзали, аеропорти, магазини, кафе, бари, ресторани, музеї, клуби, пляжі в період їх роботи, а також громадський транспорт під час перебування в ньому громадян, ділянки лісу, поля під час проведення на їх території організованих масових зібрань), приміщення вокзалів, пасажирські (приміські) потяги, літаки, катери, пароплави, перони, платформи, пристані та інші місця під час очікування посадки та висадки пасажирів.
- Не вважаються такими, що вчинені у громадських місцях, кримінальні правопорушення, що скоюються протягом тривалого часу (продовжувані кримінальні правопорушення), та кримінальні правопорушення, вчинені у приміщеннях, відведених для проживання (хоча б тимчасово), і тих, які виконують функції житла (власні домоволодіння, квартири, жилі кімнати будівель та приміщень готелів, гуртожитків, санаторіїв, пансіонатів, профілакторіїв, будинків відпочинку, кемпінгів), учинені в місцях загального користування за місцем проживання, на сходах, сходовій клітці, на горищах, у підвалах, ліфтах жилих будинків, учинені на території підприємств, установ та організацій (незалежно від обмеження до них доступу адміністрацією), крім випадків, коли особи, які знаходяться у вказаних місцях, своїми неправомірними діями порушують інтереси сторонніх осіб (наприклад особа, перебуваючи на балконі чи у вікні квартири, викрикує непристойні слова або своїми діями порушує спокій громадян).
- Не вважаються громадськими місцями території залізничних станцій, морських і річкових портів, аеропортів, вантажних районів та дворів, контейнерних площадок, території підприємств, установ та організацій залізничного, морського, річкового та повітряного транспорту, які не пов’язані з обслуговуванням пасажирів та які мають обмежений доступ.
- Із загальної кількості кримінальних правопорушень, учинених у громадських місцях, виділяються вуличні. Вулицею вважається відкрита частина території міста чи населеного пункту (крім приміщень та будівель), на якій перебувають громадяни, рухається транспорт і до якої є вільний доступ у будь-яку пору року та час доби. Також вулицею вважається проїжджа частина дороги, у тому числі автомагістралі, тротуари, площі, проспекти, бульвари, набережні, мости, шляхопроводи, естакади, проїзди, зупинки громадського транспорту, парки, сквери, провулки, завулки, двори, за винятком приватних домоволодінь, уключаючи зелені насадження та елементи благоустрою.
- Крім того, до кримінальних правопорушень, що вчинені в умовах вулиці, належать:
крадіжки з ресторанів, кафе, закладів громадського харчування, магазинів, ларків, кіосків, транспортних засобів, інших об’єктів, якщо проникнення в них здійснено безпосередньо з вулиці;
незаконне заволодіння транспортним засобом, якщо він знаходився на вулиці, біля будинків, на стоянках, які не охороняються.»
Проте юристи вважають, що не можна вважати громадським місцем звичайну вулицю.
Така позиція підкріплюється судовою практикою. Зокрема у справі N 481/127/20 Новобузький районний суд Миколаївської області зазначив, що «громадське місце — це місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під’їзди, а також підземні переходи, стадіони, тобто сама по собі вулиця, двір не є громадським місцем».
Суд у справі № 492/1484/16-п прийшов до висновку, що законодавством не визначено, що комунальний двір є громадським місцем.
Така ж позиція висловлена судами у справах № 221/7349/19, № 126/1735/19, № 126/1661/19, № 311/2850/19, № 287/856/19, № 221/3244/19.
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду у справі № 161/18338/19 зазначив, що приміщення прокуратури не є громадським місцем.
Як правило, за подібних обставин суди або закривають провадження у справі, або повертають протоколи до поліції для дооформлення.
Протилежну позицію зайняв Харківський апеляційний суд у справі № 640/12698/19. Апеляційний суд відмічає, що громадське місце характеризується своєю суспільною значущістю, для задоволення культурних, ідеологічних, політичних, естетичних, економічних та інших інтересів багатьох людей, що передбачає вільний доступ і їхнє спільне використання необмеженою кількістю людей. Під такі ознаки, окрім іншого, підпадають і вулиці.
Думки про те, що вулиця є громадським місцем, дотримується і суддя Марківського районного суду Луганської області у справі № 417/230/20.
У всякому випадку, якщо на Вас склали протокол, то необхідно звертати увагу на те, чи зазначено в ньому громадське місце.
На цьому наголосила суддя Сватівського районного суду Луганської області по справі N 426/3022/20, зазначивши у Постанові, що у порушення вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення АПР18 N 130141 від 24.01.2020 року не зазначено громадське місце, тобто точне місце скоєння адміністративного правопорушення, у відповідності до складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, за якою складено протокол, що є недопустимим і не може вважатись належним складенням зазначеного процесуального документу, та унеможливлює розгляд справи про адміністративне правопорушення з додержанням вимог ст. ст. 268, 277 КУпАП.
Далее
Опубликовано director 9 Апр 2020 в Новости | Нет комментариев
Как передает БизнесЦензор, соответствующее информационное письмо опубликовано на сайте налогового ведомства.
В частности, в разъяснении уточнено применение новых лимитов в связи с их вступлением в силу с 2 апреля.
Как сообщалось, 30 марта Верховная Рада приняла закон об обеспечении дополнительных социальных и экономических гарантий в связи с распространением коронавирусной болезни COVID-2019.
Среди прочего, в закон была пересена норма о повышении объема дохода предпринимателей для первой группы «упрощенки» с 300 тысяч до 1 миллиона гривен в год, для второй группы – с 1,5 млн грн до 5 млн грн, для третьей – с 5 млн грн до 7 млн грн.
Далее
