Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №551/408/16-ц 03 липня 2019 року виніс рішення щодо повернення коштів, отриманих за розпискою.
Касаційний суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, які вирішили, що розписка про отримання відповідачем від позивача коштів у розмірі 3 000 доларів США і 50 000 рублів не містить обов`язку відповідача повернути позивачу ці кошти.
Справа розглядалася з 2016 року. Позивач просив стягнути з відповідача 97 334,6 грн за договором позики, укладення якого підтверджується розпискою про отримання 3 000 доларів США і 50 000 рублів.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у розписці відповідача про отримання 3 000 доларів США і 50 000 рублів не вказано, у зв`язку з чим і для яких цілей він отримав ці кошти (у позику, на зберігання чи інше) та на який термін. У запереченнях на позов відповідач зазначав, що позивач був винен йому кошти і повернув їх, про що він написав відповідну розписку.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області апеляційна скарга позивача відхилена, рішення районного суду залишено без змін.
Ухвала Апеляційного суду мотивована тим, що ні позивач, ні його представник не пояснили суду обставин, за яких відповідач отримав від позивача гроші та чи наявні підстави для безпідставного збагачення внаслідок безпідставного придбання майна чи його безпідставного збереження. Отже, досліджуючи надану розписку, слід виявляти її справжню правову природу. Однак стороною позивача така правова природа наданої суду розписки, якою обґрунтовуються підстави стягнення коштів, належним чином не розкрита, внаслідок чого суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. У разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована лише після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Позивачем доказів на підтвердження зазначених обставин не надано.
Далее
До недавнього часу існувала (та напевно і ще існує) судова практика, вироблена Верховним Судом України, що необізнаність спадкоємця про смерть спадкодавця і навіть про наявність заповіту, складеного на його користь, не є поважною причиною для надання йому додаткового строку для прийняття спадщини.
Постановою Верховного суду від 26.06.2019 по справі №565/1145/17 розширено перелік поважних причин пропуску приняття спадщини, а саме: Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема:
1) тривала хвороба спадкоємців;
2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України;
5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Далее
«Укрзалізниця» (УЗ) має намір включити контейнери до складу деяких пасажирських поїздів, що будуть перевозити поштові відправлення. Про це повідомляє прес-служба «Укрзалізниці».
Наразі компанія веде переговори з поштовими операторами.
Залізниця – прогнозований та стабільний вид транспорту, що зможе забезпечити чітку доставку відправлень практично будь-яких розмірів, підкреслив операційний директор УЗ Вячеслава Єрьоміна, .
«У цій послузі зацікавлені наші поштові оператори. Наразі ми ведемо з ними переговори, і вже зараз вони дуже зацікавлені в цій послузі, адже їхні клієнти зможуть завжди вчасно отримати свій вантаж, незалежно від погоди та інших факторів, які впливають на автотранспорт», – зазначив Єрьомін.
Дана послуга надаватиметься аналогічно вагонам-автомобілевозам та жодним чином не вплине на якість і швидкість пасажирських перевезень.
Для перевезення поштових відправлень планується використовувати фітингові платформи, які буде модернізовано під візки пасажирських вагонів.
Далее
Позивач звернувся до суду з вимогою про відшкодування за рахунок коштів прокуратури та Державної казначейської служби України майнової та моральної шкоди, завданої йому незаконним притягненням до кримінальної відповідальності.
Місцевий суд частково задовольнив вимоги позивача, а суд апеляційної інстанції залишив це рішення без змін. У касаційній скарзі прокурор зазначив, що спір у частині відшкодування майнової шкоди не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки визначення розміру втрачених доходів позивача внаслідок незаконних дій належить до компетенції інших органів, а не суду.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що обов’язок роз’яснити особі порядок поновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди у разі закриття провадження у справі покладається на орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокурора, який повинен здійснити це шляхом направлення громадянинові письмового повідомлення одночасно з постановою про закриття кримінального провадження. При цьому в повідомленні має бути зазначено, куди і протягом якого терміну можна звернутися за відшкодуванням шкоди і поновленням порушених прав.
