Новости

Правила обучения школьников с 1 сентября: самоизоляция, дистанционное обучение и другое.

Опубликовано director 31 Авг 2020 в Новости | Нет комментариев

Далее

Як повернути неякісні ліки в аптеку: роз’яснення Мін’юсту

Опубликовано director 28 Авг 2020 в Новости | Нет комментариев

Відповідно до статті 20 Закону України «Про лікарські засоби» (далі – Закон) на території України можуть реалізовуватись лише зареєстровані лікарські засоби, крім випадків, передбачених Законом. Реалізація лікарських засобів здійснюється лише за наявності сертифіката якості, що видається виробником (для імпортованих лікарських засобів – імпортером, виробником або особою, що представляє виробника лікарських засобів на території України), передає офіційний сайт Мін’юсту.

Забороняється реалізація (відпуск) громадянам неякісних лікарських засобів або таких, термін придатності яких минув або на які відсутній сертифікат якості, що видається виробником.

За договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов’язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його (стаття 698 Цивільного кодексу України).

Під час придбання будь-яких лікарських препаратів в аптеці покупець фактично укладає договір роздрібної купівлі-продажу, а отже у даному випадку виникають права та обов’язки, що передбачені нормами цивільного законодавства України.

Належна якість товару, роботи або послуги – властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору зі споживачем (пункт 13 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів» затверджено перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), в якому в тому числі зазначено лікарські препарати та засоби, предмети сангігієни.

Крім того, 28 грудня 2018 року Міністерством охорони здоров’я України роз’яснено, що повернути можна лише лікарські засоби та медичні вироби неналежної якості, надавши розрахунковий документ на їхнє придбання, передбачений Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». У такому випадку споживач має право просити повернути сплачені за ліки гроші або замінити препарат на аналогічний.

Факт неналежної якості підтверджується документами:

1) висновком щодо якості лікарських засобів, виданим підпорядкованою лабораторією територіального органу Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі – Держлікслужби) та/або уповноваженою лабораторією;

2) розпорядженням Держлікслужби щодо заборони обігу лікарського засобу.

У разі виникнення сумніву щодо якості лікарських засобів покупець має можливість звернутись до Департаменту контролю якості лікарських засобів Держлікслужби (контакти розміщені на офіційному сайті).

Неякісні лікарські засоби, включаючи ті, термін придатності яких закінчився, підлягають утилізації та знищенню відповідно до Правил утилізації та знищення лікарських засобів, затверджених Міністерством охорони здоров’я України від 24 квітня 2015 року № 242.

Права покупця

У разі виявлення протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов’язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором:

1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення;

2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні;

3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни;

4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Крім того, частиною п’ятою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець або виробник зобов’язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

Куди звертатись

З метою перевірки якості лікарських засобів або у випадку підозри щодо їх фальсифікації, а також щодо інших питань, пов’язаних з контролем якості та безпеки лікарських засобів, у тому числі медичних імунобіологічних препаратів, медичної техніки і виробів медичного призначення, та обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, покупець має право звернутися до Держлікслужби або її територіальних органів (з контактами можна ознайомитися за посиланням).

Далее

Адреса объектам недвижимого имущества будут присваивать по новому порядку

Опубликовано director 28 Авг 2020 в Новости | Нет комментариев

Министерство развития общин и территорий запустило в обсуждение проект Порядка присвоения адресов объектам недвижимого имущества.

Как отмечается, ч. 2 статьи 263 Закона Украины «О регулировании градостроительной деятельности» установлено, что порядок присвоения адресов объектов недвижимого имущества утверждается Кабинетом Министров Украины.

Ниже публикуем полный текст проекта.

ПОРЯДОК

присвоєння адрес об’єктів нерухомого майна

 Загальні положення

1. Цей Порядок визначає процедуру здійснення уповноваженими органами дій із присвоєння, зміни, коригування адрес об’єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об’єктами нерухомого майна.

