Опубликовано director 15 Июл 2022 в Новости | Нет комментариев
13 липня набрала чинності Постанова КМУ від 07.07.2022 р. № 778, якою внесено зміни до постанови КМУ від 18.03.2022 № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану».
Відповідно до змін розширено Перелік видів господарської діяльності, які не можуть провадитися на підставі подання декларації в умовах воєнного стану.
До Переліку включено:
імпорт лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), оптова та роздрібна торгівля лікарськими засобами;
діяльність з медичної практики;
діяльність у сфері електроенергетики, на ринку природного газу, з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами, постачання теплової енергії та інша діяльність, ліцензування якої здійснює НКРЕКП, відповідно до закону;
діяльність, пов’язана з розробленням, виготовленням, постачанням спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації;
професійна діяльність на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
діяльність у зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення;
ввезення в Україну і вивезення за її межі об’єктів тваринного світу;
ввезення в Україну і вивезення за її межі об’єктів рослинного світу;
імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, пересувні виставки, реекспорт та інтродукція з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових риб і виробленої з них продукції.
Також уточнено, що органи ліцензування, дозвільні органи та суб’єкти надання публічних (електронних публічних) послуг формують та ведуть переліки поданих декларацій, у яких міститься інформація про суб’єкта господарювання (для юридичної особи – організаційно-правова форма, повне і скорочене найменування (за наявності), для фізичної особи – підприємця – прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності); вид господарської діяльності / частина виду господарської діяльності, який провадиться на підставі поданої декларації; місце провадження діяльності (якщо провадження діяльності обмежується територією відповідної адміністративно-територіальної одиниці)).
!!!Подані до дня набрання чинності цією постановою суб’єктами господарювання декларації про провадження видів господарської діяльності, що включені цією постановою в Перелік, є дійсними протягом шести місяців з дня набрання чинності цією постановою.
Протягом зазначеного строку суб’єкти господарювання для подальшого провадження такої діяльності повинні отримати відповідні дозвільні документи в порядку, строки та на умовах, що передбачені законодавством.
Постанова опублікована в «Урядовому кур’єрі» № 152(7273) та набула чинності 13 липня 2022 року.
Далее
Опубликовано director 15 Июл 2022 в Новости | Нет комментариев
15 липня, набула чинності постанова ПФУ № 8-3 «Про порядок та черговість подання відомостей для створення електронних трудових книжок» від 01.06.2022.
Відомості про трудову діяльність працівника, фізичної особи — підприємця, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі подаються в будь-який період протягом п’яти років з дня набрання чинності Законом України від 05 лютого 2021 року N 1217-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» з урахуванням першочергового подання та опрацювання відомостей про трудову діяльність осіб, яким до настання права на пенсію за віком залишилося 2 і менше років, та про трудову діяльність осіб за період до 01 липня 2000 року.
Відомості про трудову діяльність працівника подаються до територіального органу Пенсійного фонду України працівником особисто або через вебпортал електронних послуг ПФУ в електронній формі з обов’язковим накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, працівником, страхувальником або представником страхувальника, якому керівником страхувальника делеговані відповідні повноваження.
Відомості про трудову діяльність працівника подаються через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України в електронній формі у вигляді xml-файлу, структуру якого наведено в додатку до цього Порядку, а за періоди до набрання чинності Законом N 1217-IX — одним із таких способів:
-
в оцифрованому вигляді — шляхом створення відповідного електронного запису в електронному кабінеті страхувальника або застрахованої особи на вебпорталі електронних послуг ПФУ, до якого додаються скановані копії документів, на підставі яких створюється запис.
Відомості про трудову діяльність працівника подаються одноразово.
Повторно подаються відомості про трудову діяльність у випадку виправлення записів у разі виявлення неправильного чи неточного запису про періоди роботи за періоди страхового стажу після 01 липня 2000 року або створення неправильного чи неточного електронного запису в електронному кабінеті страхувальника або застрахованої особи на вебпорталі електронних послуг ПФУ. При повторному поданні відомостей про трудову діяльність подаються титульна сторінка та сторінки зі змінами.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Опубликовано director 14 Июл 2022 в Новости | Нет комментариев
Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що відповідно до ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
При цьому ст. 43 Конституції визначено, що кожний громадянин України має право на працю, а також на створення державою умов для повного виконання цього права.
Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу (далі — ПК) самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Разом з тим, працівник – це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону (п.п. 14.1.195 п. 14.1 ст. 14 ПК).
Отже, трудовий договір укладається роботодавцем з фізичною особою, а не з фізичною особою – підприємцем.
За матеріалами ГУ ДПС у Запорізькій області
Далее
Опубликовано director 8 Июл 2022 в Новости | Нет комментариев
Західне міжрегіональне управління Мін’юсту м. Львова роз’яснило найважливіші моменти, які необхідно знати щодо мобілізації жінок в Україні:
1. Взяття на облік жінок має початися з 1 жовтня 2022 року. Це означає, що жінка стає військовозобов’язаною та перебуває у запасі Збройних сил, Національної гвардії чи інших військових формувань. Але це лише жінки тих професій, які визначені в наказі Міноборони України від 11.10.2021р. №313.
Нагадаємо, що Міноборони затвердило Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних. Відповідний наказ № 313 від 11.10.2021 набув чинності 17 грудня.
2. Жінки з неповнолітніми дітьми до 18 років не підлягають призову на військову службу через мобілізацію.
3. Взяття на облік — це не мобілізація. Всі жінки, які служать, роблять це добровільно та/або за контрактом.
4. У воєнний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві лише за контрактом і в добровільному порядку.
Важливо! Відповідно до закону, військовозобов’язані жінки зобов’язані:
-
за тиждень прийти у терцентр для зняття з військового обліку, якщо необхідна зміна місця проживання, поїздка у відрядження, навчання, відпустка та лікування (на більше ніж три місяці за кордон);
-
у разі зміни сімейного стану, погіршення стану здоров’я, адреси місця проживання (знаходження), отримання освіти, місця роботи чи посади — потрібно повідомити за сім днів органи, в яких перебувають на обліку;
Джерело: https://jurliga.ligazakon.ne
Далее
Опубликовано director 8 Июл 2022 в Новости | Нет комментариев
Міністерство внутрішніх справ України повідомляє, що Кабінет Міністрів України спростив процедуру навчання та отримання посвідчення водія у Сервісних центрах МВС.
Це відбулося на засіданні Уряду 10 травня.
КМУ прийняв постанову «Про навчання водіїв та державну реєстрацію транспортних засобів у період дії воєнного стану в Україні».
Нормативний акт має на меті забезпечити:
Можливість громадянам, які переїхали тимчасово жити в інше місце (регіон), скласти практичний іспит у будь-якому сервісному центрі МВС, незалежно від того, у якому сервісному центрі складено теоретичний іспит.
Можливість здійснення навчання з теоретичної підготовки осіб, які проходять підготовку, перепідготовку й підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів за допомогою засобів інформаційно-комунікаційного зв’язку (Zoom, Skype, Google Meet тощо).
Можливість громадянам, які переїхали тимчасово жити в інше місце (регіон), отримати посвідчення водія в будь-якому сервісному центрі МВС, незалежно від місця складання теоретичного та/або практичного іспитів.
Скорочення терміну навчання для майбутніх водіїв на категорії В (легкові авто) та C1, C, С1Е, СЕ (вантажні авто з причепом) шляхом зменшення на 20 % теоретичної частини (шляхом ущільнення викладання таких тем, як «Будова і технічне обслуговування ТЗ», «етика водія ТЗ» тощо).
Можливість повернути свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, виданого за заявою його власника на ім’я особи, яка здійснює поїздку за кордон, протягом десяти днів з дня повернення цієї особи з-за кордону до будь-якого СЦ МВС.
«Відповідними нормативними актами ми зміцнюємо правові інституційні засади для надання якісних адміністративних послуг сервісними центрами МВС. Умови воєнного стану не є перешкодою для забезпечення системних покращень у роботі СЦ МВС», – зазначив заступник міністра внутрішніх справ Богдан Драп’ятий.
За матеріалами Урядового порталу
Далее
Опубликовано director 5 Июл 2022 в Новости | Нет комментариев
Міністерство внутрішніх справ пояснило відмінності національного посвідчення водія від міжнародного.
Наголошується, що це два різні документи.