Відсутність такого роз’яснення (повідомлення) не позбавляє особу права на відшкодування, встановленого законом. Оскільки Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (№ 266/94-ВР) не містить вимог щодо процесуальної форми документа, з яким особа має звернутися до суду за захистом свого порушеного права, то таким способом захисту відповідно до положень статей 15, 16 ЦК України може бути, зокрема, звернення до суду з відповідною позовною заявою.
Тож Велика Палата ВС дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано розглянули спір у порядку цивільного судочинства.
Із повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 522/1021/16-ц (провадження № 14-136цс19) можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82316155
В межах інформаційної кампанії «Я маю право на чесну платіжку» Міністерство юстиції розпочало інформування громадян про їхні права у сфері житлово-комунальних послуг: як діяти в разі отримання нечесної платіжки та як домогтися перерахунку вартості опалення. Про це повідомив Міністр юстиції України Павло Петренко.
Він нагадав, що відповідно до постанови Уряду від 26 червня №560 «Деякі питання захисту прав споживачів житлово-комунальних послуг» запроваджується гранична ціна на послуги для населення міст обласного значення та міста Києва з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води на опалюваний період 2019/20 року. Гранична вартість тепла зафіксована на рівні 1400 гривень за 1 Гкал за наявності лічильника або 35,21 грн за 1 м2 у разі відсутності лічильника. На гарячу воду по всій Україні встановлено граничний тариф для населення на рівні 83,66 грн за 1 м3 за наявності сушарок та підключення їх до систем постачання гарячої води, 75,74 грн за 1 м3 – у разі їх відсутності.
«Ми запустили калькулятор тарифів, тож тепер громадяни можуть самостійно розрахувати вартість економії. Він розміщується на сайті Урядового порталу та Міністерства юстиції України. Також ми розробили алгоритм дій для споживачів житлово-комунальних послуг, які хочуть захистити свої права у разі, якщо органи місцевого самоврядування не виконують рішення Уряду», – зазначив Павло Петренко.
Він зауважив, що кожен охочий може перевірити на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування, який встановлює тариф на послуги теплопостачання та постачання гарячої води, чи здійснено перерахунок тарифів відповідно до рішення Уряду.
Зокрема, якщо орган місцевого самоврядування не перерахував тарифи, потрібно звернутися на Урядову гарячу лінію або направити звернення на адресу Уряду, повідомивши про бездіяльність влади на місцях. Також потрібно звернутися безпосередньо до органу місцевого самоврядування з вимогою щодо виконання рішення Уряду, після цього – до постачальника послуги для перерахунку ціни за опалення. Всі зразки документів для перерахунки ціни розміщено на сайті Мін’юсту.
«Спільними зусиллями ми допоможемо кожному українцю отримати чесну і справедливу платіжку за опалення. Адже наше завдання є дуже простим – з наступного опалювального сезону українці не мають «платити за повітря», – заявив очільник відомства.
Зразки документів щодо перерахунку ціни на опалення за посиланням.
Онлайн калькулятор послуг за посиланням.
В сегодняшней статье юристы «Юридической компании-Легал» расскажут Вам об одном из новшеств процессуального законодательства, которое введено в действие процессуальным кодексом больше года назад, но на сегодняшний день не так широко используется на практике.
Так, в начале 2018 года вступили в законную силу новые процессуальные кодексы, и было введено такое понятие, как встречное обеспечение иска и возмещение убытков причинённых обеспечением иска.
Согласно действующего ГПК Украины суд может потребовать от лица, обратившегося с заявлением об обеспечении иска, обеспечить возмещение убытков ответчика, которые могут быть вызваны обеспечением иска (встречное обеспечение).
Встречное обеспечение применяется только в случае обеспечения иска.
Встречное обеспечение это по сути гарантия возмещения возможных для ответчика убытков. Этот институт Гражданского процесса по мнению юристов и адвокатов «Юридической компании — Легал» является прогрессом для всей системы обеспечительных мер.
