Президент Владимир Зеленский подписал указ (№761/2019), согласно которому в двухнедельный срок с участием созданного Кабмином Координационного совета должны быть разработаны и внесены на рассмотрение парламента законопроекты, направленные на либерализацию условий и критериев отнесения ФЛП к первой группе упрощенной системы налогообложения.
Документ, в частности, инициирует «упрощенцам» установление большего размера предельного объема их дохода в течение календарного года и предоставление им права использовать труд наемных лиц.
Также документ «О неотложных мерах по обеспечению благоприятных условий для деятельности физлиц-предпринимателей» инициирует расширение перечня видов деятельности, которые могут осуществлять такие субъекты хозяйствования. В документе уточняется, что Кабмин должен обеспечить создание Координационного совета по вопросам развития малого и среднего предпринимательства с привлечением к его работе представителей общественных организаций, представляющих интересы малого бизнеса.
Вместе с тем указ предусматривает подготовку законопроекта о введении двухлетнего моратория на проведение проверок ФЛП (кроме осуществляющих высокорентабельные виды деятельности с существенными рисками уклонения от налогообложения). Речь идет о проверках на предмет соблюдения предпринимателями порядка применения РРО и смягчения ответственности этих лиц за нарушение ими установленного порядка представления в контролирующие органы отчетности, связанной с применением РРО.
В президентском указе отмечается, что при подготовке законопроектов должны быть приняты необходимые меры для обеспечения прозрачных и необременительных процедур регистрации расчетных операций при реализации товаров и услуг через интернет и проведения разъяснения о порядке применения таких процедур.
Далее
Седьмой апелляционный административный суд разъяснил, что листок нетрудоспособности заполняется заведением здравоохранения, но чтобы не было проблем с его оплатой, он должен быть заполнен правильно. Работник перед тем, как забирать листок нетрудоспособности из медицинского учреждения, должен самостоятельно проверить все данные, внесенные в него.
Обязательно на лицевой части листка нетрудоспособности (ЛН) должно быть:
1. Подчеркнуто слово «первинний» или «продовження», в случае продления указывается номер предыдущего ЛН.
2. Название и местонахождение заведения здравоохранения (полностью), что подтверждается штампом и печатью заведения здравоохранения «Для листків непрацездатності».
3. Дата выдачи ЛН (цифрой указывается число, после чего буквами — название месяца, цифрой указывается год).
4. Фамилия, имя и отчество нетрудоспособного указываются полностью, число полных лет цифрами, пол подчеркивается.
5. Место работы, название и местонахождение предприятия, учреждения, организации (полностью).
6. Открытие и закрытие периода нетрудоспособности удостоверяется подписью и печатью врача.
7. В графе «Стати до роботи» указывают словами число и месяц, когда приступить к работе; должность, фамилия врача, которые удостоверяются его подписью и печатью заведения здравоохранения «Для листків непрацездатності». В случае продления временной нетрудоспособности подчеркивается «Продовжує хворіти» и указывается номер нового ЛН.
Помарки и исправления не допускаются в ЛН, в случае выявления ошибки в тексте исправляется текст, что подтверждается записью «Виправленому вірити», подписью врача и печатью «Для листків непрацездатності». На бланке ЛН разрешается не больше двух исправлений. Если временная нетрудоспособность наступила вне постоянного места жительства и работы, ЛН выдается за подписью главного врача, удостоверяемой круглой печатью заведения здравоохранения.
Основанием для назначения помощи в случае временной нетрудоспособности может быть выданный в установленном порядке и правильно заполненный листок нетрудоспособности.
Далее
Сегодня, 17 октября, на своем утреннем заседании Верховная Рада приняла Закон «О внесении изменений в Закон Украины «О предотвращении коррупции» относительно разоблачителей коррупции».
Законом определено правовой статус разобличителей коррупции, их права и гарантии защиты; обеспечиваются условия для раскрытия информации о коррупции.
Документом внесены соответствующие изменения в законы:
— «О предупреждении коррупции»;
— «Об обеспечении безопасности лиц, участвующих в уголовном судопроизводстве»;
— «О безоплатной правовой помощи»;
— «Об адвокатуре и адвокатской деятельности»;
— «О предупреждении влияния коррупционных правонарушений на результаты официальных спортивных соревнований», а также в
— Кодекс Украины об административных правонарушениях;
— Гражданский процессуальный кодекс;
— Кодекс административного судопроизводства;
— Уголовный процессуальный кодекс.
В соответствии с Законом, разобличитель — физическое лицо, которое при наличии убеждения, что информация является достоверной, уведомило о возможных фактах коррупционных или связанных с коррупцией правонарушений, других нарушениях данного Закона совершенных иным лицом, если такая информация стала ему известна в связи с его трудовой, профессиональной, хозяйственной, общественной, научной деятельностью, прохождением им службы или обучения или его участием в предусмотренных законодательством процедурах, являющихся обязательными для начала такой деятельности, прохождения службы или обучения.
Установлено, что разобличитель не несет юридическую ответственность за уведомление о возможных фактах коррупционных или связанных с коррупцией правонарушений, иных нарушений данного Закона, распространения указаной в уведомлении информации, несмотря на возможное нарушение таким уведомлением своих служебных, гражданских, трудовых или иных обязанностей или обязательств.
Кроме того, унормирован порядок раскрытия разобличителем коррупции информации и обеспечена его государственная защита, в частности, защита их трудовых прав.
