Юридическая Компания

Опубликованоdirector

В Україні ініціюють зміни правил оформлення прав на земельну ділянку і нерухомість на ній

Опубликовано 15 Июл 2021 в Новости | Нет комментариев

В Україні ініціюють зміни правил оформлення прав на земельну ділянку і нерухомість на ній

Комітет Верховної Ради України  з питань аграрної та земельної політики підтримав доопрацьований до другого читання законопроект №5248 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо одночасного переходу прав на земельну ділянку у зв’язку з переходом прав на об’єкт нерухомого майна, який на ній розташовано)». Про це повідомляє AgroPolit.com.

Законопроект пропонує визначити, що предметом правочину, який передбачає перехід права власності на нерухомість (окрім багатоквартирних будинків) або її частину, розташовану на земельній ділянці (окрім земель державної, комунальної власності), має бути також ця земельна ділянка (чи її частина).

Згідно з пояснювальною запискою до документа, істотною умовою такого правочину є умова щодо одночасного переходу до покупця об’єкта нерухомості (чи його частини) права власності на пов’язану з ним земельну ділянку (чи її частину).

Метою законопроекту є усунення прогалин у правовому регулюванні питань, пов’язаних з оформленням та переходом прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухоме майно (житловий будинок, будівлю або споруду), що розміщені на ній.

Джерело: https://agropolit.com

Далее

У Кабміні планують заборонити імпорт і реєстрацію дизельних та бензинових авто з 2027-2030 рр.

Опубликовано 15 Июл 2021 в Новости | Нет комментариев

У Кабміні планують заборонити імпорт і реєстрацію дизельних та бензинових авто з 2027-2030 рр.

Міністерство інфраструктури виступає за поетапну заборону ввезення та першої державної реєстрації в Україні автомобілів з двигунами внутрішнього згорання, у тому числі вироблених в Україні. Відповідний законопроєкт 9 липня опубліковали на сайті відомства, пише НВ.

Його розробили для стимулювання «використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами».

Законопроєктом пропонується заборонити ввезення та першу державну реєстрацію в Україні:

— вживаних автомобілів з дизельними двигунами внутрішнього згорання (з 1 січня 2027 року);

— нових автомобілів з дизельними двигунами внутрішнього згорання, а також вживаних і нових автомобілів з бензиновими двигунами внутрішнього згорання (з 1 січня 2030 року).

«Заборона не буде поширюватися на автомобілі Збройних Сил України та інших військових формувань, автомобілі, що використовуються фермерськими господарствами з метою їх використання поза межами автомобільних доріг загального користування при веденні фермерського господарства, та автомобілі, що набуваються у спадок, а також на автомобілі, виготовлені до 01 січня 1981 року», — зауважують в Мінінфраструктури.

В пояснювальній записці відзначається, що «90−95% викидів забруднюючих речовин у повітря у припадає на автомобільний транспорт з двигунами внутрішнього згорання (ДВЗ) за винятком індустріальних мегаполісів, в яких до забруднюючих викидів від автотранспорту додатково додаються шкідливі викиди промислового виробництва». Вказано також, що «транспортна політика ЄС поставила завдання скоротити наполовину використання автомобілів на традиційних видах пального у містах до 2030 року та повністю від них відмовитися до 2050 року».

«При цьому, зважаючи на бідніший рівень життя громадян України на відміну від мешканців ЄС, автомобільний транспорт українців та юридичних осіб, які є резидентами України, має більш високі показники експлуатації автомобілів, як по розміру пробігу, так і по строків їх експлуатації, що є наслідком зокрема ввезення на територію України вживаних автомобілів з ЄС», — пояснили автори законопроєкту.

Вони попереджають, що якщо закон буде прийнято, незадовго до початку дії заборони в Україну можуть ввезти велику кількість вживаних автомобілів з двигунами внутрішнього згорання з країн ЄС для подальшої реалізації в Україні.

Також відзначається, що за умови повної заміни автомобілів з двигунами внутрішнього згорання на електромобілі повністю припиниться викид ряду шкідливих речовин в атмосферне повітря.

