Фабула судового акта: На сайті Головного сервісного центру МВС, що здійснює надання платних і безоплатних послуг, віднесених до компетенції цього міністерства, можна з’язувати, що з 1 лютого 2017 року надання довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України, здійснюється територіальними сервісними центрами МВС та Департаментом інформатизації МВС. Довідка про несудимість потрібна для: оформлення на роботу, оформлення візи для виїзду за кордон, для участі у тендері, здійснення усиновлення, встановлення опіки, оформлення громадянства, оформлення або поновлення докуме нтів тощо.
На питання про те, хто може отримати довідку про відсутність судимості, сайт відповідає, — фізична особа, яка досягла 14-річного віку, має право на отримання з персонально-довідкового обліку відомостей про себе.
Справа, що пропонується увазі читачів, певним чином окреслює правове поле цього питання. Отже, при розгляді позову особи до Міністерства внутрішніх справ України, обласного Головного управління Національної поліції в області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, було встановлено, що позивач з метою отримання довідки про відсутність судимості звернувся з відповідною заявою до «Паспортного сервісу Дніпро» («Державне підприємство «Документ»).
На свою заяву він отримав довідку, відповідно до якої: «За обліками МВС громадянин України» заявник «не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Разом з тим є особою, якій 11.11.2005 … пред`явлено звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 КК України, кримінальна справа № …. від … Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили. Довідка надана для оформлення участі в процедурі державних закупівель».
Позивач, вважав внесення до довідки про відсутність судимості інформації про пред`явлення йому обвинувачень такою, що завдає шкоди його професійній діяльності, значно знижуючи його можливості отримати роботу розпорядника майна або ліквідатора.
Судами позов був задоволений. При цьому постановою апеляційного адміністративного суду зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України в особі Департаменту інформаційних технологій надати позивачу повну і точну інформацію про наявність/відсутність судимостей без зазначення вказаних додаткових відомостей; відповідача також зобов`язано виключити із бази даних зазначену інформацію.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду з судовими рішеннями погодився і, зокрема, зазначив, що вказан «додаткові відомості», не могли бути відображені у довідці, виданої позивачу, оскільки не відносяться до інформації ані про притягнення особи до кримінальної відповідальності, ані про відсутність (наявність) судимості, ані про наявність обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України.
Враховуючи викладене, протиправними є дії Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту інформаційних технологій щодо зберігання та використання шляхом зазначення у довідці зазначених відомостей.
Крім того, колегія суддів суду касаційної інстанції погодилась з висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для її вилучення із бази даних.
Релевантні джерела права й акти їх застосування, якими обґрунтоване судове рішення, докладно викладені у постанові ВС/КАС.
Кабінет Міністрів України розширив державну підтримку програми будівництва доступного житла у 2019 році. Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій України.
Відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання забезпечення громадян доступним житлом» було схвалено на виїзному засіданні Уряду в Маріуполі.
Постанову доповнено нормою щодо визначення граничної вартості 1 кв. метра житла для населених пунктів, які розташовані на відстані до 15 кілометрів від меж обласних центрів та міста Києва. Вона не може перевищувати опосередковану вартість, збільшену у 1,5 рази.
До внесення змін в населених містах-супутниках столиці та обласних центрів гранична вартість приймалась як опосередкована без збільшуючого коефіцієнта, що унеможливлювало придбання житла в них. Люди купляли житло в Києві та обласних центрах з коефіцієнтом 1,75.
Внесені зміни нададуть можливість учасникам програми обирати більш дешеві об’єкти за межами міста Києва та обласних центрів.
Крім того постановою передбачено, що Мінрегіон з 15 листопада до 1 грудня може здійснювати коригування розподілу бюджетних коштів між адміністративно-територіальними одиницями у разі загрози невикористання коштів до кінця бюджетного року.
