Відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, постанови центральної ВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку, постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.
Про те, як відбувається процедура оскарження рішення ВЛК, розповіла заступник директора Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Ольга Яковлєва.
Досудовий порядок
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку. Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Законодавством передбачений порядок оскарження рішень ВЛК і здійснюється він таким чином:
Також в заяві необхідно вказати причини ініціювання перегляду.
За результатами розгляду заяви ВЛК вищого рівня може призначити:
Судовий порядок
Оскарження рішення ВЛК в суді здійснюється в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
На оскарження висновку ВЛК у судовому порядку надається строк:
У позовній заяві зазначаються:
До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
За подання адміністративного позову потрібно сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2023 року – 1073,60 грн) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.
Джерело: https://yur-gazeta.com
ДалееВінницький апеляційний суд не задовольнив апеляційну скаргу відповідача, а рішення Немирівського районного суду Вінницької області, яким громадянина Ж. як спадкоємця першої черги за законом усунуто від права на спадщину, залишив без змін.
Суд установив: відповідач не доглядав хвору матір, яка мала інвалідність 1 групи та перебувала у безпорадному стані. Натомість про неї упродовж восьми років піклувався його рідний брат. За словами адвоката відповідача, доказів, що відповідач ухилявся від надання допомоги матері, немає. Тому вважає: позбавити його права на спадкування не можна.
«Однак, відповідно до частини 5 статті 1224 Цивільного кодексу, за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані», — йдеться у постанові Вінницького апеляційного суду.
Тож в апеляційній інстанції підтримали висновок Немирівського районного суду Вінницької області, що існують обґрунтовані підстави для застосування такого крайнього заходу, як усунення відповідача від права на спадкування за законом після смерті його матері.
За повідомленням порталу «Судова влада України»
ДалееКожна особа, персональні дані якої внесені до Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР), має право на безоплатне отримання довідки про внесення інформації до Реєстру.
Про те, як отримати довідку, розповіли у МВС.
Довідка видається за заявою особи протягом трьох робочих днів з дня подання заяви.
Форма довідки затверджена постановою Кабміну України від 18.10.2017 року №784 та видається особі за її заявою, в якій зазначається ПІБ, унікальний номер запису в Реєстрі, реквізити документа.
Видача довідки здійснюється в паперовій формі (формат А4) без використання спеціальних бланків.
Для отримання довідки громадянин може звернутись заявою незалежно від реєстрації місця проживання до територіальних підрозділів ДМС України.
Джерело: https://yur-gazeta.com
ДалееВерховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану» (законопроєкт № 7442).
Ініціатори проєкту вказують, що він вирішує питання спрощення доступності і підвищення ефективності застосування судових процедур банкрутства.
Відповідно до тексту законопроєкту, підписаного Головою ВРУ, передбачено, зокрема:
Встановити форму, порядок направлення і порядок надання відповіді/інформації на запит арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією майна), який здійснює повноваження у справі.
Забезпечення отримання від розпорядника майна та ліквідатора за результатами проведення аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника висновку і визначення чи є ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, чи ні.
Надання розпоряднику майна, з метою забезпечення задоволення вимог кредиторів, дієвих повноважень при виконанні повноважень у справі і забезпечення фактичного здійснення контролю за господарською діяльністю боржника шляхом доступу розпорядника майна до інформації що зберігається у базах даних (в тому числі електронних), які використовуються посадовими особами боржника для ведення бухгалтерського, податкового та управлінського обліку, а також для формування бухгалтерської, статистичної та податкової звітності.
Доповнення переліку боргів, які не підлягають реструктуризації та/або прощенню в процедурах банкрутства, завданих кримінальним правопорушенням.
З остаточним текстом Закону можна буде ознайомитись після його офіційного опублікування.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее14 липня 2023 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні за основу два законопроєкти щодо вдосконалення порядку прийняття спадщини.
Проєкт № 9288 розроблений з метою забезпечення захисту майнових та особистих немайнових прав спадкоємців та врегулювання особливостей спадкування у зв’язку з військовою агресією російської федерації.
Документ передбачає внесення змін до Цивільного кодексу, а саме:
повернути положення статті 1221 Цивільного кодексу до попередньої редакції шляхом закріплення чіткого загального правила про місце відкриття спадщини за останнім місцем проживання спадкодавця або місцезнаходженням його майна;
викласти пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень у новій редакції, якою передбачити у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану зупинення строків позовної давності, встановлених ЦК України;
доповнити Прикінцеві та перехідні положення новими пунктами 20, 21, якими передбачити зупинення строків позовної давності під час дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та встановлення спеціальних строків та порядку регулювання спадкових правовідносин на час дії в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, зокрема на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Проєкт № 9287 розроблено з метою вдосконалення правового регулювання в частині забезпечення захисту майнових та особистих немайнових прав спадкоємців в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Проєктом Закону запропоновано внести зміни до законів «Про нотаріат» та «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якими передбачити таке:
внести зміни до статті 13-1 Закону «Про нотаріат», у якій врегулювати питання здійснення нотаріальної діяльності в межах нотаріальних округів. Враховуючи те, що законодавством в особливих випадках (тимчасово окуповані території чи бойові дії) передбачена можливість відкриття спадщини не за місцем відкриття спадщини, запропоновано узгодити відповідні положення з нормами Закону «Про нотаріат» (статті 66, 67, 71), врегулювавши особливості видачі свідоцтва про право на спадщину та вчинення інших нотаріальних дій щодо спадкового майна з урахуванням зазначених особливостей;
внести зміни до статті 3 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» шляхом вдосконалення порядку визначення статусу окремих територій України тимчасово окупованими;
особливості спадкування на тимчасово окупованих територіях та територіях, на який ведуться бойові дії, запропоновано врегулювати не в ст. 11-1 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а Цивільному кодексі, як основному акті цивільного законодавства.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
ДалееУ Державній міграційній службі України запроваджено адміністративну послугу з проставлення апостиля на офіційних документах.
Зокрема, ви можете проставити апостиль на документі, що був виданий ДМС, її терорганами та терпідрозділами.
Для отримання нової послуги необхідно надати такі документи:
заяву від особи, яка подає документи;
оригінал документа, на якому проставляється апостиль;
документ про оплату послуги з проставлення апостиля.
Зверніть увагу: апостиль не проставляється на оригіналах:
документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України;
документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус;
інших посвідченнях, що оформлюються відповідно до законодавства України.
Апостиль проставляється лише на копіях/фотокопіях таких документів.
Апостиль також не проставляється на нормативно-правових актах, роз’ясненнях і правових висновках щодо їх застосування, документах, що мають характер листування.
Заява та документи для апостилювання слід надсилати поштою за адресою: вул. Володимирська, 9, м. Київ, 01001.
У разі подання документів представником фізособи потрібно надати документи, що підтверджують його повноваження.
Державна міграційна служба зазначає, що послуга платна і становить три неоподатковуваних мінімуми доходів громадян (станом на 10.07.2023 р. це становить 51 грн). А термін розгляду документів становить до 10 робочих днів з дня отримання ДМС заяви та документів, необхідних для проставлення апостиля.
За повідомленням Державної міграційної служби
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее