Опубликовано director 5 Ноя 2019 в Новости | Нет комментариев
2 листопада 2019 року набув чинності закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності» (проєкт 1056-1), опублікований 23 жовтня 2019 року.
Законодавчий акт встановлює низку дієвих антирейдерських запобіжників.
Як пояснили у львівській юстиції, згідно з законом, акредитовані суб’єкти позбавлені повноважень у сфері державної реєстрації. В 00:00 анульовано доступ до реєстрів усім державним реєстраторам, які входили до складу таких суб’єктів.
Нотаріально засвідчені документи, на підставі яких проводиться державна реєстрація, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів, що є додатковим захистом таких документів від підробки.
Доступ реєстраторів до державних реєстрів здійснюватиметься шляхом багатофакторної аутентифікації.
Реєстратор зобов’язаний визначати обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб і цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, а також перевіряти повноваження представника фізичної або юридичної особи щодо вчинення дій, направлених на набуття, зміну чи припинення речових прав, обтяжень таких прав. «Це означає, що відсьогодні реєстратор має встановлювати, чи належна людина звернулася за вчиненням дії? Чи усвідомлює ця людина значення своїх дій? Чи є у неї повноваження звертатися саме за вчиненням такої дії?», – йдеться у повідомленні юстиції.
Далее
Опубликовано director 5 Ноя 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Позивач просив суд визнати недійсним шлюб, оскільки під час укладення шлюбу між сторонами було порушено принцип одношлюбності.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що на час пред`явлення позову про визнання шлюбу недійсним, шлюб між сторонами було розірвано на підставі рішення районного суду. При цьому, обставини, встановлені у судовому рішенні свідчать про те, що позивач наполягав на збереженні шлюбу, виходячи з факту його дійсності, доводів щодо можливості недійсності укладеного між ним та відповідачем шлюбу з підстав перебування дружини в іншому зареєстрованому шлюбі, не наводив.
Відповідач у судовому засіданні підтвердила факт перебування у шлюбі з іншим чоловіком, проте просила врахувати, що вказаний шлюб укладено у місті Кельн, Федеративна Республіка Німеччина та його не було легалізовано в установленому порядку, а тому він є нечинним на території України.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову. Позивач зазначав, що судами неправильно застосовано частину другу статті 43 Сімейного кодексу України, зважаючи на те, що на момент пред`явлення позову про визнання шлюбу недійсним, рішення про розірвання шлюбу ще не набрало законної сили.
Касаційний цивільний суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій.
Суд касаційної інстанції зазначив, що частиною першою статті 39 СК України визначено, що недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі.
Згідно з частиною другою статті 43 СК України якщо шлюб розірвано за рішенням суду, позов про визнання його недійсним може бути пред`явлено лише після скасування рішення суду про розірвання шлюбу.
Суд роз’яснив, що з системного аналізу вказаних норм чинного законодавства України слід дійти висновку, що не може існувати два рішення суду з приводу спору між тим самим подружжям, як про розірвання шлюбу, так і про визнання цього шлюбу недійсним. При цьому вирішуючи конкуренцію між нормами частини першої статті 39 СК України та частини другої статті 43 СК України підлягає застосуванню остання норма, оскільки саме вона містить спеціальну умову для визнання шлюбу, який розірвано за рішенням суду, недійсним, а саме скасування рішення суду про розірвання шлюбу.
Оскільки рішення районного суду, залишене без змін ухвалою апеляційного суду, яким шлюб між сторонами розірвано, набуло законної сили та в касаційному порядку позивачем не оскаржувалось, ВС визнав вірним застосування судами попередніх інстанцій положення частини другої статті 43 СК України (постанова від 23.10.2019 у справі № 756/8186/17).
Далее
Опубликовано director 5 Ноя 2019 в Новости | Нет комментариев
В сервисных центрах МВД отныне стал доступен новый онлайн-сервис, благодаря которому можно проверить наличие платных номерных знаков, выдаваемых по желанию владельцев легковых автомобилей.
Об этом проинформировали в пресс-службе Главного сервисного центра МВД Украины.
Так, в свободном доступе на сайте Главного сервисного центра и сайтах региональных сервисных центров появился перечень свободных платных номерных знаков.
Для удобства они сгруппированы по стоимости и адресам территориальных сервисных центров (где эти знаки есть в наличии).
“Алгоритм поиска свободных комбинаций платных номерных знаков очень прост. В зависимости от места регистрации автомобиля его владелец должен зайти на сайт соответствующего регионального сервисного центра МВД и среди услуг выбрать “Номерные знаки: изготовление и хранение”. После этого в категории “Дополнительный сервис” выбрать “Наличие платных номерных знаков”. На выбор будут предложены знаки по ценовому критерию и адресам, где они есть в наличии”, – отмечается в сообщении.
