Фахівці Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці зазначили, що законодавчими актами, що визначають державні гарантії реалізації працівниками права на відпустки, є Закон № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон № 504) та Кодекс законів про працю.
Законом № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон № 2136) було внесено зміни до порядку надання та компенсації відпусток, розрахунку стажу для щорічних основних та додаткових відпусток, встановлено деякі обмеження, а також додано нові види відпусток.
Можливість оформлення протягом періоду воєнного стану щорічних додаткових, соціальних, навчальних та інших відпусток тривалістю та на умовах, визначених законодавством про відпустки, не обмежується Законом № 2136, звертають увагу фахівці Східного міжрегіонального управління Держпраці.
Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону № 2136 у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Зверніть увагу: зазначена вище норма стосується виключно випадків, коли працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Законом № 504 передбачені такі види додаткових відпусток (ст. 4 Закону № 504):
щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці (стаття 7);
щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці та її тривалість (стаття 8);
додаткові відпустки у зв’язку з навчанням, творча відпустка, відпустка для підготовки та участі в змаганнях, додаткова відпустка окремим категоріям громадян (учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та іншим) (розділ ІІІ, статті 13 — 16-2).
Таким чином, під час воєнного стану працівник має право, окрім основної щорічної відпустки, оформити додаткову відпустку.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Кабмін ухвалив постанову, якою визначено, що під час перереєстрації транспортного засобу (вживаного) проведення експертного дослідження не є обов’язковим, за винятком ввезення вживаних автомобілів з-закордону вперше.
Про це нагадали в Департаменті комунікації МВС та зазначили, що таким чином, процедура купівлі-продажу автомобіля стає ще зручнішою: необхідно записатися в електронну чергу на конкретно визначену дату й час (онлайн або через термінал) та отримати послугу, витративши лише близько 25 хв.
Тим не менше, за бажанням продавця або покупця можна провести експертне дослідження транспортного засобу і реєстраційних документів до нього з видаванням висновку експертного дослідження на бланку установи.
Заступник Глави МВС Богдан Драп’ятий наголосив, що здебільшого немає практичної потреби проводити експертне дослідження автомобіля батьків під час здійснення його перереєстрації на дітей або родичів чи в інших подібних випадках.
Джерело:https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Уряд визнав такими, що втратили чинність, розпорядження вiд 2 березня 2022 р. № 198-р «Про забезпечення здійснення розрахунків населення в умовах воєнного стану» (далі — розпорядження № 198-р) та вiд 11 березня 2022 р. № 212-р «Про забезпечення здійснення розрахунків підприємств, установ, організацій в умовах воєнного стану» (далі — розпорядження № 212-р).
Зазначеними розпорядженнями було дозволено здiйснення видаткових операцій з рахунків, на які накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту та визначено умови їх здійснення.
Так, розпорядженнями № 198-р та № 212-р передбачалось тимчасово (до припинення чи скасування воєнного стану) дозволити:
1. фізичним особам здійснювати видаткові операції з рахунків, на які накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом щодо такої особи не перевищує 100000 (сто тисяч) гривень;
2. юридичним особам — боржникам здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти на яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно на такi цiлi:
виплата заробітної плати в розмiрi не більше 5 мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника юридичної особи — боржника;
сплата податків, зборiв та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
здійснення розрахунків за правочинами — для підприємств та господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі.
Втім, 6 травня 2023 року набув чинності Закон, яким передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні якщо на кошти боржників накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, то:
1) фізичні особи — боржники можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови, що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у визначеному порядку. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється;
2) юридичні особи — боржники, самозайняті особи можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Саме тому, з метою приведення нормативно-правових актів Кабінету Міністрів у відповідність до Закону № 3048, розпорядження № 198-р та № 212-р визнано такими, що втратили чинність.
За повідомленням Міністерства юстиції
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Нотаріальна палата України звернулася до Державної прикордонної служби України щодо надходження скарг від нотаріусів та громадян щодо відмови на пунктах пропуску через державний кордон України у виїзді дітей за кордон у супроводі третіх осіб на підставі нотаріально оформленої заяви, викладеної на білому аркуші паперу. Про це повідомили в НПУ.