Національне посвідчення водія видається після складання іспитів.
Міжнародне — фактично є перекладом декількома мовами інформації національного посвідчення водія, видається додатково до нього та окремо від національного не діє.
Чи обов’язково обмінювати «старе» національне посвідчення водія на нове?
Обмінювати національне посвідчення водія необхідно лише, якщо ви маєте намір виїжджати за кордон, а ваше водійське не відповідає міжнародній конвенції. Наприклад, не містить дату закінчення, терміну дії.
Всі зразки українських посвідчень водія дійсні на території України і змінювати їх не потрібно. Але можна за бажанням.
Що ж до міжнародного посвідчення водія — то його необхідно отримувати для виїзду до країн, які є підписантами Женевської конвенції, зокрема, Австралія, Японія, США, Індія. І видається воно на підставі національного, на 3 роки (має вигляд паперової книжки).
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Опубликовано director 1 Июл 2022 в Новости | Нет комментариев
З 1 липня 2022 року в Україні планово збільшився розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб — з 2 481 гривні до 2 600 гривень.
Відповідно зросла сума пов’язаних з ним одноразових допомог, які фінансуються Фондом соціального страхування України для потерпілих внаслідок нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань, а також осіб, які мають право на виплати в разі втрати годувальника.
Так, для осіб, у яких право на страхові виплати від Фонду настане з 1 липня цього року, розмір допомоги складе:
- потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві відповідно до ступеня втрати професійної працездатності (максимально 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, при 100% втрати працездатності) – 44 200 грн;
- сім’ї у разі смерті потерпілого (100 розмірів прожиткового мінімуму) – 260 000 грн;
- утриманцю у разі смерті потерпілого (20 розмірів прожиткового мінімуму) – 52 000 грн.
Джерело:https://pravo.ua
Далее
Опубликовано director 30 Июн 2022 в Главная | Нет комментариев
Приємно поділитись з Вами новою перемогою, яку здобула Адвокат Єфімова Л.Я. при розгляді справи в порядку адміністративного судочинства.
Суть спору:
Адвокат в інтересах клієнта, звернулась до Приморського районного суду м.Одеси з адміністративним позовом до Управління ДАБК Одеської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне порушення №__., якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 188-42 КУпАП (Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду), та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Також, просили закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Позов обґрунтовано тим, що при проведення позапланової перевірки Управління ДАБК Одеської міської ради належним чином не повідомило позивача про перевірку, у зв’язку чим останній не міг вчинити дії щодо недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкт будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю, відповідальність за що передбачена ч.2 ст.188-42 КУпАП.
В порушення вимог ст.268 КУпАП позивача також не повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, чим позбавило його права надати свої заперечення та/або пояснення.
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 16.05.2022р. позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Управління ДАБК Одеської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення від 16.05.2022р. з прийняттям нового судового рішення – про відмову в задоволенні позову.
28.06.2022 року Колегія суддів П’ятого апеляційного адміністративного суду ухвалила рішення, яким залишила в силі рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Тож, справу виграно!
Якщо Вас цікавить правове обгрунтування позову, Ви можете переглянути його в Єдиному державному судовому реєстрі за номером справи № 522/17010/21
А якщо Ви потребуєте допомоги Адвоката, звертайтесь за номером телефону: 0977547948
Далее
Опубликовано director 30 Июн 2022 в Новости | Нет комментариев
В Україні процедури банкрутства можуть застосуватися до неплатоспроможних боржників не лише щодо суб’єктів господарювання, а й щодо фізичних осіб – пересічних громадян.
Доволі широке й коло таких процедур для відновлення платоспроможності або ліквідації (для суб’єктів господарювання) чи звільнення від боргів (для фізичної особи).
Так, положеннями Кодексу України з процедур банкрутства (далі – Кодекс) передбачено застосування до боржників наступних процедур банкрутства:
розпорядження майном боржника,
санація боржника,
ліквідація банкрута,
реструктуризація боргів боржника, погашення боргів боржника.
«На жаль, через повномасштабну збройну агресію російської федерації усі громадяни і суб’єкти господарювання в Україні зазнають негативних наслідків, що призводять до наявності у декого ознак неплатоспроможності чи стають наслідком їх неплатоспроможності.