Информация на сайте будет обновляться ежедневно.
Забронировать номерной знак пока что невозможно. Владелец авто может выбрать несколько приемлемых вариантов комбинаций цифр, после чего с пакетом документов посетить сервисный центр МВД, где есть в наличии желаемый номерной знак.
С собой нужно иметь те же документы, что необходимы для регистрации (перерегистрации) транспортных средств.
Стоит отметить, что на сайте Главного сервисного центра МВД можно не только ознакомиться с информацией об имеющихся номерных знаках, но и проверить их стоимость с помощью калькулятора цен.
Далее
Опубликовано director 5 Ноя 2019 в Новости | Нет комментариев
У 2020 році у Кабінеті міністрів України запровадить програми обміну для молоді між містами та регіонами для того, аби стимулювати мобільність населення.
Про це повідомив прем’єр-міністр України Олексій Гончарук під час презентації проєкту бюджету на 2020 рік до другого читання.
«У нас в Україні дуже часто людина не виїжджає впродовж свого життя зі свого міста і часто її розуміння світу звужується до цього міста. Ми вважаємо, що це неприйнятно, ми хочемо, щоб українці були людьми світу», — повідомив Гончарук.
Він зазначив, що уряд планує вже у 2020 році стимулюватиме мобільність дітей, у якій візьмуть участь понад 100 тисяч дітей.
«Це своєрідна інвестиція, яка позитивно вплине на мобільність населення», — додав Гончарук.
Він також зазначив, що в уряді планують «оптимізувати» мережу шкіл, для того, аби всі учні мали доступ до інтернету та якісної освіти. Загалом на освіту у 2020 році передбачили понад 145 мільярдів гривень.
Напередодні у Верховній Раді запропонували звільнити від податків на прибуток молодь до 27 років.
Зазначимо, що законопроєкт про державний бюджет на наступний рік складає Міністерство фінансів, потім його виносять на розгляд уряду, який має підтвердити цей документ та внести до Верховної Ради у вигляді законопроєкту.
У Раді бюджет, на відміну від інших законопроєктів, розглядять трьома читаннями: між першим і другим до нього можуть вносити поправки. Бюджет стає законом після того, як за нього проголосують депутати після третього читання, а законопроєкт підпишуть спікер та президент і опублікують в офіційній пресі уряду.
Далее
Опубликовано director 1 Ноя 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
⚖️ КСУ надав Висновок у справі щодо скасування адвокатської монополії.
☑️Цим Висновком Конституційний Суд України визнав законопроект про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України.
Конституційний Суд України виходить із того, що запропоновані розділом I Законопроекту зміни до Конституції України розширюють можливості здійснення представництва в суді.
У Висновку зазначено, що поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб’єктом. З аналізу частини першої статті 131-2 Конституції України у системному зв’язку з її статтею 59 випливає позитивний обов’язок держави, який полягає в гарантуванні участі адвоката у наданні професійної правничої допомоги особі з метою забезпечення її ефективного доступу до правосуддя за рахунок коштів держави у випадках, передбачених законом.
Деталі за посиланням: http://www.ccu.gov.ua/…/ksu-nadav-vysnovok-u-spravi-shchodo…
Далее
Опубликовано director 1 Ноя 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Постанова 23 жовтня 2019 року справа № 759/8623/18 провадження № 61-15056св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Доводи касаційної скарги заявника про те, що суди дійшли до помилкового висновку про поважність причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 як на поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини посилався на те, що свідоцтво про смерть батька, який помер на тимчасово окупованій території, було отримано ним лише 04 травня 2018 року, оскільки йому рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 29 березня 2018 року було відмовлено у задоволенні заяви про встановлення факту смерті ОСОБА_3 через ненадання письмових доказів. У зв`язку з чим він був змушений звернутись до Міністерства юстиції України, яке 29 квітня 2018 року повідомило, що він може звернутись із заявою щодо повторної видачі свідоцтва про смерть батька до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану, пред`явивши документ, що підтверджує родинні відносини. Після чого він одразу звернувся до нотаріальної контори.
З огляду на зазначене, враховуючи те, що у спадкоємця існували перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини, а саме — відсутність свідоцтва про смерть спадкодавця, виданого органом державної реєстрації актів ив стану, проте, спадкоємцем вживались заходи: звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті батька на тимчасово окупованій території України; звернення до Міністерства юстиції України щодо реєстрації смерті ОСОБА_3 , звернення до нотаріальної контори за місцем свого проживання, суди дійшли до обґрунтованого висновку про те, що існують правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин судами врахований висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений в постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 636/2510/17.
