Комітетом Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин підготовлений до першого читання законопроект № 3387 від 24.04.2020 «Про надання захисту іноземцям та особам без громадянства».
Законопроект готується на заміну Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового захисту», ним пропонується :
— встановити порядок прийому заяв про захист осіб, які утримуються в установах попереднього ув’язнення, пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства;
— удосконалити порядок прийому заяв про захист на державному кордоні України;
— встановити форми процедури про надання захисту (загальна та прискорена);
— встановити процедурні стандарти, пов’язані з проведенням індивідуальних співбесід із шукачами захисту, доказуванням та оцінкою заяв про захист, конфіденційністю під час проведення процедури надання захисту;
— урегулювати питання звільнення шукачів захисту від кримінальної та адміністративної відповідальності;
— усунути законодавчі прогалини, що стосуються звернення іноземців та осіб без громадянства із повторною заявою про захист, перереєстрацією осіб, яким надано захисту, переведенням особових справ шукачів захисту;
— регламентувати поняття переслідування та серйозної шкоди, що є одним із основоположних питань під час проведення процедури надання захисту іноземцям та особам без громадянства;
— визначити порядок інтеграції осіб, яким надано захист;
— визначити порядок та підстави надання притулку в Україні, порядок його припинення та статус осіб, яким надано притулок.
Законопроектом запроваджується термін «шукач захисту». Це іноземець або особа без громадянства, який (яка) подав (подала) заяву про захист, і за якою не прийнято остаточне рішення.
Крім того, з’явиться шукач захисту, який потребує особливих процедурних гарантій. Це шукач захисту, який через індивідуальні обставини (неповноліття, недієздатність, тяжка хвороба, психічні розлади, вагітність, жертва психологічного чи фізичного насильства, жертва торгівлі людьми тощо) має обмежені можливості користуватися правами і дотримуватися обов’язків, встановлених Законом.
Також запроваджується термін «комбатант». Це особа, яка може брати безпосередню участь у воєнних діях та входить до складу збройних сил сторін. Термін «комбатант» застосовується під час міжнародного збройного конфлікту та поширюється на:
а) особовий склад ополчень і добровільних загонів, якщо вони:
знаходяться під командуванням особи, відповідальної за своїх підлеглих;
мають закріплену відмітну емблему, яка може бути розпізнана на відстані;
відкрито носять зброю;
ведуть бойові дії відповідно до законів і звичаїв війни;
б) жителів території, що не була окупована, які при наближенні ворога добровільно взялися за зброю для того, щоб чинити опір військам, що вторглися, але не мали часу самоорганізуватися (якщо вони відкрито носять зброю і дотримуються законів і звичаїв війни).
Шукачам надаватимуть такі форми захисту:
1) статус біженця;
2) додатковий захист;
3) тимчасовий захист;
4) притулок.
Іноземці та особи без громадянства, які до моменту звернення за захистом здійснили незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України, порушили порядок виїзду з тимчасово окупованої території України або району проведення операції об’єднаних сил, підлягають затриманню до прийняття остаточного рішення за заявою про захист.
У разі вчинення іншого порушення законодавства України із прикордонних питань або про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, іноземці та особи без громадянства затримуються до прийняття остаточного рішення за заявою про захист за умови відсутності у них дійсних документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України.
За наявності підстав уповноважений орган або орган Державної прикордонної служби України, до якого звернулася особа із заявою про захист, подає до адміністративного суду позов про затримання іноземця або особи без громадянства до прийняття остаточного рішення за заявою про захист.
Іноземці та особи без громадянства, затримані до прийняття остаточного рішення за заявою про захист, утримуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Шукачі захисту отримають право на безоплатну правову допомогу.
Якщо під час реєстрації заяви про захист уповноваженим органом буде встановлено, що особа є комбатантом відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, бере безпосередню участь у воєнних діях та входить до складу збройних сил відповідної сторони, така особа повинна подати до уповноваженого органу письмову заяву про відмову від військової діяльності з викладенням обставин такої діяльності.
