Эта норма считается одной из ключевых в антикоррупционном законодательстве последних лет и важным элементом реформы, которую власти проводили под пристальным вниманием Запада. По этой статье расследуется несколько резонансных дел, в которых фигурируют чиновники от нынешней власти и народные депутаты.
Конституционный суд Украины на закрытом заседании во вторник признал неконституционной статью Уголовного кодекса Украины о незаконном обогащении, сообщили несколько высокопоставленных собеседников. На данный момент пока КС не обнародовала официальную информацию об этом решении.
Далее
Большая Палата Верховного Суда при рассмотрении дела № 826/15700/17 пришла к выводу, что спор об отмене распоряжения районной гос администрации (принятом во исполнение решения Киеврады) относительно передачи объектов жилищного и нежилого фонда территориального общества города, в частности дома, в котором проживает истица, на праве хозяйственного ведения обслуживающему коммунальному предприятию подлежит рассмотрению в порядке гражданского судопроизводства.
Постановлением от 12 декабря 2018 года оставлены без изменений решения низших административных судов, какие постановили, что спор об обжаловании распоряжения Днепровской райгосадминистрации относительно передачи многоквартирного дома в управление коммунальной управляющей компании не рассматривается в порядке административного судопроизводства.
Истица считает, что передача дома, в котором она проживает, на праве хозяйственного ведения КП «Управляющая компания из обслуживания жилищного фонда Днепровского района г. Киева» изменяет ее право на владение, использование и распоряжение недвижимым имуществом, поскольку обслуживающая компания обесценивает ее имущество, используя его для получения прибыли.
Кроме того, Управляющая компания приобрела право на обращение в суд о взыскании задолженности за содержание домов, сооружений и придомовых территорий.
Большая Палата разъяснила, что на основании части первой статьи 21 ГК суд признает незаконным и отменяет правовой акт индивидуального действия, выданный органом государственной власти, органом власти АР Крым или органом местного самоуправления, если он противоречит актам гражданского законодательства и нарушает гражданские права или интересы. Таким образом, признание незаконными решений субъекта властных полномочий может быть способом защиты гражданского права или интереса.
Следовательно, если нарушение своих прав человек видит в последствиях, вызванных решением, действием или бездеятельностью субъекта властных полномочий, которые он считает неправомерными, и эти последствия привели к возникновению, изменению или прекращению гражданских правоотношений, имеют имущественный характер или связаны с реализацией его имущественных или личных неимущественных интересов, то признание незаконными (противоправными) таких решений является способом защиты гражданских прав и интересов.
«Поскольку спор по этому делу возник между Днепровской РГА, которая осуществляет управление имуществом территориального общества города Киева, и жительницей дома АДРЕС_1 ЛИЦО_3 в связи с нарушением ее гражданских прав на пользование принадлежащим ей недвижимым имуществом, Большая Палата Верховного Суда пришла к заключению, что этот спор является гражданско-правовым и защита прав истца в суде должна происходить по правилам гражданского судопроизводства», — отмечено в постановлении.
Отметим, что согласно решению Конституционного Суда Украины и в соответствии с нормами Гражданского кодекса, многоквартирные дома (включительно с подвалами, крышами, техническими помещениями, лифтами и тому подобное) являются общей совместой собственностью жителей. Дом, в котором приватизирована хотя бы одна квартира, не может находиться в коммунальной или хозяйственной собственности.
Защитить свои права можно, отслеживая регистрационные действия относительно принадлежащей вам недвижимости. Зарегистрировавшись на сервисе СМС-маяк, вы мгновенно получите сообщение об изменении статуса объектов в Государственном реестре вещных прав на недвижимое имущество. Расширенная версия обеспечивает информирование физических и юридических лиц о поданных регистратору заявках на проведение любых регистрационных действий относительно их объектов недвижимого имущества.
