Опубликовано director 19 мая 2022 в Новости | Нет комментариев
Чи мають право військовослужбовці звільнитися зі служби в умовах воєнного стану? Консультує фахівчиня Лівобережного київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Вікторія Мала.
Слід зазначити, що правове врегулювання питань, що стосуються військової служби українців здійснюється на основі Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та згідно з Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008.
Які підстави передбачені для звільнення військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та мобілізованих резервістів під час дії воєнного стану?
Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, та військовослужбовці, які служать за контрактом можуть звільнитися з військової служби, посилаючись на одну із визначених пунктом 2 частини четвертої статті 26 Законом підстав:
- досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
- наявність висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
- набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
- наявність сімейних обставин чи інших поважних причин, у тому випадку, якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу.
Серед таких обставин і причин виділяють наступні:
- виховання дитини з інвалідністю віком до 18 років;
- виховання дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я (Міністерство охорони здоров’я Украни), але якій не встановлено інвалідність;
- необхідність здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
- наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
- необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
- необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
- необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
- вагітність військовослужбовця-жінки;
- перебування військовослужбовця-жінки у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
Крім цього, звільнитися зі служби мають право військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років та один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років.
Також, відповідно до Закону в умовах воєнного стану можуть розірвати контракт із Збройними Силами України за власним бажанням військовослужбовці з числа іноземців та осіб без громадянства.
Які є підстави для звільнення військовослужбовців з кадрової військової служби під час дії воєнного стану?
Військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби:
- за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
- за станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
- у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі.
Слід зазначити, що при звільненні військовослужбовець подає рапорт, в якому зазначається підстава звільнення, та документи, які підтверджують її наявність.
Порядок та строки розгляду рапорту на звільнення за сімейними обставинами військовослужбовця строкової служби
Після надходження рапорту від військовослужбовця або заяви від його родичів про дострокове звільнення в запас за сімейними обставинами, командир військової частини зобов’язаний надіслати у триденний строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання сім’ї військовослужбовця запит для перевірки його сімейного стану.
Керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, одержавши документи від командира військової частини або заяву безпосередньо від родичів військовослужбовця про дострокове звільнення в запас, призначає комісію, яка перевіряє в десятиденний строк сімейний стан родичів військовослужбовця. За результатами перевірки складається акт обстеження, який надсилається для розгляду керівнику обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Керівник обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов’язаний у триденний строк розглянути документи про дострокове звільнення військовослужбовця зі строкової військової служби і за наявності законних підстав надіслати їх командиру військової частини, де проходить службу військовослужбовець.
У разі відсутності законних підстав для дострокового звільнення військовослужбовця зі строкової військової служби за сімейними обставинами керівник обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надає заявнику відповідь про причини відмови і повідомляє про це командира військової частини, де проходить службу військовослужбовець.
На який строк може продовжитись строкова служба військовослужбовця?
Військовослужбовці строкової військової служби, які вислужили встановлені строки, у разі потреби відповідно до указу Президента України можуть бути затримані на військовій службі на строк до шести місяців.
З моменту введення воєнного стану (настання воєнного часу) військовослужбовці, у яких закінчився строк строкової військової служби, продовжують проходити військову службу до оголошення демобілізації, крім випадків, визначених пунктами «б», «в», «г» частини другої, пунктами «б», «в», «г», «ґ», «д», «е» частини третьої статті 26 Закону.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Опубликовано director 16 мая 2022 в Новости | Нет комментариев
Відповідно до п.п. «ґ» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Статтею 30 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що питання обліку житлового фонду, об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, здійснення контролю за його використанням, а також питання визначення технічного стану житлових будинків належать до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Статтею 7 Житлового кодексу Української РСР від 30 червня 1983 року № 5464-X із змінами та доповненнями та Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984 року № 189 (далі – Положення) врегульовано питання щодо визнання житлового будинку непридатним для проживання.
Так, згідно з п. 3 Положення обстеження житлових будинків (приміщень) проводиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.
