Юридическая Компания

Опубликованоdirector

Арешт рахунків «в один клік» або, що таке система автоматизованого арешту

Опубликовано 4 Фев 2020 в Новости | Нет комментариев

Арешт рахунків «в один клік» або, що таке система автоматизованого арешту

Міністерство юстиції цифровізує процес стягнення коштів боржників та повністю перейде до системи автоматизованого арешту.

Міністр юстиції України повідомив, що вже налагоджена співпраця з одним із банків, завдяки якій державний чи приватний виконавці можуть заарештувати рахунки, включаючи карткові, миттєво, натисканням кількох клавіш.

«Це надзвичайно ефективна система. Зараз обговорюємо питання, щоб до неї підключилися ще кілька банків. Також працюємо над тим, щоб до кінця року ця система була обов’язковою в роботі всіх банків. Від цього виграють всі, включаючи банки, які часто є стягувачами», — наголосив очільник відомства.

Разом з цим він повідомив, що у найближчому майбутньому для громадян будуть доступні нові послуги. Зокрема, готують зміни, які нададуть можливість державним та приватним нотаріусам реєструвати шлюби і розлучення. Крім того, готують законопроект про запровадження системи електронного нотаріату.

Далее

Відпустка вихователю дитячого садка тепер становить 56 календарних днів, зміни внесено постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 № 694

Опубликовано 4 Фев 2020 в Новости | Нет комментариев

Відпустка вихователю дитячого садка тепер становить 56 календарних днів, зміни внесено постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 № 694
ЦК Профспілки працівників освіти і науки України спільно з Міністерством освіти і науки України підготували на місця роз’яснення щодо надання у 2020 році щорічної основної відпустки вихователям закладів дошкільної освіти, зокрема й груп загального розвитку, за період роботи з 2019 по 2020 роки повної тривалості 56 календарних днів, незалежно від відпрацьованого робочого року.
Такі зміни щодо тривалості щорічної основної відпустки внесено постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 № 694 до основної постанови від 14.04.1997 № 346, якою затверджено Порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам».
Постанова КМУ № 694 набрала чинності з 1 січня 2020 року. Такої ж повної тривалості, залежно від посад та типів закладів освіти, має надаватися щорічна основна відпустка, а саме 42 календарних дні, – вихователям закладів вищої та післядипломної освіти, зокрема тим, хто працює в гуртожитках, та 56 календарних днів – вихователям інтернатів при школах, інструкторам з фізкультури, керівникам гуртків студій, секцій, інших форм гурткової роботи, асистентам вихователів закладів загальної середньої освіти.
Тим працівникам, які у 2019 році отримали відпустку за 2019-2020 робочий рік повної тривалості, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 346 тривалості (до внесення змін), додаткові дні відпустки у 2020 році не надаються.
Далее

Національний банк України (НБУ) спростив порядок розкриття банківської таємниці.

Опубликовано 4 Фев 2020 в Новости | Нет комментариев

Національний банк України (НБУ) спростив порядок розкриття банківської таємниці.

Національний банк України (НБУ) спростив порядок розкриття банківської таємниці.

Про це сказано в оприлюдненому в понеділок, 3 лютого, на сайті НБУ повідомленні. Згідно з офіційною інформацією, порядок розкриття банківської таємниці спрощено відповідно до закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування і покарання за набуття таких активів».

Ухвалений у жовтні минулого року Верховною Радою закон вніс і зміни до статті 62 закону «Про банки і банківську діяльність», що передбачають спрощення порядку розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю.

Відповідно д ухвалених змін, окремі держоргани можуть отримати за письмовим запитом без рішення суду доступ до інформації про операції за рахунками осіб, у тому числі й інформацію про контрагентів, навіть якщо їхні рахунки відкриті в інших банках.

В законі йдеться про такі органи, як Служба безпеки України (СБУ), Державне бюро розслідувань (ДБР), Національна поліція, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Антимонопольний комітет України та органи прокуратури України.