Для суб’єктів господарювання війна ускладнила або унеможливила здійснення господарської діяльності, проведення розрахунків з контрагентами і виконання зобов’язань.
Втім, процедури банкрутства є інструментом не лише для ліквідації і виходу з ринку (для суб’єктів господарювання) чи продажу всього майна і звільнення від боргів (для фізичної особи), а і дієвим механізмом для оздоровлення фінансово-господарського становища і відновлення платоспроможності», – про це зазначила заступник Міністра юстиції України Валерія Коломієць під час круглого столу «Банкрутство на військових рейках».
Так, Кодекс передбачає значний перелік заходів, які можуть бути передбачені в плані санації. Наприклад: відстрочення, розстрочення або прощення боргу, реструктуризація підприємства, перепрофілювання виробництва та/або зміни виробничої структури боржника тощо.
Саме для того, за словами Валерії Коломієць, аби забезпечити можливість використання зазначених заходів, відкриття справи про банкрутство має відбуватися якомога раніше, після виявлення ознак неплатоспроможності чи її настання.
Для відкриття провадження у справі про банкрутство кредитором або боржником має бути подана відповідна заява до господарського суду у письмовій формі, яка повинна містити виклад обставин, що є підставою для звернення до суду.
При цьому варто нагадати, що боржник звільняється від сплати судового збору за таке звернення задля спрощення для нього до процедур банкрутства.
До заяви додаються, зокрема, докази загрози неплатоспроможності, бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату, перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, та інші документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника.
«Поточний перелік вимог до заяви боржника, який бажає відкрити провадження у справі про своє банкрутство, достатньо гнучкий для врахування будь-яких обставин, які можуть мати наслідками настання неплатоспроможності.
Цілком зрозуміло, що, якщо боржник втратив майно, бізнес, іншим шляхом потерпів від здійснення повномасштабної збройної агресії рф, – то це є тими обставинами, які є наслідком настання неплатоспроможності боржника.
Втім, остаточне рішення щодо визнання таких обставин достатніми підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство, належить відповідному господарському суду», – розповів директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Владислав Філатов.
Разом із тим, говорять посадовці Мін’юсту, на сьогодні законодавством не передбачено прямої норми по входу в процедуру банкрутства для тих, хто втратив бізнес чи житло у зв’язку з війною.
Втім, робота по вдосконаленню законодавства з питань банкрутства в цьому напрямі наразі триває. Так, для збереження сталості економічних відносин в Україні і повноцінного використання можливостей Кодексу в умовах воєнного стану та протягом 6 місяців із дня його припинення або скасування Міністерство долучилося до розробки проекту Закону України «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану», який зареєстровано 07.06.2022 за (реєстр. № 7442).
Метою і завданням цього законопроекту є спрощення доступу суб’єктів господарювання, які стали неплатоспроможними через повномасштабну збройну агресію рф, до судових процедур банкрутства і підвищення ефективності їх застосування в умовах воєнного та післявоєнного стану. «Законопроектом передбачено, що справу про банкрутство може бути відкрито за заявою боржника, якщо проведення бойових дій призвело до його неплатоспроможності, без здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду.
При цьому боржник має укласти угоду з арбітражним керуючим про виконання останнім повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з оплатою винагороди арбітражного керуючого на умовах, визначених такою угодою», – пояснив Владислав Філатов.
«Також законопроектом передбачено компенсаторні і додаткові механізми, які дозволять більш ефективно застосовувати судові процедури банкрутства. Зокрема, щодо часу розгляду справи і розміру отриманих кредиторами коштів.
Наприклад, вводиться інструмент отримання арбітражним керуючим необхідної інформації – запит арбітражного керуючого, забезпечується накладення арешту для забезпечення вимог кредиторів», – розповіла Валерія Коломієць. Додатково варто зазначити, що механізми компенсації за пошкоджені чи знищені об’єкти ще напрацьовуються державою. Так, наприклад, 01.04.2022 Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації» (реєст. № 7198). Наразі його готують до другого читання.
Джерело: https://www.kmu.gov.ua
Далее
Опубликовано director 29 Июн 2022 в Новости | Нет комментариев
Сьогодні набирає чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 р. № 719, якою внесено ряд змін щодо вчинення нотаріальних дій в умовах воєнного стану. Про це інформує Міністерство юстиції України.
