Опубликовано director 24 Июн 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Велика Палата розглянула справу №916/3156/17 за позовом ПАТ «Імексбанк» про визнання договору недійсним.
Позивач посилається на те, що, розірвавши договір застави, банк фактично при непогашеній заборгованості за кредитним договором безпідставно відмовився від власних майнових вимог до заставодавця за дійсним договором забезпечення, а також від своїх прав звернути стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості позичальника. Внаслідок того відповідний договір про розірвання визнано нікчемним згідно з пунктом 1 частини третьої статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
У подальшому ПАТ «Імексбанк» подало до суду заяву про зміну предмета позову, в якій просило визнати недійсним нікчемний договір про розірвання договору застави майнових прав, посилаючись на пункт 2.5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними». За змістом документа, нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду, однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 07 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29 серпня 2018 року, відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним нікчемного договору про розірвання договору застави майнових прав. Суд посилався на недоведеність позивачем вимог і ненадання відповідних доказів. Суди попередніх інстанцій зазначили відсутність підстав для визнання недійсним нікчемного договору, укладання якого не підтверджено належними доказами у справі.
Частково задовольняючи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», Верховний Суд зазначив наступне.
Велика Палата погоджується з висновками Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 21 листопада 2018 року по справі №577/5321/17, що правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб’єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Цивільні правочини, які порушують публічний порядок, є нікчемними.
Велика Палата Верховного Суду також погодилася:
— з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду України від 2 березня 2016 року у справі №6-308цс16,
— з постановами Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі №369/2770/16-ц і від 7 листопада 2018 року у справі №357/3394/16-ц, що якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є за законом.
Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
Велика Палата звернула увагу на те, що такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину, також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
При цьому за частиною другою статті 5 Господарського процесуального кодексу України суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу.
Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.
Велика Палата не погодилася з висновками, викладеними в постановах КЦС у справах:
- від 21 листопада 2018 року №577/5321/17,
- від 03 жовтня 2018 року №369/2770/16-ц,
- від 07 листопада 2018 року №357/3394/16-ц
- та у постанові Верховного Суду України від 02 березня 2016 року №6-308цс16, у частині застосування таких способів захисту прав та інтересів, як визнання нікчемного правочину недійсним і встановлення нікчемності правочину.
У зв`язку з цим ВП відступила від правових висновків КЦС та ВСУ у цій частині.
ВП відзначила, що такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів.
За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину
Далее
Опубликовано director 24 Июн 2019 в Новости | Нет комментариев
Минимальная сумма пособия по безработице в Украине в 2019 году составляет 610 гривен. Но она выплачивается не всем, а только тем, кто работал в последнем календарном году менее 6 месяцев, и был уволен по статье. Также минималка применяется к выпускникам ВУЗов и демобилизованным из армии. К тем, кто проработал больше полугода и не вызвал нареканий работодателя, применяется соответствующая шкала (сумма выплаты не может быть меньше 1630 грн.):
- при стаже менее двух лет — 50% последней зарплаты,
- стаж 2-6 лет — 55%,
- стаж 6-10 лет — 60%,
- стаж свыше 10 лет — 70%.
Чтобы на все это претендовать, нужно для начала зарегистрироваться как безработный.
Этот статус просто необходим.
Городская служба занятости напомнила список документов, необходимый для этого:
- паспорт гражданина Украина или другой документ, подтверждающий гражданство;
- идентификационный код, кроме лиц, которым разрешили его получать по религиозным соображениям;
- трудовая книжка или гражданско-правовой договор, если работы осуществлялись на его основании;
- документ об образовании (аттестат, диплом и прочее);
- военный билет для тех, кто уволился с военной службы.
Далее
Опубликовано director 24 Июн 2019 в Новости | Нет комментариев
С 1 июля в Украине изменится минимальная стоимость посылки, из которой будут снимать налог на добавленную стоимость.
До сих пор НДС не собиралось из посылок суммарной стоимостью до 150 евро. Осенью прошлого года Кабинет Министров предложил Верховной Раде уменьшить количество без налоговых пересылок товаров в международных почтовых и экспресс-отправлениях с 150 евро до 100 евро. Эти изменения были внесены в Налоговый и Таможенный кодексы. Об этом говорится в законопроекте о внесении изменений, пишет «Ukr.Media»
Власти объяснили причину такого решения тем, что оно было принято для борьбы со схемами серого и черного импорта.С 1 января 2019 вступил в силу Закон о налоге на добавленную стоимость на ввоз товаров в международных почтовых отправлениях на сумму свыше 100 евро для одного получателя-физлица.Речь идет о 20% НДС на товары более 100 евро для одного получателя в одной депеше или почтовом мешке от одного отправителя в международных почтовых отправлениях или в одном грузе экспресс-перевозчика. Посылка для физического лица будет облагаться 10-процентной пошлиной от суммы, превышающей эквивалент в 150 евро.
