Справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб’єктивних прав громадян, належать до юрисдикції цивільного суду. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд відповідних справ за правилами цивільного судочинства.
На це вказала Велика Палата Верховного Суду, повідомляє пресслужба ВС.
Справи про встановлення факту проживання однією сімʼєю без шлюбу із загиблим військовослужбовцем підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства незалежно від мети звернення до суду (зокрема, підтвердження соціального статусу для призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім’ї військовослужбовця) і наявності в заявника певних цивільних прав та обов’язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб’єктами владних повноважень.
У справі, що розглядалася, позивачка звернулася до Міністерства оборони України із заявою про отримання одноразової грошової допомоги як член сім’ї померлого військовослужбовця. Однак комісія Міноборони відмовила їй у призначенні допомоги через відсутність доказів на підтвердження наявності в позивачки статусу члена сім’ї загиблого військовослужбовця – позивачка не надала рішення суду, яким встановлено факт їх проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу.
Окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні вимог позивачки про скасування рішення комісії, оскільки вона не підтвердила факт спільного проживання з померлим однією сім’єю, а тому на неї не поширюється дія ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Апеляційний суд скасував це рішення і задовольнив позов.
Велика Палата ВС виснувала, що з огляду на відсутність документів, передбачених для виплати одноразової грошової допомоги, комісія Міноборони, відмовляючи позивачці у призначенні вказаної допомоги, діяла в межах повноважень та відповідно до вимог закону.
Разом з тим під час розгляду цієї справи вирішенню підлягало питання, чи можливо встановити факт проживання однією сім’єю без шлюбу з метою звернення до відповідних органів за призначенням одноразової грошової допомоги в межах розгляду справи в порядку адміністративного судочинства та з урахуванням встановлення наявності або відсутності цього факту надати оцінку рішенню суб’єкта владних повноважень, яке прийнято до встановлення судом такого факту.
Велика Палата ВС звернула увагу, що існує два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.
У разі оскарження до суду відмови відповідного органу в установленні юридичного факту, який підлягає встановленню в позасудовому порядку, такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Справи про встановлення юридичних фактів у судовому порядку вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України. Зокрема, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Отже, судом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, є суд цивільної юрисдикції відповідно до ст. 19 ЦПК України та п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України.
При цьому в одному провадженні не можуть бути поєднані вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, та оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, оскільки ці вимоги підсудні судам різних юрисдикцій.
Також Велика Палата ВС звернула увагу на неефективність підходу до визначення юрисдикційності спорів про встановлення юридичних фактів у судовому порядку залежно від мети звернення та наявності в заявника певних цивільних прав та обов’язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб’єктами владних повноважень. Адже це не сприятиме належному способу захисту порушеного права заявника, бо призведе до необхідності доказування одних і тих же обставин, подій та фактів при кожному зверненні до судів різних юрисдикцій.
Ураховуючи наведене, Велика Палата ВС скасувала постанову апеляційного суду про задоволення позову та залишила в силі рішення суду першої інстанції про відмову в позові, змінивши його мотивувальну частину.
Постанова ВП ВС від 18 січня 2024 року у cправі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23) за посиланням.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
28 січня 2024 року набув чинності Порядок виготовлення та обліку номерних знаків для транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, затверджений постановою Кабміну від 25 липня 2023 р. N 774.
Порядок визначає процедуру провадження суб’єктами господарювання (їх філіями чи відокремленими підрозділами) діяльності з виготовлення, видачі та обліку номерних знаків для транспортних засобів (далі — номерні знаки).
Головний сервісний центр МВС (далі — Головний сервісний центр) веде перелік суб’єктів господарювання, які здійснюють виготовлення номерних знаків (далі — перелік).
Філія чи відокремлений підрозділ суб’єкта господарювання, які здійснюють виготовлення та/або видачу номерних знаків, включаються до переліку під окремим номером.