«За умови повної заміни автомобілів з ДВЗ на електромобілі зникне потреба у споживанні зазначених видів пального для автомобілів з двигунами внутрішнього згорання, що зменшить споживання природних ресурсів (нафти, газу) та матиме позитивний вплив на зменшення залежності України від Російської Федерації», — йдеться в пояснювальній записці.
  Джерело: http://finbalance.com.ua

Далее

Рада змінює процедуру примусового виконання рішень, повноваження виконавців та вводить виконавчі санкції

Опубликовано 14 Июл 2021 в Новости | Нет комментариев

Рада змінює процедуру примусового виконання рішень, повноваження виконавців та вводить виконавчі санкції

Депутати прийняли в першому читанні законопроєкт № 5660 “Про примусове виконання рішень”.

Документ має комплексно врегулювати питання:

  • здійснення примусового виконання рішень;
  • статусу суб’єктів примусового виконання рішень;
  • повноважень приватного виконавця;
  • підходів до звернення стягнення на майно боржника.

Одночасно з набранням чинності цим документом втратять чинність Закони «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та «Про виконавче провадження».

Повноваження приватних виконавців

Законопроєктом встановлюється, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та на приватних виконавців.

Виконавець не може виконувати рішення, якщо:

  1. боржником або стягувачем (крім стягнення витрат виконавчого провадження та виконавчої санкції) є сам виконавець, близькі йому особи, пов’язані з ним особи;
  2. боржником або стягувачем є особа, яка перебуває у трудових відносинах з таким виконавцем;
  3. виконавець, близька йому особа або особа, яка перебуває з виконавцем у трудових відносинах, має реальний або потенційний конфлікт інтересів;
  4. сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають на виконанні та незавершені у приватного виконавця, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності такого приватного виконавця.

Доступ до професії

Передбачено полегшення доступу до професії приватного виконавця:

  1. запроваджується початкова підготовка (проходження навчання та стажування особи, яка має намір провадити діяльність приватного виконавця, після складання кваліфікаційного іспиту);
  2. скорочення з шести місяців до трьох терміну, після закінчення якого особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, матиме право скласти його повторно.

Змінюються види дисциплінарних стягнень: зупинення діяльності приватного виконавця пропонують замінити на заборону відкривати нові провадження.

Також запропоновано ввести уніфіковане поняття виконавчої санкції, що, по суті, є чинним виконавчим збором, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби та винагородою приватного виконавця за примусове виконання рішення приватним виконавцем.

Слід зазначити, що виконавці звільняються від реєстрації обтяжень рухомого, нерухомого майна. Наявність відомостей про боржника в Єдиному реєстрі боржників слугуватиме недопущенню відчуження ним майна у будь який спосіб.

Документом передбачено запровадження Єдиного державного реєстру виконавчих документів та принципу «один виконавчий документ – одне виконавче провадження» (тобто поновлення виконавчого провадження, за яким виконавчий документ було повернуто стягувачу, а не відкриття нового виконавчого провадження).

Нові особливості виконання рішень

Проєктом закону встановлюються нові особливі порядки виконання рішень:

  • про відібрання дитини;
  • про повернення дитини в державу постійного проживання;
  • про витребування майна, передання стягувачу майна;
  • про витребування доказів;
  • про забезпечення позову;
  • про оплатне вилучення майна.

Також проєктом закону визначено чіткі послідовні порядки звернення стягнення на кошти та доходи боржників. При цьому передбачено, що для зарахування заробітної плати, пенсії, стипендії, коштів, звернення стягнення на які заборонено відповідно до статті 119 цього закону, а також інших коштів, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, боржник – фізична особа має право відкрити поточний рахунок зі спеціальним режимом використання в порядку, передбаченому законодавством.

Джерело: https://pravo.ua

Далее

В Украине отменяют набор в 10-11 классы: что делать родителям и ученикам

Опубликовано 14 Июл 2021 в Новости | Нет комментариев

В Украине отменяют набор в 10-11 классы: что делать родителям и ученикам

Реформа образования затронула украинские школы, которые постепенно начнут отменять обучение в 10-11 классах.

Новая система заработает не раньше 2027 года.