Зокрема:
-
забороняється вчинення нотаріусами, робоче місце (контора) яких розташовано в межах адміністративно-територіальної одиниці, що входить до затвердженого Міністерством юстиції переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану, нотаріальних дій,
крім:
- посвідчення довіреностей на право розпорядження коштами на рахунках у банках та небанківських фінансових установах (викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів) та інших довіреностей, які відповідно до вказаної постанови можуть бути викладені на білих аркушах паперу;
- засвідчення справжності підпису на заяві про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон (вчиняється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів);
- засвідчення вірності копій документів;
- інших нотаріальних дій, які відповідно до законодавства можуть бути вчинені без використання спеціальних бланків нотаріальних документів;
-
забороняється нотаріальне посвідчення договору щодо відчуження нерухомого майна до закінчення одного місяця з дня державної реєстрації права власності відчужувача нерухомого майна, якщо таке право набуто відчужувачем під час дії в Україні воєнного стану на підставі договору або у зв’язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо), або у зв’язку з виходом із складу засновників (учасників) юридичної особи;
- передбачена можливість нотаріального посвідчення договорів щодо відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, іпотеки, про задоволення вимог іпотекодержателя, встановлення довірчої власності на нерухоме майно (у тому числі договорів про внесення змін до таких договорів або їх розірвання (припинення), а також нотаріальне засвідчення справжності підпису на актах приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі (статутному фонді) юридичної особи, які укладаються (підписуються) від імені фізичної особи — відчужувача (іпотекодавця, довірчого засновника) на підставі довіреності:
- якщо з дня посвідчення нотаріусом довіреності до дня укладення (підписання) відповідного договору (акта) не сплинуло одного місяця (двох місяців, якщо її посвідчено консульською установою (дипломатичним представництвом) України або відповідно до законодавства іноземної держави);
- якщо з дня посвідчення довіреності до дня укладення (підписання) відповідного договору (акта) сплинуло більше вищевказаного строку, за умови отримання нотаріусом заяви довірителя про підтвердження дії довіреності, справжність підпису на якій засвідчено нотаріусом (не раніше ніж за сім календарних днів), консульською установою (дипломатичним представництвом) України або відповідно до законодавства іноземної держави (не раніше ніж за один місяць) до дня укладення (підписання) відповідного договору (акта); також якщо така довіреність посвідчена нотаріусом без використання спеціальних бланків нотаріальних документів – за умови її реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей з внесенням до нього відомостей про наявність повноважень, необхідних представникові для укладення (підписання) відповідного договору (акта);
-
нотаріальне посвідчення договору щодо відчуження нерухомого майна, іпотеки, про встановлення довірчої власності на нерухоме майно здійснюється за загальним правилом: за місцезнаходженням такого майна або за місцезнаходженням юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи – однієї із сторін відповідного договору;
- виключено заборону щодо нотаріального засвідчення справжності підписів на актах про передачу нерухомого майна до та із статутних (складених) капіталів (статутних фондів) юридичних осіб, а також нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу предмета іпотеки, що належить фізичній особі, за споживчим кредитом, крім випадків, коли такий продаж здійснюється за згодою іпотекодавця, викладеною у формі заяви, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально, або предметом іпотеки є нерухоме майно, визначене абзацом другим пункту 5-2 Прикінцевих положень Закону України “Про іпотеку”;
- визначено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. Також нагадуємо, що в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини;
- врегульовані деякі питання щодо передачі невикористаних спеціальних бланків нотаріальних документів у разі припинення нотаріальної діяльності під час дії воєнного або надзвичайного стану. Збільшено термін такої передачі до 30 календарних днів, а також надано можливість передавати такі бланки не лише постачальнику, але й іншому нотаріусу. Нотаріус, який припинив нотаріальну діяльність під час дії воєнного або надзвичайного стану, та протягом 30 календарних днів після такого припинення зареєстрував нотаріальну діяльність в іншому нотаріальному окрузі, має право не передавати такі бланки та використовувати їх як нотаріус нового нотаріального округу.
Джерело: https://pravo.ua
Далее
