Кодекс з процедур банкрутства таки почне діяти з 21 жовтня 2019 року!
Щойно Комітет ВРУ з питань економічної політики прийняв рішення не підтримувати законопроекти 2131 та 2131-1 щодо відтермінування початку дії КОДЕКСУ.
Нагадуємо:
Вперше в історії України документ передбачає можливість і визначає умови банкрутства фізичних осіб.
Що це означає для пересічного українця?
Ініціювати процедуру банкрутства фізичної особи, згідно із Кодексом, може лише сама ця особа, якщо вважає, що не може подолати фінансову скруту у якийсь інший спосіб.
Провадження відкривається за заявою боржника.
Ніхто з кредиторів не може ініціювати банкрутство боржника.
Боржник може ініціювати власне банкрутство у таких випадках:
Для цього боржник звертається до господарського суду за місцем проживання, який вестиме його справу.
Подаючи заяву до суду, боржник має надати і інформацію про операції з його рухомим і нерухомим майном впродовж останнього року.
Суд призначає арбітражного керуючого, який вестиме справу і спілкуватиметься як із боржником, так і з кредиторами.
Далі події можуть відбуватися за двома варіантами:
1. Боржник може досягти домовленості з кредиторами про реструктуризацію боргу, яка може передбачати зміну строків виплат або продаж частини майна боржника. Проте вона не повинна тривати понад 10 років.
2. Якщо впродовж 120 днів після відкриття провадження в суді боржник і кредитори не домовилися про реструктуризацію, суд оголошує про банкрутство боржника.
Після цього починається процедура погашення боргів. Джерелом є так звана «ліквідаційна маса» майна боржника.
Проте, до неї не належить житло, яке є єдиним для боржника та його родини. Це може бути квартира не більша за 60 кв м або будинок не більше 120 кв м. При цьому на кожного члена родини не повинно припадати понад 13,5 кв м житлової площі. Тож побоювання, що банкрутство може залишити когось «на вулиці», не повинні справдитися.
До ліквідаційної маси також не зараховуються кошти боржника на рахунках у пенсійних фондах та фондах соціального страхування.
Для задоволення вимог кредиторів керуючий відкриває окремий банківський рахунок. В першу чергу із нього сплачуються судовий збір та винагорода за працю арбітражного керуючого, а також оплата послуг оцінщиків майна.
За рішенням суду чи арбітражного керуючого на час процедури банкрутства боржнику може бути тимчасово заборонено виїжджати за кордон.
Далее
Зеленський доручив ввести дворічний мораторій на перевірку ФОП
Володимир Зеленський ініціював впровадження дворічного мораторію на перевірку фізосіб-підприємців. Про це повідомляється на сайті Офісу президента.
За планом заборона буде поширюватися на всі ФОП, крім «ризикованих» — наприклад, ювелірний бізнес. На такий крок у владі пішли у відповідь на негативну реакцію на законопроекти, які зобов’язують фізосіб-підприємців використовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО).
В Офісі відзначили, що «згадані закони спрямовані не проти фізосіб-підприємців, а проти великого бізнесу, який оформляє свою діяльність як група ФОП, тим самим зменшуючи обсяг сплати податків».
17 жовтня 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким, зокрема, скасовано пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Зазначеним Законом з 01.01.2020 року буде виключено ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діляності» та частину п’яту статті 30 виключити, а також статтю 7 буде доповнено частиною шостою такого змісту:
«6. Органам, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, матеріальних або нематеріальних активів, у тому числі здійснення будівництва об’єктів».
⭕️ Разом із цим, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» містить Прикінцеві та перехідні положення в яких зафіксовано, зокрема, наступне:
? Договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
? Замовник будівництва зобов’язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об’єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об’єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об’єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об’єкта будівництва;
? Пайова участь буде сплачуватись виключно грошовими коштами за такими ставками (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):
? Також в Прикінцевих та перехідних положеннях міститься перелік об’єктів замовники будівництва яких звільнені від сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
✅ На сьогодні чинне українське законодавство передбачає обов’язковість сплати замовниками будівництва пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту: у розмірі 4% від вартості житлового будівництва та 10% від вартості нежитлової забудови.
Потрібно зазначити, що в 2017—2018 році в м. Києві було знижено ставку пайового внеску в розвиток інфраструктури до 2% (на 2019 рік встановлено 3,2%).
⭕️ Законом повністю скасовується пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту з 01.01.2021 року!
