Фабула судового акту: Досить цікаве та корисне рішення у якому висвітлено проблематику поновлення строків на апеляційне оскарження судових рішень, винесених в окремих справах, які мають відповідно до закону встановлено спеціальні строки.
У даній справі інспектором патрульної поліції подано апеляційну скаргу на рішення місцевого суду, постановленого в порядку ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України, яким його постанову визнано протиправною та скасовано.
Проте, судом апеляційної інстанції зазначену апеляційну скаргу залишив без руху з підстав, визначених ч. 3 ст. 298 КАС України, а саме у зв’язку із тим, що вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
На виконання такого рішення суду відповідачем (інспектором УПП) подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яку вмотивовано тим, що апелянт послався на неотримання копії оскаржуваного судового рішення на відсутність примірника указаного рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Натомість апеляційний суд такі доводи до уваги не взяв та відмовив у відкритті провадження.
Не погоджуючись із таким рішенням відповідач оскаржив його в касаційному порядку.
Аналізуючи обставини справи та норми адміністративного судочинства, що їх унормовують КАС погодився із доводами працівника поліції та зазначив таке.
Так апеляційний адміністративний суд визнаючи неповажними причини пропуску Інспектором строку на апеляційне оскарження й відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив із того, що норми статті 295 КАС України про право учасника справи на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не можуть бути застосовані у цій категорії справ.
Проте, норми статті 286 КАС України є спеціальними та такими, що визначають особливості провадження у справах щодо притягнення до адміністративної відповідальності
Водночас частина четверта статті 286 КАС України встановлює спеціальні строки на апеляційне оскарження і порядок обчислення цього строку.
В свою чергу аналіз статті 286 КАС України дає підстави для висновку про те, що нею, на відміну від частини п’ятої статті 270 КАС України, не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України.
Отже, причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства, із урахуванням визначених частиною четвертою статті 286 КАС України особливостей, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.
При цьому аналогічний підхід слід застосовувати до спорів, що передбачені статтями 287-289 КАС України, які визначають тотожні з установленими частиною четвертою статті 286 КАС України строки на апеляційне оскарження та порядок їх обчислення, і так само не містять обмежень щодо повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС.
Інше тлумачення зазначених норм процесуального права нівелює доцільність застосування частини третьої статті 298 КАС України із метою належної оцінки причин пропуску строку на апеляційне оскарження у відповідних категоріях справ, а також створює передумови для безпідставного обмеження права особи на апеляційне оскарження, що є неприпустимим.
В МВД Украины открыли доступ к Реестру свидетельств о регистрации авто. Теперь автомобилисты могут проверить, действителен ли техпаспорт, например, при покупке того или иного автомобиля. Правда, в базе доступны только техпаспорта, выданные с 2013 года.
Каждый год полиция обнаруживает несколько тысяч автомобилей с поддельными документами или перебитыми VIN-кодами. Фактически таких автомобилей, конечно же, больше. По оценкам экспертов, почти каждая 10 машина потенциально может ездить по поддельным документам.
Часто владельцы транспортных средств могут даже не догадываться о наличии «липовых» документов. Они узнают об этом только уже при переоформлении автомобиля в МРЭО.
«При этом на дорогах встречаются как профессиональные подделки, так и откровенная халтура, по которым автомобили ни в одной базе данных авто не значатся», — говорят в ЮК «Дорожный адвокат».
Бывают случаи, когда номерной знак автомобиля и техпаспорт совпадают, но номер кузова другой. Но нередко под данные техпаспорта перебивают и номер кузова. Под одними документами вполне могут ездить несколько автомобилей.
В связи с сильно возросшими штрафами за нарушение правил ввоза авто в Украину, пресловутые евробляхи вполне могут пополнить ряды таких «двойников», говорят юристы.
«Количество автомобилей с поддельными документами на рынке может вырасти как никогда. Такие автомобили с учета не снимаются и не ставятся, так как при этих операциях осуществляется экспертиза автомобиля. Приобретение такого автомобиля проходит, как правило, по доверенности или по расписке», — расказали в ЮК «Дорожный адвокат».
