Опубликовано director 31 мая 2022 в Новости | Нет комментариев
Статтями 4, 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» встановленні особливості звільнення працівників в умовах військового стану.
При цьому, зазначеними статтями Закону не передбачено змін щодо розрахунку з працівниками при звільненні.
У разі звільнення працівника всі суми, що належать йому від роботодавця, мають бути виплачені працівникові за рахунок коштів роботодавця з урахуванням вимог, встановлених статтею 116 КЗпП.
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ листом від 17.05.2022 № 4706-06/25215-07 розглянуло звернення […] і в межах компетенції пояслило наступне.
Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника. Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон), цей Закон визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Частиною третьою статі 1 Закону визначено, що у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом. Статтям 4, 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» встановленні особливості звільнення працівників в умовах військового стану.
При цьому, зазначеними статтями Закону не передбачено змін щодо розрахунку з працівниками при звільненні.
Частиною першою статі 13 Закону передбачено, що призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.
Отже, призупинення дії трудового договору може бути застосовано тоді, коли трудовим договором встановлено обов’язок надання та виконання роботи, але військова агресія проти України виключає можливість її надання та виконання.
Однак при звільненні працівника обов’язок надання та виконання роботи припиняється.
Виходячи із зазначеного, у разі звільнення працівника всі суми, що належать йому від роботодавця, мають бути виплачені працівникові за рахунок коштів роботодавця з урахуванням вимог, встановлених статтею 116 КЗпП.
Одночасно повідомляємо, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм.
Джерело: https://uteka.ua
Далее
Опубликовано director 31 мая 2022 в Новости | Нет комментариев
Відповідно до рішення Кабінету Міністрів України, з 1 січня 2023 року розширюється перелік державних органів, які уповноважені на проставлення штампу «Апостиль» на офіційних документах, виданих органами України та призначених для використання на території іноземних держав.
Повноваження проставляти апостиль на документах у сфері своєї компетенції надаються Міністерству внутрішніх справ, Державній міграційній службі та Державній податковій службі. Водночас уточнюються типи документів, які продовжуватимуть засвідчувати апостилем Міністерство закордонних справ, Міністерство юстиції та Міністерства освіти і науки.
Нова процедура дозволить комплексно удосконалити офіційне засвідчення документів, що використовуватимуться за межами України, оптимізувати порядок надання фізичним і юридичним особам послуг у вказаній сфері, мінімізувати логістичні ускладнення, часові та фінансові витрати заявників, які зможуть оформити необхідні їм документи у профільних органах та одночасно отримати послугу з їх апостилювання.
Таким чином, з наступного року проставлення апостилю здіснюватиметься:
- Міністерством внутрішніх справ України – на документах, що видаються МВС та його територіальними органами з надання сервісних послуг, крім документів, що стосуються сфери освіти і науки;
- Міністерством освіти і науки України – на документах, виданих МОН, центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів, їх територіальними органами, закладами освіти, підприємствами, установами і організаціями, які надають послуги у сфері освіти і науки або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг;
- Міністерством юстиції України – на документах, що видаються органами юстиції, судами, державними архівними установами, органами виконання покарань та пробації, а також на документах, що оформляються нотаріусами;
- Державною міграційною службою – на документах, що видаються ДМС, її територіальними органами та територіальними підрозділами, що стосуються сфери міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів;
- Державною податковою службою України – на документах, що видаються ДПС та її територіальними органами;
- Міністерством закордонних справ України – на всіх інших видах документів.
Довідково
Апостиль проставляється відповідно до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів 1961 року.
Положеннями Конвенції скасовано вимогу щодо обов’язкової дипломатичної або консульської легалізації документів для їх використання в інших державах, та передбачено застосування державами-членами спрощеної процедури офіційного засвідчення документів шляхом проставлення компетентними органами держави, в якій видано документ, спеціального штампу «Апостиль» (Apostille).
Проставлений на документах апостиль засвідчує справжність підпису, якість, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичність відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ.
Дія Конвенції поширюється на офіційні документи, які складені на території однієї держави і мають бути представлені на території іншої держави, крім документів, складених дипломатичними або консульськими агентами, та адміністративних документів, що безпосередньо стосуються комерційних або митних операцій.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Опубликовано director 30 мая 2022 в Новости | Нет комментариев
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2022 р. (№615) змінені правила перетину державного кордону для водіїв-волонтерів та водіїв перевізників, які мають ліцензії на міжнародні перевезення.
Про це повідомляє Урядовий портал.