ВС в своем постановлении от 10.04.2019 по делу № 753/2380/18-ц указывает, что реализация мероприятий встречного обеспечения является правом суда, а не его обязанностью, за исключением случаев, предусмотренных частью третьей статьи 154 ГПК Украины, в которой указано, что суд обязан применять встречное обеспечение, если истец не имеет зарегистрированного в установленном законом порядке места жительства (пребывания) или местонахождения на территории Украины и имущества, находящегося на территории Украины, в размере, достаточном для возмещения возможных убытков ответчика, которые могут быть вызванные обеспечением иска, в случае отказа в иске; или суду представлены доказательства того, что имущественное положение истца или его действия по отчуждению имущества или другие действия могут осложнить или сделать невозможным исполнение решения суда о возмещении убытков ответчика, которые могут быть вызваны обеспечением иска, в случае отказа в иске.
Встречное обеспечение, как правило, осуществляется путем внесения на депозитный счет суда денежных средств в размере, определенном судом.
Вопросы применения встречного обеспечения решается судом в постановлении об обеспечении иска или в постановлении о встречном обеспечении иска.
Следовательно, ответчик в отношении, которого применено обеспечение иска имеет право обратиться к суду с ходатайством о встречном обеспечении.
Основная форма встречного обеспечения — денежная. Истец, в отношении которого применены меры встречного обеспечения, обязан внести на депозитный счет суда денежные средства в сумме, которая устанавливается этим же судом.
Верховный Суд 02.07.2019р.
14. Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справі, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.
15. Тобто нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу рішення. Іншими словами, якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акту, то вона б обов`язково вплинула на остаточні висновки суду.
16. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
17. Не можуть бути визнані нововиявленими обставинами такі обставини, які виникли або змінилися після прийняття судового рішення.
18. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є встановлення нових істотних юридичних фактів, що існували на час розгляду справи, у якій ухвалено судове рішення, яке переглядається, але не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, а не факт/дата ухвалення нового судового рішення.
19. Для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами важливим є наявність у ухваленому судовому рішенні, на яке посилається скаржник (постанова Верховного Суду 14.08.2018, якою залишено в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2015) доведених істотних обставин, що існували на момент звернення до суду з позовом і під час розгляду справи судом, але не могли бути відомі ні особі, яка заявила про це, ні суду, в провадженні якого перебувала справа.
20. Скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише у тому випадку, коли суд обґрунтував рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням. Отже, суд повинен виходити з преюдиційного зв`язку судового рішення, щодо якого ставиться питання про перегляд за нововиявленими обставинами та судового рішення, яким заявник обґрунтовує такий перегляд.
За роки незалежності України сформувавсь окремий вид господіяльності — ріелторська (брокерська) діяльність. Спеціалісти цієї галузі забезпечують супровід операцій з нерухомістю від укладення договору про надання послуги до укладання відповідного правочину з такою нерухомістю. Однак на сьогодні відсутні будь-які законодавчі аспекти, які б надавали важелі контролю за діяльністю зазначених суб’єктів господарювання. Тому Фонд держмайна розробив законопроект «Про брокерську діяльність у сфері нерухомості».
Він передбачає, що провадити брокерську діяльність у сфері нерухомості може виключно суб’єкт брокерської діяльності. З метою набуття такого статусу суб’єкт господарювання має відповідати трьом основним критеріям:
мати в штаті хоча б одного брокера з нерухомості або здійснювати діяльність як фізична особа — підприємець;
отримати в Фонді свідоцтво на право заняття брокерською діяльністю у сфері нерухомості;
бути внесеним до Державного реєстру брокерів з нерухомості та суб’єктів брокерської діяльності.
За порушення брокером з нерухомості та (або) суб’єктом брокерської діяльності законодавства з питань брокерської діяльності до зазначених учасників ринку нерухомості можуть застосовувати відповідні дисциплінарні стягнення, зокрема: зупинення дії кваліфікаційного сертифіката брокера з нерухомості, позачергове підтвердження кваліфікації, проходження навчання та анулювання дозвільного документа.
Аби вийти на ринок нерухомості потрібно:
для агента з нерухомості — пройти короткострокові курси;
для брокера з нерухомості — скласти кваліфікаційний іспит;
для суб’єкта брокерської діяльності — отримати свідоцтво на право заняття брокерською діяльністю у сфері нерухомості.
Ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах й організаціях регулюється наказом Держкомстату України від 05.12.2008 № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці».
