Депутаты предлагают усилить уголовную ответственность за фальсификацию лекарственных средств или их обращение.
Соответствующий альтернативный законопроект № 1152-1 «О внесении изменений в Уголовный кодекс Украины относительно ответственности за фальсификацию лекарственных средств или обращение фальсифицированных лекарственных средств» н.д. А. Бакумова («Слуга народа») был зарегистрирован в Парламенте 20 сентября 2019 года.
Законопроектом предусмотрено внести изменения в ст. 321-1 УК Украины относительно дополнительных квалифицирующих признаков и усиления ответственности за фальсификацию лекарственных средств или их обращение.
Согласно проекту изготовление, приобретение, перевозка, пересылка, хранение с целью сбыта или сбыт заведомо фальсифицированных лекарственных средств будут наказываться лишением свободы на срок от пяти до восьми лет.
За действия, совершенные повторно или по предварительному сговору группой лиц или служебным лицом путем злоупотребления служебным положением, медицинским или фармацевтическим работником, или с помощью средств крупномасштабного распространения, в частности информационных систем, в том числе Интернета, или в крупных размерах, или если они повлекли длительное расстройство здоровья лица, а также производство фальсифицированных лекарственных средств будут наказывать лишением свободы на срок от восьми до десяти лет с конфискацией имущества.
Указанные действия, если они повлекли смерть лица или другие тяжкие последствия или совершены в особо крупных размерах, будут наказывать пожизненным лишением свободы с конфискацией имущества.
Комитет по вопросам правоохранительной деятельности на своем заседании 9 октября рекомендовал Раде поддержать в первом чтении за основу альтернативный законопроект № 1152-1, а законопроект № 1152 «О внесении изменений в Уголовный кодекс Украины относительно усиления ответственности за закупку за счет бюджетных средств заведомо некачественных лекарственных средств» — отклонить.
Далее
16 сентября в Верховной Раде был зарегистрирован законопроект № 2131-1 о внесении изменений в Заключительные и переходные положения Кодекса Украины по процедурам банкротства. Инициатор — политическая партия «Слуга народа». 2 октября нардепы включили законопроект в повестку дня.
Проект Закона предусматривает внесение изменений в абзац 1 п. 1 Заключительных и переходных положений Кодекса Украины по процедурам банкротства, предусматривающий, что этот Кодекс вступает в силу со дня, следующего за днем его опубликования, и вводится в действие через шесть месяцев со дня вступления в силу этим Кодексом. Проектом Закона предлагается изменить дату введения в действие Кодекса на фиксированную — первое января 2020 года и дату создания электронной торговой системы и авторизации электронных площадок — 1 ноября 2019 года.
Приведенные изменения предопределяют внесение изменений в абзац 1 п. 6 ст. 25-1 Заключительных и переходных положений Кодекса Украины по процедурам банкротства, которым предусмотрено, что Кабмин в течение шести месяцев со дня вступления в силу этим Кодексом должен разработать и подать в ВР проект Закона о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины в связи с принятием этого Кодекса; обеспечить принятие и приведение своих нормативно-правовых актов в соответствие с этим Кодексом; обеспечить принятие и приведение министерствами и другими центральными органами исполнительной власти их нормативно-правовых актов в соответствие с этим Кодексом. Проектом Закона предлагается предоставить Кабмину дополнительное время на осуществление указанных мероприятий, а именно «на протяжении года со дня вступления в силу этим Кодексом».
Как указано в пояснительной записке, главной целью проекта является продление срока в действие основной части Кодекса ради создания рабочей группы при Министерстве юстиции, которая обеспечит усовершенствование и доработку Кодекса Украины по процедурам банкротства в соответствии и с учетом замечаний сообщества арбитражных управляющих, судей, специалистов в отрасли банкротства, комментариев и предложений Главного научно-экспертного управления Аппарата ВР ради недопущения нарушения норм Конституции и законов Украины и создания эффективной процедуры банкротства, направленной на стимулирование инвестиционной и кредитной сферы, а также запуск в кратчайший срок продажу имущества банкротов через двухуровневую систему электронных торгов, которая повысит конкурентность среди покупателей и уменьшит коррупционные риски.
