Найважливішою державною соціальною гарантією, пов’язаною з оплатою праці, є мінімальна заробітна плата, яка є обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності й господарювання, а також фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Нагадаємо, що установлено мінімальну заробітну плату на 2022 рік: – у місячному розмірі: з 1 січня – 6500 грн, з 1 жовтня – 6700 грн; – у погодинному розмірі: з 1 січня – 39,26 грн, з 1 жовтня – 40,46 грн.
Розглянемо, у яких випадках та на підставі яких документів може відбуватись утримання/відрахування із заробітної плати.
Відрахування (утримання, стягнення) – це та частина нарахованої працівникові відповідно до штатного розкладу та встановлених норм заробітної плати, яка йому не видається, а утримується роботодавцем, який потім розпоряджається цими грошовими коштами відповідно до законодавства.
Документами, на підставі яких здійснюється відрахування із заробітної плати, можуть бути:
— наказ (розпорядження) роботодавця (у разі покриття заборгованості працівника підприємству, на якому він працює);
— будь-які виконавчі документи, перелічені у ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV – наприклад, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;
— ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення;
— виконавчі написи нотаріусів;
— письмове доручення працівника роботодавцю на перерахування частини свого заробітку на користь суб’єкта підприємницької діяльності, що продав працівникові товар у кредит відповідно до Правил торгівлі у розстрочку фізичним особам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2011 року № 383, тощо.
Перелік виплат, на які законодавством забороняється звернення стягнень, наведено у ст. 73 Закону «Про виконавче провадження»:
1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника;
2) компенсацію працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;
4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
5) допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;
6) одноразову допомогу у зв’язку з народженням дитини;
7) допомогу при усиновленні дитини;
8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
9) допомогу на дітей одиноким матерям;
10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;
11) допомогу на лікування;
12) допомогу на поховання;
13) щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;
14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
2. Стягнення не здійснюється також із сум:
1) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;
2) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;
3) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом;
4) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;
5) грошової допомоги, пов’язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.
Проте, в кожному випадку, коли відбувається утримання із заробітної плати, варто розібратись із законністю таких підстав.
Нагадаємо, що останнім часом стали популярні стягнення по виконавчому напису нотаріуса, які на справді, не завжди є законними та визнаються судами такими, що не підлягають виконанню.
Тож перевірте свої доходи та можливі утримання/відрахування із них.
Варто знати, що відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Тобто наведене свідчить про те, що у разі незаконності утримання чи відрахування із заробітної плати коштів, такі кошти підлягають поверненню.
Якщо у Вас виникають сумніви щодо законності утримання чи відрахування із Вашої заробітної плати, звертайтесь до офісу компанії, ми проаналізуємо конкретно Вашу ситуацію та надамо кваліфіковану допомогу.
З повагою, адвокат Л.Я. Єфімова!
Автори пишуть, що середньоринкова вартість елітних транспортних засобів буде визначатися Міністерством економіки України за методикою, затвердженою урядом. Ці переліки до 1 лютого кожного року будуть розміщуватися Міністерством економіки України на своєму офіційному веб-сайті сайті.
Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУАП) та Кримінального кодексу України (КК) та збільшити у 10 разів розміри штрафів, які передбачені КУАП за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, порушенні правил дорожнього руху, вчинені при керуванні елітним транспортним засобом.
Наприклад, на сьогодні перевищення швидкості в населених пунктах більше ніж на 20 км/год карається штрафом у 340 грн, тобто для власників елітних автомобілів ця цифра складатиме 3400 грн за керування без прав передбачено штраф 3400 грн, для елітних автомобілів ця цифра буде 34 000 грн.
Джерело: https://auto.24tv.ua
Набув чинності наказ Мін’юсту та Мінфіну від 31.01.2022 р. №280/5/41 (зареєстрований в Мін’юсті 01.02.2022 р. за №124/37460), що затверджує Порядок електронної взаємодії інформаційних систем Мін’юсту та ДПС щодо підтвердження відомостей про фізичну особу під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Цей Порядок визначає механізм інформаційної взаємодії та загальні правила подання суб’єктами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, нотаріусами та особами, уповноваженими на прийняття та видачу документів (далі — суб’єкт подання запиту) запитів щодо проведення підтвердження відповідності реєстраційних даних фізичних осіб даним Державного реєстру фізичних осіб — платників податків (далі — Державний реєстр), сформованих за допомогою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі — Державний реєстр прав), та надання ДПСУ відповідей на такі запити. Запити формуються та подаються на етапі прийняття заяв для проведення реєстраційних дій.
