Кассационный административный суд Украины в составе Верховного Суда, подтвердил, что полицейские не могут требовать у водителя права, если у них нет доказательств правонарушения. Об этом сообщает Антикор.
Все началось с того, что несколько месяцев назад патрульный полицейский потребовал у водителя права, но тот в свою очередь посчитал, что для этого у правоохранителя не было никаких оснований для остановки и отказался предъявить документ. Полицейский принял решение оштрафовать водителя за это.
Сумма штрафа была небольшой — 425 грн, но автомобилист все равно обжаловал решение полицейского в первой инстанции.
В суде первой инстанции «победа» была за водителем, и в конечном итоге по апелляциям дело дошло сначала до Верховного Суда, а потом и до Кассационного административного суда.
В итоге стало ясно, что если Вас во время управления автомобилем остановил полицейский, но Вы уверены, что не совершали нарушений, Вы можете считать просьбы правоохранителя о предъявлении прав незаконными.
Полицейские имеют четкие основания, по которым они могут останавливать автомобили: если водитель нарушил ПДД, очевидные признаки технической неисправности автомобиля, если есть информация, что водитель или пассажиры причастны к каким-либо правонарушениям, если машина находится в розыске, если водителя и пассажиров нужно опросить в качестве свидетелей, если полиции нужны свидетели или помощники и др.
На сайті Верховної Ради зареєстрований відповідний законопроект.
Про основні показники доповідали очільник уряду Олексій Гончарук, міністерка фінансів Оксана Маркарова і міністр економічного розвитку, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов.
«На підготовку бюджету, як правило, у уряду йде більше півроку. У нас було тільки два тижні. Прогнозуючи наступний рік, ми базуємося на тих цифрах, які були оцінені весною. Не дивуйтеся, що в цьому докумені показники будуть такими, як їх прогнозували станом на весну. Ми очікуємо, що в жовтні, між першим і другим читанням Міністерство економіки спрогнозує певні результати, і ми внесемо корективи у бюджет, який буде подаватися», – зазначив Олексій Гончарук.
За словами прем’єра, нардепи зможуть ознайомитися з проєктом і озвучити свою думку. Далі протягом двох тижнів Кабмін подає до парламенту Програму діяльності уряду – документ, який має описувати всі реформи, зміни і вдосконалення. Саме цей документ включатиме обіцянки, озвучені під час обох виборчих кампаній. Програму затвердять і її тези врахують під час внесення коректив між першим і другим читанням. Підкориговану версію бюджета представлять 2 листопада.
Depo.ua зібрав дані про основні показники головного кошторису країни.
Отже, ресурсна база, закладена в бюджет (прогнозовані надходження до держбюджету) – 1 трлн 79,5 млрд грн;
Дефіцит бюджету у 2020-му — 2,09%. За оцінками урядовців, це доволі амбітна ціль.
Курс долара у держбюджеті не закладається, але, за весняними прогнозами міністрів, він складе 28,2 грн.
Державний борг
«В цьому проекті ви побачите зменшення дефіциту держбюджету – боргу, який має держава. Ми прагнемо вийти на бездефіцитний бюджет, коли видатки не перевищують доходів», – акцентував Гончарук.
Але додав, що така амбітна мета – справа не одного року.
Прописаний у проєкті бюджету розмір державного та гарантованого державою боргу – 54,1% від ВВП.
Видатки на погашення і обслуговування боргу – 438,1 млрд.
«Це виклик і те, на що буде направлена наша робота», – акцентувала Оксана Маркарова.
Розмір запозичень, в тому числі, від офіційних кредиторів – 380 млрд грн.
Податки і витрати на держапарат
«Обсяг доходів – грошей, які держава збирає і розподіляє, – буде зменшуватися (…) Ми прагнемо того, щоб держави в економіці ставало менше. Це теж тренд, який можна побачити», – сказав Олексій Гончарук.
Акцентував, що міністри хочуть бачити бюджет 2020-го бюджетом ефективності.
«Це про те, щоб ефективніше витрачати кожну копійку платників податків. Цей уряд не має наміру підвищувати податки, щоб нарощувати доходи. Це неправильний шлях. Податки потрібно поступово зменшувати, але робити їх рівними для всіх. Тому що неправильно, коли податки високі, але платить їх незначна частина бізнесу. Це несправедлива система, і будемо прагнути від цього піти», – наголосив Гончарук.
Дороги
«Ви побачите збільшення видатків на дороги. Цих грошей, які тут передбачені, недостатньо для вирішення амбітних завдань», – сказав голова уряду, додавши, що міністри обговорять ідеї щодо виправлення ситуації.
