Розпочала дію норма статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства: https://zakon.cc/law/document/read/2597-19#n493
«Боржник зобов’язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.»
Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до суду з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Міськради, у якому просив скасувати реєстрацію декларації про готовність об’єкта до експлуатації щодо реконструкції квартири.
Позов мотивовано тим, що на підставі зазначеної декларації квартира зареєстрована за фізичною особою, яка включила до загальної площі реконструйованої квартири нежитлові приміщення, що належать територіальній громаді міста Одеси.
Місцевий суд задовольнив позовні вимоги у повному обсязі, а суд апеляційної інстанції залишив це рішення без змін і вказав, що спір у цій справі є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів.
Вирішуючи питання юрисдикційної належності спору, Велика Палата Верховного Суду зазначила таке. Відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Таким чином, оспорювання рішення ДАБІ про реєстрацію декларації в цьому випадку поглинається спором про речове право. За таких обставин скасування оскаржуваного рішення ДАБІ за умови реєстрації нерухомого майна особою, яка стала власником квартири, не призведе до поновлення прав та інтересів позивача.
Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір у справі стосується не так правомірності дій відповідача при реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації, як правомірності набуття особою права власності на об’єкт нерухомого майна, створений за результатами реконструкції квартири, а тому захист порушеного права власності територіальної громади міста Одеси має вирішуватися в порядку, встановленому ЦПК України.
Водночас Велика Палата ВС зауважила, що поновити своє порушене право позивач може шляхом звернення до суду з позовом про визнання права власності в порядку цивільного судочинства із залученням до справи як відповідача фізичної особи – власника майна.
Із повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 815/4789/16 (провадження № 11-143апп19) можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84975985.
Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду щодо обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Про це заявила колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, розглянувши адміністративну справу за позовом особи до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про зобов’язання вчинити певні дії.
Позивачка звернулася до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, в якій їй було відмовлено. Відмова у призначенні пенсії за віком вмотивована тим, що позивачка не надала документів, які підтверджують необхідний стаж (20 років). Крім того, відповідач зазначив, що у трудовій книжці позивачки містяться неточності в частині назви підприємства, на яке її прийнято на роботу та з якого звільнено.
Верховний Суд підтримав рішення судів попередніх інстанцій, якими позовні вимоги було задоволено.
У ст. 46 Конституції України зазначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом міністрів України (cт. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
Постановою Кабінету міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Суд зазначив, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном. Механізм підтвердження таких періодів роботи визначений Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 10 листопада 2006 року №18-1.
Крім того, колегія суддів вказала, що, приймаючи документи, орган, який призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта і документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, за наявності сумнівів має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Однак, як встановлено судами, органом Пенсійного фонду України не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б переконатися у достовірності поданих документів на підтвердження пільгового стажу позивачки.
Постанова Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а (адміністративне провадження №К/9901/17572/18).
Далее
Президент Владимир Зеленский подписал указ (№761/2019), согласно которому в двухнедельный срок с участием созданного Кабмином Координационного совета должны быть разработаны и внесены на рассмотрение парламента законопроекты, направленные на либерализацию условий и критериев отнесения ФЛП к первой группе упрощенной системы налогообложения.
Документ, в частности, инициирует «упрощенцам» установление большего размера предельного объема их дохода в течение календарного года и предоставление им права использовать труд наемных лиц.
Также документ «О неотложных мерах по обеспечению благоприятных условий для деятельности физлиц-предпринимателей» инициирует расширение перечня видов деятельности, которые могут осуществлять такие субъекты хозяйствования. В документе уточняется, что Кабмин должен обеспечить создание Координационного совета по вопросам развития малого и среднего предпринимательства с привлечением к его работе представителей общественных организаций, представляющих интересы малого бизнеса.
Вместе с тем указ предусматривает подготовку законопроекта о введении двухлетнего моратория на проведение проверок ФЛП (кроме осуществляющих высокорентабельные виды деятельности с существенными рисками уклонения от налогообложения). Речь идет о проверках на предмет соблюдения предпринимателями порядка применения РРО и смягчения ответственности этих лиц за нарушение ими установленного порядка представления в контролирующие органы отчетности, связанной с применением РРО.
В президентском указе отмечается, что при подготовке законопроектов должны быть приняты необходимые меры для обеспечения прозрачных и необременительных процедур регистрации расчетных операций при реализации товаров и услуг через интернет и проведения разъяснения о порядке применения таких процедур.
Далее
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передала справу № 909/1294/15 на розгляд Великої Палати ВС, оскільки вважала за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 22 грудня 2009 року у справі № 33/45-09-1388.
Так, у рішенні ВСУ зазначено, що спосіб відступлення учасником товариства своєї частки іншим учасникам обирається її власником, і закон допускає відступлення як шляхом укладення угод, так і іншим чином.
Аналогічний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 17 липня 2018 року у справі № 916/2386/17, від 31 жовтня 2018 року у справі № 904/9835/17, від 28 листопада 2018 року у справі № 903/568/17.
Велика Палата Верховного Суду вирішила відступити від цих висновків і вказала на те, що відступлення учасником ТОВ частки у статутному капіталі товариства, передбачене ст. 147 Цивільного кодексу України та ст. 53 Закону України «Про господарські товариства», є відчуженням частки і потребує волевиявлення особи, яка її відчужує, й особи, яка приймає її у власність. Відступлення (відчуження) частки не є самостійним непоіменованим видом договору, оскільки відбувається шляхом укладання договору купівлі-продажу, міни, дарування тощо.