Кроме того, 12 сентября в Верховной Раде был зарегистрирован законопроект № 2131 о внесении изменений в Заключительные и переходные положения Кодекса Украины по процедурам банкротства. Инициатор — народный депутат Николай Скорик от политической партии «Оппозиционная платформа — За життя». 2 октября нардепы также включили этот законопроект в повестку дня.
Проектом Закона также предлагается изменить дату введения в действие Кодекса на фиксированную — 1 сентября 2020 года, не изменяя дату создания электронной торговой системы и авторизации электронных площадок.
Далее
Заступник військового прокурора звернувся до суду з позовом до Концерну «Військторгсервіс» про припинення права користування військовим нерухомим майном, оскільки спірне приміщення упродовж тривалого часу не використовується і перебуває у занедбаному стані.
Господарські суди всіх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Суди першої та апеляційної інстанцій зазначили про те, що у матеріалах справи немає доказів стану майна на день виникнення у відповідача права господарського відання, тому неможливо встановити факт знищення чи пошкодження майна як підставу для припинення права користування ним. Крім того, обраний військовим прокурором спосіб захисту цивільного права не передбачений законом, оскільки право користування майном як невід`ємна складова права господарського відання не може бути виокремлено самостійно та припинено без припинення права володіння та права розпорядження цим майном. Суд зазначив, що припинення правовідношення як спосіб захисту передбачений статтею 16 Цивільного кодексу України, не тотожний припиненню права користування майном.
Погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Касаційний господарський суд, роз’яснив, що, передаючи іншій особі майно на праві господарського відання, власник надає можливість відповідному суб`єкту підприємництва саме володіти, користуватися і розпоряджатися цим майном, водночас із певними обмеженнями. Однак встановлення таких обмежень щодо певного виду майна не може свідчити про виключення однієї зі складових права господарського відання. Суть права господарського відання полягає у сукупності прав щодо володіння, користування і розпорядження, а встановлені обмеження є лише унормуванням можливостей їх реалізації. Той факт, що відповідач не може розпоряджатись повною мірою спірним майном без згоди власника — Міністерства оборони України, не спростовує належності майна Концерну «Військторгсервіс» на праві господарського відання, а є реалізацією особливого режиму права власності на відповідне майно. У безспосередньому взаємозв`язку володіння, користування і розпорядження за своєю правовою природою слугує реалізації права господарського відання та фактично становить цілісний комплекс прав, який відповідно до мети своєї господарської діяльності може реалізовувати суб`єкт господарювання.
А тому звернення із позовною заявою щодо припинення права користування є неналежним способом захисту і не може бути задоволено з урахуванням нерозривності складових права господарського відання, припинення кожної з яких окремо суперечитиме цілісності такого права та можливості його реалізації відповідною особою.
Крім того, ВС зауважив, що для надання висновку про погіршення стану нерухомого майна, важливим є з`ясування стану, в якому майно перебувало до певного часу, що дає змогу за визначальними ознаками встановити зміни, які відбулися щодо погіршення його якісних особливостей. А сам лише факт виявлення незадовільного стану окремих складових майна у певний момент, без визначення стану, в якому майно перебувало до переходу у володіння до іншої особи, не може слугувати безумовною підставою для встановлення негативних змін, які настали внаслідок діяльності такої особи (постанова від 12.09.2019 у справі № 926/1102/18).
Далее
Державна податкова служба України повідомила, що з 1 січня 2021 року платники податків подаватимуть декларацію про майновий стан і доходи за новою формою.
«Відповідні зміни до форми податкової декларації внесені наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 №177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859».
Нова форма податкової декларації від діючої відрізняється деякими особливостями, а саме:
Нагадуємо, що з 01.01.2019 сплата податку на доходи фізичних осіб (далі — податок) з доходів від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), здійснюється відповідно до Кодексу та Бюджетного кодексу України за місцезнаходженням таких земельних ділянок (часток, паїв), у зв’язку з чим у новій формі декларації передбачені деякі зміни у порядку розрахунку податкових зобов’язань з податку.