Далее
Опубликовано director 1 Ноя 2019 в Новости | Нет комментариев
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Разом з тим, особливість звільнення директора Товариства полягає в том, що воно віднесено законодавством до компетенції загальних зборів учасників/засновників Товариства.
У пункті 3 ст. 65 Господарського кодексу України зазначено, що для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.
Таким чином, директор Товариства має статус посадової особи.
Водночас, пунктом 110.1 ПКУ визначено, що платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Отже, у випадку з Товариством – відповідальною посадовою особою є керівник його виконавчого органу (директор).
Відповідно до п. 13 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов’язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов’язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.
Враховуючи наведене, написання особою, як директором Товариства, заяви на звільнення та по закінченні 14-денного терміну від дати подання Товариству зазначеної заяви видання наказу про своє звільнення на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України із внесенням відповідного запису у трудову книжку може бути недостатнім для остаточного припинення трудових відносин з Товариством, беручи до уваги ситуацію коли учасники/засновники Товариства не прийняли рішення про звільнення цієї особи з посади директора.
При цьому, вирішення зазначеного питання можливе шляхом звернення до суду з позовом про розірвання укладеного трудового договору.
По материалам ГУ Держпраці у Львівській області
Далее
Опубликовано director 1 Ноя 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
?Постанова КЦС ВС від 18.10.2019 № 352/342/17 (61-40790св18):
http://reyestr.court.gov.ua/Review/85135525
⚡Ключові тези:
✔️У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі — ДТП).
✔️Позовна заява мотивована тим, що вона визнана потерпілою у кримінальному провадженні за наслідками смерті у ДТП її чоловіка ОСОБА_5 .
✔️Досудовим слідством встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 23 год. на автодорозі Стрий-Чернівці між населеними пунктами м. Івано-Франківськ та с. Павлівка Тисменицького району Івано-Франківської області ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «БМВ-316», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на своїй смузі руху вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який внаслідок наїзду впав на смугу зустрічного руху, де на нього було вчинено наїзд зустрічним автомобілем марки «Кіа Rio», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 ; від отриманих тілесних ушкоджень її чоловік помер на місці події.
✔️Відповідно до постанови старшого слідчого ОВС відділу розслідування ДТП СУ УМВС України в Івано-Франківській області від 14 листопада 2012 року кримінальну справу № 0329834 порушену за даним фактом за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 286 КК України було закрито на підставі пункту 2 статті 6 КПК України (у редакції 1960 року) — за відсутності складу злочину.
✔️Позивач вважає, що водіями ОСОБА_2 та ОСОБА_6 були порушені пункти 2.3, 12.3 ПДР України, внаслідок чого загинув пішохід ОСОБА_5
ОСОБА_2 на відшкодування шкоди надав їй 17 000,00 грн, які були витрачені на поховання чоловіка та встановлення пам`ятника, ОСОБА_3 матеріальної допомоги не надавав.
✔️Втративши чоловіка, вона змушена самостійно виховувати та утримувати дитину, за відсутності підтримки чоловіка зменшився час на відпочинок, суттєво змінилися умови життя. Крім того, вона пережила стрес та душевні страждання внаслідок смерті чоловіка, у неї порушився сон, погіршився стан здоров`я, виникла невпевненість у майбутньому.
✔️✔️Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на її користь спричинену їй моральну шкоду у розмірі 4 608 000,00 грн.
✔️Рішенням Тисменицького районного суду від 03 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 червня 2018 року, позов задоволено частково.
✔️✔️Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь ОСОБА_1 50 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в дохід держави по 352,40 грн судових витрат з кожного.
✔️Судові рішення мотивовані тим, що відповідачами не доведено наявності умислу пішохода або наявності непереборної сили, тому на них як на володільців джерел підвищеної небезпеки відповідно до норм статей 1167, 1187 ЦК України покладається обов`язок по відшкодуванню моральної шкоди незалежно від їх вини. Зі змісту постанови про закриття кримінальної справи вбачається, що дана ДТП сталася внаслідок необережних дій пішохода ОСОБА_5 , тому вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є підставними.
✔️✔️Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суди виходили з того, що позивач безсумнівно зазнала моральних страждань, зумовлених глибокими емоційними переживаннями з приводу втрати чоловіка, однак заявлений розмір моральної шкоди є явно завищеним, тому, враховуючи відсутність вини відповідачів, те, що загиблий знехтував правилами безпеки руху, перебував у нетверезому стані, виходячи з принципу розумності і справедливості, стягнуто з відповідачів у солідарному порядку 50 000,00 грн моральної шкоди.