Органи, що уповноважені на присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об’єктів будівництва, об’єктів нерухомого майна, визначаються відповідно до частини п’ятої статті 26³ Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Перелік об’єктів, яким не присвоюється адреса об’єктів будівництва, об’єктів нерухомого майна, наведений у додатку до Порядку.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

адреса – адреса об’єктів будівництва, об’єктів нерухомого майна, що визначена частиною першою статті 26³ Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

об’єкти будівництва, об’єкти нерухомого майна – об’єкти будівництва, будинки, будівлі, споруди, квартири, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення, які є самостійними об’єктами нерухомого майна;

вбудовані приміщення – приміщення, що є частиною внутрішнього об’єму будівлі;

вбудовано-прибудовані приміщення – приміщення, частина внутрішнього об’єму яких є частиною внутрішнього об’єму основної будівлі, а інша частина – прибудованою;

прибудовані приміщення – приміщення, що прибудовані до основної будівлі та мають з нею хоча б одну спільну стіну;

об’єкт – об’єкт будівництва, об’єкт нерухомого майна;

назва іменованого об’єкта – гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об’єкта;

реквізити адреси – складові адреси, що у своїй сукупності складають унікальний ідентифікатор об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна та визначають місце його розташування на місцевості.

Терміни «адреса об’єкта будівництва», «адреса об’єкта нерухомого майна» вживаються у значеннях, наведених у частинах першій, третій статті 26³ Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Термін «інформаційні ресурси системи містобудівного кадастру» вживається у значенні, наведеному в Положенні про містобудівний кадастр, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 559.

Термін «блоковані будинки» вживається у значенні, наведеному в Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженій наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773 (у редакції наказу Мінрегіону від 26 липня 2018 року № 186, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2018 року за № 1442/32894).

Порядок подання документів для присвоєння, зміни, корегування, анулювання адреси та строки їх розгляду

Перелік документів, що подаються для присвоєння, зміни, корегування, анулювання адреси, строки їх розгляду, підстави відмови у присвоєнні адреси визначаються відповідно до положень статей 26³, 26⁴, 26⁵ Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Визначення реквізитів «назва держави», «назва адміністративно-територіальної одиниці», «назва району», «назва населеного пункту», «назва селищної та сільської ради»

1. Назва держави – Україна.

2. Назва адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим; область, міста Київ та Севастополь) визначається відповідно до частини другої статті 133 Конституції України.

3. Назви району (для населених пунктів районного підпорядкування), населеного пункту, сільської ради визначаються відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України, затвердженого наказом Державного комітету статистики України від 31 жовтня 1997 року № 659 (зі змінами) (далі – Класифікатор).

4. Назва селищної ради визначається, виходячи з назви селища згідно з Класифікатором.

Визначення реквізиту адреси «назва поіменованого об’єкта»

1. Назва поіменованого об’єкта використовується у разі, якщо ідентифікувати об’єкт без вказівки на таку назву є неможливим або використання назви поіменованого об’єкта в адресі об’єкта визнано необхідним з інших причин (наприклад, для об’єкта, що розташований за межами населеного пункту, в межах поіменованого об’єкта або поблизу нього, за відсутності назви вулиці).

2. Для визначення назви поіменованого об’єкта використовуються інформаційні ресурси системи містобудівного кадастру (за наявності).

3. Назва поіменованого об’єкта в адресі зазначається перед назвою вулиці. Якщо у складі поіменованого об’єкта вулиця відсутня, то назва вулиці не зазначається.

Визначення реквізиту адреси «назва вулиці»

1. Назва вулиці складається з типу (вулиця, площа, майдан, набережна, шосе, тупик, бульвар, проспект, просіка, алея, провулок, проїзд, узвіз, шлях, лінія, роз’їзд тощо) та власної назви.

У випадку розташування об’єкта за межами населеного пункту назва вулиці може бути відсутня.

2. Назва вулиці зазначається в адресі таким чином: спочатку вказується один із типів вулиці, а потім її назва.

