Юридическая Компания

Опубликованоdirector

Оподаткування додатковим благом прощеної (анульованої) суми основного боргу за кредитним договором: ВС

Опубликовано 16 Мар 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Оподаткування додатковим благом прощеної (анульованої) суми основного боргу за кредитним договором: ВС

Прощена (анульована) сума основного боргу за кредитним договором є додатковим благом і належить до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу

 13 січня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу платника податків на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року та постанову П’ятого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі No 815/3071/18 (провадження No К/9901/14776/19) за позовом платника податків до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
В обґрунтування позову було зазначено, що у зв’язку з відсутністю в позивача доходу у вигляді додаткового блага, у розумінні п.8 підрозділу 1 Перехідних положень Податкового кодексу України податковим органом протиправно та без наявних на те підстав прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду, у задоволенні адміністративного позову відмовив.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідно до договору про прощення частини боргу за кредитним договором прощена (анульована) саме сума основного боргу в розумінні підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту164.2 статті 164 Податкового кодексу України є додатковим благом і належить до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення– без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти до валюти прощеного боргу(кредиту), не належить до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.
На підставі колізійного принципу пріоритету норми акта, виданого пізніше, норми пункту8 підрозділу 1 розділуXX «Перехідні положення» Податкового кодексу України регулюють правовідносини, які виникли у зв’язку з прощенням банками з 01січня 2015 року боргу позичальникам за кредитами в іноземній валюті, що не були погашені до 01 січня 2014 року та валюта зобов’язання, за якими була змінено з іноземної на національну. Застосування вимог абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України можливе в разі перевищення суми прощеного (анульованого) кредитором боргу над сумою курсової різниці. За відсутності наведених умов прощена (анульована) сума основного боргу відповідно до договору про прощення частини боргу за кредитним договором є додатковим благом і належить до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Отримання платником доходу у вигляді додаткового блага є належною підставою для нарахування грошового зобов’язання зі сплати військового збору, обрахованого з суми прощеного (анульованого) кредитором основного боргу (кредиту).

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 13січня 2021року у справі No 815/3071/18 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/94129661.

Далее

Образив вчителя — сплати штраф, проєкт закону

Опубликовано 15 Мар 2021 в Новости | Нет комментариев

Образив вчителя — сплати штраф, проєкт закону

В Україні за образу вчителя ВР планує передбачити відповідальність у вигляді штрафу, максимальна сума якого складе 5100 гривень.

Законопроєкт № 2279 «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників» зареєстровано ще в жовтні 2019 року, у лютому 2020 року повернуто на доопрацювання.

В пояснювальній записці мова йде про наступне: 18 грудня 2018 року Верховною Радою України були прийняті зміни до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу, яким було введено до чинного законодавства України поняття «булінгу» та запроваджена адміністративна відповідальність за цькування в закладах освіти.

У той же час слід зазначити, що відповідно до прийнятого закону запроваджувалась відповідальність, за вчинення булінгу лише учасниками освітнього процесу стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу. Таким чином, якщо булінг (цькування) відбувається зі сторони батьків або інших осіб по відношенню до педагогічних, науково-педагогічних працівників, відповідальність за такі дії не передбачена.

Окремо неврегульованою проблемою є перебування на території закладів освіти осіб у нетверезому стані та навіть розпивання на цій території алкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів.

Таким чином, існує гостра потреба визначити на законодавчому рівні заходи щодо посилення захисту педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників від погроз, образ, переслідування, фізичного насильства, встановлення додаткових гарантій щодо поваги до особистості, честі та гідності вчителя, науковця, викладача, справедливого і шанобливого ставлення до них з боку учасників освітнього процесу та інших осіб, а також встановлення адміністративної відповідальності за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів у закладах освіти.

Законопроектом пропонується встановити додаткові гарантії педагогічним, науково-педагогічним та науковим працівникам щодо поваги до особистості, честі та гідності, справедливого і шанобливого ставлення до них з боку учасників освітнього процесу та інших осіб, запровадити адміністративну відповідальність за вчинення щодо таких осіб погроз, образ, переслідування, фізичного насильства.

Також законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів у закладах освіти.

Далее

Розпочали свою роботу нові окружні прокуратури

Опубликовано 15 Мар 2021 в Новости | Нет комментариев

Розпочали свою роботу нові окружні прокуратури

15 березня 2021 року розпочали свою роботу нові окружні прокуратури.

В оновлених відомствах працюватимуть прокурори, які успішно пройшли атестацію і довели свою професійну компетентність та доброчесність.

