Уряд оптимізував систему територіальних органів Міністерства юстиції шляхом скорочення головних територіальних управлінь юстиції з 27-ми до 8-м. Про це повідомив Міністр юстиції України Денис Малюська.
Це також покращить контроль за їхньою роботою, забезпечить ефективне виконання покладених на Міністерство завдань та раціональне використання державних ресурсів.
Ліквідовано територіальні органи Мінюст в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Натомість буде утворено міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, повноваження яких розповсюджуватиметься на території декількох адміністративно-територіальних одиниць.
Будуть утворені такі міжрегіональні управління Міністерства юстиції:
·Західне міжрегіональне управління (м. Львів)
·Південно-Західне міжрегіональне управління (м. Івано-Франківськ)
·Центрально-Західне міжрегіональне управління (м. Хмельницький)
·Центральне міжрегіональне управління (м. Київ)
·Північно-Східне міжрегіональне управління (м. Суми)
·Південно-Східне міжрегіональне управління (м. Дніпро)
·Південне міжрегіональне управління (м. Одеса)
·Східне міжрегіональне управління (м. Харків).
Територіальні органи Міністерства юстиції, які буде ліквідовано, наразі продовжують здійснювати повноваження та функції до завершення заходів, пов’язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції.
Далее
Фабула справи: прокурор звернувся до суду із скаргою на дії заступника начальника районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції (далі — заступник начальника районного відділу ДВС).
Суд першої інстанції вимоги скарги прокурора задовольнив частково. Визнав неправомірними та скасував повідомлення заступника начальника районного відділу ДВС про повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа про стягнення із ОСОБА_1 на користь прокуратури відшкодування судового збору, сплаченого за подачу апеляційної скарги. Апеляційний суд ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.
Мотивація касаційної скарги: заступник начальника районного відділу ДВС стверджує, що виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановлених ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невідповідності яким державний виконавець повертає документ стягувачу без виконання. Стягувач не позбавлений можливості звернутися до суду для приведення виконавчого документа відповідно до вимог закону, однак такі дії прокурор не вчиняв.
Правова позиція Верховного Суду: ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника — фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб — за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб — платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання.
Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до ст. 26 цього Закону (п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавчий збір»).
Разом з тим, за змістом ч. ч. 1, 2 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
П. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Висновки: відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання.
Ключові слова: стягнення за виконавчим документом, вимоги до виконавчого документа, неправомірне рішення державного виконавця, сфера компетенції державного виконавця
Далее
Судом першої інстанції позов задоволено. Приймаючи таке рішення районний суд виходив з того, що відповідальною організацією для проведення своєчасного скринінг-обстеження є лікарня, однак, своєю бездіяльністю її робітники створили загрозу життю та здоров`ю малолітньої дитини, а саме: навіть після отримання тест-наборів проведення скринінг-обстеження дитини проведено не було, про зупинення неотальних скринінгів та рекомендації щодо альтернативної діагностики генетичних захворювань відповідні організації не повідомлялись.
В свою чергу апеляційний суд вказане рішення змінив та зменшив суму відшкодування до 50 000 грн. виходячи з того, що моральна шкода була завдана в умовах, коли не всі обставини, що сприяли збільшенню розміру такої моральної шкоди (відсутність держзакупки тест-систем тощо) повністю могли бути усунені виключними діями адміністрації відповідача.
На рішення апеляційного суду позивачем подано касаційну скаргу, яку Касаційним цивільним судом задоволено – рішення суду апеляційної інстанції скасовано та залишено в силі рішення районного суду.
Приймаючи таке рішення КЦС виходив із наступних міркувань.