Далее
?Відсьогодні набрали чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України.
Деякі зміни, які передбачає новий КПК України:
?Генеральному прокурору та керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надано право скасовувати незаконні або необґрунтовані постанови детективів НАБУ та прокурорів САП;
?✈?♀Слідчий, прокурор наділені обов’язком негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направлення повідомлення про його виконання слідчому судді після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна;
?Деталізовано вимоги до протоколу про затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину, наприклад, до протоколу про затримання особи треба буде долучати фотознімок у випадку, якщо на момент затримання невідомо прізвище та ім’я особи;
?Внесено зміни до порядку залучення експерта зокрема щодо права сторони захисту самостійно залучати експертів на договірних умовах, а також до процедури розгляду слідчим суддею клопотання про експертизу.
С 22 декабря 2018 года полученные всеми местными и апелляционными административными судами заявления и иные процессуальные документы через подсистему «Электронный суд» должны регистрироваться и рассматриваться в установленном порядке.
Это указала коллегия судей Кассационного административного суда в составе Верховного Суда в решении от 10 сентября 2019 года по делу № 640/1374/19, рассмотрев административное дело по иску к Фонду гарантирования вкладов физических лиц о признании противоправными действий, обязательства совершить действия.
Истцы обратились в Шестой апелляционный административный суд через подсистему «Электронный суд» с апелляционными жалобами, впоследствии возвращенными жалобщикам в связи с тем, что на день представления жалоб Единая судебная информационно-телекоммуникационная система (ЕСИТС) не введена, а это делает невозможным рассмотрение апелляционных жалоб, поданных в электронной форме, без наличия собственноручной подписи жалобщика.
Верховный Суд отменил решение суда апелляционной инстанции и направил дело для продолжения рассмотрения на стадии решения вопроса относительно открытия апелляционного производства, учитывая следующее.
Суд установил, что 1 декабря 2018 года в газете «Голос Украины» было опубликовано объявление Государственной судебной администрации Украины о создании и обеспечении функционирования ЕСИТС, которое в дальнейшем было отложено из-за необходимости отсрочки начала ее функционирования. В то же время решено ввести тестовый режим эксплуатации подсистемы «Электронный суд» во всех местных и апелляционных судах Украины (пилотных судах), о чем указано в приказе ГСА от 22 декабря 2018 года № 628.
В соответствии с п. 2 этого приказа местным и апелляционным судам в ходе тестового режима эксплуатации подсистемы «Электронный суд» следует руководствоваться требованиями Положения об автоматизированной системе документооборота суда, утвержденного решением Совета судей Украины, в части функционирования подсистемы «Электронный суд».
Коллегия судей указала, что отправка в установленном порядке процессуальных документов в электронном виде предусматривает использование сервиса «Электронный суд», при условии предыдущей регистрации официального электронного адреса (Электронного кабинета) и с обязательным использованием таким лицом собственной электронной подписи.
Таким образом, альтернативой обращения участников дела в суд с исковыми заявлениями, жалобами и другими определенными законом процессуальными документами, оформленными в бумажной форме и подписанными непосредственно участником дела или его представителем, является обращение с процессуальными документами в электронной форме с обязательным их скреплением собственной электронной подписью участника дела и подачу такого документа через Электронный кабинет.
На этом основании Верховный Суд сформулировал вывод о том, что поскольку состоянием на дату подачи апелляционных жалоб во всех местных и апелляционных судах, включая Шестой апелляционный административный суд, была введена подсистема «Электронный суд» в тестовом режиме, апелляционные жалобы были поданы с помощью подсистемы «Электронный суд» через Электронный кабинет с использованием личной цифровой подписи, то суд апелляционной инстанции необоснованно вернул апелляционную жалобу.
Далее
17 жовтня Конституційний Суд України розпочне розгляд справи за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо конституційності законопроекту № 1013 про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії).
Суд перевірить відповідність законопроєкту вимогам статей 157 і 158 Конституції України.
Проєкт вносить такі зміни до статті 132-2 Конституції України, яка викладається у такій редакції: «Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює захист особи від кримінального обвинувачення».
Також пропонується вилучити підпункт 11 пункту 16-1 Розділу XV «Перехідні положення».
Додамо, згідно зі статтею 159 Конституції України Верховна Рада України розглядає законопроєкт про внесення змін до Конституції України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 Конституції України.
Далее