Но уже сейчас в Украине началось создание профильных академических лицеев, академий, опорных учреждений и их филиалов на базе школ, в которые ученики будут переходить после 9 класса.

По словам образовательного омбудсмена, часть школ уже сообщила родителям об отмене набора в 10-11 классы. Однако, по закону, образовательные учреждения должны предупреждать учеников и родителей об изменения в учебном процессе за полтора года до вступления в силу новых правил.

Согласно реформе «Новая украинская школа», школы в Украине будут переформатироваться, и 10-12 классы станут профильным образованием для учеников.

Заставить ребенка покинуть школу после 9 класса никто не может. Родителям в конце учебного года необходимо обратиться в управление образования с заявлением, что ребенок планирует продолжить обучение в 10 классе, и его обязательно должны перевести в 10 класс. 

Согласно действующему в Украине законодательству, до 2027 года украинская школа будет разделена на три уровня: начальный, базовый и профильный.

При этом, профильное образование (10 – 12 классы) будут предоставлять только школы, получившие статус лицея, колледжа или техникума.

Школы начального и базового уровня переименуют в гимназии, и в них будут учиться дети с 1 по 9 классы.

Источник: https://biz.today.ua

Далее

Криминализация контрабанды товаров и подакцизных товаров: ВР приняла за основу проект закона

Опубликовано 14 Июл 2021 в Новости | Нет комментариев

Криминализация контрабанды товаров и подакцизных товаров: ВР приняла за основу проект закона

Верховная Рада приняла за основу проект закона «О внесении изменений в Уголовный кодекс и Уголовно-процессуальный кодекс относительно криминализации контрабанды товаров и подакцизных товаров, а также недостоверного декларирования товаров».

Как передает БизнесЦензор, за принятие соответствующего президентского законопроекта №5420 в первом чтении проголосовали 255 народных депутатов.

Целью законопроекта в пояснительной записке указано установление уголовной ответственности за контрабанду товаров и подакцизных товаров, а также за недостоверное декларирование товаров, которое привело или могло привести к неправомерному уменьшению или освобождению от уплаты таможенных платежей.

Для достижения указанной цели в законопроекте предлагается дополнить Уголовный кодекс новыми статьями №201-2 «Контрабанда товаров», №201-3 «Контрабанда подакцизных товаров» и №201-4 «Недостоверное декларирование товаров».

Законопроектом предложено установить минимальное наказание за контрабанду товаров в значительном размере (на сумму от 1700 грн) в виде штрафа в размере 10-25 тысяч необлагаемых налогом минимумов доходов граждан (170 тыс. – 425 тыс. грн).

За контрабанду в крупном размере (на сумму от 10 200 грн) минимальное наказание предусмотрено в виде штрафа в 850 тысяч гривен, а максимальное – в виде лишения свободы на срок до 11 лет.

По статье «Контрабанда подакцизных товаров» минимальное наказание предложено установить в виде штрафа в размере 340 тыс. грн за нелегальное перемещение через границу соответствующих товаров на сумму от 850 грн. Максимальное наказание предложено установить в виде лишения свободы на срок от 10 до 12 лет.

По статье «Недостоверное декларирование товаров» минимальное наказание предложено установить в виде штрафа в размере 17 тыс. грн за внесение в таможенную декларацию недостоверных сведений на сумму от 2,21 тыс. грн. Максимальное наказание предусмотрено в виде лишения свободы на срок от 5 до 11 лет. При этом лицо может быть освобождено от наказания, если до привлечения к ответственности оно уплатило двойной размер неуплаченного таможенного платежа.

Расследовать дела по этим статьям предложено уполномочить Налоговую милицию ГФС до момента полноценного запуска Бюро экономических расследований.

Источник: https://biz.censor.net/n3276882

Далее

Ухилення від сплати аліментів. Відповідальність та засоби впливу на Боржника

Опубликовано 14 Июл 2021 в Главная | Нет комментариев

Ухилення від сплати аліментів. Відповідальність та засоби впливу на Боржника

Так, трапляється, що особа, з якою проживає дитина, звертається до суду із вимогою про сплату аліментів. Проходить всі судові інстанції та в результаті отримує виконавчий лист про стягнення певної суми на утримання дитини.