Водночас ДПС акцентує увагу на тому, що податкові зобов’язання з військового збору з доходів, отриманих від фізичної особи — орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи — орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв) відповідно до вимог Кодексу визначаються в податковій декларації. При цьому сплата таких зобов’язань з військового збору здійснюється за податковою адресою», — йдеться у повідомленні прес-служби ДПСУ.
Попри те, що стосовно особи суд не ухвалював обвинувального вироку, закривши провадження, покладання на цю особу цивільно-правової відповідальності не становило порушення ст. 6 п.2 (Презумпція невинуватості) Конвенції.
ЄСПЛ ухвалив рішення у справі «Флешнер проти Німеччини» (заява №61985/12). Про це повідомляє інформаційний ресурс «ECHR.Ukrainian Aspect».
Герхард Флешнер та ще чотири особи були обвинувачені в викраденні людини. Усі вони крім Флешнера були визнані винними у вчиненні злочину. Того визнали недієздатним, а відтак, справу щодо нього було закрито.
Пізніше жертва викрадення подала позов та виграла суд в рамках цивільного провадження. Суд покладався на факти, викладені у рішенні, винесеному кримінальним судом, а саме те, що Флешнер та інші обвинувачені вчинили певні дії, що становили елементи складу злочину. Суд встановив цивільно-правову відповідальність Флешнера, незважаючи на припинення кримінального провадження проти нього.
Оскарження цього рішення успіху не мало.
Тоді Флешнер, посилаючись, на статтю 6 п.2 (презумпція невинуватості) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, звернувся до Європейського суду з прав людини. Він скаржився, зокрема, на те, що був визнаний відповідальним за злочин незважаючи на те, що кримінальне провадження проти нього було припинене.
Втім, Суд у Страсбурзі констатував відсутність порушення конвенційних гарантій.
З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Флешнер проти Німеччини» (заява №61985/12) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова можна ознайомитися за посиланням.
Далее
1 октября в Верховной Раде зарегистрирован законопроект № 2195 «О внесении изменений в некоторые законодательные акты относительно продажи земельных участков государственной и коммунальной собственности или прав на них (аренды, суперфиция, эмфитевзиса) через электронные аукционы» (инициатор — политическая партия «Слуга народа»)
В соответствии с предложенными изменениями, земельные торги будут проводиться в единой электронной торговой системе в форме электронного аукциона в режиме реального времени в сети Интернет, по результатам проведения которого будет заключаться договор купли-продажи, аренды, суперфиция, эмфитевзиса земельного участка с победителем земельных торгов, предложившим наивысшую цену за земельный участок, который продается, или наивысшую плату за пользование им, зафиксированную в ходе проведения земельных торгов (ценовое предложение).
Проект предусматривает, что проведение земельных торгов относительно земельных участков государственной или коммунальной собственности или прав на них осуществляется по решению организатора земельных торгов. В данном решении будут отмечаться стартовая цена лота, срок и другие условия пользования земельным участком, а также лицо, уполномоченное организатором земельных торгов на заключение соответствующего договора.
Земельные торги будут проводиться в соответствии с договором между организатором и оператором электронной площадки. Все детали организации земельных торгов, а именно — размер, порядок уплаты и возвращения вознаграждения оператору электронной площадки — будут определены в установленном Кабмином порядке.
Кроме этого, проектом устанавливается обязанность организатора земельных торгов после проведения торгов публиковать в электронной торговой системе подписанный протокол о результатах торгов, договоре купли-продажи земельного участка, или прав на нее и ведомости об осуществлении победителем торгов оплаты за приобретенный лот. Результаты земельных торгов по каждому лоту будут отображаться в электронной торговой системе и на Едином государственном портале земельных торгов, в том числе протокол земельных торгов и договор купли-продажи, аренды, суперфиция, эмфитевзиса земельного участка, заключенный между организатором и победителем земельных торгов.
Таким образом, данным проектом определяется новый порядок проведения земельных торгов через электронную торговую систему, которая предусматривает автоматизацию ряда процессов (например, осуществление ставок участниками, подачу ими заявок на участие и тому подобное), публикацию всех документов, касающихся торгов и земельных участков, в электронной торговой системе, которая является общедоступной и открытой и обеспечивает повышение эффективности организации и проведения земельных торгов.
Далее