Далее
Согласно ст. 6 Закона Украины «О порядке выезда из Украины и въезда в Украину граждан Украины», право гражданина Украины на выезд из Украины может быть временно ограничено в случаях, когда:
1) он осведомлен о сведениях, составляющих государственную тайну, — до истечения срока, установленного статьей 12 настоящего Закона;
2) в отношении него в порядке, предусмотренном уголовным процессуальным законодательством, применена мера пресечения, по условиям которого ему запрещено выезжать за границу, — до окончания уголовного производства или отмены соответствующих ограничений;
3) он осужден за совершение уголовного преступления — до отбытия наказания или освобождения от наказания;
4) он уклоняется от выполнения обязательств, возложенных на него судебным решением или решением других органов (должностных лиц), подлежит принудительному исполнению в порядке, установленном законом, — до исполнения обязательств либо уплаты задолженности по уплате алиментов;
5) находится под административным надзором Национальной полиции — до прекращения надзора.
В случае наложения на гражданина административного взыскания за совершение правонарушения, предусмотренного частью седьмой статьи 184 Кодекса Украины об административных правонарушениях — Невыполнение родителями или заменяющими их лицами обязанностей по воспитанию детей, ему временно ограничивается право на выезд из Украины с ребенком сроком на один год со дня наложения административного взыскания, кроме случая, когда есть нотариально удостоверенное согласие на выезд ребенка второго родителя.
6 февраля 2018 года вступил в силу Закон Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины об усилении защиты права ребенка на надлежащее содержание путем совершенствования порядка принудительного взыскания задолженности из уплаты алиментов», который усилил ответственность за невыплату алиментов.
В Україні набрали чинності зміни, внесені до Положення про ведення касових операцій у національній валюті. Про це повідомила прес-служба ГУ ДФС у Дніпропетровській області, передає УНН.
«…постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2019 № 37 внесено Зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148», — йдеться в повідомленні.
Так, змінами передбачено, що відокремлені підрозділи — філії, представництва, відділення, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України, та інші структурні підрозділи, де реалізуються товари, — надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.
Крім того, готівка, що надходить до кас, тепер оприбутковується в день одержання готівки у повній сумі.
Оприбуткуванням готівки в касах установ або підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ або підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України, і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку.
Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.
Оприбуткування та облік фізичними особами-підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат (або книгах обліку доходів) у порядку, визначеному Податковим кодексом України.
Крім того, врегульовано питання щодо оприбуткування готівки та внесення її до банку. Так, квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки має бути підписана відповідальними особами банку та засвідчена відбитком печатки банку (за потреби). А третій примірник «Копія супровідної відомості до сумки з готівкою» засвідчений підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача.
Крім того, змінами передбачено, що керівник установи або підприємства визначає відповідним внутрішнім розпорядчим актом перелік посад та кількість посадових осіб, уповноважених підписувати касові документи.
Також у розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківською фінансовою установою готівки для її зарахування на рахунки в банках, визначений договором банківського рахунку, а також не враховується готівка, унесена через платіжні пристрої, що належать небанківським фінансовим установам.
Згідно зі змінами, небанківські фінансові установи, які отримали ліцензію на переказ коштів у нацвалюті без відкриття рахунків, та, крім операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, здійснюють видачу переказів готівкою, установлюють ліміт каси з урахуванням особливостей їх діяльності та режиму роботи таких установ в сумі, необхідній для забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобов’язань з виплати сум переказів за першою вимогою отримувача.
«Нагадуємо, що Постанова № 37 набрала чинності 15.02.2019», — додали у ДФС.
Джерело: УНН
Далее
Пенсіонери з мінімальною і нижче мінімального розміру пенсіями у березні-квітні отримають по 2410 гривень компенсації індексації за 2015-2016 роки. Про це заявив Президент Петро Порошенко на нараді з представниками уряду з питань індексації пенсій, пише «Укрінформ».
«Ми сьогодні винайшли можливості для того, щоб повернути пенсіонерам, у першу чергу тим, хто отримує найменший рівень пенсій – нижче мінімальної і мінімальну, повернути індексацію 2015-2016 років. За розрахунками, ми вийшли на 2410 гривень кожному, хто має пенсію, нижчу мінімальної і мінімальну», – зазначив Порошенко.