Агросектор
Уряд змінює підхід у державній підтримці агросекетору.
«Замість дотувати великі підприємства, ми сфокусуємося на тому, щоб в разі, якщо земельна реформа відбудеться, компенсувати відсоткову ставку для фермерів, для людей, по кредитах, щоб вони могли дозволити собі мати доступний ресурс, мати не гірші умови для купівлі земельних ділянок. Для цього потрібно, щоб парламент прийняв низьку законів. Але вже зараз маємо тренд, що держава з підтримки великих (підприємств) має перейти на підтримку фермерів», – зазначив прем’єр.
Приватизація
Серйозних збільшень доходів від приватизації у законопроєкті не прописано – незабаром уряд планує змінити керівництво фонду Держмайна.
За наступні два тижні нове керівництво має скласти план щодо надходжень від приватизації.
Мінімальна заробітна плата
… за словами пані Маркарової, зросте на 550 грн, на 1 січня складатиме 4723 грн.
У Пенсійний фонд має надійти 172,6 млрд.
Оборона
Як стверджує Гончарук, виділено 245,8 млрд на різних розпорядників у сфері безпеки та оборони.
«Не вся ця сума розподілена по конкретним розпорядникам. Нова стаття – кошти, які будуть розподілені РНБО. До другого читання після рішення РНБО, кошти будуть розподілені на всіх розпорядників», – пояснив прем’єр-міністр.
Вказана сума на 17,3% більше, аніж у 2019-му.
На 2019 рік, ця сума становила 209,5 млрд грн, що майже на 18% більше, ніж було у 2018 році.
Відповідно до Стратегії національної безпеки України та Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України, щорічне бюджетне фінансування сектору безпеки і оборони має становити не менше 5% від валового внутрішнього продукту.
Охорона здоров’я
«Всі стратегічні пріоритети – первинна медицина, екстрена, амбулаторна – повністю закладені. і у 2020-му закладене фінансування», – сказала Маркарова.
Загалом на здоров’я планують витратити 108 млрд грн (на 9,8 млрд грн більше, ніж в попередньому році).
Розмір медичної субвенції становитиме 14,6 млрд грн, на реалізацію програми медичних гарантій для первинної, екстреної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, реімбурсації лікарських засобів закладено 72,1 млрд грн.
6,6 млрд грн виділять на централізоване придбання медикаментів і медичних виробів, 700 млн – на лікування українців за кордоном.
Освіта
«І освітня субвенція, і підтримка НУШ, початкові класи. інклюзивна освіта є заплановані, зафінансовані. Але ключове завдання – підвищення ефективності всередині. Дуже активна публічна робота буде проведена до 2-го читання», – пообіцяла міністерка фінансів.
На освіту буде виділено 136,4 млрд грн, а це на 7,7 млрд грн більше, ніж в 2019-му. Вперше в проекті бюджету передбачено видатки на розвиток закладів вищої освіти в обсязі близько 300 млн грн.
Культура
«Розвиток культури і інформаційної сфери. Підтримка національного суспільного телебачення передбачена в повному обсязі, відповідно до вимог закону. 2 млрд грн у 2020-му році ми передбачаємо для національного суспільного телебачення. 1,3 млрд на підтримку кінематографії», – сказала пані Маркарова.
Зазначимо, що Національна суспільна телерадіокомпанія у минулому та позаминулому роках не отримала коштів у передбаченому в законі обсязі. Так, у 2019-му на її підтримку виділили 1 млрд 5 млн 100 грн замість 1 млрд 816 млн.
Енергетична незалежність
«Активними залишаються і програми і по фонду енергоефективності, і теплі кредити. До другого читання, сподіваюся більш широко розписана програма щодо ефективності в шахтах. На фонд регіонального розвитку закладено 1%, або 9,5 млрд. До другого читання буде більш специфічна інформація», – акцентувала міністерка фінансів.
На розвиток енергетичної незалежності заклали 2 млрд.
Субсидії
«Принцип розповід і визначення субсидій не змінюється. Змінюються незначною мірою числа, виділені для реалізації прогами. Після того, як Програма діяльності уряду, буде схвалена, можуть бути певні зміни. Ми визначаємо, як надати максимальну кількість грошей тим, хто найбільше в них має потреби», – зазначив Олексій Гончарук.
На субсидії закладено 47,6 млрд.
Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський стверджував, що комунальну плату для літніх людей можуть взагалі скасувати.