Саме з метою виконання цієї норми закону Нацбанк і упорядкував приписи щодо зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, зазначається в повідомленні НБУ.

Далее

Су не може виключити участника зі складу ТОВ, так як не має таких повноважень

Опубликовано 4 Фев 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Су не може виключити участника зі складу ТОВ, так як не має таких повноважень

Питання виключення учасника зі складу засновників ТОВ згідно з нормами закону «Про господарські товариства» належало до виключної компетенції зборів товариства. І суд не може їх підміняти.

З такими висновками судів попередніх інстанцій погодився й Касаційний господарський суд у справі №905/859/19.

ТОВ звернулося до господарського суду з позовом проти свого учасника про виключення його зі складу учасників. Позивач послався на відмову останнього від виконання рішення загальних зборів, що є порушенням статуту товариства. Крім того, відповідач, перебуваючи на посаді генерального директора ТОВ, усупереч

інтересам товариства та статуту, переоформив право користування земельними ділянками на ФГ, в якому він є єдиним засновником.

Як зазначив КГС у постанові від 16.01.2020, норми закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачають лише дві підстави для виключення учасника з ТОВ/ТДВ, при цьому за рішенням органів управління товариства, а не суду. Останній тільки перевіряє обґрунтованість і законність прийняття рішення про виключення учасника в разі подання тим відповідного позову. Водночас суд не може перебирати на себе повноваження органів управління товариства та приймати таке рішення самостійно.

Крім того, у переліку документів, які подаються для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток чи склад учасників ТОВ/ТДВ не згадуються.

Далее

У Раду внесли законопроект про державну реєстрацію

Опубликовано 4 Фев 2020 в Новости | Нет комментариев

У Раду внесли законопроект про державну реєстрацію

На офіційному сайті Верховної Ради України з’явився текст законопроекту №2803 «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з впорядкуванням діяльності у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань». Ініціатором схвалення законопроекту став Кабінет Міністрів України, а написали його представники Міністерства юстиції.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що урядом поставлено завдання комплексно врегулювати питання здійснення повноважень у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та бізнесу без участі районних державних адміністрацій (РДА). Для цього потрібно врегулювати законодавство.

Також наголошується на необхідності якнайшвидшого переведення частини реєстраційних послуг в електронну форму. Зокрема, створення умов для проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень в електронній формі та заяв, поданих в електронній формі через особистий кабінет заявника, за умови його ідентифікації за допомогою кваліфікованого електронного цифрового підпису або інших альтернатив.

Що пропонується

Законопроектом пропонується виключення РДА з числа суб’єктів державної реєстрації, делегування частини повноважень у цій сфері речових прав на нерухоме майно та бізнес посадовим особам Міністерства юстиції України та/або його територіальним органам.

До таких повноважень пропонується, зокрема, віднести проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі судових рішень, що набрали законної сили, які отримуються у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру судових рішень і мають наслідком зміну відомостей у відповідних реєстрах, заборону вчинення реєстраційних дій, а також державну реєстрацію на підставі документів, що подаються заявниками в електронній формі.

Передбачається, що такі заяви громадян та юридичних осіб в електронній формі можуть бути подані незалежно від місцезнаходження останніх, а їх опрацювання для заявників здійснюватиметься з мінімальними затратами часу та ресурсів. Зазначене відповідає Концепції електронного урядування в Україні та має сприяти зменшенню проявів рейдерства.

У зв’язку зі зміною складу суб’єктів державної реєстрації зберігання реєстраційних справ у паперовій та формування їх в електронній формах покладатиметься на територіальні органи Міністерства юстиції України.

Також на законодавчому рівні закріплюється принцип екстериторіальності державної реєстрації нерухомості, розташованої в межах Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, тимчасово окупованих територій Луганської та Донецької областей.

