Опубликовано director 27 Янв 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Позичальниця в розписці, окрім іншого, зазначила про передачу в заставу позикодавцеві транспортного засобу, а перед цим видала йому довіреність, якою уповноважила представляти її інтереси з усіх без винятку питань, пов’язаних із відчуженням цього майна, а також укладати від її імені договори купівлі-продажу, міни, оренди, позики, визначаючи на власний розсуд ціну та інші умови, одержувати належні їй за цими договорами грошові суми.
Позичальниця не повернула коштів у передбачений договором строк, позикодавець реалізував транспортний засіб шляхом укладення від імені позичальниці договору купівлі-продажу та залишив усі виручені кошти собі.
Позикодавець звернувся до суду з позовом про стягнення суми боргу та процентів за договором, а позичальниця подала зустрічний позов про стягнення майнової шкоди.
Вона мотивувала вимогу тим, що внаслідок реалізації предмета застави позикодавець у повному обсязі повернув собі борг і має відшкодувати різницю між вартістю проданого майна і сумою боргу.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено частково та стягнуто з позикодавця на користь позичальниці грошові кошти.
Суд першої інстанції вважав, що, незважаючи на відсутність заяв сторін у справі про зарахування зустрічних вимог, позикодавець, залишаючи у своєму користуванні грошові кошти, отримані від продажу майна, погодився на зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог, тому укладений між сторонами у справі договір позики вважається повністю виконаним у день продажу такого майна.
Верховний Суд не погодився з висновками судів попередніх інстанцій і вказав, зокрема, на таке.
Після настання строку повернення позики позикодавець мав право на стягнення з позичальниці тільки сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України. Оскільки суди не встановили, що позичальниця надала докази виконання свого обов’язку щодо повернення позики та сплати процентів за строк користування нею, то позикодавець має право на стягнення зазначеної суми позики та процентів, а тому первісний позов підлягає частковому задоволенню.
Верховний Суд не погодився з доводами судів першої та апеляційної інстанцій про те, що транспортний засіб на підставі довіреності та розписки перебував у заставі в позикодавця, оскільки застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ч. 1 ст. 574 ЦК України). Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про заставу» (в редакції Закону України від 6 липня 2010 року № 2435-VI) у випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об’єкти, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів.
Тлумачення ст. 601 ЦК України свідчить, що потрібно розмежовувати зарахування та заяву про зарахування. Адже сама собою наявність зустрічних однорідних вимог не призводить до їх зарахування і, відповідно, не припиняє зобов’язання. Необхідною і достатньою є наявність заяви про зарахування зустрічних вимог хоча б однієї зі сторін.
З огляду на відсутність заяви хоча б однієї сторони про зарахування суди першої та апеляційної інстанцій не мали підстав для висновку про те, що таке зарахування відбулося.
У ч. 12 ст. 265 ЦПК України передбачено, що у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
Оскільки первісний та зустрічний позов підлягали частковому задоволенню, то Верховний Суд провів зустрічне зарахування грошових коштів і стягнув різницю з позикодавця на користь позичальниці.
Із повним текстом постанови КЦС ВС від 15 січня 2020 року (провадження № 61-8487св18) у справі № 209/3022/16-ц можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87000505.
Далее
Опубликовано director 27 Янв 2020 в Новости | Нет комментариев
Решение является обязательным, окончательным и таким, которое не может быть обжаловано.
Конституционный суд Украины (КСУ) признал неконституционными положения, предусматривающие поэтапное увеличение пенсионного возраста для отдельных категорий лиц. Решение принято 23 января.
«Речь идет о поэтапном увеличении на пять лет возраста для выхода на пенсию на льготных условиях с учетом соответствующего стажа работы и на пенсию за выслугу лет для работников, определенных в оспариваемых нормах закона №213», – говорится на сайте КСУ.
