Верховная Рада приняла во втором чтении законопроект №4278 о повышении лимита на безналоговые посылки из-за границы до 150 евро. Фактически это решение возвращает лимиты к уровню, который был закреплен в украинском законодательстве до 1 июля 2019 года. Теперь налогом на добавленную стоимость будут облагаться только международные отправления, стоимость которых превышает 150 евро.
За это решение проголосовало 274 народных депутата.
Отметим, что два года назад вступили в силу изменения в Налоговый кодекс. Они предусматривали налогообложение посылок из-за рубежа, сумма которых превышала 100 евро. Например, если стоимость посылки с Amazon или eBay не превышала 100 евро, то получателю ничего дополнительно платить не нужно было. Но если товар стоил 130 евро, то на 30 евро начислялся ввозной налог (3 евро) и НДС (6 евро). Конечная цена для получателя составляла 139 евро.
Налог нужно было платить в гривневом эквиваленте, а его расчет осуществляется по курсу Национального банка Украины. Так, на 15 ноября один евро стоил 30 грн 53 копейки.
Споры вокруг лимитов на посылки из-за рубежа идут давно. В 2016 году Ассоциация предприятий информационных технологий Украины (АПИТУ) предложила Министерству финансов законопроект о снижении лимита со 150 до 22 евро. Ужесточение условий импорта крупнейшие поставщики электроники аргументировали тем, что «из-за теневого импорта госбюджет ежегодно недополучал 3,6 млрд грн налогов».
Вместе с тем рядовые украинцы ожидаемо восприняли инициативу отрицательно, подав несколько петиций о повышении лимита до 220 и даже 500 евро. В итоге ассоциация отозвала свой законопроект. В 2017 году к вопросу вернулись, но ограничили уже количество посылок — парламент принял закон, по которому украинцы без налога могли получать только 3 посылки в месяц. Стоимость товаров в каждой из них не должна была превышать 150 евро.
Джерело: https://delo.ua/
Далее
Суд стягнув з правонаступника відповідача заборгованість за договором позики.
Позичальник зобов’язаний повернути позику позикодавцеві у строк та в порядку, що встановлені договором (згідно зі ст. 1049 Цивільного Кодексу України). Якщо позичальник помер, то спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину (згідно з ч.1 ст. 1282 ЦК України). Якщо не встановлено осіб, які прийняли спадщину після смерті, то залучають до участі у справі в якості правонаступника — орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини ( ст. 1277 ЦК України).
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу, вказавши, що позичив останньому грошові кошти у сумі 11 000 грн, що підтверджується розпискою, але зобов’язання виконано частково і неповернута сума коштів складає 8500,00 грн.
Тож у цій справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено факт виникнення між сторонами договірних відносин, які за своїм характером мають ознаки договору позики. Водночас, доказів сплати вказаної суми боргу матеріали справи не містили.
У зв’язку зі смертю відповідача, в ході розгляду справи Херсонським апеляційним судом в якості правонаступника відповідача було залучено до участі у справі орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Тому, оскаржуване судове рішення апеляційним судом скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено, стягнуто з правонаступника відповідача заборгованість за договором позики в сумі 8500,00 грн, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину після смерті відповідача.
Судові рішення у вказаній справі можна переглянути в Єдиному державному реєстрі судових рішень за №658/4201/19.
Джерело: https://ukrainepravo.com
Далее
Міноборони розробило нову редакцію наказу щодо взяття на військовий облік жінок і надіслало його на погодження до Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України. Про це повідомила прес-служба відомства.
Зокрема, у новому наказі визначено 14 спеціальностей та 6 професій, здобуття та отримання яких передбачає постановку на військовий облік. Зазначені спеціальності та професії споріднені з близько 100 військово-обліковими спеціальностями. Раніше мова йшла про 35 фахових напрямків, що об‘єднував понад 200 спеціальностей.