Законом также установлена выплата вознаграждения разобличителю. Согласно новой ст. 1301 Уголовного процессуального кодекса за уведомление о коррупционном преступлении, активное содействие его раскрытию, если денежный размер предмета преступления или нанесенные государству убытки от такого преступления в пять тысяч и больше раз превышают размер прожиточного минимума для работоспособных лиц, установленного законом на время совершения преступления, разобличителю выплачивается вознаграждение в виде 10 % от денежного размера предмета коррупционного преступления или от нанесенного государству ущерба после принятия обвинительного приговора суда, но не больше трех тысяч минимальных заработных плат, установленных на время совершения преступления.
Далее
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передала справу № 909/1294/15 на розгляд Великої Палати ВС, оскільки вважала за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 22 грудня 2009 року у справі № 33/45-09-1388.
Так, у рішенні ВСУ зазначено, що спосіб відступлення учасником товариства своєї частки іншим учасникам обирається її власником, і закон допускає відступлення як шляхом укладення угод, так і іншим чином.
Аналогічний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 17 липня 2018 року у справі № 916/2386/17, від 31 жовтня 2018 року у справі № 904/9835/17, від 28 листопада 2018 року у справі № 903/568/17.
Велика Палата Верховного Суду вирішила відступити від цих висновків і вказала на те, що відступлення учасником ТОВ частки у статутному капіталі товариства, передбачене ст. 147 Цивільного кодексу України та ст. 53 Закону України «Про господарські товариства», є відчуженням частки і потребує волевиявлення особи, яка її відчужує, й особи, яка приймає її у власність. Відступлення (відчуження) частки не є самостійним непоіменованим видом договору, оскільки відбувається шляхом укладання договору купівлі-продажу, міни, дарування тощо.
Такий договір може укладатися в усній або письмовій формі залежно від вимог чинного законодавства України та статуту товариства. Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Велика Палата ВС також зауважила, що відповідно до вимог статей 717, 719 ЦК України договір дарування частки (корпоративних прав) у статутному капіталі товариства має вчинятися у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним. Письмова форма договору дарування частки може вважатися дотриманою, зокрема, якщо волевиявлення сторін викладено в заяві учасника на ім’я товариства та протоколі загальних зборів учасників товариства за умови, що в цих документах зазначено про безоплатність передачі частки і протокол містить підписи обох сторін правочину (дарувальника і обдаровуваного).
Із повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 1 жовтня 2019 року у справі № 909/1294/15 (провадження № 12-33гс19) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/84814533.
Кодекс з процедур банкрутства таки почне діяти з 21 жовтня 2019 року!
Щойно Комітет ВРУ з питань економічної політики прийняв рішення не підтримувати законопроекти 2131 та 2131-1 щодо відтермінування початку дії КОДЕКСУ.
Нагадуємо:
Вперше в історії України документ передбачає можливість і визначає умови банкрутства фізичних осіб.
Що це означає для пересічного українця?
Ініціювати процедуру банкрутства фізичної особи, згідно із Кодексом, може лише сама ця особа, якщо вважає, що не може подолати фінансову скруту у якийсь інший спосіб.
Провадження відкривається за заявою боржника.
Ніхто з кредиторів не може ініціювати банкрутство боржника.
Боржник може ініціювати власне банкрутство у таких випадках:
Для цього боржник звертається до господарського суду за місцем проживання, який вестиме його справу.
Подаючи заяву до суду, боржник має надати і інформацію про операції з його рухомим і нерухомим майном впродовж останнього року.
Суд призначає арбітражного керуючого, який вестиме справу і спілкуватиметься як із боржником, так і з кредиторами.
Далі події можуть відбуватися за двома варіантами:
1. Боржник може досягти домовленості з кредиторами про реструктуризацію боргу, яка може передбачати зміну строків виплат або продаж частини майна боржника. Проте вона не повинна тривати понад 10 років.
2. Якщо впродовж 120 днів після відкриття провадження в суді боржник і кредитори не домовилися про реструктуризацію, суд оголошує про банкрутство боржника.
Після цього починається процедура погашення боргів. Джерелом є так звана «ліквідаційна маса» майна боржника.
Проте, до неї не належить житло, яке є єдиним для боржника та його родини. Це може бути квартира не більша за 60 кв м або будинок не більше 120 кв м. При цьому на кожного члена родини не повинно припадати понад 13,5 кв м житлової площі. Тож побоювання, що банкрутство може залишити когось «на вулиці», не повинні справдитися.
До ліквідаційної маси також не зараховуються кошти боржника на рахунках у пенсійних фондах та фондах соціального страхування.
Для задоволення вимог кредиторів керуючий відкриває окремий банківський рахунок. В першу чергу із нього сплачуються судовий збір та винагорода за працю арбітражного керуючого, а також оплата послуг оцінщиків майна.
За рішенням суду чи арбітражного керуючого на час процедури банкрутства боржнику може бути тимчасово заборонено виїжджати за кордон.
Далее
Зеленський доручив ввести дворічний мораторій на перевірку ФОП
Володимир Зеленський ініціював впровадження дворічного мораторію на перевірку фізосіб-підприємців. Про це повідомляється на сайті Офісу президента.
За планом заборона буде поширюватися на всі ФОП, крім «ризикованих» — наприклад, ювелірний бізнес. На такий крок у владі пішли у відповідь на негативну реакцію на законопроекти, які зобов’язують фізосіб-підприємців використовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО).
В Офісі відзначили, що «згадані закони спрямовані не проти фізосіб-підприємців, а проти великого бізнесу, який оформляє свою діяльність як група ФОП, тим самим зменшуючи обсяг сплати податків».