Крім того, з метою оптимізації та впровадження нової ефективної моделі державної реєстрації у законопроекті передбачаються норми, спрямовані на запобігання проявам рейдерства, такі як внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей паперових носіїв інформації про речові права, зареєстровані до 1 січня 2013 року; підписання протоколу всіма учасниками товариства з обмеженою відповідальністю, що брали участь у загальних зборах у разі прийняття загальними зборами учасників рішення щодо обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу тощо.

Дещо спрощується механізм встановлення повноважень особи представника, що звертається для проведення реєстраційних дій, а саме нотаріальна посвічена довіренність не вимагатиметься у випадку проведення реєстраційних дій щодо державного органу або органу місцевого самоврядування.

На виконання вимог Указу Президента України №837 в частині позбавлення Міністерства юстиції України повноважень щодо прийняття рішень про скасування реєстраційних дій у сфері державної реєстрації юридичних та фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, скасування рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та запровадження виключно судового порядку оскарження рішень державних реєстраторів тощо — проектом пропонується виключити статті 34 та 37 Закону про реєстрацію, що регулюють питання оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації до Міністерства юстиції. Набрання чинності цією нормою Закону передбачено 1 січня 2022 року.

Також передбачається внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань». Зокрема, чітко прописано, які документи подаються заявником для державної реєстрації постійно діючої арбітражної установи:

1) заява про державну реєстрацію постійно діючої арбітражної установи;

2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління засновника про створення постійно діючої арбітражної установи;

3) установчі документи постійно діючої арбітражної установи (положення, регламент).

Для державної реєстрації змін до відомостей про постійно діючу арбітражну установу подаються так самі документи плюс положення, регламент у новій редакції — у разі внесення змін, що містяться в установчих документах постійно діючої арбітражної установи.

Відтепер розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, здійснюється у день їх надходження (а не впродовж 24 годин, як раніше). А в разі надходження документів для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій після 15-ї години робочого дня або у вихідний чи святковий день, їх розгляд здійснюється не пізніше наступного робочого дня.

Далее

Частина українських законів матиме офіційний англійський переклад

Опубликовано 4 Фев 2020 в Новости | Нет комментариев

Частина українських законів матиме офіційний англійський переклад

З метою відкриття законодавства для інвесторів, які хочуть прийти в Україну, буде визначено перелік законів, які матимуть офіційний англійський переклад. Про це повідомив перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук під засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій.

Закони матимуть відповідну аутентифікацію від Міністерства закордонних справ України.

«Щоб людина, яка хоче зайти в Україну, могла підняти ці законодавчі акти і подивитися: від моменту супроводу її під час внесення інвестицій, до моменту захисту її у суді. Щоб вона могла адекватно усвідомлювати плюси і мінуси, ризики і небезпеки, які можуть у неї виникати», — сказав Перший віце-спікер.

Далее

Чи можливо скасувати усиновлення після повноліття: ВС КЦС

Опубликовано 4 Фев 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Чи можливо скасувати усиновлення після повноліття: ВС КЦС

Позивач просив суд визнати недійсним усиновлення та зобов`язати орган державної реєстрації актів цивільного стану внести відповідні зміни щодо недійсності усиновлення в актовий запис про народження і відновити первинні записи про його народження.

Позивач покликався на статтю 106 Кодексу про шлюб та сім`ю УРСР (в редакції, яка діяла на час прийняття рішення про усиновлення), відповідно до якої усиновлення може бути проведене без згоди батьків, якщо батьки невідомі; батьків позбавлено батьківських прав; батьків визнано недієздатними або безвісно відсутніми; батьки понад 6 місяців не проживають разом з дитиною і без поважних причин не беруть участі в її вихованні та утриманні, не виявляють щодо дитини батьківської уваги та турботи.

Особа зазначав, що йому на час здійснення усиновлення було повних п`ятнадцять років, позивач знав та пам`ятав свого рідного батька, не міг вважати усиновлювача своїм батьком, а тому процедура усиновлення не була дотримана, протиправно не було запитано згоди, як того вимагав закон.