Уповноважений орган у день реєстрації заяви про захист розпочинає перевірку достовірності інформації, викладеної особою у письмовій заяві про відмову від військової діяльності. Під час проведення перевірки уповноважений орган може звертатися із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій чи фізичних осіб, які можуть сприяти встановленню достовірних фактів про особу, стосовно якої проводиться перевірка.
Одночасно, законопроектом вносяться зміни в процесуальні кодекси.
Зокрема, рішення про видачу особи (екстрадицію) не може бути прийнято, якщо така особа є шукачем захисту відповідно до Закону України “Про надання захисту іноземцям та особам без громадянства”. Інформація про особу, зазначена у цій частині, не надається іноземній державі, що надіслала запит (зміни до КПК).
Корегуються повноваження адміністративних судів (зміни до КАСУ).
Так, у разі задоволення позову суд зможе прийняти рішення про затримання іноземця або особи без громадянства до прийняття остаточного рішення за його заявою про захист.
Рішення у цих справах будуть підлягати негайному виконанню.
В Кримінальному кодексі стаття 358 доповнюється частиною 5, згідно з якою дії, пов’язані з використанням підроблених офіційних документів не поширюються на іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну безпосередньо з території, де їм загрожувало переслідування чи серйозна шкода, визначена Законом України «Про надання захисту іноземцям та особам без громадянства», без зволікань звернулися за захистом та надали переконливі письмові пояснення щодо використання підроблених офіційних документів.
Головне управління ДПС у м. Києві нагадує, що 01 листопада 2021 року є граничним терміном сплати податкових зобов’язань плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за вересень 2021 року.
Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПКУ).
Протипоказання до вакцинації може встановлювати сімейний або лікуючий лікар та надати відповідний висновок про тимчасове чи постійне протипоказання.
Міністерство охорони здоров’я України направило до управлінь охорони здоров’я Київській міській та обласних державних адміністрацій роз’яснення щодо застосування переліку медичних протипоказань та застережень до вакцинації проти COVID-19. Слід зауважити, що основні рекомендації вже неодноразово розглядалися і приймалися відповідними рішеннями, але наразі є уточненими, оновленими та мають відповідний термін дії. Про це інформує МОЗ.
Протипоказання до вакцинації може встановлювати сімейний або лікуючий лікар та надати відповідний висновок про тимчасове чи постійне протипоказання. За потреби для отримання додаткової інформації щодо верифікації діагнозу, перебігу захворювання, необхідності додаткових обстежень лікар може також скеровувати пацієнта до профільного спеціаліста, за висновком якого остаточно приймає рішення, чи здійснювати вакцинацію чи відтермінувати її до певного часу.
Якщо в пацієнта є протипоказання до щеплення однією з вакцин проти COVID-19 за можливості особа має вакцинуватися іншими типами вакцин.
Передбачено в майбутньому можливість внесення висновку про протипоказання до другої дози або загального протипоказання до вакцинації в електронну систему охорони здоров’я.
Протипоказання можуть бути:
Абсолютні – стан, за якого існує чітко визначена ймовірність виникнення серйозної побічної реакції на введену вакцину у пацієнта, а ризики від проведення вакцинації значно перевищують переваги від проведення щеплення. Абсолютні протипоказання можуть бути постійними й тимчасовими:
Застереження (вакцинація з пересторогою) – ситуація, за якої остаточне рішення щодо щеплення приймається лікарем з урахуванням переваг над ризиками від щеплення.
Постійні протипоказання – протипоказання до щеплень, що мають постійний пожиттєвий характер.
Тимчасові протипоказання – протипоказання, які мають тимчасовий характер та зникають з часом
Єдиним абсолютним постійним протипоказанням до щеплення конкретною вакциною є анафілактична реакція на першу дозу цієї вакцини. У цьому випадку пацієнтові буде рекомендовано щепитися від COVID-19 іншою вакциною за умови її наявності. Якщо у пацієнта є алергія на один із компонентів вакцини від COVID-19, йому також слід щепитися іншою вакциною.
Тимчасовими протипоказаннями є:
Гострі захворювання з підвищенням температури вище 38,0 °C. Вакцинація може бути проведена після одужання та за відсутності ознак гострої хвороби. Довідка видається на термін до 2 тижнів від початку захворювання.
