Так, з 1 грудня розпочалось надання послуги соціального супроводу військовим та їхнім родинам на базі військових частин.
Соціальний супровід – це можливість отримати допомогу в цивільних питаннях для військового та його родини на початку служби, під час її проходження та на етапі демобілізації.
Про це повідомила пресслужба Мінсоцполітики.
«Ключова мета послуги – це надати психосоціальну підтримку військовому та родині у питаннях, що не стосуються напряму військової служби. Наприклад, проконсультувати щодо оформлення документів чи представництва в державних установах, проінформувати щодо виплат та пільг, забезпечити правничу допомогу, допомогу у профілактиці залежностей, організувати підтримку сім’ї разом із фахівцями соціальної роботи у громаді. Останні місяці Мінсоцполітики, спільно з Міноборони, проводили підготовку запуску цієї послуги у пілотному проєкті. Цей час команда активно працювала з військовими частинами, навчала потенційних надавачів послуг», – ідеться в повідомленні.
Наразі пілот стартує у чотирьох областях – Полтавська, Київська, Івано-Франківська та Волинська. Там відібрані військові частини, які перші долучаться до проєкту. Уже відомі надавачі послуг – ті організації, які й забезпечать цю підтримку.
У міністерстві зазначили, що залучення неурядових організацій до процесу надання послуг дозволить розширити ринок надавачів соціальних послуг, а головне – покращити ефективність надання таких послуг завдяки відповідній експертизі.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Міністерством юстиції України видано наказ від 29 листопада 2023 року № 4101/5 «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 12 липня 2023 року № 2542/5», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 листопада 2023 року за № 2068/41124, а також видано спільний наказ Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 27 листопада 2023 року № 4061/5/658 «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 10 липня 2023 року № 2513/5/378», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28 листопада 2023 року за № 2048/41104.
В Мін’юсті зазначили, що відповідні накази видано з метою вжиття всіма суб’єктами первинного фінансового моніторингу організаційних заходів, необхідних для впровадження механізму повідомлення держателя Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про виявлення розбіжностей у відомостях про кінцевого бенефіціарного власника та структури власності юридичної особи.
Зазначеними наказами відтерміновано до 1 квітня 2024 року впровадження Порядку повідомлення держателя Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про виявлення розбіжностей між отриманими суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки та розміщеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та/або структуру власності юридичної особи та Порядку передачі держателем Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань інформації про розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та/або структуру власності юридичної особи, отриманими суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки юридичної особи, та відповідними відомостями, розміщеними в зазначеному реєстрі, та про суб’єкта первинного фінансового моніторингу, яким виявлено такі розбіжності, до спеціально уповноваженого органу.
Джерело:https://pravo.ua
Далее
Ще наприкінці 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб» № 2571-ІХ («Закон № 2571») ціллю якого є вдосконалення механізмів забезпечення отримання та виявлення достовірної інформації про кінцевих бенефіціарних власників («КБВ») та структури власності юридичних осіб, а також запобігання та протидія легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення з метою виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань, зокрема щодо приведення законодавства до рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF).
Законом 2571 внесено зміни до положень Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» (Закон № 755) та Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (Закон № 361) з наступною метою:
спрощення порядку подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичними особами, при внесені інформації до ЄДР;
унормування механізму перевірки достовірності інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності компанії;
посилення відповідальність за неподання або недостовірне подання юридичною особою відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності.
Подача та актуалізація інформації в ЄДР про кінцевих бенефіціарних власників та структури власності виникає при наступних обставинах:
Якщо юридична особа була зареєстрована доволі давно (до появлення вимог щодо необхідності подачі інформації про КБВ), вона зобов’язана подати інформацію про КБВ не раніше 90 днів з дня припинення воєнного стану.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Уряд врегулював порядок створення наглядових рад у медзакладах, до складу яких залучатимуть представників громадськості. Про це повідомила пресслужба МОЗ України.
Наглядові ради створять у тих лікарнях, що надають спеціалізовану медичну допомогу та мають укладені контракти із НСЗУ.
У МОЗ пояснили, що створення ефективних наглядових рад є продовженням процесу автономізації медзакладів і реформи децентралізації. Рішення про створення таких рад прийматиме власник медзакладу.
Як зазначається, наглядові ради допоможуть створити умови для захисту прав пацієнтів і медиків, а також для підзвітності й прозорості діяльності керівника медичної установи. Їх функціонування при медзакладах сприятиме наданню якісної та доступної медичної допомоги пацієнтам. Також створення наглядових рад забезпечить реалізацію прав пацієнтів і працівників медзакладу та сприятиме ефективній реалізації прав власника на управління закладом.
Крім цього, залучення представників громадськості до наглядових рад забезпечить ефективне стратегічне планування та розвиток, професійний менеджмент і незалежний аудит. До складу наглядової ради кожного медзакладу має входити не менше ніж 50% представників громадськості.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
На своєму засіданні 21 листопада Кабінет Міністрів України вніс зміни до низки урядових постанов щодо обліку ВПО та виплат їм держдопомоги.
Про це повідомляє пресслужба Мінреінтеграції.
Зокрема:
– Переселенці, які деякий час проживали за кордоном, можуть звертатися за призначенням виплат через 15 робочих днів після повернення в Україну. Це стосується тих, хто оформлює виплати вперше.