Назви вулиць, які складаються з імені та прізвища, зазначаються в адресі таким чином: спочатку – ім’я, а потім – прізвище.

Назви вулиць, які походять від псевдонімів, зазначаються в звичайному порядку.

Назви вулиць, які складаються із звання та прізвища, зазначаються в адресі таким чином: спочатку – звання, а потім – прізвище.

3. Для визначення назви вулиці використовуються інформаційні ресурси системи містобудівного кадастру (за наявності).

4. Назва вулиці об’єкта, що розташований на перетині вулиць різних категорій, визначається за вулицею більш високої категорії.

5. Назва вулиці об’єкта, що розташований на перетині вулиць рівних категорій, визначається за вулицею, на яку виходить головний фасад.

Визначення реквізитів адреси «номер об’єкта (групи будівель та споруд підприємства (як єдиного майнового комплексу), будівлі, споруди)», «номер корпусу об’єкта»

1. Для нумерації об’єктів використовуються арабські цифри. Номер об’єкта, крім цифр, може містити літеру.

Для вказівки літер використовуються великі літери українського алфавіту в такій послідовності: «А», «Б», «В», «Г», «Д», «Е», «Є», «Ж», «З», «И», «I», «К», «Л», «М», «Н», «О», «П», «Р», «С», «Т», «У», «Ф», «Х», «Ц», «Ч», «Ш», «Ю», «Я».

Літера вказується після номера через дефіс.

2. До адреси декількох об’єктів під одним номером, для об’єктів, що складаються із декількох корпусів, додається номер корпуса, який позначається арабською цифрою через пробіл після слова «корпус» (наприклад «№ 12, корпус 1»).

3. Нумерація об’єктів, фасад яких виходить на вулицю, здійснюється послідовно з початковою нумерацією від центру населеного пункту з непарними номерами на лівій стороні вулиці (починаючи з 1) і парними номерами на правій стороні вулиці (починаючи з 2).

4. Об’єкти, фасад яких виходить на вулицю, що утворює кільце, нумеруються послідовно за годинниковою стрілкою від центру населеного пункту з непарними номерами на лівій стороні вулиці (починаючи з 1) і парними номерами на правій стороні вулиці (починаючи з 2).

5. Визначення номерів об’єктів, фасади яких утворюють периметр площі (майдану), проводиться за годинниковою стрілкою, починаючи від вулиці більш високої категорії з боку центру міста. При цьому послідовність номерів об’єктів на наскрізних вулицях, що примикають до площі (майдану), переривається. У разі якщо кутовий об’єкт має головний фасад і значну протяжність вздовж вулиці, що примикає, номер може визначатись за вулицею, а не за площею (майданом).

6. Визначення номерів об’єктів, фасади яких виходять на вулицю з односторонньою забудовою, здійснюється послідовно у порядку їх розташування, починаючи від центру населеного пункту.

7. Об’єкти, що розташовані на перетині вулиць, мають подвійну нумерацію за обома сторонами вулиці, починаючи з номера вулиці, визначеної відповідно до пунктів 4–5 розділу ІV цього Порядку, які відокремлюються знаком «/».

8. У разі якщо відсутня можливість нумерації об’єктів відповідно до пунктів 2–7 розділу VІ Порядку, нумерація проводиться відповідно до сторін світу (із заходу на схід або із півночі на південь) з нумерацією об’єктів непарними номерами на лівій стороні вулиці (починаючи з 1) і парними номерами на правій стороні вулиці (починаючи з 2).

