Патрульная полиция Полтавской области напомнила, что разговор по телефону во время движения отвлекает и снижает реакцию водителя, что повышает риск возникновения дорожно-транспортного происшествия или аварийной ситуации в несколько раз. Об этом сказано на Facebook-странице полиции.
«Напоминаем, что согласно пункту 2.9д правил дорожного движения Украины, водителю запрещается во время движения транспортного средства пользоваться средствами связи, держа их в руке. Использовать телефон можно только с помощью специальной гарнитуры.
За невыполнение этих требований предусмотрен штраф в размере 425 гривен.
Помните: лучшим вариантом общения по мобильному телефону является разговор в тихой и спокойной обстановке в автомобиле, который припаркован на обочине», — отметили в полиции.
Далее
Серед мешканців багатоповерхівок часто виникають суперечності: хтось самовільно створює комірчину у під’їзді, хтось встановлює камери спостереження або самовільно міняє вхідні двері із замками, надбудовує щось (характерно для останніх та перших поверхів). Що у таких випадках робити і як це регулює українське законодавство.
Рішення Київської міської державної адміністрації (КМДА) «Про Правила благоустрою міста Києва» встановлює, що при здійсненні нового будівництва необхідно мати:
— документ на право землекористування;
— дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві;
— будгенплан, погоджений в установленому порядку;
— генплан благоустрою;
— чинний договір про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, виданий Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
При реконструкції та капітальному ремонті будівель і споруд необхідно мати:
— документ на право власності або оренди будинку, споруди;
— розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про дозвіл на проведення робіт з:
— капітального ремонту;
— реконструкції;
— надбудови аттикових та мансардних поверхів;
— документ на право землекористування;
— дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві;
— будгенплан, погоджений в установленому порядку;
— чинний договір про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, виданий Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
При заміні вітрин, вікон, дверей (в разі внесення змін у несучі конструкції):
— документ на право власності або оренди;
— фотофіксація об’єкта (або його частин);
— згода співвласників (при наявності);
— паспорт фасаду (при наявності);
— проектна документація.
Встановлення кондиціонерів, супутникових антен, витяжок:
— документ на право власності або оренди;
— згода власників квартир, приміщень (при необхідності);
— розпорядження виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації);
— узгоджена проектна документація.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про:
1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним;
2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем;
3) обрання уповноваженої особи співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням;
4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком;
5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт;
6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників;
7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком;
8) відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами;
9) прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).
При цьому спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників і не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення частки із спільного майна багатоквартирного будинку.
Тобто, якщо сусід самовільно облаштував комірчину на сходах, можна на зборах підняти це питання, оскільки під’їзд є спільною власністю всіх мешканців. В разі, якщо на порушника вплинути не вдасться – необхідно звернутися з позовом до суду.
Якщо ж особа самочинно встановила у під’їзді відеокамери, то це є теж незаконним. Частина перша статті 307 Цивільного кодексу (ЦК) зазначає, що фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Таким чином для припинення такої протиправної діяльності можна звернутися до суду.
Постанова КЦС ВС від 19.08.2020 № 641/11984/15-ц (61-37843св18):
Суддя-доповідач: Дундар І. О.
Пункти кредитного договору які передбачають нарахування та сплату винагороди за послуги, що супроводжують кредит, є нікчемними
Ключові тези:
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулась з позовом, в якому просила визнати недійсними укладені між публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (далі — ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 кредитний договір № HAA0GK15670075 від 28 серпня 2007 року та договір іпотеки від 28 серпня 2007 року.Спірний договір споживчого кредиту підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; ОСОБА_1 на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору; умови кредитного договору містять повну інформацію щодо умов кредитування.Умовами кредитного договору (пункт 6.2) передбачено, що при невиконанні позичальником умов, передбачених пунктом 2.2.11 договору, банк зобов`язаний здійснити додатковий моніторинг погашення кредиту по рахунку. При цьому позичальник сплачує банку винагороду, що дорівнює сумі залишку коштів між сплаченими позичальником на день здійснення моніторингу коштами і нарахованими банком на останній термін сплати. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку якщо кредит надається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.Пунктом 7.1 кредитного договору передбачено сплата винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,2% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати.Таким чином, зазначена винагорода є платою за послуги, що супроводжують кредит, тому пункти договору, які передбачають її сплату, є нікчемними.Суди на зазначені обставини уваги не звернули, дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, але помилились щодо мотивів такої відмови про визнання недійсними пунктів 6.2 та 7.1 кредитного договору в частині нарахування та сплати винагороди за надання фінансового інструменту.Далее
Кабинет министров Украины закрыл границы на въезд иностранцам до 28 сентября. Вместе с тем некоторые категории иностранных граждан смогут въехать в страну.
Об этом заявил глава правительства Денис Шмыгаль в ходе заседания Кабмина.
Это решение начнет действовать с 00:00 29 августа до 28 сентября.
«Запретить въезд на территорию Украины иностранных граждан и лиц без гражданства», — сказал глава Министерства внутренних дел Арсен Аваков.
Ограничение на въезд, в частности, не касается иностранцев, имеющих вид на жительство в Украине. Также оно не касается иностранных граждан, следующих транзитом и имеющих документы, подтверждающие выезд в течение двух дней, лиц, обучающихся в украинских вузах, представителей международных миссий или прибывающих по приглашению дипломатических представительств Украины и др.
Кроме того, Аваков добавил, что в рамках постановления предлагается откорректировать порядок пропуска на КПП с оккупированными территориями ОРДЛО и на административной границе с АР Крым.
Так, Министерство иностранных дел проинформирует международных партнеров Украины о соответствующем ограничении на въезд.