Лікування моноклональними антитілами або реконвалесцентною плазмою. Вакцинація може бути проведена через 90 днів після закінчення курсу терапії. Термін дії довідки – 3 місяці.
Введення вакцин проти інших інфекційних хвороб. Вакцинація від COVID-19 має бути проведена через 14 днів після введення вакцини проти інших інфекційних хвороб (за винятком інактивованої вакцини проти грипу, яку можна вводити одночасно з антиковідною вакциною в різні руки). В проміжку між першою та другою дозою вакцини проти COVID-19 можуть бути введені інші вакцини з дотриманням 14-денного інтервалу. Термін дії довідки – 14 днів.
Проба з туберкуліном або аналіз крові на туберкульоз (IGRA). У разі необхідності провести пробу з туберкуліном або IGRA, її слід провести та інтерпретувати перед проведенням вакцинації або відкласти щонайменше на 4 тижні після проведення вакцинації проти COVID-19. Вакцинація від COVID-19 може бути здійснена в будь-який час після завершення всіх етапів проби з туберкуліном. Термін дії довідки – до завершення оцінки проби/IGRA.
COVID-19 в анамнезі. Вакцинацію може бути відтерміновано на 3 місяці від часу перебігу COVID-19 або здійснена раніше, але не раніше ніж через 28 днів від першого дня появи симптомів або лабораторного підтвердження діагнозу COVID-19 методом ПЛР/визначення антигену вірусу SARS-CoV-2. Якщо людина захворіла на ковід після отримання першої дози антиковідної вакцини, друга доза може бути введена відповідно до затверджених схем вакцинації конкретних вакцин, але не раніше ніж через 28 днів від першого дня появи симптомів або лабораторного підтвердження діагнозу COVID-19. Термін дії довідки – до 3-х місяців.
Вакцинація з пересторогою, або особливі стани:
Онкологічна хвороба. Вакцинація проти COVID-19 осіб з онкопатологією є пріоритетною. При її здійсненні слід дотримуватися відповідних рекомендацій НТГЕІ.
Аутоімунне захворювання. Пацієнти, які проходять лікування препаратом «Ритуксимаб», повинні відкласти вакцинацію щонайменше на 4 тижні після останньої дози цього препарату. Більше рекомендацій у підпункті 5.6 пункту 5 Наказу МОЗ України від 11.10.2019 № 2070.
Особи з імунодефіцитом. Наявних нині даних недостатньо для оцінки ефективності та ризиків вакцини для осіб із важкими імунодефіцитними станами. Враховуючи, що вакцина не є «живою», а особи з імунодефіцитом мають вищий ризик важкої хвороби та смерті від COVID-19, вони можуть бути вакциновані.
Крім того, існують протипоказання до введення окремих вакцин, наприклад CoronaVac від Sinovac Biotech протипоказаний вагітним. Якщо у вас є питання щодо вибору вакцини, зверніться до свого сімейного лікаря.
Нагадаємо, що перевірка кількості антитіл або інші лабораторні дослідження перед вакцинацією від COVID-19 не потрібні.
Наказом Державної судової адміністрації та Міністерства юстиції України «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень» внесено зміни до відповідної Інструкції, затвердженої 27 червня 2008 року №1092/5/54, передає «Закон і Бізнес».
Зокрема, у пункті 2.7 розділу II слово
«чотирнадцяти» замінено словами «тридцяти календарних». А у розділі III доповнюється підпункт 3.5.1 пункту 3.5 після абзацу першого новими абзацами другим – сьомим такого змісту:
«Суд надсилає особі судову повістку-повідомлення за адресою, зазначеною у судовому дорученні. У судовій повістці-повідомленні, що надсилається з метою виконання доручення іноземного суду про вручення документів, крім відомостей, зазначених у статті 129 Цивільного процесуального кодексу України, додатково зазначається інформація про наслідки відмови від отримання документів та неявки до суду для отримання документів згідно із частинами п’ятою і шостою статті 501 Цивільного процесуального кодексу України.
