Опубликовано director 3 Ноя 2020 в Новости | Нет комментариев
Державна податкова служба України повідомляє, що на офіційному порталі ДПС розміщено проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до пункту 6 переліку органів ліцензування» (далі – проєкт постанови).
Проєкт постанови розроблено на виконання пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 16 січня 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» та пункту 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Зокрема, проєктом постанови передбачено види господарської діяльності, ліцензування якої здійснюють контролюючі органи, доповнити діяльністю з виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, оптової та роздрібної торгівлі такими рідинами. Крім того, проєктом передбачено уповноважити територіальні органи ДПС видавати ліцензії на право оптової торгівлі підакцизними товарами.
Розробником проєкту постанови є Державна податкова служба України.
Плануємо, що дана постанова набере чинності із 01.01.2021 року.
При цьому ДПС України надаючи індивідуальну консультацію від 23.10.2020р. N 4385/ІПК/99-00-09-03-03-06 вже посилається на заплановані зміни.
Далі приводимо текс із згаданої консультації:
«Законом України від 16 січня 2020 року N 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (із змінами, які набирають чинності з 01 січня 2021 року) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі — Кодекс у редакції з 01.01.2021 р.), зокрема щодо електронних сигарет та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Підпунктом 14.1.145 пунктом 14.1 статті 14 Кодексу у редакції з 01.01.2021 р. визначено, що підакцизні товари (продукція) це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку.
Відповідно до пп. 14.1.252 п.14.1 ст. 14 Кодексу у редакції з 01.01.2021 р., тютюнові вироби — сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
Перелік підакцизних товарів із зазначенням видів товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД і ставок акцизного податку наведено у 215 Кодексу у редакції з 01.01.2021 р. Так, відповідно до пп. 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 Кодексу у редакції з 01.01.2021 р. до підакцизних товарів належать тютюнові вироби, тютюн і промислові замінники тютюну за кодами 2401, 2402 10 00 00, 2402 20 90 10, 2402 20 90 20, 2403 згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно з п. 226.1 ст. 226 Кодексу у редакції з 01.01.2021 р., у разі виробництва на митній території України, зокрема тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов’язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Згідно з пп. 14.1.563 п. 14.1 ст. 14 Кодексу у редакції з 01.01.2021 р., електронна сигарета — виріб, який може бути використаний для споживання (вдихання) парів, що утворюються внаслідок нагрівання компонентами такого виробу рідин, що містять або не містять нікотин. Електронні сигарети можуть бути одноразовими або багаторазовими.
Підпунктом 14.1.564 Пункту 14.1 статті 14 Кодексу у редакції з 01.01.2021 р., рідини, що використовуються в електронних сигаретах, — рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях.
Законом України від 16 січня 2020 року N 465-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (із змінами, які набирають чинності з 01 січня 2021 року) внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року N 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі — Закон N 481 у редакції з 01.01.2021 р.), зокрема щодо рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Закон N 481 у редакції з 01.01.2021 р., визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України.
Відповідно до ст. 11 Закону N 481 у редакції з 01.01.2021 р. маркуванню підлягають тютюнові вироби, які реалізуються в Україні.
Термін «рідини, що використовуються в електронних сигаретах» вживається в Законі N 481 у редакції з 01.01.2021 р., у значенні, наведеному в Кодексі у редакції з 01.01.2021 р. (ст. 1 Закону N 481 у редакції з 01.01.2021 р.).
Відповідно до ст. 2 Закону N 481 у редакції з 01.01.2021 р., виробництво рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється суб’єктами господарювання незалежно від форми власності за умови одержання ліцензії.
Таким чином, ввезення, зберігання окремих компонентів для подальшого виробництва рідини, що використовуються в електронних сигаретах можливе лише за умови отримання ліцензії на виробництво.
Статтею 15 Закону N 481 у редакції з 01.01.2021 р., встановлено:
роздрібна торгівля, зокрема рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю;
імпорт, експорт, зокрема рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності без наявності ліцензії;
оптова торгівля на території України, зокрема рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності у суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.
До суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:
виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензії — 200 відсотків вартості виробленої продукції, але не менше 20 000 гривень;
оптової і роздрібної торгівлі, зокрема рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), — 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 гривень; (ст. 17 Закону N 481).