Решение суда касается следующих лиц:
- работников, которые заняты полный рабочий день на подземных работах и на других работах с тяжелыми и вредными условиями;
- трактористов-машинистов, занятых на производстве с/х продукции;
- женщин, работающих трактористами-машинистами строительных, дорожных и грузо-разгрузочных машин;
- доярок и свинарок;
- женщин, занятых на производстве табака;
- работниц текстильного производства;
- женщин, работающих на с/х производстве и воспитавших пятерых и более детей;
- водителей городского общественного транспорта (автобусов, троллейбусов, трамваев) и грузовых автомобилей, которые работают на вредном производстве.
КСУ исходит из того, что у работников, которые работали во вредных условиях и соглашались на такую работу из-за возможности получения отдельных льгот, были объективные ожидания, что у них есть право выхода на пенсию на особых условиях.
Далее
Опубликовано director 24 Янв 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Відповідно до частин першої-другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У статті 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до статті 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
У справі, яка переглядається, аліменти на утримання дитини (2005 року народження) стягнуто у твердій грошовій формі — 200 грн.
08 липня 2017 року набрав чинності Закон України від 17 травня 2017 року
№ 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення захисту права дитини на належне утримання», яким частину другу статті 182 СК України викладено а такій редакції: «Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».
Відповідно до Закону України № 2475-VIII від 03 липня 2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилання захисту права дитини на належне утримання», який набрав чинності 28 серпня 2018 року, частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, відповідно до якого виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України.
Отже, починаючи з 28 серпня 2018 року виконавець повинен стягувати з боржника аліменти на утримання дитини у розмірі, не меншому, ніж мінімальний гарантований розмір, передбачений СК України.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року в справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зазначив про те, що законодавством, а саме частиною першою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.
Ураховуючи наведе, дії держвиконавця з направлення вимоги від 11 вересня 2018 року про проведення утримання аліментів з доходів боржника відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» відповідали вимогам положень статті 182 СК України та статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Далее
Опубликовано director 23 Янв 2020 в Новости | Нет комментариев
Кабмин представил результаты переписи населения
Кабинет министров представил результаты оценки численности наличного населения Украины. Об этом сообщили на пресс-конференции, сообщает корреспондент РБК-Украина.
Министр Кабинета министров Дмитрий Дубилет заявил, что численность населения Украины составила 37 млн 289 тысяч людей. Распределение по полу: 20,01 млн женщин, 17,28 млн мужчин.
«К сожалению эта цифра не включает людей, постоянно проживающих за рубежом и на оккупированных территориях. Это и количество людей, которые физически находится на территории Украины по состоянию на 1-е декабря 2019», — заявил он.
Он назвал все три метода сбора информации и заявил, что они дали приблизительно одинаковый результат:
1 метод. Данные мобильных операторов. Взяты данные о количестве абонентов за два месяца и исключены абоненты, которые были в сети меньше месяца. Исключены модемные устройства. Проведено масштабное социологическое исследование по количеству телефонов. Добавлены данные из реестров молодежи и людей пенсионного возраста.
2 метод — «елочка» — распределение людей по полу и возрасту. Использованы данные Госстата и реестров. Взяты данные Пенсионного фонда и экстраполированы через возрастную и половую информацию.
3 метод. Данные государственного реестра физического лиц.
«Максимальная разница между результатами вышла 2,86%. Для того, чтобы принимать эффективные управленческие решения большая точность не нужна», — добавил Дубилет.
Напомним, ранее состоялась пробная перепись населения. Это был подготовительный этап к проведению Всеукраинской переписи населения 2020 года. Перепись была в части Оболонского района Киева и в Песковской ОТО Бородянского района Киевской области.
Кроме того, министр Кабинета министров Дмитрий Дубилет говорил, что правительство планирует до конца года провести электронную перепись населения. По его словам, это поможет снизить расходы с запланированных 3,4 млрд гривен до 1,4 млрд гривен.
Также премьер-министр Алексей Гончарук заявлял, что в Кабинете министров Украины рассматривали возможность проведения цифровой переписи населения.
Ранее сообщалось, что в государственном бюджете Украины на 2020 год Кабинет министров заложил средства на проведение переписи населения. В частности, расходы на проведение запланированной в 2020 году Всеукраинской переписи населения предусмотрены в объеме 3,44 млрд грн, в том числе капитальные расходы — 1,59 млрд грн.