Суб’єкти господарювання, які мають намір провадити діяльність з виготовлення номерних знаків, надсилають на офіційну адресу Головного сервісного центру повідомлення за формою згідно з додатком 1 (далі — повідомлення), до якого додають засвідчені підписом керівника або уповноваженої особи суб’єкта господарювання (фізичної особи — підприємця):
1) копію документа, що підтверджує право власності/користування приміщеннями або земельними ділянками, на яких розташовані такі приміщення (тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності), у яких здійснюватиметься виготовлення та/або видача номерних знаків (крім випадків, коли право власності на відповідний об’єкт (користування відповідним об’єктом) нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);
2) копії документів про відповідність робочого місця користувача електронного реєстру вимогам законодавства, у тому числі у сфері технічного захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах (для отримання персонального логіна та пароля доступу відповідальної особи до електронного реєстру);
3) кольорові фотографії виготовлених суб’єктом господарювання зразків номерних знаків (лицьовий та зворотній бік) кожного типу номерних знаків, які виготовлятимуться суб’єктом господарювання;
4) копію розпорядчого документа про призначення відповідальної особи (за необхідності).
Для включення до переліку інформації щодо філії чи відокремленого підрозділу, які здійснюватимуть виготовлення та/або видачу номерних знаків, а також для надання доступу до електронного реєстру відповідальній особі філії чи відокремленого підрозділу до Головного сервісного центру у спосіб, визначений цим Порядком, надсилається повідомлення, до якого додаються документи, передбачені підпунктами 1, 2 і 4 цього пункту.
Документи, визначені цим пунктом, оформлені згідно з вимогами законодавства у сфері електронного документообігу та використання електронних документів, можуть бути надіслані на офіційну електронну адресу Головного сервісного центру.
За результатами розгляду надісланих суб’єктом господарювання повідомлення та документів, що додаються до нього (у разі їх відповідності встановленим вимогам), Головний сервісний центр протягом п’яти робочих днів з дати їх надходження:
надсилає суб’єкту господарювання у спосіб, зазначений у повідомленні, інформацію про включення суб’єкта господарювання до переліку та зазначає його порядковий номер, який формується автоматично засобами електронного реєстру;
формує засобами електронного реєстру персональний логін та пароль доступу відповідальної особи суб’єкта господарювання до електронного реєстру, які надсилає до регіонального сервісного центру Головного сервісного центру за місцезнаходженням приміщення суб’єкта господарювання, у якому здійснюватиметься виготовлення та/або видача номерних знаків.
Відповідальна особа суб’єкта господарювання після надходження до суб’єкта господарювання інформації про включення до переліку отримує персональний логін та пароль доступу до електронного реєстру в регіональному сервісному центрі Головного сервісного центру за місцезнаходженням приміщення суб’єкта господарювання, у якому здійснюватиметься виготовлення та/або видача номерних знаків.
Отримання персонального логіна та пароля доступу оформляється актом приймання-передачі згідно з додатком 2.
Перелік суб’єктів господарювання, адреса місцезнаходження приміщень, у яких здійснюються виготовлення та/або видача номерних знаків, розміщується на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру.
Джерело:https://jurliga.ligazakon.net
Далее
1 січня 2024 року в Україні розпочалась кампанія щорічного декларування доходів громадян, яка триватиме до 1 травня 2024 року.
Про це нагадують фахівці Головного управління ДПС у Київській області.
Щорічне декларування доходів громадян передбачає подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи:
— громадянами, які отримали у звітному 2024 році доходи, з яких не сплачено податок на доходи фізичних осіб,
— громадянами, які бажають використати своє право на податкову знижку.
Обов’язок подати Податкову декларацію про майновий стан і доходи виникає у громадян, які протягом звітного року отримували:
— доходи не від податкових агентів (пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ), тобто від інших фізичних осіб, не зареєстрованих як самозайняті особи (не є підприємцями або особами, які провадять незалежну професійну діяльність), — це можуть бути спадщина, подарунки, доходи від надання в оренду рухомого/нерухомого майна іншій ФО, надання інших послуг/робіт, продажу/обміну майна тощо;
— іноземні доходи (пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ);
— доходи, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування (пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПКУ): суми заборгованості, за якими минув строк позовної давності; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо, тощо;
— в інших випадках, передбачених законодавством.
Податкову декларацію також зобов’язані подавати:
— фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 ПКУ);
— фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 ПКУ);
— іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України, мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (пп. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 ПКУ);
— платники податку — резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 ПКУ).
Громадяни, які зобов’язані згідно з ПКУ подати податкову декларацію, подають її до 1 травня року, що настає за звітним.