У НПУ зазначили, що нотаріальні дії в умовах воєнного стану вчиняються з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (зі змінами), якою з 06 березня 2022 року було запроваджено можливість засвідчення справжності підпису батьків на заяві про виїзд дитини в супроводі третьої особи на білих аркушах паперу з нанесеними на них за допомогою комп’ютерної техніки певних обов’язкових реквізитів нотаріусів.
«Акцентуємо на неправомірності мотивації прикордонних служб у відмові приймати заяви на виїзд дітей за кордон, посвідчені нотаріусами на білих аркушах паперу, через причину відсутності їх підтвердження. Законодавством не вимагалась і не вимагається підтверджувати чинність вчинення такої нотаріальної дії. У цьому контексті згідно з постановою перевірка дійсності стосується тільки довіреностей посвідчених на білих аркушах паперу. Також звертаємо увагу, що виїзд дітей за кордон оформлюється заявою батьків через нотаріальне засвідчення справжності підпису батьків на заяві, а не через довіреність», – ідеться в повідомленні.
Отже, нотаріально посвідчені заяви батьків на виїзд дітей за кордон, викладені на білих аркушах паперу з дотриманням положень Постанови, є дійсними та можуть без обмежень використовуватися третіми особами для реалізації повноважень, зазначених у заявах.
Як зазначається, з метою недопущення порушення прав дітей в умовах воєнного стану просимо врахувати вищевикладену інформацію під час реалізації покладених на Державну митну службу України та Державну прикордонну службу України завдань.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
10 червня 2023 року Верховна Рада прийняла евроінтеграційний Закон (урядовий проєкт № 6134) «Про захист прав споживачів».
Зазначений законодавчий акт спрямований на наближення національного законодавства про захист прав споживачів до законодавства Європейського Союзу та гармонізації системи захисту прав споживачів в Україні з принципами, підходами та практиками ЄС, інформує пресслужба Апарату Верховної Ради.
Ухвалений Закон дасть змогу:
імплементувати у вітчизняне законодавче поле директиви та регламенти ЄС у сфері захисту споживачів;
поширити дію Закону на сферу харчової продукції в частині економічних прав споживача;
визначити права та обов’язки споживачів в електронній торгівлі;
передбачити запровадження Єдиного державного веб-порталу для споживачів у сфері електронної комерції;
визначити перелік інформації про продукцію та суб’єкта господарювання, яку він повинен надавати при здійсненні електронної торгівлі, та відповідальність за відсутність такої інформації; крім того, відповідальність суб’єкта господарювання, що надає послуги торговельного електронного майданчику (маркетплейса) для розміщення товарів для продажу інших суб’єктів господарювання.
Також Держпродспоживслужбі надано право звертатися до провайдера інтернет-послуг щодо обмеження доступу до веб-сайтів (частини веб-сайту, програмного забезпечення) суб’єктів господарювання, які використовують нечесну підприємницьку практику та порушують законодавство про захист прав споживачів тощо.
Джерело:https://jurliga.ligazakon.net
Далее
10 червня Парламент схвалив у другому читанні та в цілому урядові законопроєкти № 9051 і 9052, розроблені Мінреінтеграції.
У міністерстві повідомили, що вони спрощують умови погашення окремих видів споживчих кредитів для ВПО й осіб, що проживають на уражених війною територіях.
Так, на період воєнного стану і протягом 30 днів після нього буде запроваджено механізм обов’язкової реструктуризації. Він діятиме за таких умов:
— якщо державна та соціальна матеріальна допомога та/або пенсійне забезпечення, благодійна допомога є єдиним джерелом доходу споживача та членів його сім’ї;
— якщо споживач є батьком чи матір’ю багатодітної сім’ї, які отримують субсидію на оплату житлово-комунальних послуг;
— якщо споживач або член його сім’ї є особою з інвалідністю внаслідок війни і сукупний розмір доходу споживача та членів його сім’ї не перевищує двох мінімальних заробітних плат.
Позичальники повинні постійно проживати або виїхати з території, на якій ведуться (велися) бойові дії чи ТОТ, не мати простроченої заборгованості станом на 23 лютого 2022 року.
Закон на базі проєкту 9051 також встановлює заборону вимагати прострочену заборгованість кредитору та колекторській компанії на період воєнного стану і протягом 30 днів після його закінчення.
А відповідно до Закону на основі проекту 9052 доходи позичальників, отримані внаслідок проведеної реструктуризації, звільняються від оподаткування.
Джерело:https://jurliga.ligazakon.net
Далее