Далее
Опубликовано director 23 Янв 2020 в Новости | Нет комментариев
В правительстве нашли решение, которое позволит решить проблему с поддельными акцизными марками и сэкономит бизнесу и государству много денег и времени, сообщил сегодня министр Кабинета министров Дмитрий Дубилет на странице в Facebook.
Идея состоит в том, чтобы наносить на обычные акцизные марки штрих-код, который считывается стандартными для магазинов устройствами.
Министр рассказал, что сейчас в Украине до 50% алкоголя продается «в черную». По его словам, в борьбе с «черным рынком» многие страны пошли по пути внедрения электронных акцизных марок. В Украине было несколько попыток запустить такую систему, однако «под этим соусом распилили огромные бюджеты».
«Информацию об этих штрих-кодах не нужно будет передавать в отдельную систему, а лишь «пикать» в кассовый чек, как обычный товар. Получается, что эта система не будет требовать от бизнеса нового оборудования. А государству не нужно будет создавать отдельную ИТ-систему… Таким образом, у нас достаточно быстро может заработать система, которая «активирует» и «деактивирует» акцизные марки», – пояснил принцип работы новой системы чиновник.
Далее
Опубликовано director 23 Янв 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Постанова 21 січня 2020 року справа № 396/2046/18 провадження № 61-13411св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати — ОСОБА_3 . За життя 09 червня 1998 року мати склала заповіт, яким заповіла йому все належне їй на день смерті майно. Він є спадкоємцем першої черги і за заповітом і за законом, прийняв спадщину, так як на день смерті проживав разом з матір`ю.
ВС погодився і зазначив, зокрема – О.Б.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 як спадкоємець постійно проживав разом з матір`ю на час відкриття спадщини після її смерті, отже прийняв спадщину, а у зв`язку з видачею відповідачу свідоцтв про право на спадщину за законом порушені спадкові права позивача.
…
Згідно з пунктом 211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, у редакції, чинній на момент відкриття спадщини, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини.
Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
…
Висновок: Цивільним законодавством не передбачено обмеження строку, у який спадкоємець, що прийняв спадщину, може зареєструвати своє право власності у встановленому законом порядку або звернутись до суду за захистом свого права, а тому підстави для застосування строку позовної давності до спірних правовідносин відсутні.
Далее
Опубликовано director 20 Янв 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Фабула судового акта: Із урахуванням інтересів трьох неповнолітніх дітей, які проживають разом із позивачем та перебувають на його повному матеріальному утриманні, тоді як відповідачка грошових коштів на утримання дітей не надає, позивач просив суд на підставі частин 2,3 ст. 70 Сімейного кодексу України відступити від рівності часток подружжя та визнати за ним у порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 4/5 частини садового будинку, загальною площею 122,2 кв. м, та на 4/5 частини земельної ділянки площею 0,0532 га, визнати за відповідачкою у порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/5 частини вказаного садового будинку та 1/5 частини зазначеної земельної ділянки.
Рішенням суду першої інстанції позов був задоволений, — у порядку поділу спільної сумісної власності подружжя визнано право власності на 4/5 частини садового будинку та на 4/5 частини земельної ділянки, а за відповідачкою, в свою чергу, визнано право власності на 1/5 будинку та земельної ділянки. Рішення суду мотивоване тим, що підставою для відступлення від рівності часток сторін є факт проживання трьох неповнолітніх дітей із позивачем та їх повне перебування на його утриманні, з чим погодився і суд апеляційної інстанції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду розглядав цю справу за касаційною інстанцією представника відповідачки і дійшов висновку про законність і належну обґрунтованість наведених судових рішень.
Серед доводів ВС/КЦС варто звернути увагу на наступні. Відповідно до норми ч. 3 ст. 70 СК України суд може відступити від принципу рівності часток подружжя за умови існування таких обставин: проживання разом із матір’ю (батьком) дитини (дітей), а також непрацездатних повнолітніх сина, дочки; розмір аліментів, які одержує дитина (діти), недостатні для забезпечення її фізичного, духовного розвитку та лікування.