Водії – волонтери (неліцензовані перевізники)
Водії неліцензованих перевізників (водії-волонтери) зможуть перетинати кордон у разі перевезення наступної номенклатури товарів:
- гуманітарна допомога;
- медичні вантажі;
- вантажі для потреб ЗСУ або інших утворених відповідно до законів України військових формувань, населення України.
Для перетину кордону такі перевізники повинні надати обґрунтування щодо обсягів вантажів та кількості транспортних засобів необхідних для їхнього перевезення у листах від:
- військових, правоохоронних органів;
- військових адміністрацій;
- медичних закладів;
- відправників чи отримувачів гуманітарної допомоги.
Звернення на перетин кордону подається до Міністерства інфраструктури на електронну адресу [email protected], або до обласних, Київської міської, військових адміністрацій.
Такі особи-перевізники можуть перебувати за кордоном не більше 30 календарних днів.
Ліцензовані перевізники
Такі перевізники можуть зробити заявку на перетин кордону для осіб віком 18-60 років в кабінеті системи «ШЛЯХ» за умови, що повна маса транспортного засобу (ТЗ), який є засобом господарської діяльності ліцензіата, не менше 3 500 кг.
На одному такому ТЗ державний кордон можуть одночасно перетинати:
- один водій на вантажному транспортному засобі ліцензіата;
- два водії на пасажирському транспортному засобі (автобусі) ліцензіата.
Особи можуть безперервно перебувати за кордоном не більше 45 календарних днів.
У разі неповернення водія після закінчення 45-денного терміну перебування за кордоном «Укртрансбезпека» може припинити доступ ліцензіата до Єдиного комплексу інформаційних систем на 3 місяці.
У разі непідтвердження мети поїздки Державна прикордонна служба України може відмовити перевізникам (ліцензованим і неліцензованим) у перетині кордону.
З повним текстом Постанови можна ознайомитися за посиланням.
Далее
Опубликовано director 27 мая 2022 в Новости | Нет комментариев
З 24 липня зміниться механізм підготовки та перепідготовки водіїв. Про це повідомляє Головний сервісний центр МВС.
Щоб отримати посвідчення водія кандидатам у водії необхідно буде зробити 5 кроків:
- пройти теоретичну підготовку в автошколі та отримати про це свідоцтво, яке чинне 1 рік. (без складання внутрішнього іспиту);
- скласти теоретичний іспит у сервісному центрі МВС для отримання можливості надалі проходити практичне навчання;
- вибрати автошколу для практичної підготовки і пройти там навчання;
- скласти внутрішній практичний іспит і отримати свідоцтво в автошколі, яке чинне 2 роки;
- у сервісному центрі МВС успішно скласти практичний іспит і отримати посвідчення водія.
Також через 2 місяці буде можливість отримувати платні номерні знаки для всіх типів транспортних засобів.
І ще одна приємна новина для осіб, у яких закінчився термін позбавлення права керування — відсьогодні вони можуть отримати своє посвідчення водія та скласти іспити в будь-якому сервісному центрі МВС.
Раніше такої можливості не було. Уся процедура відбувалася виключно за місцем реєстрації громадянина.
Далее
Опубликовано director 26 мая 2022 в Новости | Нет комментариев
Постановою № 615 від 20 травня 2022 року Кабмін вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України. Постанова набуде чинності з дня опублікування.
Визначено, що у разі введення в Україні воєнного стану пропуск:
-
водіїв, що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України, через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за наявності відповідних рішень про виїзд за межі України, виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека(1);
-
через державний кордон водіїв транспортних засобів суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом (далі — ліцензіати), здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за умови виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека(2);
-
працівників підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці, через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за наявності відповідних рішень про виїзд за межі України та виконання правил перетину державного кордону України(3);
-
спортсменів, які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю; тренерів із складу національних збірних команд України, які забезпечують підготовку спортсменів, включених до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю; спортивних суддів та інших фахівців, що забезпечують, зокрема, організаційне, науково-методичне, медичне супроводження, антидопінговий контроль тощо підготовки спортсменів, які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю, через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за умови виконання правил перетину державного кордону України та наявності підтвердних документів щодо участі в офіційних міжнародних спортивних змаганнях та навчально-тренувальних зборах, що проводяться за кордоном(4).
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/
Далее
Опубликовано director 19 мая 2022 в Новости | Нет комментариев
Чи мають право військовослужбовці звільнитися зі служби в умовах воєнного стану? Консультує фахівчиня Лівобережного київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Вікторія Мала.
Слід зазначити, що правове врегулювання питань, що стосуються військової служби українців здійснюється на основі Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та згідно з Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008.
Які підстави передбачені для звільнення військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та мобілізованих резервістів під час дії воєнного стану?
Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, та військовослужбовці, які служать за контрактом можуть звільнитися з військової служби, посилаючись на одну із визначених пунктом 2 частини четвертої статті 26 Законом підстав:
- досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
- наявність висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
- набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
- наявність сімейних обставин чи інших поважних причин, у тому випадку, якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу.
Серед таких обставин і причин виділяють наступні:
- виховання дитини з інвалідністю віком до 18 років;
- виховання дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я (Міністерство охорони здоров’я Украни), але якій не встановлено інвалідність;
- необхідність здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
- наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
- необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
- необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
- необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
- вагітність військовослужбовця-жінки;
- перебування військовослужбовця-жінки у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
Крім цього, звільнитися зі служби мають право військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років та один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років.
Також, відповідно до Закону в умовах воєнного стану можуть розірвати контракт із Збройними Силами України за власним бажанням військовослужбовці з числа іноземців та осіб без громадянства.
Які є підстави для звільнення військовослужбовців з кадрової військової служби під час дії воєнного стану?
Військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби:
- за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
- за станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
- у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі.
Слід зазначити, що при звільненні військовослужбовець подає рапорт, в якому зазначається підстава звільнення, та документи, які підтверджують її наявність.
Порядок та строки розгляду рапорту на звільнення за сімейними обставинами військовослужбовця строкової служби
Після надходження рапорту від військовослужбовця або заяви від його родичів про дострокове звільнення в запас за сімейними обставинами, командир військової частини зобов’язаний надіслати у триденний строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання сім’ї військовослужбовця запит для перевірки його сімейного стану.
Керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, одержавши документи від командира військової частини або заяву безпосередньо від родичів військовослужбовця про дострокове звільнення в запас, призначає комісію, яка перевіряє в десятиденний строк сімейний стан родичів військовослужбовця. За результатами перевірки складається акт обстеження, який надсилається для розгляду керівнику обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Керівник обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов’язаний у триденний строк розглянути документи про дострокове звільнення військовослужбовця зі строкової військової служби і за наявності законних підстав надіслати їх командиру військової частини, де проходить службу військовослужбовець.
У разі відсутності законних підстав для дострокового звільнення військовослужбовця зі строкової військової служби за сімейними обставинами керівник обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надає заявнику відповідь про причини відмови і повідомляє про це командира військової частини, де проходить службу військовослужбовець.
На який строк може продовжитись строкова служба військовослужбовця?
Військовослужбовці строкової військової служби, які вислужили встановлені строки, у разі потреби відповідно до указу Президента України можуть бути затримані на військовій службі на строк до шести місяців.
З моменту введення воєнного стану (настання воєнного часу) військовослужбовці, у яких закінчився строк строкової військової служби, продовжують проходити військову службу до оголошення демобілізації, крім випадків, визначених пунктами «б», «в», «г» частини другої, пунктами «б», «в», «г», «ґ», «д», «е» частини третьої статті 26 Закону.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Опубликовано director 16 мая 2022 в Новости | Нет комментариев
Відповідно до п.п. «ґ» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Статтею 30 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що питання обліку житлового фонду, об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, здійснення контролю за його використанням, а також питання визначення технічного стану житлових будинків належать до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Статтею 7 Житлового кодексу Української РСР від 30 червня 1983 року № 5464-X із змінами та доповненнями та Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984 року № 189 (далі – Положення) врегульовано питання щодо визнання житлового будинку непридатним для проживання.
Так, згідно з п. 3 Положення обстеження житлових будинків (приміщень) проводиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.
На підставі матеріалів обстеження стану жилих будинків житлово-експлуатаційна організація визначає будинки, що відповідають санітарним і технічним вимогам, і складає про це відповідний акт, який затверджується керівником вказаної організації (п. 4 Положення).
В разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання (п. 5 Положення). Згідно з п. 11 Положення якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої Ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку.
При цьому додаються такі документи: а) рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів про визнання жилого будинку (жилого приміщення) невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання; б) проект рішення виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів про дальше використання жилого будинку (жилого приміщення) або про знесення будинку. Виконавчий комітет обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів розглядає подані матеріали і приймає рішення про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку (п. 12 Положення).
Таким чином, власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що житлова нерухомість непридатна для проживання на підставі рішення органу місцевого самоврядування про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку.
Джерело: https://cv.tax.gov.ua
Далее
Опубликовано director 13 мая 2022 в Новости | Нет комментариев
Парламентарі прийняли Закон про внесення змін до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо функціонування місцевого самоврядування у період дії воєнного стану (законопроєкт №7269).