Громадяни, які бажають використати своє право на податкову знижку, податкову декларацію подають по 31 грудня року, наступного за звітним.
За вибором платника податку декларацію можна подати в один із таких способів:
— за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою;
— надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
— в електронному вигляді — через Електронний кабінет платника.
Форму Податкової декларації про майновий стан і доходи затверджено наказом Міністерства фінансів від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Мінфіну від 28.08.2023 № 467 «Про затвердження Змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи»).
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Державна податкова служба нагадує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.
За об’єкти житлової нерухомості податок для фізичних осіб розраховується за площу, що перевищує для квартир — 60 кв. метрів, житлових будинків — 120 кв. метрів, різних типів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, — 180 кв. метрів.
Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Ставка податку на нерухомість встановлюється органами місцевого самоврядування в залежності від типу об’єктів та їх місцезнаходження у відсотках до мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року, та не може перевищувати 1,5 відсотка за 1 кв. метр.
Оскільки у 2024 році податок нараховується за звітний 2023 рік, то ставка податку розраховується виходячи із мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2023, яка складала 6 700 гривень (таким чином, максимальна ставка за квадратний метр не може перевищувати 100,5 грн (6 700 х 1,5 відс.)).
Отже, сума податку залежить від ставки податку, встановленої відповідною місцевою радою за місцезнаходженням кожного об’єкта нерухомості та загальної площі таких об’єктів.
Наприклад: у фізичної особи перебуває у власності квартира у м. Києві загальною площею 65 квадратних метрів. Сума податку розраховується як добуток загальної площі квартири, зменшеної на 60 кв. м, та ставки податку, яка складає 1,5 відсотка (100,5 грн за метр квадратний).
Розрахунок суми податку:
(65 — 60) х 100,5 = 502,5 гривень.
Довідково. За наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, обчисленого згідно з нормами Податкового кодексу, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове зобов’язання з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Також платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
права на користування пільгою зі сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів і даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Кабінет Міністрів України вніс зміни до постанови від 29.04.2022 № 495, якою затверджено Порядок формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.
Про це повідомляє пресслужба Мінреінтеграції.
Ухвалені зміни, зокрема, передбачають:
• Перелік пріоритетності надання тимчасового житла ВПО доповнено новими категоріями.
Тепер туди входять, в тому числі, сім’ї військовослужбовців з-поміж внутрішньо переміщених осіб; ВПО, які повторно перемістилися через збройну агресію рф. А також ВПО з-поміж мешканців відповідної територіальної громади, яка здійснює забезпечення житловими приміщеннями із фонду, житло яких було зруйноване.
• Розширено можливості фінансування органами місцевого самоврядування (ОМС) фонду житла, призначеного для тимчасового проживання ВПО, поза межами їхньої юрисдикції. Тобто ОМС тих територій, із яких перемістилися ВПО, зможуть брати участь у розподілі житлового фонду у приймаючих громадах.
• Відтепер ВПО можуть стати на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання, навіть за відсутності такого фонду на момент їхнього звернення.
Джерело:https://yur-gazeta.com
Далее
Чи можливе використання е-паспортів із “Дії” для встановлення особи нотаріусами під час вчинення нотаріальних дій? Нотаріальна палата України дає коментар із цього питання і чітко відповідає: “Ні”.
Зазначається, що наразі відсутні правові підстави для встановлення особи нотаріусами під час вчинення нотаріальних дій та визначення громадянства України з е-паспортів без обов’язкового надання оригіналу паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
“Нотаріус – не бізнесмен, а представник держави, нотаріат – не сфера послуг, нотаріуси вчиняють нотаріальні дії та не надають ані адміністративних, ані публічних послуг”, – наголошують в НПУ.
Портал “Дія” (Єдиний державний вебпортал електронних послуг) призначений для реалізації права на доступ до електронних публічних послуг та інших послуг. Згідно із пунктом 7 частини 2 статті 2 Закону України «Про адміністративні послуги» дія цього закону не поширюється на відносини щодо нотаріальних дій.
Е-паспорти не наділені статусом документа, зокрема електронного документа, і згідно із Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» є лише електронним відображенням інформації.
Е-паспорт не є документом у розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Джерело: https://pravo.ua
Далее
