Законом України «Про психіатричну допомогу» закладено одне з особистих немайнових прав, які забезпечують природне існування фізичної особи — право на медичну допомогу. Надання фізичній особі такого виду медичної допомоги як психіатрична допомога здійснюється не тільки з дотриманням закону, а й інших актів цивільного і медичного законодавства.
Специфіка надання особі психіатричної допомоги полягає в тому, що захворювання, пов’язані із психічними розладами, можуть виключати можливість особи усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними. Тому лікування таких захворювань, звичайно, коли воно мотивоване і необхідне, є турботою про особу. Але в окремих випадках ця «турбота» може мати неправомірний характер, порушувати вимоги законодавства, посягати на суб’єктивні права та охоронювані законом інтереси особи, якій надається психіатрична допомога.
Особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника.
Загальновідомо, що після поміщення людини до психоневрологічного відділення, кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених законодавством, тобто до кожної такої людини діє презумпція невинності. Але презумпція є особливим різновидом юридичних фактів — фактів, які можуть бути спростовано. До настання такого спростування вказана презумпція діє, оскільки вона передбачена Законом, і не потребує встановлення судом.
Практика ЄСПЛ у рішенні від 19 квітня 2012 року у справі «М. проти України зауважує, що особу не можна позбавити волі на підставі психічного розладу, якщо не дотримано три мінімальні умови:
1) психічний розлад особи має підтвердити надійна об`єктивна медична експертиза;
2) психічний розлад має бути такого ступеню, який вимагає обов`язкової госпіталізації;
3) обґрунтованість тривалої госпіталізації залежить від стійкості такого розладу.
Цікавим моментом є те, що діагноз психічного розладу не може базуватися на незгоді особи з існуючими в суспільстві політичними, моральними, правовими, релігійними, культурними цінностями або на будь-яких інших підставах, безпосередньо не пов`язаних із станом її психічного здоров`я. Також слід відмітити, що суду необхідно встановити чи є лікар-психіатр, який звертається з відповідною заявою до суду, представником лікувального закладу, тобто уповноваженою особою, оскільки закон передбачає звернення саме представником закладу.
Тож у випадках, коли відповідно до закону госпіталізація у примусовому порядку була проведена за рішенням лікаря-психіатра і визнана доцільною комісією лікарів-психіатрів, заклад з надання психіатричної допомоги, в якому перебуває особа, направляє до суду заяву про її госпіталізацію у примусовому порядку протягом 24 годин.
Суд розглядає такі справи в порядку окремого провадження справи.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 341 ЦПК України заява про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку розглядається судом у такі строки з дня її надходження до суду: про госпіталізацію особи до психіатричного закладу — протягом 24 годин; про психіатричний огляд — протягом трьох днів; про надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження та продовження госпіталізації — протягом десяти днів.
Уряд вніс зміни до правил надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Відтак споживачі зможуть укладати публічні договори приєднання про надання послуг.
Про це повідомляє Урядовий портал.
Ця угода діятиме для тих споживачів, які не обрали жодну форму договору з виконавцем послуги (замість письмової форми). Про це повідомила заступник Міністра розвитку громад та територій Наталія Хоцянівська.
«Запровадження публічних договорів захистить права споживачів, а також гарантуватимуть безперебійне надання послуг з водопостачання та водовідведення. Водночас виконавці послуг отримають можливість для стабільної роботи», – зазначила Наталія Хоцянівська.
Укладання відповідних договорів відбувається у такий спосіб:
Джерело: https://yur-gazeta.com
ДалееПорядок повернення помилково або надміру зарахованих коштів до бюджету (судового збору) передбачено відповідним Порядком із змінами від 08.12.2021 р. № 647
Далі детально зупинемось на змінах.
Зміни внесені з метою запровадження електронної системи взаємодії органів Держказначейства з органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, в процесі повернення з державного та місцевих бюджетів помилково або надміру зарахованих коштів.