«Є ідея… Зараз дуже складно про неї говорити, але я думаю, що ідея дуже креативна. Зараз знаходять хлопці наші економічну модель, як людям зараз, яким за 70 років, коли людина не тільки на пенсії, а вже фізично не може працювати, вона вже достатньо працювала на країну, по 40, 50 років, як цій людині не сплачувати комуналку. Саме тим людям, що малозабезпечені. Я дуже хочу, я думаю, що у нас вийде», — стверджував президент в одному з інтерв’ю.
За словами Гончарука, наступний бюджет вже буде базуватися на бюджетній декларації, новому документі, який буде передбачати планування на три роки.
Далее
Сегодня, 13 сентября 2019 года, Верховная Рада приняла за основу законопроект № 1060 относительно усовершенствования порядка лицензирования хозяйственной деятельности.
Законопроектом предлагается введение таких сроков:
1) материально-техническая база — совокупность средств и/или мест осуществления вида хозяйственной деятельности, дающие возможность осуществлять хозяйственную деятельность, подлежащую лицензированию;
2) место осуществления вида хозяйственной деятельности — место (объект, помещение, здание, земельный участок и/или территория), на котором (в пределах которого) субъект хозяйствования осуществляет хозяйственную деятельность или которое используется в его осуществлении (может совпадать с местонахождением субъекта хозяйствования);
3) лицензионное дело — единый набор документов в электронной форме на электронных носителях информации (или в электронной форме на электронных носителях информации и на бумажных носителях в случае, когда заявитель подал заявление и документы на бумажных носителях) относительно соответствующего приобретателя лицензии или лицензиата, поданные им, поступающие в орган лицензирования от органов государственной власти, юридических или физических лиц или принятые органом лицензирования в результате реализации своих полномочий в соответствии с данным Законом
Кроме того, проектом Закона предлагается усовершенствовать существующее законодательное поле, направленное на упорядочение общественных отношений в сфере лицензирования видов хозяйственной деятельности путем:
— обязательство Государственной казначейской службы предоставлять органам лицензирования доступ к информации относительно внесения лицензиатами платы за выдачу лицензий;
— введение новой санкции за нарушение в сфере лицензирования — остановки действия лицензии в полном объеме или частично;
— введении порядка возобновления действия лицензиичто была остановлена органом лицензирования;
— введении порядка обжалования лицензиатом решения органа лицензирования относительно приостановления действия лицензии;
— урегулирование вопросов относительно повторной подачи заявления о получении лицензии предусмотрев, что к заявлению о получении лицензии прилагаются лишь те подтвержденные документы, ставшие основанием для принятия решения об оставлении заявления без рассмотрения, при условии, что предварительно поданные документы, находящиеся по лицензионному делу, на момент подачи повторного заявления сохранили свою актуальность;
— включение новых оснований для аннулирования лицензии (в случае признания недееспособным, ограничения в дееспособности, признания безвестно отсутствующим, объявления умершим лицензиата; наличия акта о не устранении лицензиатом в течение срока приостановки действия лицензии нарушений, которые были основанием для ее остановки);
— исключение основания для аннулирования лицензии в случае неуплаты денег лицензиатом за выдачу лицензии;
— уточнение перечня сведений относительно лицензирования, содержащиеся в Едином государственном реестре юридических лиц, физических лиц-предпринимателей и общественных формирований;
— установление нового основания для оставления заявления о получении лицензии без рассмотрения — наличие информации об осуществлении над субъектом хозяйствования контроля, в значении, приведенном в ст. 1 Закона «О защите экономической конкуренции» резидентами государств, осуществляющих вооруженную агрессию против Украины в значении, приведенном в ст. 1 Закона «Об обороне Украины»;
— обязательности включения в лицензионные условия положения относительно доступности мест осуществления хозяйственной деятельности для маломобильных групп населения;
— унификации размера штрафов за нарушение законодательства в сфере лицензирования;
— изменения процедуры обжалования действий органов лицензирования в Экспертно-апелляционный совете.
Далее
Особа звернулась до господарського суду з позовом про визнання недійсним з моменту прийняття рішення позачергових загальних зборів акціонерів щодо схвалення 9 правочинів, що були укладені протягом 2017 року по продажу цілісного майнового комплексу.
Позивач зазначав про порушення норм частини 1 статті 68, частини 2 статті 50, частини 4 статті 69 та частини 5 статті 70 Закону України «Про акціонерні товариства», оскільки поділено предмет правочину з метою ухилення від передбаченого Законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину та прийнято рішення про схвалення значного правочину без дотримання порядку реалізації права акціонера вимагати здійснення обов`язкового викупу акціонерним товариством належних йому простих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення.