Також позивач вказував на те, що підтримував зв`язок зі своїм рідним батьком до самої його смерті, спілкувався з матір`ю батька і вважав її бабусею, приймав участь у похованні рідного батька та бабусі. Після їх смерті була відкрита спадщина, а у зв`язку із тим, що позивач, внаслідок проведеного усиновлення та внесення змін до актового запису про його народження, не може довести наявність кровного спорідненого зв`язку, він не може брати участь у спадкуванні.

Суди всіх інстанцій дійшли висновку по відмову у позові особи.

Касаційний цивільний суд ВС вказав на те, що відповідно до статей 120, 121 Кодексу про шлюб та сім’ю України усиновлення могло бути визнано недійсним, якщо воно було проведено на підставі підроблених документів, або без наміру породити відносини, встановлені для батьків та дітей (фіктивне усиновлення), або особою, яка не могла бути усиновителем, лише за заявою особи, права якої були порушені усиновленням, а також за заявою органів опіки і піклування та прокурора. Правові підстави для скасування усиновлення визначалися статтею 123 КпШС, згідно з якою усиновлення скасовується, якщо воно суперечить інтересам дитини.

Суд зазначив, що, як правило, це має місце тоді, коли усиновитель перестає турбуватися про усиновлену дитину, негативно впливає на неї, залишає без піклування.

Суд касаційної інстанції звернув увагу, що відповідно до статті 124 КпШС скасування усиновлення не допускається, якщо до моменту пред`явлення вимоги про його скасування усиновлений досяг повноліття. Скасування усиновлення після досягнення усиновленим повноліття допускається, якщо діяння усиновленого (усиновителя) загрожують життю або здоров`ю усиновителя (усиновленого), другому з подружжя або їх дітям.

КЦС ВС вказав на те, що аналогічні підстави для скасування усиновлення щодо особи, яка досягла повноліття містяться у положеннях статті 238 СК України, згідно з якими скасування усиновлення не допускається після досягнення дитиною повноліття.

Усиновлення може бути скасоване після досягнення дитиною повноліття, якщо протиправна поведінка усиновленого, усиновлювача загрожує життю, здоров`ю усиновлювача, усиновленого або інших членів сім`ї. Усиновлення повнолітньої особи може бути скасовано судом за взаємною згодою усиновлювача і усиновленого або на вимогу одного з них, якщо сімейні відносини між ними не склалися. Суд зазначив, що усиновлення після досягнення повноліття може бути скасованим лише у разі, якщо діяння усиновленого (усиновителя) загрожують життю або здоров`ю усиновителя (усиновленого), другому з подружжя або їх дітям, або, якщо сімейні відносини між ними не склалися.

КЦС ВС зауважив, що позивач, який є усиновленим, на день звернення до суду з позовом виповнилося 57 років, тобто він досяг повноліття, а його позовні вимоги не обґрунтовуються виключенням із установленого частиною першою статті 124 КпШС правила про можливість оскарження усиновлення після досягнення повноліття, а саме діяння усиновленого (усиновителя) загрожують життю або здоров`ю усиновителя (усиновленого), другому з подружжя або їх дітям, суди установивши зазначені вище фактичні обставини, правильно вирішили спір по суті, та відмовили у задоволенні позову.

ВС дійшов висновку, що для розгляду цієї справи відсутня необхідність для застосування до спірних правовідносин положень статті 123 КпШС, яка передбачає визнання недійсним усиновлення з підстав відсутності згоди усиновленого, оскільки після досягнення особою повноліття, усиновлення може бути скасованим лише за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 124 КпШС (постанова від 29.01.2020 у справі № 387/1023/17).
Далее

Украинская таможня запускает услугу по онлайн-растаможке легковых автомобилей

Опубликовано 3 Фев 2020 в Новости | Нет комментариев

Украинская таможня запускает услугу по онлайн-растаможке легковых автомобилей

Украинская таможня запускает услугу по онлайн-растаможке легковых автомобилей.