Посилання відповідачки у касаційній скарзі на відсутність судового рішення про стягнення із відповідача аліментів на утримання дітей як на підставу для поділу майна подружжя в рівних частка, є необґрунтованими з огляду на таке.
Аліменти (лат. alimentum — харчі, продовольство) — обов`язок утримання, у визначених законом випадках, одним членом сім`ї інших, які потребують цього (у нашому випадку саме утримання батьками своїх дітей). Обов`язок по утриманню може виконуватись як в добровільному порядку, так і у примусовому — при виконанні рішення суду про стягнення аліментів.
Отже, для правильного застосування ч. 3 ст. 70 СК України необхідним є встановлення чи є достатніми чи недостатніми аліменти, які отримуються тим з подружжя, з ким залишились проживати діти для їх фізичного і духовного розвитку.
Рішенням суду від 22 грудня 2017 року, яким шлюб між сторонами розірваний та визначено місце проживання їхніх трьох дітей разом із батьком, що набрало законної сили, встановлено, що відповідачка не приймає участі у матеріальному забезпеченні дітей. Указані обставини мають приюдиційне значення в силу положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України при розгляді цієї справи. Тому, у цій справі при встановлені наявності підстав для відступлення від рівності часток подружжя суди обґрунтовано встановлено, що діти перебувають на повному утриманні батька, оскільки відповідачем не доведено, що вона взагалі виконує обов`язок по утриманню дітей.
Для розуміння цієї правової проблеми увазі читачів пропонується також звернути увагу на правовий висновок, що міститься у постанові ВС/КЦС у справі № 297/2837/17 від 27.12.2019, відповідно до якого, відступлення від рівності часток при поділі майна подружжя можливе лише у разі, якщо розмір аліментів недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку та лікування дитини (дітей).
Далее
Опубликовано director 20 Янв 2020 в Новости | Нет комментариев
У учащихся учреждений среднего образования появится возможность подтянуть знания по предметам на индивидуальных занятиях в школе за государственный счет. Об этом сообщила министр образования и науки Украины Анна Новосад, передает «Интерфакс-Украина».
«Закон, который на прошлой неделе был принят парламентом, предоставляет такую возможность. Это то, что мы дописали по результатам PISA, что позволяет иметь индивидуальные занятия, если есть определенная потребность улучшить знания по тому или иному предмету. То есть, фактически мы даем право на некое «узаконенное репетиторство» в публичных школах, которое будет оплачиваться за счет государственных средств», — сообщила Новосад.
Новосад отметила, что в первую очередь речь идет о ресурсах, и «нужно это будет каким-то образом ограничить и установить определенный допуск к такой возможности».
На вопрос, будут ли учителя спекулировать этими занятиями, чтобы получать дополнительный доход, министр отметила, что всегда на любую новацию найдется тот, кто будет ее использовать в свою пользу, но законодательством невозможно урегулировать все потенциальные происки недоброжелателей.
Напомним, 16 января нардепы приняли закон о среднем образовании.
Закон гарантирует зачисление детей в начальную школу без каких-либо конкурсов, при этом заведение должно быть территориально доступным для детей независимо от их социального статуса или места рождения.
Дети на длительном стационарном лечении получат право получать образование в медучреждениях. Для работы по индивидуальной траектории ученик и/или его родители должны будут обратиться с заявлением в школу. Под это создается индивидуальный учебный план, который будут писать вместе педагоги, родители и ученик, одобрять педсовет и будет утверждать директор.
Также предполагается три модели изучения украинского языка в школах.
Подробнее о законе можно прочитать ЗДЕСЬ.
Далее
Опубликовано director 20 Янв 2020 в Главная | Нет комментариев
Нередко бывают случаи, когда человек одаряет кого-либо, и уже через некоторое время понимает, что совершил этот благородный жест зря.