Далее
Національний банк України 25 жовтня 2019 року ввів у обіг банкноту номіналом 1 000 гривень.
«Відсьогодні банки зможуть отримати її у Національному банку і видавати своїм клієнтам», – розповів Голова Національного банку України Яків Смолій.
1 000 гривень заміщує в обігу частину банкнот номіналами 100, 200 і 500 гривень. Поява нової банкноти зменшує середню кількість банкнот, які доводиться носити із собою, і спростить розрахунки та заощадження. Відтак витрати держави та бізнесу на виготовлення та оброблення банкнот знизяться.
Востаннє банкнота найвищого номіналу – 500 гривень – була введена в обіг 13 років тому.
«Ця банкнота містить понад 20 сучасних елементів захисту від підроблення, у тому числі два сучасних оптично-змінних елементи. Кожен може самостійно перевірити її справжність», – зазначив Смолій.
Так, повертаючи банкноту в руках, легко перевірити її найсучасніший елемент захисту – оптично-змінний елемент SPARK у вигляді квітки-кристалу, який має поступово змінювати колір від золотистого до нефритового і навпаки.
Ще однин інноваційний елемент захисту – «віконна» захисна стрічка. Ця частково введена в товщу паперу пурпурна полімерна стрічка містить цифрове зображення номіналу банкноти та тризуба – малого державного герба України.
Якщо змінювати кут нахилу банкноти, спостерігається кінетичний ефект – змінюється напрям руху її фонового зображення.
На лицьовій стороні нової банкноти зображено портрет Володимира Вернадського –визначного науковця, одного із засновників і першого президента Української академії наук, створеної у 1918 році. Його обрано за видатний внесок в історію України як філософа, природознавця, засновника цілої низки нових галузей науки – геохімії, біохімії, радіогеології.
На зворотній стороні надруковано зображення будівлі Президії Національної академії наук України.
Далее
В Украине хотят создать единую интероперабельную систему публичных электронных реестров.
Соответствующий законопроект № 2110 «О публичных электронных реестрах» н.д. М. Крячко, Р. Сохи, О. Федиенко, Е. Чернева зарегистрирован в Парламенте 10 сентября. 2 октября он был включен в повестку дня второй сессии ВР девятого созыва.
Законопроект является рамочным и на основе единого терминологического аппарата определяет систему публичных электронных реестров, законодательные требования к ним.
Согласно проекту систему публичных электронных реестров будут составлять:
базовые государственные реестры (Единый государственный демографический реестр, Единый государственный реестр юридических лиц, физических лиц — предпринимателей и общественных формирований, Государственный земельный кадастр);
другие государственные реестры;
коммунальные реестры;
определенные законом реестры саморегулируемых организаций;
Реестр реестров.
Реестр публичных электронных реестров (Реестр реестров) — государственная информационно-коммуникационная система, предназначенная для регистрации и учета реестров, государственных и других обязательных для использования классификаторов, а также информационных систем, обеспечивающих их функционирование и использующих информацию из них.
Объектами публичных электронных реестров определены:
физические лица и их объединения, юридические лица;
земли и земельные участки с расположенными на них объектами недвижимого имущества;
отдельные специальные статусы физических лиц и их объединений, юридических лиц;
сертификаты, лицензии, декларации, уведомления, разрешения, другие документы разрешительного характера;
природные ресурсы;
правовые режимы использования и застройки территорий и отдельных объектов;
движимое имущество, которое в соответствии с законом является объектом государственного учета;
имущественные и неимущественные права, их ограничения и обременения;
нормативно-правовые акты, нормативные акты и документы технического характера, судебные решения, исполнительные документы, доверенности;
другие, определенные в законопроекте и законами, на основании которых созданы соответствующие реестры, объекты.
Техническое взаимодействие реестров предусматривает их техническую и технологическую способность к обмену данными в режиме «электронный запрос — электронный ответ», взаимному поиску и просмотру имеющихся данных, формирование совместных массивов данных, документов и форм, автоматическому протоколированию всех шагов и операций указанного взаимодействия с помощью Системы электронного взаимодействия.