– У разі повторного переміщення в результаті обов’язкової евакуації після 1 серпня 2023 року особи, які раніше отримували виплати, зможуть отримувати допомогу протягом ще 6 місяців. Але за умови їх включення до списків евакуйованих, які затверджуються обласними військовими адміністраціями. А у разі евакуації за допомогою волонтерів чи самостійно необхідно повідомити ОВА.
– ВПО отримуватимуть виплати 3 місяці після дати завершення бойових дій (можливих бойових дій) або тимчасової окупації у населених пунктах, із яких вони перемістилися. Раніше виплати припинялися на наступний місяць.
– Непрацююча особа працездатного віку за відсутності поважних причин упродовж 3 місяців із дня призначення виплат ВПО повинна посприяти своїй зайнятості. Зокрема, шляхом працевлаштування, реєстрації як фізичної особи – підприємця, подання заяви для отримання гранту на бізнес / ваучера на навчання тощо. Або набути статусу безробітного, зареєструвавшись у центрі зайнятості.
Також постанова врегульовує питання оформлення довідки про взяття на облік ВПО
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Кабмін виклав у новій редакції Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу.
Відповідну постанову № 1178 ухвалено на урядовому засіданні 10 листопада 2023 року.
Документ набере чинності з дня опублікування, крім пунктів 5, 14, 15 та 20 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою № 693 (з урахуванням змін, затверджених цією постановою), які набирають чинності одночасно із Законом № 2073-IX «Про адміністративну процедуру», але не раніше дня її опублікування.
Оновлений Порядок визначає механізм накладення Держпродспоживслужбою та її територіальними органами на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами (далі — суб’єкт реклами) штрафів за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Антимонопольного комітету, КРАІЛ, Національного банку).
Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу та накладення штрафу є протокол, який складають посадові особи Держпродспоживслужби або її територіальних органів.
Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, передбачені статтею 27 Закону «Про рекламу», приймають Голова Держпродспоживслужби, його заступники, керівники територіальних органів Держпродспоживслужби та їх заступники.
Уповноважена особа розпочинає розгляд справи не пізніше трьох робочих днів з дня оформлення протоколу.
Уповноважена особа з урахуванням положень статті 32 Закону «Про адміністративну процедуру» повідомляє суб’єкту реклами про дату, час та місце розгляду справи поштовим відправленням, технічними засобами електронних комунікацій або шляхом вручення повідомлення суб’єкту реклами або його представнику, якщо суб’єкт реклами сповістив уповноважену особу про відповідне уповноваження свого представника на отримання повідомлень, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої особи, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Справу розглядає уповноважена особа не пізніше 30 календарних днів з дня оформлення протоколу.
У разі надходження від суб’єкта реклами або його представника клопотання про відкладення розгляду справи уповноважена особа переносить дату та час розгляду справи у межах загального строку розгляду такої справи.
Справа розглядається за участю суб’єкта реклами або його представника. Без участі суб’єкта реклами або його представника вона розглядається у разі його неявки за умови його поінформування та ненадходження від нього клопотання про перенесення дати та часу розгляду справи.
Уповноважена особа за клопотанням суб’єкта реклами або з власної ініціативи, а також у випадках, передбачених законом, залучає до участі у справі особу, яка сприяє розгляду справи, — свідка, експерта, спеціаліста, перекладача.
Під час розгляду справи заслуховуються пояснення та зауваження учасників (у разі наявності таких пояснень та зауважень), досліджуються матеріали та обставини справи і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.
Учасники мають право ознайомлюватися з матеріалами справи (крім відомостей, що відповідно до закону належать до інформації з обмеженим доступом), робити з них витяги, копії тощо, зокрема з використанням технічних засобів, під час здійснення та після завершення розгляду справи про накладення штрафу, отримувати інформацію про процедурні дії та процедурні рішення, вчинені (прийняті) під час розгляду справи.
Уповноважена особа приймає рішення про закриття розгляду справи у разі, коли за результатами її розгляду встановлено відсутність порушень законодавства про рекламу, а також з підстав, передбачених статтею 65 Закону «Про адміністративну процедуру».
У разі наявності підстав для накладення штрафу за результатами розгляду справи уповноважена особа приймає рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу оформлюється у двох примірниках, один з яких залишається в уповноваженої особи, що розглядала справу, другий — вручається суб’єкту реклами або його представникові, про що на першому примірнику такого рішення робиться відповідна позначка, засвідчена підписом суб’єкта реклами або його представника.
У разі розгляду справи без участі суб’єкта реклами або його представника рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу надсилається суб’єкту реклами поштовим відправленням, технічними засобами електронних комунікацій протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.
У разі відсутності підстав для накладення штрафу уповноважена особа письмово повідомляє про це суб’єкту реклами поштовим відправленням, технічними засобами електронних комунікацій або шляхом вручення повідомлення суб’єкту реклами або його представнику.
Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу набирає чинності з дня вручення його суб’єкту реклами або його представнику. Воно може бути оскаржено в адміністративному порядку, передбаченому Законом «Про адміністративну процедуру», або у судовому порядку.
Сплата штрафу не звільняє суб’єкта реклами від усунення виявлених порушень вимог законодавства про рекламу.
Не сплачений у добровільному порядку штраф стягується в установленому законодавством порядку.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