На підставі матеріалів обстеження стану жилих будинків житлово-експлуатаційна організація визначає будинки, що відповідають санітарним і технічним вимогам, і складає про це відповідний акт, який затверджується керівником вказаної організації (п. 4 Положення).
В разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання (п. 5 Положення). Згідно з п. 11 Положення якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої Ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку.
При цьому додаються такі документи: а) рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів про визнання жилого будинку (жилого приміщення) невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання; б) проект рішення виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів про дальше використання жилого будинку (жилого приміщення) або про знесення будинку. Виконавчий комітет обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів розглядає подані матеріали і приймає рішення про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку (п. 12 Положення).
Таким чином, власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що житлова нерухомість непридатна для проживання на підставі рішення органу місцевого самоврядування про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку.
Джерело: https://cv.tax.gov.ua
Далее
Опубликовано director 13 мая 2022 в Новости | Нет комментариев
Парламентарі прийняли Закон про внесення змін до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо функціонування місцевого самоврядування у період дії воєнного стану (законопроєкт №7269).
Законом передбачає:
1. Збільшення повноважень сільського, селищного, міського голови територіальної громади (де не ведуться бойові дії та не утворена військова адміністрації), який зможе приймати ряд рішень з питань бюджету, кадрових питань тощо.
Наприклад: сільський, селищний, міський голова може прийняти рішення про передачу коштів з відповідного місцевого бюджету на потреби ЗСУ або для забезпечення заходів правового режиму воєнного стану або боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями і т.д.;
2. Сільський, селищний, міський голова або керівник виконавчого органу може призначати осіб на посади:
- в органах місцевого самоврядування,
- керівників комунальних підприємств, установ, організацій сфери управління їх органу місцевого самоврядування.
3. У період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проектів актів), частини четвертої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання»;
4. За умови утворення військової адміністрації населеного пункту, повноваження селищноїсільської міської рад, її виконавчих органів переймає військова адміністрація, а повноваження голови – начальник військової адміністрації;
5. Кандидат на посади в органах місцевого самоврядування, посади керівника комунального підприємства, установи, організації, не подає
- е-декларацію особи,
- документ рівня володіння державною мовою,
- не проводяться перевірки за ЗУ «Про запобігання корупції», «Про очищення влади»;
6. В умовах воєнного стану у виключних випадках звільнення осіб з посад, що належить до повноважень сільського, селищного, міського голови, начальника військової адміністрації, може здійснюватися у разі
- невиконання працівником законних вимог свого безпосереднього керівника,
- зміни організаційної структури юридичної особи, з якою працівник перебуває у трудових відносинах,
- іншої зміни істотних умов праці
Таке звільнення здійснюється без дотримання вимог законодавства про працю щодо
- попередження про наступне вивільнення,
- переважного права на залишення на роботі,
- отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)
- неприпустимості звільнення окремих категорій осіб».
7. Повноваження обласних (у разі окупації або оточення адміністративного центру області) та районних рад переймає обласна/районна військова адміністрації.
8. Обласні військові адміністрації за погодженням з Генеральним штабом Збройних сил України визначають територіальної громади, на території яких ведуться бойові дії, а також населені пункти, які є оточеними.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Опубликовано director 4 мая 2022 в Новости | Нет комментариев
Міністерство аграрної політики та продовольства України зазначає про уточнення Порядку бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил України, інших військових формувань, населення в умовах правового режиму воєнного стану.
З метою організації бронювання військовозобов’язаних підприємств, установ і організацій просимо врахувати наступну інформацію.
У преамбулі до постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року № 194 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного часу» (із змінами) зазначено, що нормативно-правовий акт уряду прийнято у відповідності до статей 12 та 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон). Статтею 25 Закону встановлено, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень).
Це стосується зокрема і відповідних сфер управління та галузей агропромислового сектору національної економіки щодо задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, національної економіки та забезпечення життєдіяльності населення в умовах особливого періоду.