✔️Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
✔️✔️Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
✔️✔️Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
✔️✔️При завданні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на особу, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не може бути покладено обов`язок з її відшкодування, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України). Під непереборною силою слід розуміти, зокрема, надзвичайні або невідворотні за даних умов події (пункт 1 частини першої статті 263 ЦК України), тобто ті, які мають зовнішній характер. Під умислом потерпілого слід розуміти, зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату (наприклад, суїцид).
✔️Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, — також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом (частина друга статті 1193 ЦК України).
✔️Згідно з частиною четвертою статті 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.
✔️Положення статті 1193 ЦК України про зменшення розміру відшкодування з урахуванням ступеня вини потерпілого застосовуються і в інших випадках завдання шкоди майну, а також фізичній особі, однак у кожному разі підставою для цього може бути груба необережність потерпілого (перебування у нетверезому стані, нехтування правилами безпеки руху тощо), а не проста необачність.
✔️Питання про те, чи є допущена потерпілим необережність грубою (частина друга статті 1193 ЦК України), у кожному конкретному випадку має вирішуватись з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо).
✔️Врахувавши наведені обставини та норми матеріального права, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що відповідачі, як особи, яка керували джерелом підвищеної небезпеки, повинні нести відповідальність за моральну шкоду, завдану такими джерелом, незалежно від наявності їх вини.
✔️Відповідно до вимог частини другої статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
✔️Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
✔️Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
✔️✔️Ураховуючи наведене колегія суддів погоджується із висновками судів про наявність підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди, завданої загибеллю її чоловіка. При визначенні розміру моральної шкоди суди виходили із засад розумності та справедливості, з урахуванням глибини фізичних та душевних страждань позивача та з урахуванням матеріального та сімейного стану відповідачів, їх осіб та обставин, що вони не мали технічної можливості уникнути наїзду на пішохода.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_3 про те, що судом не досліджено обставин наявності вини загиблого не спростовують висновки судів попередніх інстанцій, оскільки звичайна необережність або вина, допущені потерпілим у ДТП не можуть впливати на розмір відшкодування або на звільнення від відшкодування в розумінні вимог статті 1193 ЦК України. Доказів грубої необережності пішохода ОСОБА_5 судом не встановлено.
Далее
Опубликовано director 1 Ноя 2019 в Новости | Нет комментариев
Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток провадиться згідно з положеннями Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 N 100 (далі — Порядок), виходячи з виплат за 12 календарних місяців, що передують місяцю надання відпустки.
Згідно із пунктом 3 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу відпустки включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки, премії, які мають постійний характер; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років; індексація, виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження тощо), та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.
При цьому, відповідно до пункту 3 Порядку тільки премії включаються в заробіток того місяця, на який припадають згідно з розрахунковою відомістю. Всі інші виплати мають включатись до заробітку того місяця, в якому вони мали бути проведені.
Тобто при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу відпустки донараховані працівникові суми за час попередньої відпустки мають включатися до заробітку тих місяців, в яких вони мали бути нараховані.
Лист Мінсоцполітики від 18.06.2019 р. N 718/0/204-19
Далее
Опубликовано director 1 Ноя 2019 в Новости | Нет комментариев
На засіданні 31 жовтня Верховна Рада в другому читанні ухвалила законопроект №2283 «Про внесення змін до закону «Про державний бюджет України на 2019 рік»». Про це повідомляється на сайті Ради.
За документ проголосував 291 депутат.
Законопроектом передбачається додаткове фінансування програми «Реструктуризація вугільних шахт» у сумі 1 млрд гривень, що дозволить забезпечити своєчасну виплату заробітної плати шахтарям і не допустити відключення шахт від електропостачання.
Підвищується грошове забезпечення військовослужбовців Держприкордонслужби, СБУ, Нацгвардії, Головного управління розвідки Міноборони, Управління державної охорони до рівня виплат у Збройних силах.
Збільшене й фінансування резервного фонду, створеного для забезпечення державою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, на 500 млн грн.
Ще планується підвищити фінансування соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (на 354,6 млн грн), що дозволить вчасно та в повному обсязі здійснювати доплату за роботу в зоні відчуження та виплати щорічної та додаткової відпусток 22 тис. осіб. Також збільшиться фінансування заходів із соціальної, трудової та професійної реабілітації осіб з інвалідністю (на 787,0 млн грн), щоб поліпшити забезпечення таких осіб технічними та іншими засобами реабілітації.
Далее