9. Нумерація об’єкта, фасад якого виходить на вулицю та якому виходячи з уже наявної нумерації об’єктів неможливо надати номер, який є цілим числом, здійснюється за номером найближчого об’єкта з найменшим номером відповідної сторони вулиці, до якого додається літера.
10. Об’єкти, фасад яких не виходить на вулицю, нумеруються шляхом присвоєння номера одного з існуючих об’єктів, головний фасад якого виходить на вулицю, з додаванням до нього літери (крім об’єктів, призначених для обслуговування основного об’єкта).
11. Для кожного блокованого будинку визначається окремий номер як самостійному об’єкту.
12. Групі будівель та споруд підприємства (як єдиного майнового комплексу) присвоюється єдиний номер об’єкта.
13. Номер об’єкта, який виділено зі складу групи будівель та споруд підприємства (як єдиного майнового комплексу), що мають єдину адресу, визначається за номером цієї групи будівель та споруд з додаванням літери або номера корпуса, починаючи з 1.
14. Об’єкти, які розташовані на території зі складним рельєфом без впорядкованої вулично-дорожньої мережі, допускається нумерувати в довільному порядку.
15. Нумерація об’єктів, що розташовані на території кооперативу, садового, дачного товариства тощо, здійснюється згідно з генеральним планом забудови кооперативу, товариства тощо та іншою планувальною і проектною документацією.
16. Об’єкти, що розташовані поза межами населеного пункту, нумеруються з присвоєнням непарних номерів (починаючи з 1) на лівій і парних номерів (починаючи з 2) на правій стороні:

у придорожній смузі автомобільної дороги – за зростанням кілометражу дороги в межах кожного кілометра;

у смузі відведення залізниці – за зростанням кілометражу дороги в межах відстані між двома роздільними пунктами.

      17. Об’єкти, розташовані у межах об’єднаної територіальної громади за межами населеного пункту та/або придорожніх смуг автомобільних доріг і смуг відведення залізниць, нумеруються за порядком, починаючи з 1 у межах об’єднаної територіальної громади.

      18. Об’єкти, розташовані за межами об’єднаної територіальної громади, населеного пункту та придорожніх смуг автомобільних доріг і смуг відведення залізниць, нумеруються за порядком, починаючи з 1 у межах району.

      19. У разі якщо нумерація об’єктів до набрання чинності цим Порядком здійснювалась в інший спосіб, ніж передбачено цим Порядком, подальшу нумерацію нових об’єктів допускається продовжувати з використанням раніше застосованого способу нумерації.

      20. У випадку присвоєння адреси у разі поділу, виділення частки з одноквартирного будинку (індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку) застосовується реквізит «Номер об’єкта».

Визначення реквізиту адреси «номер окремої частини об’єкта»

1. Окремі частини об’єкта (квартири, приміщення тощо) нумеруються арабськими цифрами.

Номери окремим частинам об’єкта (квартири, приміщення тощо) не зазначаються:

• на етапі отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки;
• під час здійснення забудови земельної ділянки на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки;
• під час здійснення забудови земельної ділянки індивідуальним житловим будинком (садибою);
• у разі відсутності поділа об’єкта на окремі частини (квартири, приміщення тощо).

2. Окремі частини об’єкта (квартири, приміщення тощо) нумеруються окремо у порядку руху за годинниковою стрілкою, у зростаючому порядку, починаючи від номера 1 на першому поверсі. Нумерація проводиться послідовно з першого під’їзду (орієнтуючись на фасад будинку з виходами під’їздів), починаючи від входу, знизу – вгору.

Не допускається повторення номерів квартир, приміщень тощо.

3. Нумерація вбудованих (вбудовано-прибудованих, прибудованих) нежитлових приміщень (груп нежитлових приміщень) здійснюється після закінчення нумерації всіх квартир.

4. Нумерацію приміщень у громадських будинках доцільно встановлювати відповідно до номера поверху (наприклад, перший поверх — 101, 102, другий — 201, 202 тощо).

5. У разі зміни функціонального призначення окремої частини об’єкта, яка є самостійним об’єктом цивільно-правових відносин та має окремий вхід (вихід), адреса такої частини об’єкта визначається шляхом додавання до адреси об’єкта окремого порядкового номера такої частини (наприклад: вулиця Старокиївська, будинок 10, нежитлове приміщення 2).