Тобто до Пропозицій повинні включатися військовозобов’язані, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях (далі – підприємства), які є виконавцями мобілізаційних завдань (замовлень).
Відповідно до статті 1 Закону мобілізаційні завдання (замовлення) – окремі вимоги мобілізаційного плану щодо номенклатури, обсягів виробництва необхідної продукції, утворення і підготовки до розгортання спеціальних формувань, а також затверджені в установленому порядку першочергові заходи мобілізаційної підготовки, які доводяться для виконання до центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.
До підприємств, установ і організацій, що залучаються до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), мобілізаційні завдання (замовлення) доводяться на підставі затверджених основних показників мобілізаційного плану і договорів (контрактів), що укладаються в порядку, передбаченому законодавством.
У разі включення до Пропозицій військовозобов’язаних працівників підприємств необхідно обов’язково додавати належне обґрунтування щодо виконання таким підприємством, установою, організацією завдань із задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення з відповідним підтвердженням (дата та номер рішення органу виконавчої влади та місцевого самоврядування про доведення (встановлення) мобілізаційних завдань (замовлень), а також дата та номер укладеного договору щодо їх виконання тощо).
З метою перевірки наявності та стану договорів на виконання мобілізаційних завдань (замовлень) підприємства, яким вони доведені (встановлені) розпорядженнями обласних (районних) державних адміністрацій та/або органами місцевого самоврядування, разом з пропозиціями щодо бронювання подають копії листів обласних військових адміністрацій та Київської міської військової адміністрації про їх підтвердження з дотриманням вимог щодо роботи з документами, які містять службову інформацію.
З огляду на зазначене підприємства, що залучаються до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) Міністерством аграрної політики та продовольства України, подають пропозиції безпосередньо до Мінагрополітики з відповідним обґрунтуванням стосовно дати та номеру листа Мінагрополітики та місцевого органу виконавчої влади, якими доведено (встановлено) мобілізаційні завдання (замовлення), а також дата та номер укладеного договору щодо їх виконання тощо.
Пропозиції, у яких відсутня інформація про доведені (встановлені) мобілізаційні завдання (замовлення) та договори про їх виконання не розглядатимуться Міністерством аграрної політики та продовольства України та повертаються для приведення у відповідність до вимог.
При підготовці Пропозицій враховувати рішення Головнокомандувача Збройних Сил України щодо заборони бронювання військовозобов’язаних, які мають нижчезазначені дефіцитні для Збройних Сил України військово-облікові спеціальності:
Не включати в Пропозиції військовозобов’язаних, які мають такі спеціальності: рядового, сержантського та старшинського складу: 003, 004, 008, 015, 016, 019, 021, 028, 029, 034, 035, 036, 037, 039, 047, 048, 054, 055, 058, 065, 069, 070, 071, 072, 110, 113, 117, 118, 121, 122, 123, 124, 125, 126, 133, 134, 135, 136, 137, 139, 140, 143, 144, 145, 146, 147, 153, 163, 178, 183, 184, 210, 216, 220, 221, 223, 225, 233, 234, 245, 248, 250, 251, 260, 261, 262, 265, 267, 307, 320, 323, 326, 333, 340, 379, 381, 382, 383, 403, 420, 460, 474, 500, 501, 502, 503, 507, 525, 527, 528, 530, 531, 538, 543, 544, 549, 550, 554, 569; офіцерського складу за групами ВОС: 02, 03, 04, 06, 07, 08, 09, 10, 12, 14, 34, 44, 46, 47, 49, 50, 52, 53, 54, 70, 90.
Водночас інформуємо, що не підлягають бронюванню, у визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року № 194 порядку, військовозобов’язані, які мають посвідчення про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час, а також призовники та особи, які не перебувають на військовому обліку військовозобов’язаних.