Таможенные платежи будут начислять в соответствии с даты подачи почтовыми операторами посылки для таможенного досмотра вместе с таможенными декларациями СN 23 и другими документами.
Операторы почтовой связи и экспресс-перевозчики признаются налоговыми агентами. То есть они будут заниматься начислением и уплатой обязательств по НДС для таких посылок.
В настоящее время пока действует переходный период с лимитом в 150 евро (с 1 января по 30 июня 2019), а с 1 июля уже заработает новый лимит — 100 евро на одно физическое лицо.
Далее
Опубликовано director 21 Июн 2019 в Новости | Нет комментариев
У нових державних будівельних нормах дозволено збільшувати відстань між новими станціями метро до 3 км. Про це повідомив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе.
Зараз така максимальна відстань складає 2 км. Норма стосується лише нового будівництва і набирає чинності з 1 вересня цього року.
«Це дозволить більш ефективно проектувати розташування нових станцій – щоб вони розміщувалися на перехресті інших транспортних потоків, у тому числі, транспортно-пересадочних вузлів, де це буде найбільш оптимально», – сказав він.
Він підкреслив, що мінімальна відстань між станціями зберігається на рівні 900 м. «Сьогодні в Києві, наприклад, є станції, відстань між якими складає близько кілометра, навіть менше. Наприклад, «Палац Спорту» і «Золоті Ворота», «Контрактова площа» і «Поштова площа». Ми зберегли цю норму і на такій відстані нові станції теж можна буде робити. Проте якщо, наприклад, далі ніж 1-2 км буде розташований важливий транспортно-пересадочний вузол або буде необхідність мінімізувати транспортні потоки за рахунок будівництва нової станції метро, то, звичайно, доцільніше та ефективніше робити це на більшій відстані. І ми це дозволяємо», – пояснив Парцхаладзе.
Додамо, якщо відстань складає більше 2 км, то необхідно передбачати аварійний вихід на поверхню, обладнаний тамбур-шлюзом з підпором повітря не менше ніж 20 Па. А у випадку неможливості організації аварійного виходу назовні необхідно передбачати евакуаційні виходи, розміщені в середній третині між цими станціями.
Відстань між станціями рахується від платформи до платформи.
Далее
Опубликовано director 21 Июн 2019 в Новости | Нет комментариев
21 червня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання відпустки усиновлювачам при усиновленні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування».
Закон вносить зміни до Кодексу законів про працю України.
Раніше відповідно до норм Кодексу законів про працю України та Закону України «Про відпустки» особі, яка усиновила новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку, надається відпустка з дня усиновлення тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів – при усиновленні двох і більше дітей).
Водночас згідно із Сімейним кодексом України дитина, покинута в пологовому будинку чи в іншій лікарні, може бути усиновлена після досягнення нею двомісячного віку. Такий термін надається службам у справах дітей для проведення роботи з батьками та родичами щодо повернення дитини в біологічну родину.
Отож норми Кодексу законів про працю України та Закону України «Про відпустки» суперечили вимогам Сімейного кодексу України в частині усиновлення дітей до двох місяців.
Закон врегульовує ці законодавчі суперечності з метою забезпечення рівних прав на отримання одноразової оплачуваної відпустки у зв’язку з усиновленням дитини для всіх усиновлювачів.
Додамо, заява про надання відпустки має надійти не пізніше трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду про усиновлення дитини.
У разі усиновлення дитини подружжям зазначені відпустки надаються одному з подружжя на їхній розсуд.
Далее
Опубликовано director 21 Июн 2019 в Новости | Нет комментариев
Деяким українцям ОСАГО обійдеться дешевше вже з вересня цього року. Нацкомфінпослуг змінив коригуючі коефіцієнти, що впливають на вартість цивільної відповідальності автомобілістів, пише Автотема з посиланням на Autonews.
В оприлюдненому Мінюстом розпорядженні №538 від 9 квітня повідомляється, що відтепер не місце реєстрації автомобіля буде ключовим, а місце прописки власника. Виходить, що жителям сіл і передмість страховка буде обходитися набагато дешевше (приблизно на третину) ніж для міських водіїв.