Так, Наказом № 489 затверджено типову форму № 5 «Табель обліку використання робочого часу», в якій фактично й ведеться облік робочого часу. Форма носить рекомендаційний характер і складається із мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень. При необхідності форма може бути доповнена іншими показниками, необхідними для обліку на підприємстві.
У разі потреби можна застосовувати й іншу форму табеля обліку робочого часу, але при цьому обов’язковим є наявність первинного обліку показників щодо використання робочого часу, явок та неявок працівників, які визначено формами державних статистичних спостережень з праці (лист Державної служби статистики України від 12.01.2012 № 9/4-10/9).
Однак, Наказом № 489 не визначено процедури ведення табеля обліку використання робочого часу.
Табель обліку робочого часу є підставою для нарахування працівникам заробітної плати, допомоги по тимчасовій непрацездатності, сум за період щорічних відпусток, інших виплат. Складений і підписаний відповідальною за ведення табеля особою та погоджений керівником організації табель подається до бухгалтерії.
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Вiдповiдно табель обліку використання робочого часу заповнюється двiчi на мiсяць: за першу половину мiсяця – для нарахування авансових платежiв та за весь мiсяць – для розрахунку заробiтної плати за мiсяць. Наприкiнцi мiсяця в табелi обліку використання робочого часу пiдраховується загальна кiлькiсть вiдпрацьованих днiв i днiв неявок на роботу. Табель подається до бухгалтерiї завчасно для своєчасного розрахунку заробiтної плати.
Підприємство, установа, організація для обліку робочого часу самостійно має визначати осіб, відповідальних за ведення обліку використання робочого часу працівниками та оформлення табелів; посадових осіб, які мають засвідчувати своїми підписами інформацію, зазначену в табелях; строки подання табелів на підпис відповідним посадовим особам; строки подання табелів до бухгалтерії для нарахування заробітної плати; порядок унесення до табеля відомостей про нових працівників та вилучення з нього відомостей про звільнених працівників; правила та порядок присвоєння працівникам табельних номерів; правила і порядок коригування відомостей про фактичну роботу та відсутність працівників на роботі.
За умови, що кількість працівників є невеликою, табель обліку використання робочого часу, як правило, ведуть фахівці бухгалтерії і складають його в одному екземплярі за два-три дні до розрахункового періоду на підставі табеля за минулий місяць.
На великих підприємствах табель обліку використання робочого часу ведуть кадровики або навіть вводиться до штату така посада як табельник (коли багато цехів, структурних підрозділів, різні умови робочого часу тощо). Також ці функції можуть покладатися на керівників підрозділів чи їхніх підлеглих. Заповнений табель обліку використання робочого часу підписує відповідальна особа (бухгалтер, кадровик або табельник) чи керівник структурного підрозділу. Але порядок його складання та затвердження підприємство визначає самостійно відповідно до своїх локальних нормативних документів. Тому доцільно на підприємстві розробити окреме Положення про ведення табельного обліку, оскільки на законодавчому рівні не затверджено відповідних положень чи роз’яснень.
Наголошуємо, що відповідно до частини 2 статті 30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
При цьому роботодавця не можуть притягти до відповідальності за відсутність табелів обліку використання робочого часу, якщо забезпечено облік використання робочого часу в інший спосіб.
Далее
Опубліковано нові зміни у державні будівельні норми щодо проектування готелів. Про це повідомив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе.
Опубліковані зміни доступні за цим посиланням і набирають чинності з 1 жовтня цього року.
Згідно зі змінами, номери готелів усіх категорій рекомендується облаштовувати електронними картковими замками з централізованим управлінням, енергонезалежною пам’яттю мінімум на 500 подій, захищеною від систематичного повторювання подій, функцією «антипаніка», автономним енергозабезпеченням та функцією антивіджиму защіпки.
А номери в готелях категорії *** і вище – ще і охоронною сигналізацією.
Також необхідно передбачати заходи, що захищають від несанкціонованого проникнення в монтажні розподільні шафи й інші споруди, приміщення і обладнання мереж зв’язку, сигналізації за допомогою електронної системи контролю доступу та системи відеоспостереження.
Зміни у ДБН «Готелі» розроблені ПАТ «КиївЗНДІЕП» та вступають в дію з 1 жовтня 2019 року.
Далее