Юридичній особі судова повістка-повідомлення надсилається за її місцезнаходженням або за
місцезнаходженням її представництва, філії.
Якщо особа, якій адресовано судову повістку-повідомлення, на виклики до суду не з’явилась, а вжитими судом заходами встановлено місце реєстрації за адресою, на яку надсилалась судова повістка-повідомлення, то її під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з нею.
Якщо особа не проживає за адресою, зазначеною в судовому дорученні, судова повістка-повідомлення може бути надіслана за місцем її роботи (якщо ця інформація є) керівнику установи (підприємства, організації тощо) для передачі особі, зазначеній у судовому дорученні.
Якщо особа на виклики до суду не з’явилася, її місце реєстрації або фактичне місце перебування або місце роботи невідомо, суд за останнім зареєстрованим
місцем проживання (перебування) особи публікує оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України.
Особа вважається повідомленою у разі вручення їй судової повістки-повідомлення у випадках, передбачених абзацами третім – шостим цього підпункту. Судом оформлюється підтвердження про вручення документів та протокол судового засідання, у яких зазначається, що відповідно до частини шостої статті 501 Цивільного процесуального кодексу України документи вважаються врученими. У підтвердженні про вручення документів і в протоколі судового засідання судом зазначається однакове формулювання результатів виконання доручення».
Зазначається, що контроль за виконанням цього наказу покладено на заступника голови Державної судової адміністрації
України Сергія Чорнуцького та заступника міністра юстиції України Валерію Коломієць.
За словами голови Державної регуляторної служби України Олексія Кучера, зараз в Україні 1736 дозвільних органів та 85 документів дозвільного характеру, передбачених Законом. «Проаналізувавши ефективність дозвільної системи в Україні, ми розробили пропозиції, якими пропонуємо скасувати 19 документів дозвільного характеру», — зазначив очільник Служби.
Йдеться про скасування наступних документів дозвільного характеру:
дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка);
дозвіл на право займатися розведенням у напіввільних умовах чи в неволі видів тварин, занесених до Червоної книги України;
дозвіл на переселення тварин у нові місця перебування, акліматизацію нових для фауни України видів диких тварин, а також на здійснення заходів щодо схрещування диких тварин;
дозвіл на спеціальне використання об’єктів тваринного світу
дозвіл на спеціальне використання природних рослинних ресурсів
спеціальний дозвіл на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубний квиток, ордер, лісовий квиток)
дозвіл на провадження діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях
дозвіл на утримання диких тварин у неволі;
дозвіл на на імпорт в Україну товарів, щодо яких застосовуються заходи нагляду або регіонального нагляду;
дозвіл на проведення будь-яких діагностичних, експериментальних, випробувальних, вимірювальних робіт на підприємствах, в установах, організаціях, діяльність яких пов’язана з використанням біологічних агентів, хімічної сировини, продукції та речовин з джерелами іонізуючого та неіонізуючого випромінювання і радіоактивних речовин;
дозвіл на проведення заходів із залученням тварин;
дозвіл на проведення наукових експериментів над тваринами;
дозвіл на розміщення, будівництво споруд об’єктів дорожнього сервісу, автозаправних станцій, прокладання інженерних мереж та виконання інших робіт у межах смуги відведення автомобільних доріг;
погодження відведення землі та водного простору для торговельного мореплавства, здійснення будівельних та інших робіт у зоні дії навігаційного обладнання і морських шляхів;
дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні;
погодження проектів щодо будівництва, реконструкції і ремонту автомобільних доріг, залізничних переїздів, комплексів дорожнього сервісу та інших споруд у межах смуги відведення автомобільних доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг;
погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земельних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам’яток місцевого значення, їх територій і зон охорони;
спеціальний дозвіл на зайняття народною медициною (цілительством);
висновок державної експертизи землевпорядної документації щодо об’єктів, які підлягають обов’язковій державній експертизі.
В Україні запустили й почали наповнювати реєстр педофілів. Поки що реєстр працює у тестовому режимі. Станом на сьогодні у цьому реєстрі вже містяться дані про 171 особу, яка була притягнута до відповідальності та відбуває покарання за сексуальні злочини проти неповнолітніх.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства юстиції.
