Опубликовано director 25 мая 2021 в Новости | Нет комментариев
Президент Владимир Зеленский подписал Закон «О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно обеспечения права граждан на доступ к государственной регистрации актов гражданского состояния в связи с укрупнением территориальных общин» №1427-IX, который Верховная Рада приняла 29 апреля 2021 года.
Об этом говорится в сообщении Офиса президента.
Документ упрощает доступ гражданам к получению административных услуг — государственной регистрации рождения, брака, смерти — в условиях укрупнения территориальных общин.
Необходимость его принятия обусловлена тем, что в законодательстве Украины был закреплен разный объем полномочий в сфере государственной регистрации актов гражданского состояния между различными территориальными общинами. В частности, исполнительные органы сельских, поселковых, городских советов проводят государственную регистрацию рождения, брака, смерти. А города областного значения, в том числе объединенные и укрупненные территориальные общины, образованные на базе таких городов, не имели полномочий.
Закон, который подписал президент, наделяет полномочиями государственной регистрации актов гражданского состояния исполнительные органы всех городских советов и соответствующие отделы городских управлений юстиции всех городов.
Таким образом устраняются негативные последствия укрупнения территориальных общин. Все территориальные общины получат одинаковые полномочия в сфере государственной регистрации актов гражданского состояния и смогут обеспечивать важные потребности своих жителей, в частности сохранят доступность услуг и быстрое их предоставления.
Источник: https://biz.censor.net/n3267214
Далее
Опубликовано director 24 мая 2021 в Новости | Нет комментариев
После открытия рынка земли с 1 июля в Украине изменятся правила покупки и продажи сельскохозяйственных земель. В связи с этим важно знать, какие именно земли относятся к землям сельскохозяйственного назначения, и кому их можно будет продать.
В Центре по предоставлению бесплатной правовой помощи гражданам пояснили, что к землям сельскохозяйственного назначения принадлежат: сельскохозяйственные угодья: пашня, многолетние насаждения, сеножати, пастбища, перелоги; несельскохозяйственные угодья: хозяйственные пути и прогонки, полезащитные лесные полосы и иные защитные насаждения, кроме тех, которые отнесены к землям лесохозяйственного назначения, земли под хозяйственными зданиями и дворами, земли под инфраструктурой оптовых рынков сельскохозяйственной продукции, земли временного консервирования.
Владелец земли может продать свой земельный участок гражданам Украины; юридическим лицам Украины, участниками (акционерами, членами) которых являются только граждане Украины и/или государство, и/или территориальное общество; территориальному обществу, либо государству.
Максимальный разрешенный к продаже размер участка — 100 гектар на человека. С 1 января 2024 года землю можно будет продать также юридическим лицам, максимальной площадью 10 тис. га.
Важно знать, что перед заключением сделки о купле-продаже покупателя будут проверять на предмет возможности приобретения им земли в определенных размерах с помощью соответствующих госреестров. Если по результатам проверки будет обнаружено несоответствие нужным требованиям — нотариус обязан отказать в удостоверении сделки.
Все расчеты по оплате за землю будут осуществляются только в безналичной форме. Источники происхождения средств для покупки земельного участка должны быть документально подтверждены в декларации.
Источник: https://biz.today.ua
Далее
Опубликовано director 21 мая 2021 в Новости | Нет комментариев
Президент Владимир Зеленский подписал закон «О внесении изменений в Кодекс Украины об административных правонарушениях относительно выполненных постановлений» № 1438-IX.
Как отмечает пресс-служба главы государства, этот закон, прежде всего, коснется автомобилистов.
Так, сейчас большинство автомобилистов оплачивает штрафы за нарушение правил дорожного движения, которые зафиксированы в режиме фото- и видеосъемки, через личный кабинет водителя в первые десять дней после нарушения, поскольку в этот период действует скидка 50%.
В то же время предыдущие нормы Кодекса об административных правонарушениях обязывали присылать оригинал постановления о привлечении к административной ответственности на почту нарушителя, независимо от погашения им штрафа.
«Это приводило к путанице и в некоторых случаях – к повторной оплате штрафа. Закон, который подписал президент, отменяет необходимость отправки на почту нарушителя постановления об админответственности, по которому уже был уплачен штраф», – сказано в сообщении.
Таким образом, оригинал постановления будет направляться заказным письмом только в случае, если штраф не был уплачен в течение десяти дней после его вынесения.
Источник: https://biz.censor.net/n3266705
Далее
Опубликовано director 21 мая 2021 в Новости | Нет комментариев
На сайте Верховной Рады появился текст президентского законопроекта № 5506 о коренных народах.
В документе отмечается, что коренным народом является автономное этническое сообщество, которое сформировалось на территории Украины, является носителем самобытного языка и культуры, имеет традиционные, социальные, культурные или представительские органы, осознаёт себя коренным народом Украины, является этническим меньшинством в составе населения и не имеет государственного образования за пределами Украины.
Отдельно прописано понятие коренных народов Крыма — это крымские татары, караимы и крымчаки.
Согласно законопроекту, коренным народам предоставляются широкие культурные, экономические, образовательные и языковые права. Так, им можно создавать свои учреждения образования, обучаться на родном языке.