Плата за услуги реестров, полностью или частично составляющих процедуру предоставления админуслуг, взимается в виде административного сбора.
В таких случаях законами, по которым созданы реестры, устанавливаются:
случаи взимания административного сбора за предоставление услуг реестров и их безоплатного предоставления;
размеры административного сбора за предоставление услуг реестров, которые могут дифференцироваться в зависимости от способа и сроков предоставления таких услуг;
случаи освобождения от уплаты административного сбора;
случаи возврата административного сбора.
Далее
Особа звернулася до суду з позовом до державного підприємства та просила стягнути з відповідача на її користь 16 000 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом при виконанні трудових обов`язків внаслідок виробничої травми.
Позивач покликалась на те, що внаслідок виробничої травми їй встановлено висновком МСЕК безстроково 10% втрати професійної працездатності. Враховуючи той факт, що втрата здоров`я для позивача є незворотною втратою, що спричиняє і буде спричиняти їй довготривалі страждання, позивач зазначала, що факт спричинення їй моральної шкоди наявний внаслідок чого вона вимушена звернутися до суду для захисту своїх прав та інтересів.
Суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення на користь позивача 5000 грн моральної шкоди.
Апеляційний суд зменшив суму відшкодування до 3000. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що на час проведення первинного МСЕК 12 вересня 1996 року, діяла частина 2 п.11 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням ним трудових обов`язків зазначено, відповідно до якої розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати двохсот мінімальних розмірів заробітної плати незалежно від інших будь-яких виплат. Відповідно до Указу Президента України №762 від 25 серпня 1996 року «Про грошову реформу в Україні» розмір мінімальної заробітної плати складав 15 гривень. Враховуючи зазначене, апеляційний суд вважав, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача моральна шкода у розмірі 3 000 грн (15 грн — мінімальна заробітна плата х 200 мінімальних заробітних плат).
Касаційну скаргу подали як позивач, так і відповідач.
Відповідач вказував на те, що розмір та факт спричинення моральної шкоди нещасним випадком на виробництві підлягає доведенню, позивачка не вказує в чому конкретно полягає моральна шкода, а судово-психологічна експертиза не проведена, сам факт отримання виробничої травми не може бути підставою для стягнення моральної шкоди.
Позивач зазначала, що судом неправильно визначений розмір відшкодування моральної шкоди оскільки розмір мінімальної заробітної плати при визначені суми відшкодування немайнової шкоди повинен братися судом в тому розмірі, який встановлено на час винесення судового рішення, а не на час розгляду справи.
Касаційний цивільний суд залишив рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Суд касаційної інстанції зазначив, що Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування шкоди визначається законодавством.
Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.
Підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із статтею 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Далее
Кабінет міністрів України ухвалив розроблену Міністерством юстиції постанову «Про деякі питання реєстрації представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні». Документ істотно полегшує можливість відкриття іноземними компаніями представництва на території України. Про це повідомив міністр юстиції України Денис Малюська під час засідання уряду, передає офіційний сайт відомства.
З набуттям чинності постановою плату за реєстрацію представництва іноземного суб’єкта господарювання в Україні буде знижено з 2500 доларів США до 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2019 р. — 1921 грн). Крім того, строк реєстрації представництва скорочується з 60 до 20 робочих днів. Важливо при цьому зауважити, що для іноземних суб’єктів господарської діяльності, які є резидентами держави-агресора, реєстрація представництва в Україні коштуватиме 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та триватиме до шістдесяти робочих днів з дня подання документів.
«Ми спрощуємо реєстрацію представництв іноземних суб’єктів господарювання в Україні, адже усунення бар’єрів для іноземних інвестицій є фундаментом економічного розвитку. Впевнений, ці зміни створять сприятливі умови для присутності іноземних компаній в Україні, збільшать кількість інвестицій в нашу економіку та підвищать ділову активність», — наголосив Денис Малюська.
Далее