Хочеться вірити, шо на цьому моменті все закінчеться, та кошти щомісяця будуть надходити на вказані реквізити. Але, Боржник, розпочинає ухилятись від сплати аліментів різними способами: не має постійного заробітку, не має офіційного місця роботи і т.д. Що робити в такому випадку та що потрібно знати з метою захисту своїх прав та прав дитини, читаємо далі.

Відповідно ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»: Порядок стягнення аліментів визначається законом.

Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Виконавець зобов’язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов’язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі:

1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача;

2) подання заяви стягувачем або боржником;

3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи — підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи;

4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби;

5) закінчення виконавчого провадження.

У разі виїзду боржника на постійне проживання до держави, з якою Україна не уклала договорів про надання правової допомоги, за рішенням суду до виїзду боржника за кордон стягнення аліментів здійснюється за весь період до досягнення дитиною повноліття.

У разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи — підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця.

Якщо стягнути аліменти в зазначеному розмірі неможливо, підприємство, установа, організація, фізична особа — підприємець, фізична особа, які проводили відрахування, нараховують боржнику заборгованість із сплати аліментів.

Після закінчення строку, передбаченого законом для стягнення аліментів, за відсутності заборгованості із сплати аліментів підприємство, установа, організація, фізична особа — підприємець, фізична особа, які проводили відрахування, повертають виконавцю постанову про стягнення аліментів з відміткою про перерахування в повному обсязі стягувачу присуджених йому сум аліментів. Якщо відраховані з боржника суми аліментів не були перераховані стягувачу, виконавець письмово повідомляє стягувачу про розмір заборгованості, що утворилася, та роз’яснює йому права на звернення з позовом до підприємства, установи, організації, фізичної особи — підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи, якщо така заборгованість утворилася з їхньої вини.

Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:

1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України — до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами — до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, — до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання — до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Далее

Раде рекомендуют окончательно запретить курение электронных сигарет в общественных местах

Опубликовано 13 Июл 2021 в Новости | Нет комментариев

Раде рекомендуют окончательно запретить курение электронных сигарет в общественных местах

Комитет по вопросам здоровья нации, медицинской помощи и медицинского страхования рекомендует принять в целом законопроект о защите здоровья населения от вредного воздействия табака.

Как передает Цензор.НЕТ, об этом сообщает информационное управление аппарата ВР.

В проекте предлагаются определения ряда терминов, в частности: «бездымное табачное изделие», «электронная сигарета», «новейшее табачное изделие», «жидкости, используемые в электронных сигаретах» и другие. Предлагается установить требования для производства и реализации табачной продукции, электронных сигарет, бездымных табачных изделий относительно: содержания вредных веществ; оформления упаковки, в частности, медицинских предупреждений потребителей; ограничения реализации (продажи) и употребления; рекламирования. Также предлагается определить ответственность за нарушение установленных норм.

К законопроекту народными депутатами было подано 515 поправок, из которых 77 предлагается учесть полностью и 10 — частично, а остальные поправки — отклонить.

Во время заседания народные депутаты поддержали поправку, которой предлагается установить размер штрафов в зависимости от минимального прожиточного минимума, а не в виде фиксированной суммы.

Члены Комитета утвердили сравнительную таблицу к законопроекту и приняли решение рекомендовать Верховной Раде принять законопроект во втором чтении и в целом.

Источник: https://censor.net/ru/n3276768

Далее

Штрафные санкции для банков за неэтичное поведение при урегулировании просроченной задолженности.

Опубликовано 13 Июл 2021 в Новости | Нет комментариев

Штрафные санкции для банков за неэтичное поведение при урегулировании просроченной задолженности.

Нацбанк предусмотрел в своем нормативно-правовом акте меры воздействия к банкам за нарушение законодательства о защите прав потребителей финансовых услуг, в частности требований относительно этичного поведения при урегулировании просроченной задолженности.

Соответствующие изменения внесены в Положение о применении Национальным банком Украины мер воздействия постановлением Правления НБУ от 5 июля 2021 года № 70.