Один запит формується щодо однієї фізичної особи та містить:
1) відомості про суб’єкта подання запиту, а саме:
2) відомості про фізичну особу, щодо якої сформовано запит, а саме:
ДПСУ забезпечує перевірку даних та передачу відповідей на запити суб’єктів подання запиту через адміністратора Державного реєстру прав — державне підприємство «Національні інформаційні системи».
Відповідь на запит містить такі відомості:
Ведення електронних журналів запитів та відповідей здійснюють державне підприємство «Національні інформаційні системи» та Державна податкова служба України.
Інформаційна взаємодія згідно з цим Порядком здійснюється безоплатно виключно в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку.
Інформація, що передається, обробляється з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних та використовується суб’єктами подання запиту виключно з метою реалізації ними повноважень, передбачених законодавством, і не може бути передана третій стороні, якщо інше не передбачено законом.
Наказ набрав чинності 5 лютого.
Джерело: https://yur-gazeta.com/
Далее
Законом України «Про психіатричну допомогу» закладено одне з особистих немайнових прав, які забезпечують природне існування фізичної особи — право на медичну допомогу. Надання фізичній особі такого виду медичної допомоги як психіатрична допомога здійснюється не тільки з дотриманням закону, а й інших актів цивільного і медичного законодавства.
Специфіка надання особі психіатричної допомоги полягає в тому, що захворювання, пов’язані із психічними розладами, можуть виключати можливість особи усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними. Тому лікування таких захворювань, звичайно, коли воно мотивоване і необхідне, є турботою про особу. Але в окремих випадках ця «турбота» може мати неправомірний характер, порушувати вимоги законодавства, посягати на суб’єктивні права та охоронювані законом інтереси особи, якій надається психіатрична допомога.
Особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника.
Загальновідомо, що після поміщення людини до психоневрологічного відділення, кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених законодавством, тобто до кожної такої людини діє презумпція невинності. Але презумпція є особливим різновидом юридичних фактів — фактів, які можуть бути спростовано. До настання такого спростування вказана презумпція діє, оскільки вона передбачена Законом, і не потребує встановлення судом.
Практика ЄСПЛ у рішенні від 19 квітня 2012 року у справі «М. проти України зауважує, що особу не можна позбавити волі на підставі психічного розладу, якщо не дотримано три мінімальні умови:
1) психічний розлад особи має підтвердити надійна об`єктивна медична експертиза;
2) психічний розлад має бути такого ступеню, який вимагає обов`язкової госпіталізації;
3) обґрунтованість тривалої госпіталізації залежить від стійкості такого розладу.
Цікавим моментом є те, що діагноз психічного розладу не може базуватися на незгоді особи з існуючими в суспільстві політичними, моральними, правовими, релігійними, культурними цінностями або на будь-яких інших підставах, безпосередньо не пов`язаних із станом її психічного здоров`я. Також слід відмітити, що суду необхідно встановити чи є лікар-психіатр, який звертається з відповідною заявою до суду, представником лікувального закладу, тобто уповноваженою особою, оскільки закон передбачає звернення саме представником закладу.
Тож у випадках, коли відповідно до закону госпіталізація у примусовому порядку була проведена за рішенням лікаря-психіатра і визнана доцільною комісією лікарів-психіатрів, заклад з надання психіатричної допомоги, в якому перебуває особа, направляє до суду заяву про її госпіталізацію у примусовому порядку протягом 24 годин.
Суд розглядає такі справи в порядку окремого провадження справи.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 341 ЦПК України заява про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку розглядається судом у такі строки з дня її надходження до суду: про госпіталізацію особи до психіатричного закладу — протягом 24 годин; про психіатричний огляд — протягом трьох днів; про надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження та продовження госпіталізації — протягом десяти днів.
Уряд вніс зміни до правил надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Відтак споживачі зможуть укладати публічні договори приєднання про надання послуг.
Про це повідомляє Урядовий портал.
Ця угода діятиме для тих споживачів, які не обрали жодну форму договору з виконавцем послуги (замість письмової форми). Про це повідомила заступник Міністра розвитку громад та територій Наталія Хоцянівська.
«Запровадження публічних договорів захистить права споживачів, а також гарантуватимуть безперебійне надання послуг з водопостачання та водовідведення. Водночас виконавці послуг отримають можливість для стабільної роботи», – зазначила Наталія Хоцянівська.
Укладання відповідних договорів відбувається у такий спосіб:
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Порядок повернення помилково або надміру зарахованих коштів до бюджету (судового збору) передбачено відповідним Порядком із змінами від 08.12.2021 р. № 647
Далі детально зупинемось на змінах.