Відповідно до положень 6.2.1 Наказу Міністерства охорони здоров`я «Про заходи удосконалення медичної допомоги хворим на фенілкетонурію в Україні» від 29 травня 2005 року, передбачено забезпечення укладання протягом січня кожного року договорів з медико-генетичними центрами про проведення обстежень новонароджених на фенілкетонурію згідно з розподілом регіонів обслуговування. Окрім цього, п. 6.2.2. даного наказу передбачено забезпечення своєчасної передачі зразків крові (не пізніше тижня з моменту забору крові) в медико-генетичні центри згідно з розподілом регіонів обслуговування для проведення постскринінгового обстеження дітей.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав і полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна і таке інше Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При вирішенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода — відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
Згідно статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
У даній справі при поставці необхідних матеріалів для проведення дослідження на ФКУ лікарською установою не були досліджені архівні копії зразків крові всіх новонароджених дітей, за період відсутності тест-наборів для проведення дослідження МНС на ФКУ, а відсутність інформування позивачки було одним з елементів об`єктивної сторони, які, у сукупності з іншими, призвели до завдання моральної шкоди.
При цьому висновку про можливість зменшення розміру моральної шкоди суд апеляційної інстанції дійшов без витребування та дослідження нових доказів, натомість судами було встановлено, що після поставки необхідних матеріалів для проведення дослідження ФКУ лікарською установою не були досліджені архівні копії зразків крові всіх новонароджених дітей, за період відсутності тест-наборів для проведення дослідження МНС на ФКУ, про зупинення неотальних скринінгів та рекомендації щодо альтернативної діагностики генетичних захворювань відповідні організації не повідомлялись, а тому такий висновок суду апеляційної інстанції є не обґрунтованим.
Із повним текстом постанови КЦС ВС можна детально ознайомитися за посиланням.
В Украине, в соответствии с законом №1282-ХII, состоится индексация доходов. Некоторым украинцам повысят выплаты уже в октябре текущего года. Сумма увеличения составит 214 гривен 75 копеек.
У кого увеличатся выплаты:
Также важно отметить, что в случае, если гражданин работает неполное рабочее время, сумма индексации его заработной платы определяется из расчета полного рабочего времени, а выплачивается пропорционально отработанному времени.
Кроме того, если работник отработал неполный рабочий месяц, например, находился в отпуске или на больничном, то сумма индексации выплачивается пропорционально отработанным дням или часам.
А в случае, если работник не отработал ни одного дня в месяце, индексация заработной платы за этот месяц не производится.
Далее
При отсутствии компетенционного спора между истцом и ответчиком производство по делу подлежит закрытию.
К соответствующему заключению пришел Верховный Суд в составе коллегии судей Кассационного административного суда по делу № 826/7320/17, рассмотрев кассационные жалобы АО «Укргазвидобування», Национального антикоррупционного бюро Украины, Специализированной антикоррупционной прокуратуры, Генеральной прокуратуры, ГФС по делу по иску Романа Насирова к Государственной фискальной службе.
Фактически идет речь об определении наличия или отсутствия компетенции (полномочий) у Председателя ГФС как субъекта властных полномочий относительно предоставления рассрочки (отсрочки) денежных обязательств (налогового долга). При этом ГФС не оспаривает наличие и/или отсутствие соответствующей компетенции истца, составляющей предмет иска последнего.
Суды первой и апелляционной инстанций административный иск удовлетворили.
Коллегия судей Кассационного административного суда не согласилась с заключениями судов первой и апелляционной инстанций о возможности существования спора между субъектами властных полномочий (Председателем ГФС и ГФС) по поводу реализации их компетенции в соответствующей сфере управления относительно рассрочки/отсрочки денежных обязательств (налогового долга), которые содержатся в пунктах 2.1, 2.2 Порядкка рассрочки (отсрочки) денежных обязательств (налогового долга) налогоплательщиков.
Верховный Суд разъяснил, что ГФС — субъект властных полномочий, выполняет собственные полномочия и функции через Председателя ДФС, а не самостоятельно, что исключает возможность существования компетенционного спора в понимании КАС между Председателем ГФС и ГФС, в связи с чем производство по делу подлежит закрытию.
Суд указал, что нарушение правил юрисдикции административных судов, определенных ст. 19 КАС является обязательным основанием для отмены решения с закрытием производства независимо от доводов кассационной жалобы. Закрывая производство по делу, Верховный Суд указал, что это дело не подсудно ни одному суду.
Далее