«Логіка нового варіанту наступна: за допомоги військового обліку ми повинні не тільки забезпечувати поточні потреби війська, але й дбати про розвиток Збройних Сил. У наказі ми затверджуємо не усі спеціальності, які нам колись теоретично можуть знадобитися, а тільки ті, що наші військові вважають актуальними в осяжній перспективі. Це дозволило значно скоротити перелік спеціальностей і професій, які потребують військового обліку жінок на даному етапі. Відповідно, це дозволить спокійно, без ажіотажу організувати та забезпечити облік визначених груп, проаналізувати результати і рухатись далі», — сказав Міністр оборони України Олексій Резніков.
Переважно йдеться про спеціальності та професії у сфері медицини, електроніки, зв’язку, метрології та картографії, фінансів, бухгалтерського обліку та аудиту тощо. Остаточний перелік буде затверджено після отримання погоджень від інших відомств.
Також у проекті наказу закладено механізм перегляду цього переліку.
Крім того, Олексій Резніков роз’яснив ситуацію щодо застосування штрафів до жінок, які мають стати на військовий облік згідно з наказом Міноборони від 11 жовтня 2021 року.
«Що стосується штрафів, то їх не можуть застосовувати до жінок, спеціальності яких передбачають постановку на облік. Військовозобов’язані — це громадяни, які перебувають у запасі для комплектування збройних сил та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави. Військовозобов’язаним людина стає лише після постановки на військовий облік. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено штрафів для жінок які вперше стають на облік як військовозобов’язані. Тобто, ще раз: жінки стають військовозобов’язаними лише після того як стають на військовий облік і до моменту ставання на облік вони не є такими», — зазначив він.
Далее
Кабінет Міністрів оприлюднив порядок застосування членами добровольчих формувань територіальних громад особистої мисливської зброї та набоїв до неї під час виконання завдань тероборони, повідомляє Укрiнформ.
Відповідну постанову № 1448 Кабінет Міністрів схвалив 29 грудня 2021 року.
“Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України “Про основи національного спротиву” затвердити Порядок застосування членами добровольчих формувань територіальних громад особистої мисливської зброї та набоїв до неї під час виконання завдань територіальної оборони”, — ідеться у постанові.
Постанова набрала чинності 1 січня 2022 року.
Зокрема у Порядку йдеться, що особисту мисливську зброю та набої до неї можуть застосовувати під час виконання завдань територіальної оборони всі члени добровольчих формувань. При цьому виготовлення, придбання, зберігання та облік особистої мисливської зброї та набоїв до неї здійснюються відповідно до вимог законодавства.
Під час перенесення або перевезення особиста мисливська зброя членів добровольчих формувань може бути у зарядженому стані та поза спеціальним чохлом, кейсом, футляром тощо, але виключно під час виконання ними завдань територіальної оборони. При цьому при собі треба мати дозвіл на зброю і посвідчення добровольця тероборони.
Члени добровольчих формувань (які не є військовослужбовцями) під час виконання завдань територіальної оборони, мають право застосовувати особисту мисливську зброю для:
Летальне застосування членами добровольчих формувань особистої мисливської зброї та набоїв до неї під час виконання завдань територіальної оборони дозволяється для індивідуальної самооборони, самооборони, а також з метою виконання завдань щодо відсічі збройній агресії проти України та під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Джерело: https://kurs.com.ua
Далее
На засіданні Кабінету Міністрів України було прийнято постанову «Про внесення змін до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів».
Про це повідомляє пресслужба Мін’юсту.
Ця постанова приводить у відповідність до чинного законодавства та вдосконалює порядок перереєстрації транспортного засобу в разі звернення до сервісного центру МВС щодо транспортного засобу, відомості про власника якого містяться в Єдиному реєстрі боржників.
«Сьогодні положення відповідного Порядку не кореспондуються з положеннями законів України, які надають права заставодержателям на продаж заставного майна — автомобілів, які були передані в заставу саме цьому окремому кредитору. Зокрема, Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» чітко визначено, що продаж предмета обтяження є підставою для припинення всіх існуючих забезпечувальних та публічних обтяжень щодо відповідного рухомого майна, а також інших договірних обтяжень з нижчим пріоритетом. Натомість на практиці сервісні центри МВС відмовляють у реєстрації транспортних засобів, проданих банком відповідно до вимог цього Закону, за новим власником, у випадках, коли органами державної виконавчої служби чи приватними виконавцями відкриті будь-які інші провадження щодо стягнення коштів із особи, яка передала банку в заставу автомобіль», — пояснила необхідність прийняття постанови заступниця Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції Валерія Коломієць.