Далее
Закон определяет основания и условия привлечения к материальной ответственности военнослужащих
Законопроект №1225 «О материальной ответственности военнослужащих и некоторых других лиц» во вторник, 29 октября, подписал глава государства Владимир Зеленский. Об этом свидетельствует информация на сайте Верховной рады.
Последний этап прохождения документа — возвращен с подписью от президента.
Закон, в частности, определяет основания и условия привлечения к материальной ответственности военнослужащих, военнообязанных и резервистов во время прохождения ими сборов, полицейских, лиц рядового и начальствующего состава, виновных в нанесении прямого действительного ущерба путем уничтожения, повреждения, создания недостатка, хищения или незаконного использования военного и иного имущества, ухудшение или снижение его ценности, осуществления избыточных выплат при исполнении обязанностей военной службы или служебных обязанностей, а также порядок возмещения такого вреда.
Действие акта распространяется на военных при исполнении ими обязанностей военной службы, военнообязанных и резервистов во время прохождения ими сборов, а также лиц рядового и начальствующего состава правоохранительных органов специального назначения, Госслужбы специальной связи и защиты информации Украины, Министерства внутренних дел, Национальной полиции, сил гражданской защиты, Государственной уголовно-исполнительной службы Украины, Государственного бюро расследований.
Напомним, спикер Верховной рады Дмитрий Разумков одобрил документ 9 октября и передал его на подпись Зеленскому.
Далее
Затверджуючи своїм рішенням план зонування території, місцева рада визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон, тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин.
Так визначила колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, розглянувши адміністративну справу за позовом фізичних осіб до Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення від 19 жовтня 2016 року № 1316-VІІ «Про затвердження плану зонування території (зонінгу) м. Одеси».
На обґрунтування позовних вимог позивачі вказали на порушення міською радою порядку розроблення плану зонування території (зонінгу) м. Одеси та порядку його прийняття.
Суд апеляційної інстанції залишив у силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, водночас змінив мотивувальну частину цього рішення, дійшовши висновку про те, що позивачі неправильно обрали спосіб захисту, оскільки спірне рішення відповідача як правовий акт індивідуальної дії не порушує їхніх індивідуальних прав, свобод та інтересів.
Верховний Суд за результатами розгляду адміністративної справи зазначив таке.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
Проаналізувавши наведене, колегія суддів зазначила, що план зонування території містить правові приписи нормативного характеру, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово. Це, зокрема, сукупність обов’язкових вимог до використання земельних ділянок, щільність населення в межах житлової забудови; відсоток озеленення (для рекреаційних зон); гранична поверховість або висота будівель у метрах, інші містобудівні умови та обмеження.
Верховний Суд також установив, що рішення міської ради «Про затвердження плану зонування території (зонінгу) міста» стосується неперсоніфікованих осіб: органів державної влади та місцевого самоврядування, забудовників, якими можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Здатність правового акта поширювати свою чинність хоч і на певне коло, однак неперсоніфікованих осіб є ознакою нормативності.
Суд зазначив, що для оскарження нормативно-правових актів органу місцевого самоврядування передбачена інша процедура, ніж для оскарження актів індивідуальної дії.
Відмінність у правових наслідках при визнанні нечинним нормативно-правового акта та визнанні протиправним акта індивідуальної дії зумовлюють різні юридичні наслідки, зокрема строки втрати їх юридичної сили. Недотримання встановленого законом спеціального порядку розгляду спорів про визнання нечинним нормативно-правого акта є істотним порушенням процесуального права, який впливає на права та інтереси інших осіб, на яких поширюється дія нормативно-правового акта.
Постанова Верховного Суду у справі №522/22780/16-а (адміністративне провадження № К/9901/51766/18, № К/9901/51184/18).
Далее
Народные депутаты от партии «Слуга народа» планируют ввести двухуровневую систему государственного управления сферой интеллектуальной собственности.
Соответствующий проект Закона № 2255 «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно создания национального органа интеллектуальной собственности» зарегистрирован в Верховной Раде 10 октября и уже 11 октября подано в Комитет Верховной Рады по вопросам экономического развития.