Зміни внесені з метою запровадження електронної системи взаємодії органів Держказначейства з органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, в процесі повернення з державного та місцевих бюджетів помилково або надміру зарахованих коштів.
Також встановлено перехідний період з 01.01.2022 р. до 31.03.2022 р. для повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, із використанням системи дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства – Казначейство».
Порядок доповнено новими термінами: · надміру зараховані кошти — сума коштів, що становить позитивну різницю між сумою фактично сплачених коштів та сумою коштів, яку повинен сплатити до відповідного бюджету платник платежів (зборів), що визначені відповідним законодавством (крім платежів (зборів), контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби), для повного виконання покладеного на нього грошового зобов’язання; · помилково зараховані кошти — кошти, що сплачені платником за видом доходів, який не відповідає суті платежу (збору), визначеного в абзаці третьому цього пункту, та/або до невідповідного бюджету.
Визначено, що у процесі повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (крім податків, зборів, пені та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби): · застосовується система дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства — Казначейство» (далі – система Казначейства) з використанням засобів криптографічного захисту інформації Казначейства; · між органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, органами, які ведуть облік заборгованості в розрізі позичальників, місцевими фінансовими органами, Казначейством та головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі — головні управління Казначейства) здійснюється обмін електронними документами із застосуванням кваліфікованих електронних підписів та печатки.
Датою та часом отримання електронних документів органом, що контролює справляння надходжень бюджету, органом, який веде облік заборгованості в розрізі позичальників, місцевим фінансовим органом, Казначейством та головним управлінням Казначейства, є дата та час, зафіксовані в електронному повідомленні системи Казначейства про отримання таких документів.
Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки отримувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані у поданні (висновку, повідомленні) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, органів, які ведуть облік заборгованості в розрізі позичальників, заяві платника (у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого)).
Заява про повернення коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню (крім повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), із обов’язковим зазначенням інформації в такій послідовності:
· найменування платника (суб’єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті);
· код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті);
· реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті);
· місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті);
· номер контактного телефону (для фізичної особи за її згодою);
· причина повернення коштів з бюджету;
· найменування та місцезнаходження банку, в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті);
· номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).
За умови інформаційно-технологічних можливостей органу, що контролює справляння надходжень бюджету, головного управління Казначейства, Казначейства платник може подати заяву до такого органу в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
В електронній заяві також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку платнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним.
Разом із заявою про повернення коштів з бюджету платником подається оригінал або копія документа на переказ, або паперова копія електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
!!!Під час подання платником заяви про повернення коштів з бюджету в електронній формі одночасно подається сканована копія з обов’язковим накладанням електронного підпису платника, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги»:
· документа на переказ або електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету;
· судового рішення, засвідченого належним чином (у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого);
· довіреності на отримання коштів довіреною особою, засвідченої згідно з вимогами ЦКУ;
· паспорта довіреної особи (у разі повернення коштів довіреній особі).
Далее
Уряд врегулював низку питань щодо надання будівельної продукції на ринку та затвердив нові процедури для виробників.
Відповідну постанову № 1458 «Деякі питання надання будівельної продукції на ринку» було прийнято на урядовому засіданні 23 грудня 2021 року.
Постанову № 1458 офіційно опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» 1 лютого 2022 року.
Документ набирає чинності з 1 січня 2023 року. Водночас окремі положення щодо застосування систем оцінки та перевірки стабільності показників будівельної продукції, розроблення та прийняття національних документів з визначення прийнятності, а також висновку про технічну прийнятність набрали чинності з дня опублікування.
«Застосування нових процедур підтвердження відповідності будівельної продукції дозволить наблизити її якість до європейських вимог. Відтак споживачі отримають безпечну та якісну вітчизняну продукцію, а виробники — можливість вийти на європейський ринок», — зазначила заступниця Міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська.
Зокрема, постановою затверджено:
форму декларації показників будівельної продукції;
інструкцію зі складання декларації показників будівельної продукції;
порядок розроблення та прийняття національних документів України з визначення прийнятності;
вимоги щодо компетентності органів з визначення технічної прийнятності;
випадки суттєвих експлуатаційних характеристик, у яких посилання на відповідні регламентні технічні специфікації є необов’язковим.
У Мінрегіоні зазначили, що ця постанова спрямована на практичну реалізацію положень Закону «Про надання будівельної продукції на ринку», який імплементує в Україні положення Регламенту ЄС № 305/2011 щодо будівельної продукції.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