Він додав, що у 2015-2016 роках у держави не було можливості для проведення індексацій пенсій.
За його словами, ці гроші будуть виплачені протягом березня-квітня «як компенсація індексації 2015 -2016 років».
Нагадаємо, 1 березня 2019 року відбудеться автоматична індексація пенсій.
Далее
Об’єднана палата Касаційного кримінального суду (судді Ірина Григор’єва, Станіслав Кравченко, Микола Мазур, Василь Огурецький та Валентина Щепоткіна) розглянула справу щодо порядку стягнення судового збору із засудженого.
Судді зауважили, що при вирішенні цивільного позову в межах кримінального провадження та стягнення з винної особи коштів у рахунок відшкодування завданої злочином шкоди необхідно мати на увазі, що статус особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність, насамперед пов’язаний зі статусом обвинуваченого, якому має бути гарантовано додержання основних засад кримінального провадження, зокрема, принципу законності.
Відтак, об’єднана палата ККС дійшла висновку, що стягнення за вироком із засудженого судового збору суперечить ч. 5 ст. 128, статтям 2, 7, 9, 118, 119, 370 Цивільного процесуального кодексу в їх взаємозв’язку.
Тож при оскарженні судових рішень у частині цивільного позову, постановлених у кримінальному провадженні, засуджений, який несе цивільну відповідальність, не сплачує жодних судових витрат на відміну від цивільного судочинства.
«При вирішенні у межах кримінального провадження цивільного позову стягнення судового збору з обвинуваченого (засудженого), який несе цивільну відповідальність, не допускається, адже таке стягнення суперечить закріпленим у статтях 2, 7, 9 КПК завданням кримінального провадження, засаді законності, не відповідає приписам ч. 5 ст. 128, статей 118, 119, 370 цього Кодексу та істотно порушує гарантоване особі право на розгляд справи щодо неї з додержанням вимог зазначеного провадження, передбачених указаним Кодексом», — йдеться у постанові об’єднаної палати ККС ВС від 23 січня 2019 року.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду визнав право попереднього користувача на торговельну марку. Про це повідомляє прес-служба Верховного Суду.
У справі №910/22001/17 ТОВ «Фармлінк» звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ «Онкомедіка» та ТОВ «УАПРОМ» (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) про припинення порушення прав позивача на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України шляхом припинення пропонування до продажу, продажу, рекламування, в тому числі через мережу Інтернет та при введенні у цивільний обіг на території України товарів, що містять позначення «HAIDA»; вилучення з цивільного обігу товарів, що містять позначення «HAIDA», які пропонуються до продажу, продаються, рекламуються ТОВ «Онкомедіка», зокрема, з використанням власного інтернет-ресурсу «oncomedica.com.ua» та Інтернет-ресурсу «prom.ua», що належить ТОВ «УАПРОМ».
Місцевий господарський суд у задоволенні позову відмовив повністю.
Північний апеляційний господарський суд рішення місцевого господарського суду скасував, ухвалив нове рішення — про задоволення позову в частині зобов’язання ТОВ «Онкомедіка» припинити порушення прав позивача на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України шляхом припинення пропонування до продажу, продажу, рекламування, в тому числі через мережу Інтернет та при введенні у цивільний обіг на території України товарів, що містять позначення «HAIDA». У решті позовних вимог відмовлено.
Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та залишаючи в силі рішення місцевого господарського суду, колегія суддів КГС ВС виходила з такого.
ТОВ «Онкомедіка» у 2015-2016 роках ввозила на територію України медичні товари виробництва Компанії «Changzhou Haida Medical Equipment Co., Ltd (China)», марковані позначенням «HAIDA», які відповідач-1 реалізовував на території України.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 500 ЦК України будь-яка особа, яка до дати подання заявки на торговельну марку або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала торговельну марку в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).
Як встановили суди попередніх інстанцій, ТОВ «Фармлінк» подало заявку на реєстрацію знака для товарів і послуг «HAIDA» для послуг 35 класу МКТП 21 жовтня 2015 року; заявку на реєстрацію знака для товарів і послуг «HAIDA» для товарів 10 класу МКТП подано 24 січня 2017 року.