Такий договір може укладатися в усній або письмовій формі залежно від вимог чинного законодавства України та статуту товариства. Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Велика Палата ВС також зауважила, що відповідно до вимог статей 717, 719 ЦК України договір дарування частки (корпоративних прав) у статутному капіталі товариства має вчинятися у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним. Письмова форма договору дарування частки може вважатися дотриманою, зокрема, якщо волевиявлення сторін викладено в заяві учасника на ім’я товариства та протоколі загальних зборів учасників товариства за умови, що в цих документах зазначено про безоплатність передачі частки і протокол містить підписи обох сторін правочину (дарувальника і обдаровуваного).
Із повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 1 жовтня 2019 року у справі № 909/1294/15 (провадження № 12-33гс19) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/84814533.
Кодекс з процедур банкрутства таки почне діяти з 21 жовтня 2019 року!
Щойно Комітет ВРУ з питань економічної політики прийняв рішення не підтримувати законопроекти 2131 та 2131-1 щодо відтермінування початку дії КОДЕКСУ.
Нагадуємо:
Вперше в історії України документ передбачає можливість і визначає умови банкрутства фізичних осіб.
Що це означає для пересічного українця?
Ініціювати процедуру банкрутства фізичної особи, згідно із Кодексом, може лише сама ця особа, якщо вважає, що не може подолати фінансову скруту у якийсь інший спосіб.
Провадження відкривається за заявою боржника.
Ніхто з кредиторів не може ініціювати банкрутство боржника.
Боржник може ініціювати власне банкрутство у таких випадках:
Для цього боржник звертається до господарського суду за місцем проживання, який вестиме його справу.
Подаючи заяву до суду, боржник має надати і інформацію про операції з його рухомим і нерухомим майном впродовж останнього року.
Суд призначає арбітражного керуючого, який вестиме справу і спілкуватиметься як із боржником, так і з кредиторами.
Далі події можуть відбуватися за двома варіантами:
1. Боржник може досягти домовленості з кредиторами про реструктуризацію боргу, яка може передбачати зміну строків виплат або продаж частини майна боржника. Проте вона не повинна тривати понад 10 років.
2. Якщо впродовж 120 днів після відкриття провадження в суді боржник і кредитори не домовилися про реструктуризацію, суд оголошує про банкрутство боржника.
Після цього починається процедура погашення боргів. Джерелом є так звана «ліквідаційна маса» майна боржника.
Проте, до неї не належить житло, яке є єдиним для боржника та його родини. Це може бути квартира не більша за 60 кв м або будинок не більше 120 кв м. При цьому на кожного члена родини не повинно припадати понад 13,5 кв м житлової площі. Тож побоювання, що банкрутство може залишити когось «на вулиці», не повинні справдитися.
До ліквідаційної маси також не зараховуються кошти боржника на рахунках у пенсійних фондах та фондах соціального страхування.
Для задоволення вимог кредиторів керуючий відкриває окремий банківський рахунок. В першу чергу із нього сплачуються судовий збір та винагорода за працю арбітражного керуючого, а також оплата послуг оцінщиків майна.
За рішенням суду чи арбітражного керуючого на час процедури банкрутства боржнику може бути тимчасово заборонено виїжджати за кордон.
Далее
Зеленський доручив ввести дворічний мораторій на перевірку ФОП
Володимир Зеленський ініціював впровадження дворічного мораторію на перевірку фізосіб-підприємців. Про це повідомляється на сайті Офісу президента.
За планом заборона буде поширюватися на всі ФОП, крім «ризикованих» — наприклад, ювелірний бізнес. На такий крок у владі пішли у відповідь на негативну реакцію на законопроекти, які зобов’язують фізосіб-підприємців використовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО).
В Офісі відзначили, що «згадані закони спрямовані не проти фізосіб-підприємців, а проти великого бізнесу, який оформляє свою діяльність як група ФОП, тим самим зменшуючи обсяг сплати податків».
17 жовтня 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким, зокрема, скасовано пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Зазначеним Законом з 01.01.2020 року буде виключено ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діляності» та частину п’яту статті 30 виключити, а також статтю 7 буде доповнено частиною шостою такого змісту:
«6. Органам, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, матеріальних або нематеріальних активів, у тому числі здійснення будівництва об’єктів».
⭕️ Разом із цим, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» містить Прикінцеві та перехідні положення в яких зафіксовано, зокрема, наступне:
? Договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
? Замовник будівництва зобов’язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об’єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об’єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об’єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об’єкта будівництва;
? Пайова участь буде сплачуватись виключно грошовими коштами за такими ставками (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):
? Також в Прикінцевих та перехідних положеннях міститься перелік об’єктів замовники будівництва яких звільнені від сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
✅ На сьогодні чинне українське законодавство передбачає обов’язковість сплати замовниками будівництва пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту: у розмірі 4% від вартості житлового будівництва та 10% від вартості нежитлової забудови.
Потрібно зазначити, що в 2017—2018 році в м. Києві було знижено ставку пайового внеску в розвиток інфраструктури до 2% (на 2019 рік встановлено 3,2%).
⭕️ Законом повністю скасовується пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту з 01.01.2021 року!
Далее
?Відсьогодні набрали чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України.
Деякі зміни, які передбачає новий КПК України:
?Генеральному прокурору та керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надано право скасовувати незаконні або необґрунтовані постанови детективів НАБУ та прокурорів САП;
?✈?♀Слідчий, прокурор наділені обов’язком негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направлення повідомлення про його виконання слідчому судді після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна;
?Деталізовано вимоги до протоколу про затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину, наприклад, до протоколу про затримання особи треба буде долучати фотознімок у випадку, якщо на момент затримання невідомо прізвище та ім’я особи;
?Внесено зміни до порядку залучення експерта зокрема щодо права сторони захисту самостійно залучати експертів на договірних умовах, а також до процедури розгляду слідчим суддею клопотання про експертизу.