Далее
Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/16236/18.
Обставини справи
З матеріалів справи відомо, що Товариство з обмеженою відповідальністю «І» звернулося з позовом до Акціонерного товариства «С» про:
— зобов’язання АТ «С» усунути перешкоди у користуванні майном ТОВ «І», яке належить йому на праві власності;
— зобов’язання АТ «С» надати вільний доступ та не перешкоджати ТОВ «І» вільно володіти, користуватись та розпоряджатись належним йому на праві власності майном.
Свої вимоги ТОВ обґрунтувало тим, що АТ обмежує доступ до рухомого майна, яке належить позивачу. ТОВ позбавлено можливості використовувати належне йому майно за призначенням, користуватися або розпоряджатися цим майном. Оскільки позивач не має доступу до належного йому майна, йому невідомо, яким чином забезпечується збереження цього майна, чи не вчиняються дії, спрямовані на його пошкодження або приведення до стану непридатності. Відповідач, обмежуючи доступ позивача до належного йому майна, грубо порушує права позивача на вільне володіння, користування та розпорядження належним йому майном.
Рішенням Господарського суду міста Києва, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду, відмовлено повністю у задоволенні позову.
Місцевий та апеляційний господарські суди відмовили в задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що позивач обрав неправильний спосіб захисту порушеного права.
Висновок Верховного Суду
За твердженням позивача, належне йому майно знаходиться в будівлях і спорудах, на які накладено арешт державним виконавцем в межах виконавчого провадження, відкритого щодо примусового виконання ухвали Господарського суду Київської області про арешт всього рухомого і нерухомого майна ТОВ «І».
ВС зазначив, що згідно з частинами першою – третьою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Разом з тим Закон України «Про виконавче провадження» установлює правило, згідно з яким рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржувані сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 зазначеного закону).
ВС наголосив, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. При цьому для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав у суді.
За таких обставин особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважать, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що положення Закону України «Про виконавче провадження» є спеціальними нормами, які застосовуються у спірних правовідносинах, а відтак обраний позивачем спосіб захисту не відповідає змісту порушеного права позивача, тобто не є ефективним.
Положеннями статті 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. По суті, позовні вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні майном є як додатковий спосіб захисту прав власника майна на здійснення ним користування та розпорядження майном. Негаторний позов пред’являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпорядження ним.
Разом з тим з урахуванням предмета і підстав позову, а також з огляду на докази, надані позивачем у цій справі, питання приналежності майна, щодо якого позивач звернувся за захистом прав, судами не встановлювалось та не було заявлено скаржником.
За таких обставин колегія суддів зазначила, що вимога позивача усунути перешкоди у користуванні майном, яке належить йому на праві власності, може переслідувати мету встановлення певних фактів щодо визнання права власності на спірне майно ТОВ «І», що не віднесено до компетенції господарських судів у цілому та Касаційного господарського суду зокрема.
Далее
Фахівці Нацбанку зустрілися з представниками небанківського фінансового сектору, аби обговорити майбутнє регулювання роботи колекторських компаній, якими НБУ опікується з 1 липня цього року.
Що саме передбачено, роз’яснено на офіційній сторінці НБУ у Facebook.
Як новий регулятор, Національний банк визначив 2 ключові проблеми ринку.
По-перше, існує певна неврегульованість у законодавстві самої суті та правил колекторської роботи.
По-друге, протягом першого місяця Нацбанк отримав 535 звернень громадян, які стосувались дій колекторських компаній. За результатами розгляду цих звернень було встановлено випадки грубого порушення діями колекторів по відношенню до боржників вимог законодавства України.
Нацбанк планує принципово оновити підходи до регулювання роботи колекторських компаній в Україні.
За словами заступниці Голови НБУ Катерини Рожкової, зараз регулятор опрацьовує з колегами з профільного комітету Верховної Ради законопроект, який врегулює діяльність колекторських компаній. У цьому проекті закону для колекторської компанії з’явиться вимога з дотримання нею правил етичної поведінки з боржником. Також заплановано напрацювати кодекс етичної поведінки для небанківських фінансових установ. У разі порушення колектором правил етичної поведінки будуть передбачені заходи впливу та санкції, в тому числі виключення з Реєстру колекторських компаній.
Поява Реєстру колекторських компаній стане однією із ключових запланованих змін для ринку, зазначають у НБУ. У ньому буде систематизований перелік установ, які можуть здійснювати колекторську діяльність, а виключення з Реєстру означатиме заборону банкам і фінансовим компаніям укладати договори з виключеною установою, призведе до визнання небездоганною ділової репутації власників істотної участі та керівників строком на 1 рік та заборони протягом року займатись колекторською діяльністю.
Виключення з Реєстру є одним із запланованих заходів впливу НБУ у відповідь на незаконні колекторські дії, до якого регулятор може вдатись у разі, якщо учасник ринку не реагує на письмові вимоги та штрафні санкції за порушення вимог законодавства при взаємодії з боржником.
Національний банк установить додаткові вимоги з етичної поведінки по відношенню до боржника для кредиторів, у тому числі в частині контролю дій залучених колекторських компаній і надання рекомендацій для усунення порушень. Також буде описано підходи до взаємодії колекторських компаній з боржниками.
Найближчим часом Нацбанк планує розробити методичні рекомендації щодо етичної поведінки при здійсненні колекторської діяльності, запропонує всім учасникам ринку повідомити про дотримання етичної поведінки та оприлюднить перелік установ, які повідомили про дотримання таких правил, на сайті НБУ.
Національний банк закликає колекторські компанії переглянути свої підходи до роботи з повернення проблемної заборгованості і почати перебудовувати свою діяльність.
Далее