Законом передбачає:
1. Збільшення повноважень сільського, селищного, міського голови територіальної громади (де не ведуться бойові дії та не утворена військова адміністрації), який зможе приймати ряд рішень з питань бюджету, кадрових питань тощо.
Наприклад: сільський, селищний, міський голова може прийняти рішення про передачу коштів з відповідного місцевого бюджету на потреби ЗСУ або для забезпечення заходів правового режиму воєнного стану або боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями і т.д.;
2. Сільський, селищний, міський голова або керівник виконавчого органу може призначати осіб на посади:
- в органах місцевого самоврядування,
- керівників комунальних підприємств, установ, організацій сфери управління їх органу місцевого самоврядування.
3. У період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проектів актів), частини четвертої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання»;
4. За умови утворення військової адміністрації населеного пункту, повноваження селищноїсільської міської рад, її виконавчих органів переймає військова адміністрація, а повноваження голови – начальник військової адміністрації;
5. Кандидат на посади в органах місцевого самоврядування, посади керівника комунального підприємства, установи, організації, не подає
- е-декларацію особи,
- документ рівня володіння державною мовою,
- не проводяться перевірки за ЗУ «Про запобігання корупції», «Про очищення влади»;
6. В умовах воєнного стану у виключних випадках звільнення осіб з посад, що належить до повноважень сільського, селищного, міського голови, начальника військової адміністрації, може здійснюватися у разі
- невиконання працівником законних вимог свого безпосереднього керівника,
- зміни організаційної структури юридичної особи, з якою працівник перебуває у трудових відносинах,
- іншої зміни істотних умов праці
Таке звільнення здійснюється без дотримання вимог законодавства про працю щодо
- попередження про наступне вивільнення,
- переважного права на залишення на роботі,
- отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)
- неприпустимості звільнення окремих категорій осіб».
7. Повноваження обласних (у разі окупації або оточення адміністративного центру області) та районних рад переймає обласна/районна військова адміністрації.
8. Обласні військові адміністрації за погодженням з Генеральним штабом Збройних сил України визначають територіальної громади, на території яких ведуться бойові дії, а також населені пункти, які є оточеними.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Опубликовано director 8 мая 2022 в Новости | Нет комментариев
Кабмін постановив створити Держреєстр пошкодженого та знищеного росією майна українців.
Зокрема, постановою:
-
розширюється перелік об’єктів нерухомого майна, щодо яких подаватиметься інформаційне повідомлення про пошкодження та знищення. Відтепер його можна буде подати щодо всіх видів об’єктів нерухомого майна, об’єктів будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт, їх складових, спільного майна багатоквартирного будинку, а також лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури (зокрема, лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури);
-
створюється Держреєстр майна, пошкодженого та знищеного росією. Він функціонуватиме як єдина державна інформаційно-комунікаційна система, яка призначена для збирання, накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно, просторові координати об’єктів, осіб, нерухоме майно яких пошкоджено або знищено, шкоду та збитки, завдані внаслідок пошкодження такого майна. Держателем Реєстру пошкодженого та знищеного майна буде Мінінфраструктури, адміністратором — ДП Дія від Мінцифри;
-
додавати до переліку суб’єктів, які можуть отримувати з Реєстру інформацію щодо пошкодженого або знищеного житла, постачальників комунальних послуг, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, управителів багатоквартирних будинків, гуртожитків, житлово-будівельних (житлових) кооперативів. Завдяки цьому суб’єкти господарювання гарантовано отримуватимуть достовірну інформацію стосовно руйнацій і зможуть швидко звільняти від сплати за комунальні послуги власників зруйнованого житла.
Деталі прийнятого документа повідомила голова партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Опубликовано director 6 мая 2022 в Новости | Нет комментариев
Введення в Україні воєнного стану, не потягнуло внесення змін до нормативно-правових актів або інших розпорядчих документів, на підставі яких роботодавець може перенести строк проведення медичного огляду працівників чи допустити до роботи працівника, який не пройшов медогляд.
Зокрема, на виконання статті 17 Закону України “Про охорону праці”, статті 169 Кодексу законів про працю України роботодавець зобов’язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року згідно Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246.
Так, основною метою проведення зазначених вище медичних оглядів є: визначення стану здоров’я працівника та можливості виконання без погіршення стану здоров’я професійних обов’язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища; своєчасного виявлення професійних захворюваннях (отруєнь), що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах; забезпечення динамічного спостереження за станом здоров’я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу; вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу; проведення відповідних оздоровчих заходів.
Отже, зважаючи на зазначене вище, медичні огляди працівників проводити потрібно.
Джерело: http://rv.dsp.gov.ua
Далее