Міністерство юстиції разом з органами прокуратури і суду наповнює реєстр, вивчаючи особові справи засуджених за аналогічні злочини, аби навіть після відбуття покарання інформація про них зберігалася у цій базі даних.
Запровадження такого реєстру – один із елементів цифровізації. За словами Олени Висоцької, усі європейські країни пішли таким шляхом. Є багато успішних прикладів, як функціонує реєстр педофілів, і що він – дійсно важливий, щоб захистити дітей. Під час створення та запуску реєстру вивчався досвід інших держав – США, Канади, більшості європейських країн, зокрема Норвегії, де функціонує одна з найкращих «в’язничних систем».
«Природою цього реєстру є те, щоб убезпечити, наприклад, навчальні заклади, або лікувальні заклади, або інших людей, які працюють з групами дитячих колективів від того, щоб взяти таку людину на роботу», – наголосила заступниця.
Вона додала, що у реєстру є також інші призначення: «Вони стосуються всієї правоохоронної системи. Доступ до таких реєстрів матимуть всі наші правоохоронці. Тому реєстр важливий, хоч і складний в наповненні».
Водночас зараз існує багато нормативних перепон по наповненню реєстру. Як повідомила Олена Висоцька, йдеться, наприклад, про те, що неможна засуджену за певною статтею особу внести у такий реєстр, доки не буде ухвали суду відносно цієї людини, в якій прямо буде передбачено внесення даних про таку особу в реєстр.
«Це – певний захист прав людини. Абсолютно цивілізований крок. Але він дещо ускладнює реалізацію цього проекту», – додала заступниця.
Вона зазначила, що в цілому у суду зазвичай немає підстав не ухвалити відповідне рішення, якщо в людини була судимість за статтями, які пов’язані зі статевою свободою малолітніх.
«Ми на шляху створення реєстру і, я думаю, що незабаром країна матиме цивілізований, ефективний, працюючий реєстр, який можна використовувати», – підсумувала Олена Висоцька.
З 1 листопада в Україні вводять нові дорожні знаки, ці зміни внесені у Правила дорожнього руху.
Зміни у Правилах потрібні, щоби зробити їх відповідними до національних стандартів України, які розроблені з урахуванням вимог Конвенції про дорожні знаки та сигнали. Постановою Уряду наприкінці вересня цього року зміни були внесені та викладені у новій редакції у розділах «Дорожні знаки», «Дорожня розмітка» та додатки 1,2 до ПДР. Зміни вносилися після громадських обговорень за участю представників організацій людей з інвалідністю, пішоходів та велосипедистів України, а також Укравтодору, КП ЦОДР, Департаменту патрульної поліції, ДП «Укрдіпродор», КП «Київавтодор», Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції та Департаменту транспортної інфраструктури КМДА.
Частина змін пов’язана з рухом велосипедистів, пішоходів та осіб з порушенням зору:
● дається нове визначення велосипедної доріжки
● вперше вводяться поняття велосипедної смуги й велосипедного переїзду.
● детально регламентується, як повинні переміщатися велосипедисти, вказані їх права та обов’язки.
● регламентовано суміжний рух пішоходів та велосипедистів, а також рух осіб з порушенням зору.
Нові знаки
З’являться нові дорожні знаки: житлової зони, пішохідної доріжки, початку населеного пункту і його закінчення, напрямки повороту, місця дозволеної зупинки та стоянки, заборони руху транспортних засобів та інші.
Нова розмітка
Вводиться нова розмітка для позначення «лежачого поліцейського», виділених місць паркування вздовж доріг і наближення до кільцевої розв’язки, перед виходами з території шкіл, яка вказує місце концентрації ДТП, для позначення виділених місць парковання уздовж доріг тощо. До чинної вертикальної розмітки додається нова: жовто-червона.
У ПДР змінено вимоги щодо крайової дорожньої розмітки відповідно до положень ДСТУ 2587:2021, де крайової є лише розмітка 1.2, яка в залежності від дозволеної швидкості руху може бути різної ширини.
