Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/16800/20 зазначив, що такий спосіб забезпечення позову як накладення арешту на майно у корпоративному спорі може узгоджуватися, зокрема, з такою вимогою майнового характеру як стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову. Оскільки позовні вимоги, заявлені в цій справі, є вимогами немайнового характеру, та такий захід забезпечення позову як накладення арешту на майно не є співмірним з предметом спору в цій справі.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що вжиті господарськими судами заходи забезпечення позову не мають правового зв’язку з предметом позовних вимог (розірвання договору купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі товариства; визнання недійсним акта приймання-передачі частини частки в статутному капіталі товариства; визнання недійсним договору дарування частки у статутному капіталі товариства; визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства; скасування реєстраційних дій; визнання права власності на частку), під час розгляду яких судами буде досліджуватися саме питання щодо наявності правових підстав для розірвання договору, визнання договору недійсним та скасування реєстраційних дій.
При цьому, ВС наголосив, ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів.
ДалееКонституційний суд визнав неконституційним зменшення мінімального розміру пенсій для чорнобильців.
Про це написала представник Верховної ради у КСУ Ольга Совгиря у своєму Telegram, передає RegioNews.
«Конституційний суд (Другий сенат) сьогодні ухвалив перше із початку конституційної кризи рішення за конституційною скаргою щодо неконституційності окремих положень закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», — зазначила народний депутат.
Відповідно до цього документу, з 2015 року було змінено методику визначення розміру пенсій, які призначались за цим законом.
«У конституційній скарзі стверджувалось, що таким чином було суттєво зменшено гарантований державою мінімальний розмір пенсій, що свідчить про порушення зобов’язань держави щодо забезпечення соціального захисту заявників. Конституційний суд погодився із позицією скаржників», — підкреслюється у повідомленні.
Конституційна скарга перебувала на розгляді суду з вересня 2018 року.
Далее
6 квітня набрала чинності урядова постанова від 31 березня 2021 р. № 294 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1342».
1. Згідно з документом вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування визначатиметься згідно з тарифом, установленим органом місцевого самоврядування відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 2 березня 2010 року № 258.
2. Інспекторам з паркування (уповноважені посадові особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради) надано повноваження в частині контролю за дотриманням правил паркування.
3. Забороняється обладнання суб’єктами господарювання (в тому числі операторами) майданчиків для паркування на тротуарах. Обладнувати майданчики для паркування на проїзній частині автомобільних доріг мають право тільки оператори.
Операторам забороняється передавати майданчики для паркування на проїзній частині автомобільних доріг у користування іншим суб’єктам господарювання.
4. Під час розміщення майданчиків для паркування на вулицях і дорогах населених пунктів необхідно враховувати, серед іншого, і інтенсивність та склад транспортного потоку.
5. Забороняється розміщення майданчиків для паркування на вулицях з двома смугами руху завширшки менш як 6 метрів (до змін — менш як 7,5 метра).
6. Відведені майданчики для платного паркування повинні обов’язково бути обладнані паркувальними автоматами, платіжними пристроями та/або інформаційними знаками про способи та порядок оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування.
7. Підземні та багаторівневі спеціально обладнані майданчики для паркування повинні мати на в’їзді схему розміщення місць для паркування, в’їздів та виїздів, місць, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, у тому числі розміщення місць для безоплатного паркування транспортних засобів, зазначених у частині шостій статті 30 Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (транспортні засоби, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю).
8. На місцях, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, не можуть бути розміщені інші транспортні засоби.
9. Водій зобов’язаний розмістити на час паркування на майданчиках для паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, під лобовим склом транспортного засобу документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування у спосіб, що забезпечує його видимість для перевірки.
10. Оплата вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, здійснюється у безготівковій формі за такими способами:
— придбання паркувального талона з визначеною тривалістю паркування;
— за допомогою засобів мобільного зв’язку;
— через паркувальний автомат або платіжний пристрій з введенням реєстраційного номера транспортного засобу;
— через автоматичний в’їзний та виїзний термінали.
Факт оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування підтверджується відповідним документом із зазначенням в ньому реєстраційного номера транспортного засобу, що розміщується під лобовим склом транспортного засобу, за винятком випадків оплати вартості послуг за допомогою засобів мобільного зв’язку, коли факт такої оплати підтверджується захищеною комп’ютеризованою системою, або випадків паркування на майданчиках, обладнаних автоматичними в’їзними та виїзними терміналами, на яких оплата (перевірка оплати) здійснюється під час виїзду з такого майданчика.
Паркувальні автомати, платіжні пристрої, за допомогою яких здійснюється оплата вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування, на яких запроваджено автоматизовану систему, повинні бути інтегровані в автоматизовану систему та передбачати наявність технічної можливості введення реєстраційного номера транспортного засобу.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
ДалееПрезидент Володимир Зеленський підписав Закон «Про надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 1358-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 30 березня.