6. У випадку поєднання понумерованих квартир та/або приміщень в одну квартиру та/або приміщення використовуються поєднані номери квартир (приміщень) через дріб (наприклад, «квартира 17/21», «приміщення 3/4/5/6»).

7. У випадку поділу понумерованих квартир або приміщень із виділенням їх частин як окремих об’єктів права власності використовується додавання номера частини до номера квартири або приміщення через дефіс (наприклад, «квартира 17-1», «приміщення 3-2»).

У разі якщо проводиться поділ раніше об’єднаних квартир або приміщень у порядку, передбаченому пунктом 6 розділу VІ цього Порядку, використовуються номери поєднаних квартир або приміщень. За необхідності використовується додавання номерів у порядку, передбаченому абзацом першим цього пункту (наприклад, квартира 16/17/20/21 поділена на дві двоповерхові квартири 16/20 та 17/21, приміщення 3/4/5/6 поділено на приміщення 3, 4, 5-1, 5-2, 6-1, 6-2).

8. Поділ індивідуальних (садибних) житлових будинків, що є одноквартирними, садових, дачних будинків на квартири та/або приміщення не допускається.

Далее

Оновлено перелік іноземців, яким дозволено в’їзджати на територію України під час дії заборони

Опубликовано director 28 Авг 2020 в Новости | Нет комментариев

У четвер, 27 серпня, Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданн вніс зміни до постанови від 22 липня № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Про це повідомляє офіційний сайт Уряду.

Також було ухвалено рішення скасувати як нереалізовану постанову про внесення змін до постанови №641, прийняту 26 серпня.

З метою запобігання поширенню на території України другої хвилі гострої респіраторної хвороби СОVID-19 запроваджуються тимчасові обмеження на в’їзд в Україну іноземцям.

Водночас право в’їзду на територію України у період дії тимчасових обмежень матимуть окремі категорії іноземних громадян. Також відповідно до українського законодавства, Голова Державної прикордонної служби може ухвалювати додаткові рішення про контрольований пропуск іноземців через державний кордон.

Відповідно до урядового рішення в’їзд в Україну дозволяється іноземцям, які:

— є родичами першої лінії громадян України;

— мають офіційний діючий дозвіл на роботу в Україні;

— є технічними спеціалістами, які прибувають в Україну на запрошення представників українських підприємств;

— прямують територією України транзитом та мають документи, що підтверджують виїзд за кордон протягом двох діб;

— прибувають в країну з метою навчання;

— проходять військову службу в Збройних Силах;

— постійно або тимчасово проживають в Україні, мають посвідку на постійне або тимчасове проживання в Україні;

— є главами та членами офіційних делегацій іноземних держав, співробітниками міжнародних організацій, а також особами, які їх супроводжують, та в’їжджають в Україну на запрошення Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Офісу Президента, Міністерства закордонних справ.

— є водіями та/або членами екіпажу вантажних транспортних засобів, автобусів, що здійснюють регулярні перевезення, членами екіпажів повітряних, морських і річкових суден, членами поїзних і локомотивних бригад;

— є діячами культури, які прибувають на запрошення закладу культури разом з однією особою, що супроводжує кожного з них;

— прибувають для участі в офіційних спортивних змаганнях, що проходять на території України, та супроводжуючих осіб;

— є особами, які здійснюють перевезення гемопоетичних стовбурових клітин для трансплантації;

— прибувають на лікування до закладів охорони здоров’я України.

Зазначені категорії іноземних громадян повинні мати страховий поліс для покриття можливих витрат, пов’язаних з лікуванням СОVID-19 та обсервацією (виданий страховою компанією, яка має представництво в Україні).

Також зможуть в’їхати на територію України іноземці, які:

— визнані біженцями або особами, які потребують додаткового захисту;

— є дипломатами, працівниками консульських установ, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та члени їх сімей або є особами, які прибувають на запрошення Міністерства закордонних справ України;

— є інструкторами Збройних Сил держав-членів НАТО та держав-учасниць програми НАТО «Партнерство заради миру», які беруть участь у заходах з підготовки підрозділів Збройних Сил України або прибувають на запрошення Міністерства оборони.