Перелік та територіальна юрисдикція окружних прокуратур визначені наказами Генерального прокурора. В системі органів прокуратури функціонуватиме 181 (193 із врахуванням окупованих територій) окружна прокуратура та 30 спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах окружних). Вони замінять 155 (178 із врахуванням окупованих територій) місцевих прокуратур та 30 військових прокуратур гарнізонів.

«Нові окружні прокуратури сформовані за новим більш ефективним принципом – розробляючи їх модель, ми враховували результати функціонально-організаційного аналізу, проведеного за підтримки Ради Європи. При збільшенні кількості окружних прокуратур, водночас зменшилась кількість відділів та адміністративних посад. Серед призначених керівниками прокуратур – 100% успішно пройшли атестацію в рамках нашої реформи. Ми завершуємо великий етап кадрового очищення та трансформації органів прокуратури і зосереджуємось на розвитку задля ефективності інституції та довіри до неї суспільства», — заявила Генеральний прокурор Ірина Венедіктова.

При визначенні кількості окружних прокуратур та їх територіального розташування у межах областей в першу чергу враховувались результати діяльності органів прокуратури з реалізації передбачених законодавством функцій і повноважень, у тому числі безпосередній зв’язок із судовою системою та ефективна взаємодія з іншими правоохоронними органами, обсяг навантаження на прокурорів, кількість населення адміністративно-територіальних одиниць, стан злочинності на відповідній території, а також особливості транспортної інфраструктури.

Джерело: офіс генерального прокурора

Далее

Зміни щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податків

Опубликовано 15 Мар 2021 в Новости | Нет комментариев

Зміни щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податків

Головне управління ДПС у м. Києві інформує, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій,  застосованих  до  нього  на  підставі Податкового  кодексу України (далі – ПКУ) чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом встановлених ПКУ строків, то з 01 січня 2021 року, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, встановленого п. 124.1 ст.124 ПКУ:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов’язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Діяння, передбачені пунктом 124.1 статті 124, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2 ст.124 ПКУ).

Діяння, передбачені пунктом 124.2 статті 124, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.3 ст.124 ПКУ).

До 01 січня 2021 року відповідальність за несвоєчасну  сплату  узгоджених  сум  податкових  зобов’язань передбачалась п. 126.1 ст.126 ПКУ в інших розмірах.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 11 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Довідково: встановлена п. 124.1 ст.124 ПКУ відповідальність за несвоєчасну  сплату  узгоджених  сум  податкових зобов’язань застосовується з 01 січня 2021 року у зв’язку зі змінами, внесеними Законом України від 16 січня 2020 року  № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Далее

Посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху,- підписано закон

Опубликовано 15 Мар 2021 в Новости | Нет комментариев

Посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху,- підписано закон

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» № 1231-IX, який Верховна Рада ухвалила 16 лютого 2021 року.

Про це повідомляє офіційне інтернет-представництво Президента України.

Закон посилює відповідальність за порушення правил дорожнього руху. Зокрема, збільшено штрафи за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, а також за керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право водіння.

Також посилюється адміністративна відповідальність за порушення правил дорожнього руху пішоходами, велосипедистами та особами, які керують гужовим транспортом, і погоничами тварин.

Крім того, посилено відповідальність за керування транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами у стані алкогольного, наркотичного або іншого сп’яніння.

Також документ дає змогу поліцейським використовувати засоби відеозапису, з обов’язковим долученням таких матеріалів до протоколу про адміністративне правопорушення.

Законом передбачається можливість зупинки транспортного засобу поліцейським для огляду водіїв з використанням спецзасобів для перевірки на стан сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Далее

Підписано закон про кримінальну відповідальність за сексуальне домагання дітей

Опубликовано 15 Мар 2021 в Новости | Нет комментариев

Підписано закон про кримінальну відповідальність за сексуальне домагання дітей

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Ланцаротської конвенції)» № 1256-IX, ухвалений Верховною Радою 18 лютого 2021 року.

Про це повідомляє офіційне інтернет-представництво Президента України.

Цей закон закріплює в українському законодавстві визначення поняття «дитяча порнографія» та встановлює кримінальну відповідальність за вчинення дій сексуального характеру, домагання осіб, які не досягли 16-річного віку, за виготовлення та використання дитячої порнографії, за відвідування або проведення заходів сексуального характеру за участю неповнолітньої особи, а також за втягнення дитини до участі в таких заходах.

Згідно з документом, кримінальне правопорушення, вчинене стосовно малолітніх або неповнолітніх, має бути розслідуване невідкладно й розглянуте в суді першочергово.