Соответствующая услуга «ввоз легкового автомобиля» появилась в «Личном кабинете» на сайте Государственной таможенной службы Украины.

Таким образом, это даст возможность гражданам самостоятельно декларировать легковые автомобили, которые завозятся в Украину для растаможивания.

С помощью этого сервиса можно создавать как предварительную, так и основную декларацию, отслеживать статус, получать уведомления в процессе оформления, прикреплять документы и изображения, а также получать оформленную грузовую таможенную декларацию (ГТД) или карточку отказа в цифровом формате.

В правилах подачи декларации сказано, что если документ не будет зарегистрирован в течение дня, то его нужно будет переподавать. Также сообщается, что перед подачей предварительной таможенной декларации необходимо внести на счет соответствующей таможни денежный залог в сумме таможенных платежей, которые будут подлежать уплате при постановке автомобиля в режим свободного использования. А после ввоза авто, если его таможенная стоимость изменилась, нужно будет доплатить за растаможку на счет соответствующей таможни.

Потенциально, это нововведение должно облегчить процесс растаможки автомобилей и уменьшить затраты на услуги таможенных брокеров.

Далее

Набули чинності зміни Кодексу законів про працю України

Опубликовано 3 Фев 2020 в Новости | Нет комментариев

Набули чинності зміни Кодексу законів про працю України

1 лютого 2020 року в газеті «Голос України» опублікован Закон України від 12 грудня 2019 року № 378-IX «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України»(щодо усунення норм, які порушують права та законні інтереси роботодавців України). Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Закон України № 378-IX.

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести до Кодексу законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375) такі зміни:
1) в абзаці восьмому частини першої статті 431 слова «службових осіб органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службових осіб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами» замінити словами «працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України «Про державну службу»;
2) у статті 492:
перше речення частини третьої доповнити словами «крім випадків, передбачених цим Кодексом»;
після частини п’ятої доповнити новою частиною такого змісту:
«Вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України «Про державну службу», здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей:
про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів;
у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті;
не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень».
У зв’язку з цим частину шосту вважати частиною сьомою;
3) у статті 265:
у частині другій:
абзац другий замінити двома новими абзацами такого змісту:
«фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків — у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої — третьої груп, застосовується попередження;
вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення — у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення».
У зв’язку з цим абзаци третій — восьмий вважати відповідно абзацами четвертим — дев’ятим;
абзаци п’ятий та шостий викласти в такій редакції:
«недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці — у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;
недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», — у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої — третьої груп, застосовується попередження»;
абзаци восьмий та дев’ятий замінити трьома новими абзацами такого змісту:
«вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, — у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим — восьмим цієї частини, — у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення;
вчинення порушення, передбаченого абзацом дев’ятим цієї частини, повторно протягом року з дня виявлення порушення — у двократному розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення»;
після частини четвертої доповнити трьома новими частинами такого змісту:
«У разі сплати юридичною особою або фізичною особою — підприємцем, яка використовує найману працю, 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, передбаченого цією статтею, така постанова вважається виконаною.
У разі виконання припису центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та усунення виявлених порушень, передбачених абзацами четвертим — шостим, дев’ятим частини другої цієї статті, у визначені приписом строки заходи щодо притягнення до відповідальності не застосовуються.
Заходи щодо притягнення до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого абзацами другим, третім, сьомим, восьмим, десятим частини другої цієї статті, застосовуються одночасно із винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених при проведенні перевірки порушень».
У зв’язку з цим частини п’яту — сьому вважати відповідно частинами восьмою — десятою.
ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Далее

На суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору: ВС КГС

Опубликовано 3 Фев 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

На суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін  та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору: ВС КГС
ПОСТАНОВА 20 січня 2020 року Справа № 902/803/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін.
При цьому суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини
Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.
Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту (аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17)
Далее