Про це повідомила прес-служба Офісу Президента.
Відповідно до закону, фізичні особи — підприємці та наймані працівники, які були змушені припинити свою діяльність через карантинні обмеження у «червоних» зонах, отримають з Державного бюджету одноразову матеріальну виплату у розмірі 8 тисяч гривень.
Окрім гарантованої державою допомоги, ФОПи та наймані працівники зможуть додатково одержати виплати з місцевих бюджетів, якщо орган місцевого самоврядування ухвалить відповідне рішення.
Матеріальну виплату можна буде отримати, зареєструвавшись через додаток або Єдиний портал державних послуг «Дія».
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
ДалееПравительство установило механизм начисления размера алиментов, определенного судом в случае их взыскания государственным, частным исполнителем, в частности, проведения индексации со следующего года после определения размера алиментов.
Соответствующее постановление № 278 от 31 марта 2021 года вступило в силу 2 апреля.
Согласно документу в случае проведения государственным, частным исполнителем индексации размера алиментов, определенного судом в твердой денежной сумме, исчисление индекса потребительских цен осуществляется нарастающим итогом, начиная со следующего года с месяца, соответствующего месяцу установления размера алиментов.
Кроме того, уточнены отдельные положения Порядка проведения индексации денежных доходов населения, которыми предусматривается урегулировать вопрос начисления индексации:
— денежного обеспечения военнослужащих, полицейских, лиц рядового и начальствующего состава, должностных лиц таможенной службы;
— денежных доходов в случае их повышения не с 1 числа месяца, пропорционально времени, отработанному до и после повышения доходов. В частности, если повышение денежного дохода произошло не с 1 числа месяца, сумма индексации определяется из расчета полного рабочего времени / количества календарных дней в месяце, а выплачивается пропорционально отработанному/служебному времени с учетом положений Порядка проведения индексации денежных доходов населения.
В Минсоцполитики сообщили, что правительственное постановление № 278 разработано для приведения указанного Порядка в соответствие с Законом «О внесении изменений в статью 71 Закона Украины «Об исполнительном производстве» относительно обязанности исполнителя проводить индексацию размера алиментов, определенного судом в твердой денежной сумме».
Источник: https://jurliga.ligazakon.net/
ДалееАнтимонопольний комітет України надав рекомендаційні роз’яснення від 16 березня 2021 р. № 13-рр щодо застосування положень статті 15—1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» стосовно реклами лікарських засобів.
Відповідно до якої, поширенням інформації, що вводить в оману є повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей про властивості, яких лікарські засоби не мають, що може вплинути на наміри споживачів щодо їх придбання.
У роз’ясненнях висвітлено підходи Комітету щодо визначення у рекламі лікарських засобів тверджень, які потребують особливої уваги та/або підтвердження.
Комітет вважає неправомірним поширення в рекламі інформації про ті чи інші характеристики лікарського засобу, які не підтверджені належним чином, але можуть вплинути на намір споживачів придбати відповідні лікарські засоби, зокрема:
Відтак, під час створення або замовлення реклами лікарських засобів, Комітет рекомендує аналізувати її зміст на наявність перелічених у роз’ясненнях тверджень та за відсутності належного підтвердження уникати їх вживання.
Нагадуємо, що відповідно до статті 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» недобросовісною конкуренцією є будь—які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.
ДалееМи з порозумінням ставимось до ситуації, яка склалась під час пандемії, та розуміємо, що не в кожного із вас є можливість відвідати офіс компанії, задля отримання правової консультації із питань, що є важливими для Вас.
Тому пропонуємо скористатись наступною можливістю:
З повагою, директор компанії ЮК-Лєгал, адвокат Л.Я. Єфімова!
ДалееВідповідь надало Головне управління ДПС у Запорізькій області
Пиво – насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відс. об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203, що належить до алкогольних напоїв (ст. 1 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»).
Ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями видається за заявою суб’єкта господарювання, у якій зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір отримати ліцензію.
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються:
— адреса місця торгівлі,
— перелік РРО, програмних РРО, (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних РРО, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб’єктом господарювання зазначається:
— адреса місця торгівлі,
— і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних РРО (ст. 15 Закону № 481).
Отже, суб’єктам господарювання (у тому числі платникам єдиного податку) для здійснення роздрібної торгівлі пивом (в т.ч. виключно пивом), необхідно отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з обов’язковим обладнанням місця торгівлі РРО/програмним РРО та роздрукуванням відповідних розрахункових документів (формуванням електронних розрахункових документів) встановленої форми.
При цьому, отримання окремої ліцензії на роздрібну торгівлю пивом у разі наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, не передбачено.