Також законом запроваджується особливий механізм захисту дітей, які постраждали від сексуального насильства або стали його свідками.

Конвенцію Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та насильства (Ланцаротську конвенцію) ратифіковано Законом України від 10 лютого 2012 року. Її цілями є запобігання сексуальній експлуатації та насильству стосовно дітей, боротьба з цими явищами, сприяння національній та міжнародній співпраці у вказаній сфері, захист прав дітей, які стали жертвами такого насильства.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Далее

Закриття підприємства без перевірки

Опубликовано 11 Мар 2021 в Новости | Нет комментариев

Закриття підприємства без перевірки

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє керівників підприємств, які вирішили через певні обставини припинити діяльність про можливість проведення даної процедури без проведення додаткової позапланової перевірки.

Не є новиною, що частина суб’єктів господарювання, на жаль, через ряд об’єктивних обставин фактично не здійснюють господарську діяльність значний проміжок часу та зацікавлені, щоб процедура припинення пройшла швидко.

Для цього існує ряд критеріїв, дотримання яких це зможе зробити реальністю.

По-перше, при прийнятті такого рішення повинно бути у повному обсязі проведено ряд процедур, а саме: закриті рахунки у банківських установах, надана у повному обсязі податкова звітність, погашені можливі наявні борги перед бюджетом, складено ліквідаційний баланс.

А найголовнішим критерієм для прийняття рішення щодо необхідності (або її відсутності) проведення позапланової перевірки суб’єкта господарювання у зв’язку з припиненням є наявність (або відсутність) ризикових факторів у його діяльності.

Рішення про проведення документальної перевірки платника податків приймається за результатами ґрунтовного аналізу всієї наявної в органах ДПС стосовно нього податкової інформації про ризики в його діяльності щодо приховування об’єктів оподаткування, несплати ним податкових зобов’язань.
Довідково: з початку року без проведення перевірок вже було припинено діяльність 84 суб’єктів господарювання.

Далее

Арешт майна чи заборона на вчинення певних дій, як забезпечення позову: ВС

Опубликовано 11 Мар 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Арешт майна чи заборона на вчинення певних дій, як забезпечення позову: ВС

У Постанові від 19 лютого 2021 року по справі  № 643/12369/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розяснив нюанси забезпечення позову таких як арешт та заборона на вчинення певних дій.

Забезпечення позову — це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.

Арешт майна — це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном.

Верховний Суд зауважує, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

Верховний Суд звертає увагу, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

З урахуванням підстав та змісту позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересам сторін, суди дійшли обґрунтованого висновку про вжиття заходів забезпечення позову саме шляхом заборони відчуження квартири.

Верховний Суд зазначає, що заборона на відчуження квартири, щодо якої між сторонами виник спір, не є позбавленням права власності АТ «ПУМБ».

Відповідно до частин першої, другої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Згідно з частиною третьою статті 154 ЦПК України суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Вжиття заходів зустрічного забезпечення за ініціативою суду за відсутності заяви, є правом суду, а не обов`язком.

Заходи забезпечення позову є тимчасовими і в разі вирішення між сторонами спору можуть бути скасовані судом.

Далее

Через несколько лет украинцы получат возможность выходить на пенсию в любом возрасте, при одном условии

Опубликовано 11 Мар 2021 в Новости | Нет комментариев

Через несколько лет украинцы получат возможность выходить на пенсию в любом возрасте, при одном условии

В то время, как работающие пенсионеры могут рассчитывать на доплаты уже в апреле, через несколько лет украинцы получат возможность выходить на пенсию в любом возрасте, при условии наличия определенного страхового стажа

Данная норма прописана в законе «Об обязательном общегосударственном пенсионном страховании».

Согласно этому закону, с 2028 года любой украинец сможет выйти на заслуженный отдых, имея 40 лет стажа или больше.

«Начиная с 1 января 2028 года, при наличии 40 и более календарных лет страхового стажа, пенсия по возрасту назначается независимо от возраста», — указывается в п.5 ст.26 данного закона.

Следует помнить, что сейчас ежегодно увеличивается количество необходимых лет стажа для выхода на пенсию по возрасту. Так, в 2021 году выйти на пенсию в 60 лет могут только те, кто имеет не меньше 28 лет страхового стажа. С 2028 года для этого будет требоваться не меньше 35 лет стажа.

Те, кто имеет от 18 до 28 лет стажа, в 2021 году могут выйти на пенсию в 63 года. В 2028 году для этого будет требоваться от 25 до 35 лет стажа.