Таким чином, починаючи з 2021 року у розумінні Кодексу, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, віднесені до підакцизних товарів, на які встановлена ставка акцизного податку та відповідно до п. 226.1 ст. 226 Кодексу у редакції з 01.01.2021 р., підлягають маркуванню акцизними марками. Операції з ввезення, вироблення та реалізації цих підакцизних товарів є об’єктом оподаткування, а у розумінні Закону N 481 у редакції з 01.01.2021 р., виробництво, оптова та роздрібна торгівля рідинами для електронних сигарет можлива лише за наявності ліцензій на відповідний вид діяльності.»
Тож чекаємо на змін.
Далее
Опубликовано director 2 Ноя 2020 в Новости | Нет комментариев
Кабмін постановою від 28.10.2020 № 1016 розширив функції Національної поліції.
Відтепер Нацполіція відповідно до покладених на неї завдань:
-
у межах визначених законом повноважень здійснює розмінування оперативного характеру, зокрема виявлення, знешкодження та знищення вибухонебезпечних предметів, щодо яких є підстави вважати, що вони є предметами, знаряддями чи засобами вчинення адміністративних або кримінальних правопорушень;
-
вживає заходів до виявлення неправомірного керування транспортними засобами, щодо яких порушено такі встановлені Митним кодексом України обмеження, як порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, використання для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, передання транспортних засобів у володіння, користування або розпоряджання особам, які не ввозили їх на митну територію України або не поміщали в митний режим транзиту, а також вживає заходів до виявлення неправомірного розкомплектування таких транспортних засобів.
Як пише Дорожній адвокат, КпАП поліції надано право штрафувати водіїв за керування автомобілем на іноземній реєстрації, який своєчасно не вивезено за межі України, та за керування автомобілем з іноземними номерними знаками іншою особою, ніж та, що ввезла автомобіль на територію України.
Штраф складає 8 500 грн. та виноситься поліцейським на місці вчинення правопорушення (ч.8 ст.121 КУпАП). На перший раз автомобіль не вилучається.
Якщо порушення вчинено цим же водієм повторно протягом року, то штраф складає вже 17 000 грн. Одночасно водій позбавляється права керування строком на 1 рік та з оплатним вилученням авто чи без такого (ч.8 ст.121 КУпАП).
Вказані штрафи не звільняють громадян від застосування штрафів, передбачених Митним кодексом у розмірі до 170 тис. грн. У разі виявлення автомобілів, які перебувають в Україні з порушенням митних правил, працівники поліції наділені повноваженнями щодо інформування про такі факти органи митних служби для застосування санкцій відповідно до Митного кодексу.
Далее
Опубликовано director 2 Ноя 2020 в Новости | Нет комментариев
У Головному управлінні ДПС у Луганській області повідомили про зміни, які були внесені до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Уточнено порядок стягнення заборгованості з платників
Відтепер, якщо за даними документальних перевірок буде донараховано ЄСВ, то контролюючий орган прийматиме вимогу про сплату боргу (недоїмки) не протягом 10, а протягом 15 робочих днів із дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки.
При цьому в розділи VI та VII Інструкції внесено уточнення, що вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, виставлену за результатами документальної перевірки, надсилають (вручають) платнику в порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу.
Така норма існує в ст. 25 Закону про ЄСВ з 1 липня 2020 року. Але на неї варто звернути увагу. Адже поточна редакція ст. 42 ПК вже передбачає можливість надсилати такі вимоги в електронній формі, проте на практиці це поки що не працює.
Якщо платник ЄСВ на кінець календарного місяця має недоїмку зі сплати внеску або борги зі сплати фінансових санкцій, то вимогу про сплату боргу (недоїмки) буде надіслано (вручено) платнику ЄСВ не протягом 10, а протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати ЄСВ або заборгованості зі сплати фінансових санкцій.
Ще одне уточнення стосується сум недоїмки
Раніше існувала така норма: коли застосовували штрафи щодо недоїмки, ухвалювали одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди. Тепер у разі застосування штрафів за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску буде також ухвалено одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди, однак при цьому відповідно до абз. 5 п.п. 2 п. 2 розд. VII Інструкції недоїмка за кожен такий період має бути повністю сплачена (погашена).
Але тут зрозуміло, що сплата штрафу та пені не звільняє платника від обов’язку сплатити борг (недоїмку) з ЄСВ.
За матеріалами: Лігазакон
Далее
