Кабмін вніс зміни до пункту 2 постанови №1081 «Про запровадження номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються за індивідуальними замовленнями їх власників». Відповідна постанова від 21 квітня 2023 року N 367 набуде чинності з дня опублікування.
Так, встановлено, що номерний знак транспортного засобу, який виготовляється за індивідуальним замовленням його власника не може містити:
повне або скорочене найменування органу державної влади, зображення Державного Герба або Державного Прапора України, державних символів інших країн та міжнародних організацій;
напису ненормативного походження, дискримінаційного напису за мовними, національними, релігійними, расовими та іншими ознаками;
символіку комуністичного тоталітарного режиму, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму та воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Кабмін схвалив розроблену Мінреінтеграції постанову, яка забороняє стягувати із громадян заборгованість за житлово-комунальні послуги, утворену після 24 лютого 2022 року.
Відповідне рішення прийнято на урядовому засіданні 21 квітня, інформує Мінреінтеграції.
Заборона поширюється на території, де ведуться бойові дії або тимчасово окуповані рф, відповідно до Переліку Мінреінтеграції.
Йдеться про осіб, які були змушені покинути свої домівки й евакуювалися у більш безпечні регіони.
Споживачі мають надати постачальнику комунальних послуг або управителю багатоквартирного будинку документи, що підтверджують їх відсутність у будинку. Це перш за все довідка внутрішньо переміщеної особи, документ про тимчасовий прихисток в іноземній державі або документи з роботи, щодо лікування, навчання, проходження військової служби.
Крім того, постановою врегульовано питання безперебійного надання житлово-комунальних послуг у приміщеннях державної, комунальної та приватної власності, які використовуються для розміщення внутрішньо переміщених осіб.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Суддя Верховного Суду в Касаційному цивільному суді Євген Синельников під час круглого столу «Актуальні проблеми в справах про визначення місця проживання дитини» розповів про відповідну судову практику, повідомила прес-служба Суду.
Суддя зауважив, що в постанові від 30 жовтня 2019 року у справі № 352/2324/17 КЦС ВС зазначив, що при вирішенні питання про визначення місця проживання дитини суди мають враховувати об’єктивні та наявні у справі докази, зокрема щодо обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини і висновку органу опіки та піклування. Проте найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин у їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, вона не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства через те, що батьки не змогли зберегти стосунки або домовитися.
Також доповідач звернув увагу на постанову КЦС ВС від 4 серпня 2021 року у справі № 654/4307/19, в якій визначено базові елементи, що підлягають врахуванню при оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини, а саме:
погляди дитини;
індивідуальність дитини;
збереження сімейного оточення і підтримання взаємин;
піклування, захист і безпека дитини;
вразливе становище;
право дитини на здоров’я;
право дитини на освіту.
При вирішенні цієї категорії спорів також підлягають врахуванню:
спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто;
стосунки між дитиною і батьками в минулому;
бажання батьків бути опікунами;
збереження стабільності в оточенні дитини (йдеться про місце проживання (дім), школу, друзів);
бажання дитини.
Суддя зазначив, що в умовах війни в Україні, вирішуючи такі спори, необхідно враховувати безпекові питання. Тому істотне значення має дослідження судами безпекової ситуації та обмежень, пов’язаних із проведенням бойових дій і їх наслідками. При цьому сам факт запровадження на території України воєнного стану не є достатньою підставою для визначення місця проживання дитини з одним із батьків, зокрема з тим, який проживає за межами України.
Він наголосив також на важливості врахування думки дитини при вирішенні спорів про визначення місця проживання дитини.
Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Водночас згода дитини на проживання з одним із батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не буде відповідати та сприяти захисту прав та інтересів дитини (ст. 12 Конвенції про права дитини, ст. 171 СК України, ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства»).
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
23 квітня 2023 року набере чинності наказ Міністерства юстиції від 23 березня 2023 року № 1080/5 «Про внесення змін до Порядку надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру».
У відповідь на лист Нотаріальної палати Мін’юст повідомив, що відповідно до наказу № 1080/5 від оплати додаткових послуг правового та технічного характеру звільняються:
— ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;
— особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною;
— постраждалі учасники Революції Гідності;
— особи з інвалідністю I та II груп;
— громадяни, віднесені до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
— діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.
Перелік осіб, які належать до членів сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни, Захисника чи Захисниці України, визначений статтями 10, 10-1 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Документом, що підтверджує статус ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників чи Захисниць України, на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації, є посвідчення.
За повідомленням Нотаріальної палати
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Президент України підписав закон щодо захисту пенсійних прав в умовах воєнного стану. Йдеться про Закон № 2981-ІХ. Ним регулюється призначення пенсії особам, які проживають на ТОТ або на території бойових дій.
Про це повідомляє пресслужба Мінреінтеграції.
«Очевидно, що громадяни на ТОТ або в зоні бойових дій не можуть нормально звернутися до органів Пенсійного фонду для оформлення пенсії. Тому ухвалений закон передбачає, що протягом дії воєнного стану і три місяці після його припинення чи скасування пенсія призначається незалежно від дати звернення», — зазначають у відомстві.
Пенсія призначатиметься:
Закон також поширюється на громадян, які проживали на ТОТ або там, де велися бойові дії, та покинули їх.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
15 квітня 2023 року набрав чинності Закон № 2974-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності».
Документ офіційно опубліковано в газеті «Голос України» 14 квітня.
Верховна Рада ухвалила зазначений Закон (урядовий проєкт № 6464) 20 березня.
З прийняттям цього законодавчого акта Україна зробила черговий крок на шляху наближення власного законодавства в частині захисту прав інтелектуальної власності до стандартів Європейського Союзу.
Раніше Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій повідомляв, що документ передбачає:
можливість вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, та матеріалів і знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності, за рахунок особи, яка вчинила порушення;
додаткові повноваження щодо застосування разової грошової виплати замість інших способів захисту прав інтелектуальної власності, за умови, що право порушено відповідачем ненавмисно і без недбалості, а застосування способів захисту є неспівмірним шкоді, заподіяній позивачеві;
конкретизація процесуальних процедур витребування доказів у вигляді інформації про походження і мережі розповсюдження товарів чи послуг, що порушують право інтелектуальної власності;
додаткові можливості опублікування в засобах масової інформації або доведення до загального відома іншим визначеним судом шляхом відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення за рахунок особи, яка вчинила правопорушення.
Метою Закону є імплементація до національного законодавства положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та Директиви 2004/48/ЄС Європарламенту та Євроради про захист прав інтелектуальної власності.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