Також встановлено перехідний період з 01.01.2022 р. до 31.03.2022 р. для повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, із використанням системи дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства – Казначейство».
Порядок доповнено новими термінами: · надміру зараховані кошти — сума коштів, що становить позитивну різницю між сумою фактично сплачених коштів та сумою коштів, яку повинен сплатити до відповідного бюджету платник платежів (зборів), що визначені відповідним законодавством (крім платежів (зборів), контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби), для повного виконання покладеного на нього грошового зобов’язання; · помилково зараховані кошти — кошти, що сплачені платником за видом доходів, який не відповідає суті платежу (збору), визначеного в абзаці третьому цього пункту, та/або до невідповідного бюджету.
Визначено, що у процесі повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (крім податків, зборів, пені та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби): · застосовується система дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства — Казначейство» (далі – система Казначейства) з використанням засобів криптографічного захисту інформації Казначейства; · між органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, органами, які ведуть облік заборгованості в розрізі позичальників, місцевими фінансовими органами, Казначейством та головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі — головні управління Казначейства) здійснюється обмін електронними документами із застосуванням кваліфікованих електронних підписів та печатки.
Датою та часом отримання електронних документів органом, що контролює справляння надходжень бюджету, органом, який веде облік заборгованості в розрізі позичальників, місцевим фінансовим органом, Казначейством та головним управлінням Казначейства, є дата та час, зафіксовані в електронному повідомленні системи Казначейства про отримання таких документів.
Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки отримувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані у поданні (висновку, повідомленні) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, органів, які ведуть облік заборгованості в розрізі позичальників, заяві платника (у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого)).
Заява про повернення коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню (крім повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), із обов’язковим зазначенням інформації в такій послідовності:
· найменування платника (суб’єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті);
· код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті);
· реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті);
· місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті);
· номер контактного телефону (для фізичної особи за її згодою);
· причина повернення коштів з бюджету;
· найменування та місцезнаходження банку, в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті);
· номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).
За умови інформаційно-технологічних можливостей органу, що контролює справляння надходжень бюджету, головного управління Казначейства, Казначейства платник може подати заяву до такого органу в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
В електронній заяві також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку платнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним.
Разом із заявою про повернення коштів з бюджету платником подається оригінал або копія документа на переказ, або паперова копія електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
!!!Під час подання платником заяви про повернення коштів з бюджету в електронній формі одночасно подається сканована копія з обов’язковим накладанням електронного підпису платника, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги»:
· документа на переказ або електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету;
· судового рішення, засвідченого належним чином (у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого);
· довіреності на отримання коштів довіреною особою, засвідченої згідно з вимогами ЦКУ;
· паспорта довіреної особи (у разі повернення коштів довіреній особі).
ДалееУряд врегулював низку питань щодо надання будівельної продукції на ринку та затвердив нові процедури для виробників.
Відповідну постанову № 1458 «Деякі питання надання будівельної продукції на ринку» було прийнято на урядовому засіданні 23 грудня 2021 року.
Постанову № 1458 офіційно опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» 1 лютого 2022 року.
Документ набирає чинності з 1 січня 2023 року. Водночас окремі положення щодо застосування систем оцінки та перевірки стабільності показників будівельної продукції, розроблення та прийняття національних документів з визначення прийнятності, а також висновку про технічну прийнятність набрали чинності з дня опублікування.
«Застосування нових процедур підтвердження відповідності будівельної продукції дозволить наблизити її якість до європейських вимог. Відтак споживачі отримають безпечну та якісну вітчизняну продукцію, а виробники — можливість вийти на європейський ринок», — зазначила заступниця Міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська.
Зокрема, постановою затверджено:
форму декларації показників будівельної продукції;
інструкцію зі складання декларації показників будівельної продукції;
порядок розроблення та прийняття національних документів України з визначення прийнятності;
вимоги щодо компетентності органів з визначення технічної прийнятності;
випадки суттєвих експлуатаційних характеристик, у яких посилання на відповідні регламентні технічні специфікації є необов’язковим.
У Мінрегіоні зазначили, що ця постанова спрямована на практичну реалізацію положень Закону «Про надання будівельної продукції на ринку», який імплементує в Україні положення Регламенту ЄС № 305/2011 щодо будівельної продукції.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
ДалееМіністр оборони України Олексій Резніков розповів, як на виконання указу президента про перехід України на основи професійної армії реформуватимуть українське військо. У рамках виконання указу чисельність Збройних сил планують збільшити, а від обов’язкового призову хочуть відмовитись, замінивши його інтенсивною кількамісячною військовою підготовкою.
За словами міністра, одним з елементів реформування української армії є перехід на систему інтенсивної військової підготовки та відмова від призову на строкову службу з 1 січня 2024 року.
«Ми підготували бачення моделі, на першому етапі якої призов зберігається, проте як альтернатива вводиться короткострокова (3-4 місяці) інтенсивна військова підготовка. Пройшовши таку підготовку, молоді люди не потраплятимуть під призов. Натомість вони отримають базові військові навички.
З 1 січня 2024 року ми плануємо повністю замінити призов на короткотривалу інтенсивну підготовку, поступово збільшуючи обсяги залучених і підтримуючи їхні навички шляхом періодичних тренувань та зборів. На сьогодні вже є розрахунки та обґрунтування різних моделей виконання указу. Для реалізації зазначених кроків уряд найближчим часом запропонує пакет необхідних законопроектів і підзаконних актів», – сказав Резніков.
Він також нагадав, що указ містить доручення забезпечити поетапне збільшення чисельності Збройних сил у період з 2022 по 2025 роки на 100 тис. осіб для підвищення оборонних спроможностей держави.
Крім того, відповідно до указу, у період до 2025 року заплановано реалізацію комплексу реформ, які покликані збільшити чисельність Збройних сил, суттєво підвищити мотивацію до військової служби шляхом посилення соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх родин, забезпечення прозорого механізму розвитку військової кар’єри, підвищення грошового забезпечення, вирішення проблем з житлом тощо.
Джерело: https://zaxid.net/news/
Далее
З 1 лютого 2022 року скорочено строк звернення до ЄСПЛ.
Відтепер скарга має бути подана протягом 4 місяців із дня ухвалення остаточного рішення на національному рівні.
Скорочений строк застосовується до заяв, за якими остаточне рішення ухвалено:
Остаточні рішення, ухвалені національними судами до 31 січня 2022 року включно, можна буде оскаржити протягом пів року.
з 1 серпня набули чинності більшість положень Протоколу № 15 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Протокол № 15 вносить такі зміни до Конвенції:
Джерело: https://pravo.ua
ДалееВ Верховной Раде в первом чтении проголосовали за законопроект о внедрении электронных билетов на автомобильном и городском электротранспорте.
Е-билет для пассажирских перевозок приравняют к бумажному талону.
«Принятие законопроекта позволит обеспечить реализацию одной из ключевых реформ транспортной отрасли – внедрение электронного билета», – отметил представитель Кабинета министров в Верховной Раде Тарас Мельничук.
В положениях к законопроекту также прописаны цели запуска Е-билета в транспорте:
использование электронного билета в качестве правового основания для заключения договора перевозки пассажира и багажа;
создание условий для надлежащего функционирования автоматизированной системы оплаты стоимости проезда в городском пассажирском транспорте.
В Украине до 2030 года хотят полностью избавиться от дизельного пассажирского транспорта и перейти на электрический, построив для этого необходимую инфраструктуру. В частности, речь идет об электробусах и зарядных станциях для них.
В этом направлении Украина сотрудничает с международными финансовыми организациями, в том числе в рамках проекта ЕИБ «Городской общественный транспорт Украины II».
Источник: Сегодня
ДалееДалее