Проектом Закона предлагается ввести двухуровневую систему государственного управления сферой интеллектуальной собственности, при которой:
— Минэкономики будет обеспечивать формирование и будет реализовывать государственную политику в сфере интеллектуальной собственности;
— Национальный орган интеллектуальной собственности будет выполнять отдельные публичные функции (властные полномочия) по реализации государственной политики (выдача охранных документов (патентов, свидетельств) на объекты права интеллектуальной собственности);
— НОИВ будет функционировать как юридическое лицо публичного права (государственная организация) и будут относится к сфере управления Минэкономики.
Прозрачность деятельности НОИВ будет обеспечиваться путем:
— проведения внешнего аудита (финансового и управленческого);
— обнародования сметы финансов, направленных на обеспечение развития и функционирование государственной системы правовой охраны интеллектуальной собственности, и направлений их использования;
— проведения электронных публичных закупок, осуществляемых за средства государственной системы правовой охраны интеллектуальной собственности;
— устранения условий для коррупционных рисков в результате минимизации субъективного фактора в принятии решений (введение автоматизации процессов регистрации правовых сделок, совершения их в режиме реального времени);
— принятия решений в результате широкого социального диалога и с учетом общественного мнения;
— проведения общественного и профессионального мониторинга деятельности указанного органа.
Финансирование деятельности НОИВ будет осуществляться за счет сборов за действия, связанных с охраной прав на объекты интеллектуальной собственности (сейчас эти сборы зачисляются в заведение, которое осуществляет рассмотрение и экспертизу заявок, поданных с целью получения охраннных документов на объекты права интеллектуальной собственности).
Далее
Особу було засуджено за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
Потім вироком суду особу, який був свідком у кримінальному провадженні, визнано винним за ч. 2 ст. 384 КК України за дачу завідомо неправдивих показань у зазначеному кримінальному провадженні.
Проте суди першої та апеляційної інстанцій не знайшли підстав для перегляду вироку за ново виявленим обставинами, оскільки вирок суду ґрунтується не тільки на показаннях цього свідка, а ще й на інших доказах, які є допустимими.
У касаційній сказі захисник зазначав, що винуватість особи ґрунтується на показаннях свідка, які вироком суду визнані неправдивими, а також на доказах, які є похідними від цих показань, тобто також не можуть бути визнані допустимими, на що не звернув належної уваги суд.
Касаційний кримінальний суд скасував ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції зазначив, що зміст норми ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України визначає, що нововиявлені обставини характеризуються такими ознаками: невідомість їх суду з причин, які від нього не залежать; істотність цих обставин для справи; наявність нововиявлених обставин в об`єктивній дійсності до постановлення вироку; неможливість обліку цих обставин під час провадження в справі і постановлення вироку у зв`язку з тим, що вони не відомі суду; відкриття нових обставин тільки після набрання вироком законної сили.
Отже, нововиявлені обставини — це встановлені розслідуванням або вироком суду, що набрав законної сили, юридичні факти, що перебувають в органічному зв`язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні і спростовують через їх невідомість й істотність висновки, які містяться у вироку чи ухвалі, що набрали законної сили, як такі, що не відповідають об`єктивній дійсності.
ККС вказав, що суди не дали жодної оцінки тим обставинам, що факт надання свідком неправдивих показань встановлено вироком суду, що набрав законної сили, а ряд інших доказів, які покладені в основу вироку щодо особи, були отримані на підставі неправдивих показань, що зобов`язувало суд дати і цим доказам відповідну оцінку з точки зору їх допустимості, а тільки після цього надати усім доказам в їх сукупності оцінку з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення про винуватість чи невинуватість особи. Цього місцевий суд не зробив, а суд апеляційної інстанції усупереч вимогам ст. 419 КПК України не звернув на це порушення уваги та не дав вмотивованої відповіді на доводи апеляційної скарги (постанова від 10.10.2019 у справі № 396/1752/16).
Далее