Суд апеляційної інстанції у розгляді справи дійшов обґрунтованого висновку про те, що права, які випливають із свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, власником яких є позивач, діють від дати подання заявок. Водночас суд не врахував положень закону щодо права попереднього користувача, яким у цьому випадку й наділене ТОВ «Онкомедіка».
У свою чергу, місцевий господарський суд встановив недоведеність позивачем незаконності дій ТОВ «Онкомедіка» (до дати подання позивачем заявок на торговельні марки) щодо ввезення медичних товарів, маркованих позначенням «HAIDA» [виробництва Компанії «Changzhou Haida Medical Equipment Co., Ltd (China)»] на територію України, які надалі пропонувалися до продажу в Україні; наявність у ТОВ «Онкомедіка» права попереднього користувача на торговельну марку «HAIDA» і дійшов неспростовного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
З повним текстом постанови Верховного Суду можна ознайомитися за посиланням.
Далее
Мінсоцполітики визначило порядок здійснення органами опіки та піклування контролю за цільовим витрачанням аліментів на дитину.
Про це йдеться в наказі Міністерства від 15 листопада 2018 року № 1713, зареєстрованому в Мін’юсті.
Затверджений Порядок визначає процедуру здійснення контролю за цільовим витрачанням коштів на утримання дитини (аліментів) одним із батьків або іншим законним представником дитини, разом з яким вона проживає.
Зазначений контроль здійснюватимуть органи опіки та піклування, проводячи інспекційні відвідування одержувача аліментів.
Безпосереднє проведення інспекційного відвідування покладено на службу у справах дітей відповідної районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за місцем проживання одержувача аліментів із залученням (за потреби) психолога, соціального педагога, фахівця із соціальної роботи. Кількість посадових осіб, що проводять інспекційне відвідування, не може бути меншою 2 осіб.
Для проведення інспекційного відвідування одержувача аліментів платник аліментів має подати заяву до відповідних органів, зазначених вище, або до відповідної служби у справах дітей.
Аби підтвердити сплату аліментів, разом із заявою платник аліментів обов’язково має подати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за останні 12 місяців, виданий відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, а також відомості про місце проживання отримувача аліментів. У разі повторного впродовж року звернення платника аліментів із заявою про проведення інспекційного відвідування подається розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за період, що минув з дати проведення попереднього інспекційного відвідування.
Якщо аліменти на дитину сплачуються не за рішенням суду (за домовленістю між батьками дитини, договір між батьками про сплату аліментів на дитину), платник аліментів надає копії інших документів, що підтверджують сплату аліментів на дитину та їх розмір.
Наявність заборгованості зі сплати аліментів є підставою для відмови платнику аліментів у проведенні інспекційного відвідування одержувача аліментів.
Інспекційне відвідування проводиться протягом 30 календарних днів з дати надходження заяви платника аліментів.
Одержувача аліментів обов’язково потрібно поінформувати про проведення інспекційного відвідування, надіславши рекомендований лист з повідомленням про вручення не пізніше ніж за 7 календарних днів до запланованого дня проведення, узгодивши дату та час візиту телефоном та/або за допомогою електронного зв’язку.
У рекомендованому листі одержувач аліментів попереджають про адмінвідповідальність, передбачену статтею 188-50 КУпАП, за створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування.
Якщо існують об’єктивні обставини, що унеможливлюють проведення інспекційного відвідування, які можуть бути підтверджені копією відповідного документа (у зв’язку з хворобою дитини та/або одержувача аліментів, перебуванням його та/або дитини на лікуванні у закладі охорони здоров’я, службовому відрядженні, виїздом разом з дитиною на оздоровлення та відпочинок, зокрема за кордон, тощо), строк проведення інспекційного відвідування може бути подовжено, але не більше ніж до 45 календарних днів від дати надходження заяви.
У ході проведення інспекційного відвідування здійснюється обстеження умов проживання дитини для визначення рівня задоволення її індивідуальних потреб. При цьому береться до уваги розмір аліментів, що сплачуються на дитину.
Якщо розмір аліментів, що сплачується на дитину, не перевищує розміру двох прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку (на кожну дитину), оцінюється рівень забезпечення її базових потреб: забезпечення харчуванням, необхідними ліками у разі потреби, одягом та взуттям відповідно до сезону, іграшками та іншими засобами для розвитку та навчання дитини відповідно до її віку.
У разі якщо розмір аліментів складає понад два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку (на кожну дитину), підтвердженням цільового використання аліментів на дитину можуть бути: наявність облаштованих відповідними меблями та речами місць для сну та відпочинку дитини; її розвитку та навчання; приміщень для прийняття їжі та санітарно-гігієнічних потреб; обладнання для занять спортом; музичних інструментів; відвідування дитиною навчальних курсів, гуртків та секцій; відкриття на ім’я дитини банківського рахунку; витрати на оздоровлення та лікування дитини, придбання засобів реабілітації тощо.
Під час проведення інспекційного відвідування звертають увагу на зовнішній вигляд дитини, її загальний стан та самопочуття, інші ознаки, що можуть свідчити про неналежний рівень задоволення її індивідуальних потреб з урахуванням віку, статі, стану здоров’я, особливостей розвитку (хворобливий вигляд, невідповідність ваги та зросту віку дитини, занедбаність, відсутність продуктів харчування тощо).
Якщо дитина досягла такого віку та рівня розвитку, що може висловити свою думку, проводять бесіду з дитиною для з’ясування рівня задоволення її індивідуальних потреб, зокрема у харчуванні, забезпеченні необхідним одягом, іншими речами та засобами, необхідними для її належного догляду та розвитку.
У разі якщо під час обстеження умов проживання дитини не вдалося об’єктивно з’ясувати стан задоволення її індивідуальних потреб, служба у справах дітей може звернутися із запитами:
— до закладів освіти, охорони здоров’я або соціального забезпечення, у яких дитина отримує відповідні послуги, щодо стану здоров’я дитини (зокрема, спричиненого наявністю чи відсутністю належного харчування, забезпеченням її необхідними ліками у разі потреби тощо), наявності у дитини необхідного для навчання та виховання приладдя, одягу відповідно до віку та сезону, отримання за потреби соціальних та інших послуг, у тому числі платних;
— до надавачів житлово-комунальних послуг — щодо стану їх оплати за місцем проживання дитини.
Чеки, квитанції, довідки та інші документи для підтвердження цільового використання коштів одержувач аліментів може надати виключно за власним бажанням та за умови їх наявності.
Також виключно за власним бажанням одержувач аліментів може надати письмове пояснення щодо цільового їх використання, яке долучається до висновку за результатами проведення інспекційного відвідування.
Протягом 5 робочих днів після проведення інспекційного відвідування складається висновок за результатами інспекційного відвідування щодо цільового витрачання аліментів на дитину. Його завірені копії надсилаються рекомендованими листами з повідомленням про вручення платнику та одержувачу аліментів. У разі неотримання копії висновку поштою платник та одержувач аліментів мають право звернутися за його отриманням до служби у справах дітей.
Повторне відвідування проводиться не раніше ніж через 3 місяці з дати проведення попереднього інспекційного відвідування.
Якщо виявлено за результатами проведеного інспекційного відвідування ознак, що можуть свідчити про нецільове витрачання аліментів, платник аліментів відповідно до статті 186 СК України має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Також у додатку до наказу наведено форму висновку за результатами інспекційного відвідування щодо цільового витрачання аліментів на дитину.
Наказ набирає чинності з дня офіційного опублікування.