У документі прописані і знижки для власників електромобілів, яким суму виставлятимуть менше приблизно на 10%.
А от мешканцям столиці та наближеним до неї містах страховка ОСАЦВ буде обходитися на 10% дорожче. Ще більше доведеться платити водіям автомобілів на європейській реєстрації. Для них підвищувальний коефіцієнт був 2-4, а тепер його збільшили до 5-10. Це означає, що ціну за страховку наблизять до європейської.
Торкнеться подорожчання і в інших великих міст, як Дніпро, Львів, Одеса та Харків. Там буде діяти не 1,8-2,8 коефіцієнт, а 2,3-3,5.
Для того, щоб хоч якось заощадити жителі міст можуть купувати страховку онлайн зі знижувальним коефіцієнтом в 0,9.
Все це зроблено для того, щоб страховики змогли адекватно оцінювати ризики, які беруть на себе. Але позитивним моментом стане те, що ліміти виплат по автоцивілці виростуть. З вересня максимальний розмір компенсації збитку майну виросте до 130 тисяч, а по життю і здоров’ю до 260 тисяч. А значить всюди надбавка складе по 30 тисяч гривень.
Далее
Опубликовано director 21 Июн 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) звернувся до суду із позовом про зобов’язання відповідача знести самовільно споруджений будинок, оскільки під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності було встановлено, що відповідач виконує будівельні роботи без права на їх виконання, чим порушує ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Про це йдеться на сторінці Верховного Суду в Facebook.
Вирішуючи питання щодо юрисдикційної належності спору, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що ДАБІ є суб’єктом владних повноважень, оскільки виконує делеговані повноваження зі здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Спірні правовідносини обумовлені реалізацією позивачем передбачених законодавством повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності. Здійснення такого державного контролю означає обов’язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб’єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а отже, й публічно-правову природу таких правовідносин.
Крім того, звертаючись до суду з позовом про знесення об’єкта самочинного будівництва і мотивуючи такий позов порушеннями архітектурних, містобудівних, пожежних, санітарних або інших подібних норм і правил, суб’єкт владних повноважень діє з метою захисту прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав та з метою запобігти можливим суспільно значимим несприятливим наслідкам порушення відповідних норм і правил, а не для захисту своїх приватних прав та інтересів.
Таким чином, Велика Палата ВС дійшла висновку, що справа за позовом такого суб’єкта владних повноважень, який звернувся до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об’єкта, належить до юрисдикції адміністративних судів.
Із повним текстом постанови ВП ВС від 29 травня 2019 року у справі №520/9778/13 (провадження №14-132цс19) можна ознайомитися у відповідному реєстрі.
Далее
Опубликовано director 21 Июн 2019 в Новости | Нет комментариев
Президент Украины Владимир Зеленский отменил указ экс-президента Виктора Ющенко, которым регулировался порядок установки мигалок на автомобилях. Соответствующий документ был опубликован на сайте главы государства в четверг, 20 июня.
Отмечается, что Зеленский отменил указ от 30 марта 2005 года №567 “О мерах по упорядочению использования специальных световых и звуковых сигнальных устройств и номерных знаков на служебных транспортных средствах”.
Более того, с этого момента в силу вступает постановление Кабинета министров №176 от 22 марта 2017 года, которое регулирует вопрос использования специальных звуковых и световых сигнальных приборов на транспортных средствах.
Стоит подчеркнуть, что Зеленский также внес в документ новые ведомства: ГБР, НАБУ и патрульная полиция. Напомним, что в 2005 году их не существовало.
Таким образом, синие мигалки можно использовать только по разрешению МВД. Например, такие световые сигнальные устройства могут быть установлены на авто охраняемых государственных лиц, машины МВД и Нацполиции, а также на служебные авто СБУ, НАБУ, ГБР, скорой помощи.
Далее
Опубликовано director 20 Июн 2019 в Главная | Нет комментариев
На нашу думку питання утримання повнолітніх дітей є доволі актуальним. Адже, вісімнадцять років дитині виповнилось, стягнення аліментів до повноліття припиняється і дитина залишається на утриманні того із батьків, з ким постійно проживає. Але, при цьому витрати на дитину продовжують збільшуватись, так як вашій доньці чи сину необхідно навчатись далі.
Саме на такий випадок законодавець передбачив право на утримання повнолітньої дитини. Хто може звернутись із позовом, за наявності яких обставин можливе звернення поговоримо у даній статті.