Они могут создавать свои средства массовой информации. Им даётся право получать финансирование своих представительских органов из госбюджета.
Также определяются гарантии относительно правовой защиты представителей коренного народа от любых действий, направленных на лишение признаков этнической принадлежности, принудительную ассимиляцию или интеграцию в любой форме, а также защиту от расовой, этнической или религиозной ненависти, направленной против них.
Источник: https://112ua.tv/
Далее
Опубликовано director 21 мая 2021 в Новости | Нет комментариев
Прийнято за основу проект Закону №5119 «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» щодо спрощення господарської діяльності з виробництва пива, вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових.
Про це повідомляє Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України.
Згідно із документом, «малі виробники пива» — суб’єкти господарювання, які здійснюють за повним технологічним циклом виробництво пива в об’ємі, що не перевищує 200 000 гектолітрів на рік, використовують приміщення, які фізично знаходяться відокремлено від території будь-якої іншої пивоварні та не виробляють пиво на підставі договору (ліцензії) про право використання торгової марки або виробничого процесу іншого виробника.
Малі виробники пива не повинні бути пов’язаними особами у значенні підпункту 159 пункту 1 статті 14 Податкового кодексу України з іншими виробниками пива. Якщо два або більше пивоварних заводи співпрацюють, об’єднаний річний обсяг продукції не перевищує 200 000 гектолітрів на рік, такі пивоварні заводи розглядаються як єдиний незалежний пивоварний завод.
Законопроект встановлює необмежений строк дії ліцензії на виробництво пива, вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових та скасовує обов’язкову атестацію виробництва для виробників пива, вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових кожні п’ять років.
Також документ скасовує необхідність отримання окремої ліцензії на оптову торгівлю для суб’єкта господарювання, який отримав ліцензію на виробництво алкогольних напоїв (пива) та виробляє до 200 000 гектолітрів пива на рік та виключає штрафи для підприємств у разі оптової торгівлі пивом понад 3000 гектолітрів пива на рік, за наявності ліцензії, річна плата за яку встановлена в розмірі 30000 гривень.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Опубликовано director 20 мая 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
У зв’язку з реорганізацією юридичного відділу обласного центру зайнятості позивачку, яка є особою з інвалідністю І групи загального захворювання по зору, було звільнено з посади провідного юрисконсульта згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Районний суд, з яким погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, оскільки позивачку своєчасно попереджено про звільнення, їй пропонували інші вакантні посади, від яких вона відмовилася.
Суд не знайшов порушень законів України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» та «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», а також не встановив наявності переважного права на залишення на роботі позивачки.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду скасував попередні судові рішення та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, навівши таке правове обґрунтування.
За змістом ч. 1 ст. 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на роботі в разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням установленого законом порядку.
Вирішуючи спір, районний суд не перевірив наявність у відповідача всіх вакансій на час вивільнення позивачки, не спростував її доводів про наявність у відповідача вакансій, які могли бути запропоновані позивачці з огляду на спеціальність і особливості її здоров’я та не перевірені роботодавцем на предмет неможливості їх зайняття позивачкою.
Районний суд зазначив, що позивачці пропонувалися дві вакантні посади: провідного юрисконсульта міського ЦЗ та провідного юрисконсульта реорганізованого відділу обласного ЦЗ тимчасово на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника, від зайняття яких позивачка відмовилася.
Проте тимчасова посада на період відпустки по догляду за дитиною не є вакантною у розумінні КЗпП України, тому така посада не могла пропонуватися на виконання положення ч. 3 ст. 49-2 Кодексу.
Крім того, за змістом індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю позивачка має можливість працювати за фахом за місцем працевлаштування в пішій доступності від місця її проживання.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю є обов’язковою для виконання органами виконавчої влади.
Пропозиція позивачці посади у міському центрі зайнятості, який перебуває на великій відстані від місця її проживання, суперечить індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КЗпП України при скороченні штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці перевага на залишення на роботі надається особам, які мають вищу кваліфікацію і продуктивність праці. Тому роботодавець зобов’язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи низької кваліфікації і продуктивності праці.
Комісія із працевлаштування не рекомендувала призначення позивачки на вільні посади, а запропонувала їй посаду в міському центрі зайнятості.
Висновки суди зробили без проведення порівняльного аналізу продуктивності праці та кваліфікації всіх працівників, натомість відповідний аналіз зроблено лише щодо позивачки, тож комісія не повела порівняльного аналізу з наведенням даних, які свідчать про переважне право інших працівників перед позивачкою на залишення на роботі.
Також висновки комісії не є належним доказом, оскільки для позивачки створена індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю, що має враховуватися при наданні переваги на залишення на роботі.
Відповідач переважно як підставу для звільнення позивача надавав аргументи недобросовісного виконання позивачкою посадових обов’язків та неможливість їх виконання внаслідок її вад зору.
Водночас підставою звільнення позивачки є п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, який передбачає не наявність порушення вимог трудового законодавства при виконанні посадових обов’язків (неможливості їх виконання за станом здоров’я), а зміни в організації виробництва і праці.
Далее