Адвокаты, изучая судебную практику, и слушая истории клиентов, как никто другой, понимают, как важно иметь возможность расторгнуть или оспорить договор дарения. Юридически это сделать очень сложно, ведь есть некоторые нюансы.
Следует помнить, что подаренное имущество приобретается новым собственником сразу после оформления всех документов у нотариуса.
Если Вы вдруг передумали внезапно дарить имущество и хотите расторгнуть договор дарения, то нужно знать, что расторжение договора дарения движимого или недвижимого имущества в одностороннем порядке не допускается.
В сегодняшней статье адвокаты «Юридической компании – Легал» расскажут Вам о возможностях расторжения договоров дарения и признании их недействительными, а также о последней судебной практике, которая сложилась при рассмотрении таких дел судами Украины.
Гражданским законодательством установлен исключительный перечень оснований, когда можно требовать расторжения договора дарения:
— если одаренный совершил умышленное преступление против дарителя или его близких родственников;
— одаренный создает угрозу утраты имущества, которое имеет для дарителя нематериальную ценность;
— имуществу, которое представляет историческую, культурную, научную ценность, грозит существенный вред или уничтожения.
Если же указанных обстоятельств нет, то остается надеяться на признание судом договора дарения недействительным.
Основаниями признания договора дарения недействительным:
— в момент заключения договора стороной (сторонами) волеизъявление участника (участников) сделки не было свободным и не отвечало его внутренней воле;
— сделка не была направлена на реальное наступление правовых последствий, обусловленных ею;
— сделка, совершаемая родителями (усыновителями), противоречит правам и интересам их малолетних, несовершеннолетних или нетрудоспособных детей;
— в случае несоблюдения требования закона о нотариальном удостоверении договора;
-в случае заключения договора дарения от имени несовершеннолетнего без согласия органа опеки и попечительства;
— в случае несоблюдение письменной формы;
— в случае совершение под влиянием заблуждения, обмана, насилия, под влиянием тяжелого обстоятельства и тому подобное.
Пунктом 19 Постановления Пленума ВСУ «О судебной практике рассмотрения дел о признании сделок недействительными», разъяснено, что сделка, совершенная под влиянием заблуждения, обмана, насилия, злонамеренного соглашения представителя одной стороны с другой стороной или вследствие влияния тяжелого обстоятельства, является оспариваемым. Обстоятельства, по которым ошиблась сторона сделки, должны существовать именно на момент совершения сделки. Лицо, в подтверждение своих требований о признании сделки недействительной, должно доказать, что такая ошибка действительно имела место, а также она имеет существенное значение. Ошибка в результате собственной небрежности, незнание закона или неправильного его толкования одной из сторон не является основанием для признания сделки недействительной.
Далее
Опубликовано director 16 Янв 2020 в Новости | Нет комментариев
Согласно изменениям, выезд на ВОТУ детей в возрасте до 16 лет возможен в сопровождении родителей (родители (усыновители), опекунов, попечителей или других законных представителей), или уполномоченных ими лиц. Такая возможность возникает, если эти дети въехали на подконтрольную украинской власти территорию в сопровождении этих взрослых. В таких случаях наличие второго родителя или поручений от него не обязательно.
Выезд детей в возрасте от 14 до 16 лет на временно оккупированную территорию Украины, родители которых проживают на этой территории, возможен без постороннего сопровождения при наличии информации об учебе этих детей в Единой государственной электронной базе по вопросам образования.
Въезд на ВОТУ граждан Украины, которые выехали с этой территории для оформления документов, удостоверяющих личность и подтверждающих гражданство Украины, и выезд из ВОТУ лиц, выезжавших с этой территории для оформления документов, удостоверяющих личность и подтверждающих гражданство Украины, осуществляется при условии предъявления справки, выданной территориальным органом (подразделением) ГМС.
Кроме того, изменениями предусмотрено, что выезд на ВОТУ и въезд с нее граждан Украины, не достигших 16-летнего возраста, осуществляется при условии предъявления паспорта гражданина Украины или паспорта гражданина Украины для выезда за границу.
Далее