 

Далее

Податківці нагадали про зміни реєстрації платниками ПДВ

Опубликовано director 27 Авг 2020 в Новости | Нет комментариев

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що з 23 травня 2020 року набрав чинності Закон №466, яким, зокрема, внесено зміни до порядку реєстрації, перереєстрації та анулювання реєстрації платників ПДВ:

— новостворені суб’єкти господарювання зможуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник ПДВ без подання реєстраційної заяви під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи-підприємця;

— єдиним способом подачі реєстраційної заяви платника ПДВ до контролюючого органу (для обов’язкової, добровільної реєстрації та перереєстрації) є спосіб подання заяви засобами електронного зв’язку в електронній формі. Способу подання реєстраційної заяви платника ПДВ особисто до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи не передбачено;

— збільшено час для подання суб’єктами господарювання реєстраційних заяв для добровільної реєстрації платниками ПДВ та при обранні або переходу на спрощену систему оподаткування, зміни ставки єдиного податку — не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ (замість 20 календарних днів);

— спрощено процедури перереєстрації платників ПДВ. Зокрема, перереєстрація не передбачається у випадках зміни суб’єктом господарювання місцезнаходження (місця проживання), перереєстрація у зв’язку зі зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником ПДВ;

— анулювання реєстрації проводитиметься контролюючим органом автоматично на підставі відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, отриманих згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», або за даними реєстру платників єдиного податку про застосування суб’єктом господарювання спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку на додану вартість;

— у разі перетворення юридичної особи-платника податку проводиться перереєстрація платника ПДВ. Якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником податку анулюється відповідно до статті 184 ПКУ.

Перехід до нових правил реєстрації, анулювання реєстрації платників ПДВ здійснюється з урахуванням такого:

— щодо осіб, які під час державної реєстрації заявили про своє бажання добровільно зареєструватися платником ПДВ без подання реєстраційної заяви, до запровадження обміну документами (відомостями) за новою формою між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами ДПС процедура розгляду отриманих документів не змінюється;

— щодо осіб, стосовно яких отримано відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) чи підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця або стосовно яких внесено запис до реєстру платників єдиного податку про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку на додану вартість, анулювання реєстрації здійснюється без затвердження рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Далее

Знято мораторій на документальні перевірки за двома підставами — деталі від ДПС

Опубликовано director 27 Авг 2020 в Новости | Нет комментариев

В ГУ ДПС у м. Києві нагадали, що із 08.08.2020 р. діє частина норм Закону України від 14.07.2020 р. № 786-IX, якими знятий мораторій на документальні позапланові перевірки. Йдеться про дві підстави:

— розпочата процедура реорганізації юрособи (крім перетворення), припинення юрособи або підприємницької діяльності ФОП, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юрособи, в т. ч. іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків, подана заява про зняття з обліку платника податків (пп. 78.1.7 ПКУ);

— надійшло звернення платника податків (п. 78.2 ПКУ).

Податківці відмічають, що чинними нормативними актами не встановлено обов’язку стосовно завчасного повідомлення платника податків про проведення документальної позапланової перевірки на підставі пп. 78.1.7 ПКУ.

Проблемним залишається питанням невстановлення платників податків та їх посадових осіб за податковою адресою, у зв’язку з припиненням своєї діяльності, що в свою чергу призводить до неможливості здійснення необхідних заходів щодо зняття з обліку таких платників податків.

ГУ ДПС у м. Києві закликає платників зазначати актуальні відомості щодо контактних даних і щодо доцільності проведення документальних позапланових невиїзних перевірок у приміщенні ГУ ДПС у м. Києві, з урахуванням особливостей, визначених ст. 79 ПКУ.

Далее