Потребность в изменениях возникла в связи с принятием Закона от 19.03.2021 № 1349-ІХ «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно защиты должников при урегулировании просроченной задолженности». Ведь данный Закон предусмотрел новые меры воздействия к кредитодателям и коллекторским компаниям за нарушение прав потребителей при урегулировании просроченной задолженности.

Постановление Правления НБУ № 70 вступает в силу с 14 июля 2021 года — одновременно с введением в действие Закона № 1349-ІХ.

Нацбанк будет иметь право применять к банкам меры воздействия за нарушение прав потребителей финуслуг — письменное предостережение или штрафные санкции. В то же время штрафные санкции могут колебаться в размере от 300 до 8 000 НМДГ в зависимости от вида нарушения.

Такие меры воздействия сейчас предусмотрены украинским законодательством, а именно статьей 41-1 Закона «О финансовых услугах и государственном регулировании рынков финансовых услуг».

Источник: https://jurliga.ligazakon.net

Далее

Повістки до суду через «Дія»

Опубликовано 13 Июл 2021 в Новости | Нет комментариев

Повістки до суду через «Дія»
Громадяни, які користуються додатком «Дія», будуть отримувати повістки і виклики до суду через цей додаток. Їх також будуть інформувати про час і дати судових засідань.
Інтеграція «Суду в смартфоні» в додаток «Дія» передбачена порядком електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень і Єдиним державним веб-порталом електронних послуг «Портал Дія», затвердженим наказом ДСА та Мінцифри, передає «Закон і Бізнес».

Крім повісток документом також передбачається:

— відправка користувачам «Дія» повного тексту судового рішення у справі учаснику справи;

— відправка користувачам «Дія» виконавчого документа за відповідної суднової справи;

— можливість оплати користувачами «Дія» штрафів і судового збору за рішенням суду у справі про адміністративне порушення.

Чиновники впевнені, що для суддів «Дія» стане ще одним каналом комунікації з учасниками процесу.

Поки питання по ЕСІТС не закрите, в Мінцифри повинні дати зелене світло документу. Потім будуть визначені джерела фінансування.

Далее

КЦС ВС роз’яснив правові наслідки внесення майнового поручителя до Єдиного реєстру боржників

Опубликовано 12 Июл 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

КЦС ВС роз’яснив правові наслідки внесення майнового поручителя до Єдиного реєстру боржників

Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову про визнання протиправною відмови нотаріуса посвідчити правочин з відчуження позивачем жилого будинку та земельної ділянки, оскільки на час вчинення нотаріальної дії в Єдиному реєстрі боржників була відображена актуальна інформація щодо позивача як боржника за невиконаним майновим зобов’язанням.

Про це повідомляє пресслужба ВС.

Позивач обґрунтував касаційну скаргу тим, що він не є боржником за грошовими вимогами стягувача, а є тільки майновим поручителем, який відповідає в межах переданого в іпотеку майна. Арешт накладено лише на предмет іпотеки, а на будинок та земельну ділянку, які мав намір продати позивач, арешт не накладено. Стосовно позивача не було відкрито виконавчого провадження про стягнення грошових коштів, виконання рішення суду, яким звернуто стягнення на передані в іпотеку квартири, неможливе, оскільки вони розміщені в м. Донецьку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду змінив мотивувальні частини судових рішень із таких правових підстав.

Тлумачення п. 8-1 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, яка діяла на час відмови у вчиненні нотаріальної дії) свідчить, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у всіх випадках, якщо особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників. Позивач внесений до цього Реєстру. Законодавець не пов’язував відмову у вчиненні нотаріальної дії з тим, чи видавався виконавчий лист на звернення стягнення на іпотеку, і особа була іпотекодавцем, а не боржником за основним зобов’язанням.

Колегія суддів відхилила доводи касаційної скарги про те, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії тільки у випадку, якщо особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників як боржник за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці, і те, що позивач не є боржником за грошовими вимогами стягувача, а є тільки майновим поручителем, який відповідає в межах майна, переданого в іпотеку.

Доводи касаційної скарги про те, що суди не дослідили обставини справи в частині змісту виконавчих проваджень, не обґрунтовані, оскільки п. 8-1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» охоплено всі випадки підстав внесення до Єдиного реєстру боржників.

Далее