Відповідно ст. 198 Сімейного Кодексу України, — батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Відповідно ст. 199 Сімейного Кодексу України, — якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення 23 років, за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той із батьків, з ким проживає дитина.
Відповідно ст. 191 Сімейного Кодексу України, — аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.
Підсумуємо головне із наведених норм: на момент звернення до суду дитина повинна бути повнолітня, право на подання позову має як дитина, так і один із батьків з ким вона (він) проживає, дитина повинна продовжувати навчання. Зазначимо, що обов’язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які отримують вищу освіту, не залежить від форми навчання, таке твердження відображено у висновку Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 квітня 2019 року (касаційне провадження №61-12782св18) в результаті перегляду справи №644/3610/16-ц.
Відповідно ст. 200 Сімейного кодексу України, розмір аліментів можливо визначити як у твердій грошовій сумі (при цьому зазначену суму потрібно аргументувати), так і у частці від заробітку (доходу) платника аліментів.
Як бачите, практично кожна правова норма посилається на матеріальну змогу сплачувати аліменти. Тому, моя порада, перед тим, як звертатись із позовом про стягнення аліментів на повнолітню дитину, необхідно підготувати докази матеріальної забезпеченості платника аліментів. Це може бути витяг із реєстру речових прав на нерухоме майно, який наддасть інформацію про нерухомість, що перебуває у власності платника аліментів. Це може бути інформація про авто, зареєстрованих за певною особою, відомості про відкриті банківські рахунки. Хоча, останні являються банківською таємницею та можуть бути розголошені тільки за відповідним рішенням суду. Інформація щодо заробітної плати платника аліментів, тощо.
Далее
Опубликовано director 20 Июн 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі «Косайте-Чіпієне та інші проти Литви».
Литва у національному законодавстві встановила справедливий баланс між пов’язаними інтересами: а саме — правом матерів на повагу до приватного життя та інтересом держави в здоров’ї та безпеці.
Такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини у справі «Косайте-Чіпієне та інші проти Литви» (заява №69489/12), одноголосно встановивши відсутність порушення статті 8 (Право на повагу до приватного життя) Конвенції з прав людини та основоположних свобод. Про це повідомляє інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect.
Чотири жінки народили вдома за допомогою помічниці під час вагітності та пологів. Їхні домашні пологи пройшли без ускладнень. Після того, як цій помічниці було висунуте кримінальне обвинувачення за надання допомоги під час домашніх пологів, троє матерів звернулися до місцевих лікарень з проханням надати їм медичну допомогу під час домашніх пологів. Проте лікарні відмовилися, оскільки надання такої допомоги було заборонене національним законодавством.
Тоді вони звернулися до міністерства охорони здоров’я з проханням внести зміни до законодавства для того, щоб дозволити медичному персоналу надавати допомогу під час домашніх пологів. Міністерство відповіло відмовою, зазначивши, що народження дитини в пологовому відділенні було найбезпечнішим варіантом і заявники могли відвідати пологові відділення для того, щоб знайти таке, яке найбільше відповідало їх потребам. Відповідь міністерства оскаржувалася в судах, але безуспішно.
Посилаючись на статтю 8 Конвенції жінки звернулися до ЄСПЛ та поскаржилися на те, що законодавство Литви не рекомендувало медичним працівникам надавати допомогу під час домашніх пологів.
Суд виявив, що заявниці опинилися в ситуації, яка мала серйозний вплив на їх свободу вибору: вони повинні були або народжувати в лікарні, або, якщо вони бажали народжувати вдома, робити це без допомоги медичного працівника. Суд вважав, що це було втручанням у право заявників на повагу до їх приватного життя.
Проте це втручання відповідало закону. Національне законодавство не лише було доступним, але воно також було недвозначно і чітко врегульоване, що дозволяло заявникам передбачити, що професійна допомога під час домашніх пологів не була дозволена. Заборона також була підтверджена листами лікарень, які заявники отримали в той час, коли деякі з них все ще були вагітними.
Крім того, Суд виявив, що Литва встановила справедливий баланс між залученими інтересами: а саме, правом матерів на повагу до приватного життя та інтересом держави в здоров’ї та безпеці матері та дитини під час та після пологів.
За цих обставин втручання у право заявників на повагу до їх приватного життя не було непропорційним, і Суд дійшов висновку про відсутність порушення конвенційних гарантій.
З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Косайте-Чіпієне та інші проти Литви» (заява №69489/12) можна ознайомитися за посиланням.
Далее