Далее
Обставини справи
Позивач, яка працювала дояркою на сільськогосподарському підприємстві, звернулася до суду з позовом до свого роботодавця про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати. Вона стверджувала, що керівництво підприємства порушило її право на оплату праці, оскільки в листопаді 2004 року вона отримала 188 грн, а мінімальний розмір заробітної плати тоді становив 237 грн.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій
При ухваленні рішення у справі місцевий суд виходив з того, що відповідач здійснив оплату праці відповідно до положень ст. 111 Кодексу законів про працю за фактично виконану позивачем роботу (на підприємстві діяли норми обслуговування та розцінки з оплати праці робітників), а відтак, вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Апеляційний суд залишив рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у силі, посилаючись на те, що мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). Однак доказів того, що позивач у листопаді 2004 року повністю виконала місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт), в матеріалах справи немає, і сама позивач про це не зазначала.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до ст. 21 ЗУ «Про оплату праці», розмір заробітної плати може бути нижчий за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання працівником норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.
Відповідно до ст. 111 КЗпП, при невиконанні норм виробітку не з вини працівника оплата проводиться за фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата у цьому разі не може бути нижча за дві третини тарифної ставки встановленого такому робітникові розряду (окладу). При невиконанні норм виробітку з вини працівника оплата провадиться відповідно до виконаної роботи.
«Розцінка оплати праці за одиницю продукції може розраховуватися як для окремих категорій робітників ферми, так і всього колективу з наступним розподілом її між кваліфікаційними групами та всередині їх через відповідні коефіцієнти, а за умов організації праці, побудованої на принципах суміщення професій і взаємозаміні у виконанні робіт, розподіл оплати між членами колективу може здійснюватися порівну пропорційно відпрацьованому часу.
Відповідно, оплата праці не нижче рівня мінімальної заробітної плати не є безумовною гарантією та вимагає від працівника виконання норми праці», — йдеться у постанові Касаційного цивільного суду від 11 лютого 2019 року.
З огляду на зазначене КЦС ВС залишив касаційну скаргу без задоволення, підтвердивши законність рішень судів першої та апеляційної інстанці1.
Верховный Суд в составе коллегии судей Второй судебной палаты Кассационного гражданского суда рассмотрел дело о возобновлении газоснабжения: облгаз установил заглушку на котел, который (по утверждению облгаза) самовольно установили и не зарегистрировали.
Постановлением от 11 февраля по делу № 357/6342/16 признана правомерность отключения «Киевоблгазом» котла, не введенного в эксплуатацию, после трех лет использования и оплаты счетов за потребленный газ.
По этому же делу были изложены следующие выводы.
В соответствии с Правилами предоставления населению услуг газоснабжения и Правил безопасности систем газоснабжения Украины, которые действовали на момент отключения потребителя от газоснабжения, для регистрации установленного монтажной организацией газового прибора (котла) иностранного производства потребитель обязан предоставить «Киевоблгазу» следующие документы: копию технического паспорта помещения, где установлен этот газовый прибор; акт разреза дымовых вентиляционных каналов, куда этот газовый прибор должен подключаться; сервисное соглашение на техническое обслуживание газового прибора; акт произведенных работ по установлению газового прибора, которые приобщаются к исполнительско-технической документации. После предоставления всех необходимых документов вносятся изменения в договор о предоставлении населению услуг по газоснабжению.
При этом между сторонами был заключен договор относительно обслуживания газовой плиты, а другие газовые приборы отсутствуют. То есть по договору облгаз принимал на себя обязательство относительно предоставления услуг по газоснабжению только к газовой плите.
Договором потребителю запрещено подключать новые (дополнительные) газовые приборы и устройства, изменять место их расположения и вмешиваться в работу внутридомовых систем газоснабжения без согласования с исполнителем, а исполнитель, в случае несоблюдения потребителем обязательств, имеет право прекратить поставку газа потребителю в том числе и в случае самовольного использования газа потребителем.
В постановлении ВС также идет речь о следующем. В этом споре истец не подтвердил выполнение всех вышеперечисленных требований, а потому апелляционный суд правомерно отказал в иске, поскольку отсутствуют правовые основания для признания действий ответчика противоправными. Кроме того, истец не устранил нарушения и не предоставил ответчику все необходимые документы, которые бы предоставляли ответчику право подавать газ к отопительному котлу; основания для возобновления газоснабжения к этому котлу отсутствуют.
Далее