Крім того, потребує приведення Порядку у відповідність до Закону № 1701-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення розбіжностей та осучаснення реалізації майна в іпотеці та виконавчому провадженні», який визначає, що реалізація арештованого майна здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною.
«Ми пропонуємо вдосконалити порядок перереєстрації транспортного засобу шляхом розширення переліку виключень проведення перереєстрації транспортного засобу в разі звернення до сервісного центру МВС щодо транспортного засобу, відомості про власника якого містяться в Єдиному реєстрі боржників, а саме доповнити підставами щодо безоплатного отримання транспортного засобу та придбання транспортного засобу в порядку, визначеному статтею 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», — зазначила заступниця Міністра.
«Відтепер покупці предмета обтяження зможуть безперешкодно реєструвати придбаний транспортний засіб, а кредитори – реалізовувати своє право на продаж та реєстрацію за новим власником предмета забезпечувального обтяження», — наголосила Валерія Коломієць.
Створення громадського об’єднання, як і участь у ньому – є правом, гарантованим Конституцією України.
Відповідно до Закону України «Про громадські об’єднання», а власне статті 1, ГО – добровільне об’єднання фізичних та юридичних осіб приватного права, що створюється для здійснення захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
Засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а молодіжної та дитячої громадської організації — 14 років, юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об’єднання зі статусом юридичної особи.
Кількість засновників громадського об’єднання не може бути меншою, ніж дві особи.
Обмеження!
Засновниками громадської спілки не можуть бути юридичні особи приватного права, єдиним засновником яких є одна і та сама особа.
Засновником громадської спілки не може бути юридична особа приватного права, якщо засновник (власник істотної участі) цієї юридичної особи внесений до переліку осіб, пов’язаних зі здійсненням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції.Засновником громадської організації не може бути особа, яку визнано судом недієздатною.
Засновники громадського об’єднання на своїх перших зборах вирішують питання щодо реєстрації, назви та переліку цілей, які будуть зазначатися в статуті та визнавати напрями діяльності.
Утворення громадського об’єднання здійснюється на установчих зборах його засновників та оформлюється протоколом
Важливо:
Утворення і діяльність громадських об’єднань, мета (цілі) або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки, забороняються.
Громадські об’єднання не можуть мати воєнізованих формувань.
ГО може створюватися як зі статусом юридичної особи, так і без нього. Громадське об’єднання з відповідним статусом має певні привілеї, а саме:
— Право створювати відокремлені підрозділи;
— Вести підприємницьку діяльність та отримувати прибуток;
— Засновувати ЗМІ
— Та інше.
Громадське об’єднання підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань», протягом 60 днів з дня проведення установчих зборів.
ГО як юридичні особи можуть бути прибутковими та неприбутковими. Статус прибутковості присвоюється з моменту реєстрації.
«Неприбутковість» потрібно буде встановити шляхом подання відповідної заяви до територіального відділу ДПС.
ГО без статусу юридичної особи звільнені від подання податкової, фінансової та статистичної звітності й не мають сплачувати податки, проте, коло прав й повноважень в протирічь суттєво обмежено.
Юридична Компанія – Лєгал допоможе зареєструвати громадське об’єднання.
З питань консультації й для уточнення додаткових питань звертайтесь за адресою: м. Одеса, Адміральській проспект 25, офіс 9.
Наші телефони:
+380977547948. +380681242585
У зв’язку з підвищенням мінімальної заробітної плати зростає розмір ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, — оскільки Податковим кодексом передбачена загальна ставка податку не більше ніж 1,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
У 2022 році її розмір становитиме 97,50 грн. за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Податківці нагадали, що податком на нерухомість обкладається площа, що знаходиться у власності фізичної особи та перевищує для квартири 60,0 кв. м і 120,0 кв. м для приватного будинку.
Далее