! Не погоджуються Міністерством оборони України посади працівників, які не є визначальними для забезпечення сталого функціонування підприємств, галузей і не є дефіцитними на ринку праці та які можуть бути замінені громадянами-невійськовозобов’язаними або які не відносяться до професій, що забезпечують виробництво продовольства (різноробочий, підсобний робітник, робітник фермерського господарства, робітник з благоустрою, робочий току, робітник з догляду за тваринами, прибиральник територій, прибиральник службових приміщень, сторож, двірник, транспортувальник, вантажник, фахівець з оперативного реагування, менеджер з питань регіонального розвитку, інспектор з охорони, старший охоронець, охоронець, черговий, комірник, помічник комірника, диспетчер, вагар, маляр, штукатур, лицювальник-плиточник, оброблювач птиці, оброблювач риби, оброблювач ковбасних виробів, свинар, зливальник-розливальник, грибовод, кухар, пекар, готувач кормів, годувальник великої рогатої худоби, доглядач великої рогатої худоби, завідувач агромагазином, підприємець, фахівець з методів розширення ринку збуту, помічник друкаря, менеджер з продажів, експерт, керівник сервісу, комплектувальник, юрисконсульт, член наглядової ради, член громадської організації, продавець продовольчих товарів, укладальник-пакувальник, молодший програміст, начальник відділу, обліковець, робітник, комплектувальник, консультант, кур’єр, підмінний слюсар, інспектор з кадрів, брокер, виконавець робіт, помічник архіваріуса, фахівець з обліку договорів, фахівець з методів розширення ринку збуту, фахівець, діловод, заправник, заготівник основи для мийних засобів тощо).
Увага! Пропозиції, у яких відсутні необхідні дані про військові звання та військово-облікові спеціальності військовозобов’язаних, а також неправильно заповнені, не заповнені строчки чи клітинки в таблиці Ехсеl або включені посади, які не є дефіцитними на ринку праці, не розглядатимуться Міністерством аграрної політики та продовольства України та повертаються на доопрацювання.
З метою оперативного прийняття рішення Міністерства економіки України щодо бронювання військовозобов’язаних просимо врахувати вимоги Мінекономіки та рекомендації Міністерства оборони України при поданні Пропозицій.
Звертаємо увагу на те, що керівники підприємств, установ і організацій несуть відповідальність за включення військовозобов’язаних до Пропозицій та організацію їх бронювання на період мобілізації та на воєнний час.
Листи без урахування вищезазначеної інформації не розглядатимуться Міністерством аграрної політики та продовольства України.
У разі відсутності належного обґрунтування щодо виконання підприємствами мобілізаційних завдань (замовлень) та відповідних договорів на їх виконання у раніше поданих пропозиціях щодо бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану таким підприємствам необхідно ПОВТОРНО подати документи на бронювання військовозобов’язаних за оновленою процедурою!
З метою своєчасного проведення комплексу польових робіт, забезпечення виробництва сільськогосподарської продукції та продовольства для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань та населення просимо в разі потреби пропозиції надсилати до Мінагрополітики на e-mail: [email protected], зокрема: супровідний лист з обґрунтуванням пропозицій щодо бронювання військовозобов’язаних, зазначенням електронної адреси, контактних номерів телефонів та осіб тощо за орієнтовною формою у форматі pdf; пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних за визначеною формою, що додається, у форматі Excel; ці ж пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних за підписом керівника у форматі pdf; копію договору про виконання підприємством мобілізаційних завдань (замовлень); копію листа обласної військової адміністрації або Київської міської військової адміністрації про підтвердження наявності у підприємства мобілізаційних завдань (замовлень). Форми за посиланням.
Подані підприємствами пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних на e-mail: [email protected] не розглядатимуться.
Звертаємося до керівників підприємств, установ та організацій галузей агропромислового виробництва, які вже надали пропозиції та отримали витяг з наказу Мінекономіки, інформувати в одноденний термін Мінагрополітики про звільнення військовозобов’язаного (виключення зі списків, переведення на іншу посаду) або ліквідацію суб’єкта господарювання. Телефон для довідок: 044-363-05-49.
За матеріалами Мінагро
Далее