Кредитні спілки звільнені від відповідальності за деякі порушення, якщо вони стали наслідком дії карантинних обмежень.
Відповідна постанова Правління Національного банку України «Про незастосування заходів впливу за недотримання вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами кредитних спілок, у зв’язку із запровадженням карантину» від 21 жовтня 2021 р. № 110 набрала чинності 23 жовтня 2021 року. Однією з головних особливостей постанови «№ 110 є обмеження її дії в часі – вона діє до 30 червня 2022 року.
Мова йде про операції порушення вимоги, яка обмежує ризики за операціями з фінансовими активами щодо частки непродуктивних активів. Кредитна спілка не буде притягнута до відповідальності за порушення вищезазначеної вимоги у таких випадках:
недотримання такої вимоги відбулося під час дії карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, установлених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19;
недотримання цієї вимоги викликано встановленням карантину та запровадженням обмежувальних протиепідемічних заходів;
частка таких непродуктивних активів кредитної спілки відповідно до вимоги, встановленої Положенням від 19 вересня 2019 р. № 1840, перевищує розмір її основного капіталу не більше ніж на 15 відсотків, а для об’єднаних кредитних спілок – не більше ніж на 30 відсотків;
у кредитної спілки немає порушень інших вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами, та фінансових нормативів, установлених Положенням № 1840;
кредитна спілка надала обґрунтований план заходів стосовно усунення в строк до 30 червня 2022 р. порушення вимоги, що обмежує ризики за операціями з фінансовими активами щодо частки непродуктивних активів;
кредитна спілка виконує поданий до Національного банку план заходів.
Національний банк України впродовж семи робочих днів із дня отримання плану заходів має право надіслати кредитній спілці лист із зауваженнями до плану заходів, які є обов’язковими для врахування.
За оновленим Цивільним процесуальним кодексом, учасники процесу, яких неможливо знайти, щоб викликати до суду, повідомляються про це через офіційний сайт суду.
У статті 175 ЦПК України встановлено перелік відомостей, які повинні міститись в позовній заяві. Зокрема пунктом 2 частини 3 цієї статті передбачено, що в позовній заяві повинні бути зазначені місце проживання чи перебування сторін та інших учасників справи.
Відповідно частин 6, 10 статті 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини 11 статті 128 вищезазначеного Кодексу, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису — не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання.
З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
21 жовтня у другому читанні прийнято законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо приведення законодавства України у сфері дитячого харчування у відповідність до вимог законодавства ЄС» (№4554), який підтримали 273 народних депутати, передає «Укрінформ».
Документ посилює вимоги до безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, призначених для дітей віком до трьох років. Зокрема, встановлюються суворіші вимоги до молока, що використовується для дитячого харчування.
Заборонено використовувати ароматизатори, барвники, консерванти, стабілізатори та інші речовини, які можуть впливати на його безпечність та якість.
Впроваджується окреме маркування для різновидів такого харчування: «дитяча суміш початкова», «дитяча суміш для подальшого годування», «дитяче харчування» тощо.
Після набрання законом чинності з упаковок усієї продукції, призначеної для годування немовлят, зникнуть надписи: «без глютену», «з дуже низьким вмістом глютену», «підходить для осіб з непереносимістю глютену», «підходить для осіб, хворих на целіакію» тощо.
Як наголошують автори законодавчої ініціативи, застосування інгредієнтів із вмістом глютену для таких харчових продуктів узагалі заборонено.
Також заборонять рекламу «дитячих сумішей початкових» і «дитячих сумішей для подальшого годування» у більшості ЗМІ – це можна буде робити тільки у спеціалізованих виданнях із науковим обґрунтуванням.
Це має послабити вплив виробників дитячого харчування на рішення матерів про припинення годування немовлят грудьми.
Після підписання документа Президентом буде визнано таким, що втратив чинність, закон «Про дитяче харчування», ухвалений 2006 року.
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №4554 у першому читанні 30 червня. Раніше з проханням визначити документ пріоритетним та сприяти його ухваленню до голови парламенту звернулася Американська торговельна палата в Україні.