На пенсию в 65 лет в нынешнем году выйдут те, у кого есть от 15 до 18 лет стажа. В 2028 году будут выходить на пенсию в 65 лет те, кто имеет от 15 до 25 лет стажа.

Источник: https://kurs.com.ua

Далее

Как правильно перевозить ребенка в машине — новые правила

Опубликовано 10 Мар 2021 в Новости | Нет комментариев

Как правильно перевозить ребенка в машине — новые правила

Предыдущая редакция ПДД относительно требований к перевозке детей действовала еще с 2008 года. Она была неясна и содержала много спорных моментов. В частности, не было определено понятие «специальное средство», в котором можно перевозить указанную категорию пассажиров. Водители подкладывали под ребенка подушку и при остановке автомобиля полицией сообщали, что эта подушка и есть «специальное средство». Инспектор не мог наложить штраф из-за отсутствия в законодательстве определения понятия «специальное средство».

Также была дискуссионной норма относительно обязанности перевозить в автокресле «детей, рост которых меньше 145 см, или тех, которые не достигли 12-летнего возраста». Не было понятно, как транспортировать ребенка старше 12 лет, рост которого менее 145 см, и тому подобное. Да и вообще предусмотренная норма по возрасту была необоснованной, поскольку основным критерием надлежащего закрепления «маленького пассажира» в определенном автокресле был его рост, а не возраст.

Новые правила перевозки детей

Постановлением КМУ от 24.02.2021 № 152 внесены изменения в ПДД, в соответствии с которыми требования к перевозке данной категории пассажиров упорядочены. Изменения вступили в силу и подлежат исполнению.

Этими изменениями прописано определение оборудования, в котором можно перевозить детей. Это «детская удерживающая система — оборудование, способное удерживать ребенка в сидячем или наклоненном положении, которое в случае столкновения или резкого торможения транспортного средства уменьшает опасность травмирования находящегося в нем ребенка путем ограничения подвижности его тела».

В новых правилах полностью отвергнуты ограничения по возрасту. Отныне единственным критерием для обязательной транспортировки ребенка в автокресле является его рост. А именно запрещается перевозить детей, рост которых менее 145 см, в транспортных средствах без использования удерживающих систем, которые позволяют пристегнуть ребенка с помощью ремней безопасности, предусмотренных конструкцией автомобиля (п. п. 21.11.Б ПДД). Эти нормы не касаются перевозки в автобусах.

В новых изменениях конкретизировано, что обязанность перевозить ребенка в детской удерживающей системе касается только тех автомобилей, которые оборудованы заводом-изготовителем ремнями безопасности или системами соединения этого оборудования (п. п. 21.12 ПДД). Подобная норма содержалась и в предыдущей редакции ПДД.

Итак, если завод-изготовитель не предусмотрел в конструкции автомобиля ремни безопасности, то Правила не запрещают перевозить ребенка без автокресла. Штрафа в таком случае не будет, однако родители лично отвечают за риск травмирования ребенка при ДТП.

В то же время четко прописано, на каких именно местах автомобиля такие автокресла могут крепиться. Это могут быть только места, кроме первого ряда, то есть места второго, третьего рядов и тому подобное. На местах первого ряда легкового автомобиля разрешается транспортировать только маленьких деток в возрасте до трех лет. Это разрешается при условии установки системы для удержания против направления движения и при отключении передней подушки безопасности, если таковая имеется (п. п. 21.13 ПДД).

Дополнительно отмечено, что характеристики детской удерживающей системы должны соответствовать росту перевозимого ребенка. Информация о росте пассажира указывается производителями на таком оборудовании.

Ответственность

Штраф за нарушение указанных правил перевозки детей составляет 510 грн (ч. 10 ст. 121 КУоАП). Повторное совершение такого нарушения в течение года предусматривает штраф 850 грн (ч. 11 ст. 121 КУоАП).

В случае дорожно-транспортного происшествия с соответствующими последствиями за неиспользование автокресла при перевозке ребенка водитель может отвечать уже на основании Уголовного кодекса (ч. 1 ст. 286 УК).

Выводы

Итак, отныне действуют новые правила перевозки детей, которых нужно придерживаться. В случае их нарушения предусмотрены штрафы. Кроме этого, повышается риск травмирования ребенка в случае ДТП.

Поэтому рисковать не стоит! Перевозить детей ростом менее 145 см нужно только в специальных системах, которые удерживают детей в безопасном положении (автокресла, бустеры). Обязательно нужно подбирать оборудование в соответствии с ростом ребенка и при изменении роста  заменять.

Источник: «Дорожный адвокат»

Далее