Так, Товариство відмовило позивачу в реалізації права вимагати здійснення обов`язкового викупу товариством належних йому голосуючих акцій, оскільки було прийнято рішення про схвалення правочинів, а питання про надання згоди на вчинення значних правочинів до порядку денного загальних зборів акціонерів не вносилось.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Господарський суд зазначив про те, що прийняття загальними зборами рішення про схвалення правочинів та голосування позивача проти ухвалення цих договорів є підставою для виникнення у позивача права на примусовий викуп акцій товариства, оскільки продаж майна відповідача відбувався за окремими договорами з метою уникнення необхідності винесення питання його продажу на розгляд загальних зборів. Проте суд дійшов висновку, що оскаржуваним рішенням не було порушено права позивача, а визнання його недійсним не призведе до відновлення його права на обов`язковий викуп акцій.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що продаж майна відповідача відбувалось за окремими договорами, які не є значними відповідно до вимог законодавства. А оскільки значний правочин товариством укладено не було, апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції, що оскаржуваним рішенням загальних зборів не було порушено права позивача, а визнання його недійсним не призведе до відновлення його права на обов`язковий викуп акцій.
Касаційний господарський суд не погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій та скасувавши їх, передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що у частині 2 статті 50 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що акціонер може оскаржити рішення загальних зборів з передбачених частиною першою статті 68 цього Закону питань виключно після отримання письмової відмови в реалізації права вимагати здійснення обов`язкового викупу товариством належних йому голосуючих акцій або в разі неотримання відповіді на свою вимогу протягом 30 днів від дати її направлення на адресу товариства в порядку, передбаченому цим Законом.
Суд касаційної інстанції зауважив, що чинне законодавство прямо передбачає, що акціонер, якому відмовлено в реалізації права вимагати здійснення обов`язкового викупу товариством належних йому голосуючих акцій, вправі захищати свої безпосередні законні інтереси шляхом оскарження рішення загальних зборів.
Тому Верховний Суд дійшов висновку, що суд першої інстанцій, вказуючи, що оскаржуваним рішенням не було порушено права позивача, а визнання його недійсним не призведе до відновлення його права на обов`язковий викуп акцій, неправильно застосовував норми права, що регулюють спірні правовідносини, зокрема, норму частини 2 статті 50 Закону України «Про акціонерні товариства», яка навпаки, передбачає можливість звернення акціонера до суду з позовом про оскарження рішення загальних зборів з заявлених позивачем підстав. Наявність у акціонера права на примусовий викуп акцій товариства жодним чином не перешкоджає реалізації його права на оскарження цього рішення.
Також Касаційний господарський суд звернув увагу на те, що обов`язковою умовою для застосування до спірних правовідносин норм, що регулюють порядок реалізації права вимагати здійснення обов`язкового викупу товариством належних йому голосуючих акцій, є встановлення, по-перше: ринкової вартості майна, що є предметом значного правочину; по-друге: вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства; по-третє: чи перевищує ринкова вартість, що є предметом значного правочину (у цьому випадку вартість майна за усіма договорами), 25 відсотків вартості активів товариства (постанова від 21.09.2019 у справі № 925/1224/18).
Далее
Далее
Колегія суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду передала на розгляд Великої Палати ВС кримінальне провадження, матеріали якого містять виключну правову проблему, вказавши на необхідність вирішення такого питання: вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння є об’єктивною стороною складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами), чи обставиною, що обтяжує покарання.
Вирішуючи вказане питання, Велика Палата Верховного Суду виходила з такого. Диспозиція ст. 286 КК України є бланкетною, тому для встановлення ознак об’єктивної сторони складу цього злочину потрібно проаналізувати Правила дорожнього руху, щоб з’ясувати, які саме порушення цих правил були допущені особою, котра керувала транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди.
Водночас зазначений злочин є злочином із так званим матеріальним складом, і обов’язковою ознакою його об’єктивної сторони є не будь-які з допущених особою порушень ПДР, а лише ті з них, які спричиняють суспільно небезпечні наслідки, передбачені в частинах 1, 2 або 3 ст. 286 КК України, тобто тільки ті порушення ПДР, які є причиною настання цих наслідків, а отже перебувають із ними у причинному зв’язку.
Таким чином, об’єктивна сторона цього складу злочину включає такі обов’язкові ознаки: діяння, обстановка, суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між суспільно небезпечним діянням та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками.
Суд зобов’язаний виявити, встановити і перелічити в описово-мотивувальній частині вироку всі порушення ПДР, які мали місце під час ДТП, та чітко зазначити, які саме з цих порушень були причиною настання наслідків, передбачених ст. 286 КК України, тобто перебували у причинному зв’язку з ними, а які були лише умовами, що сприяли порушенню правил та настанню наслідків.
Отже, тільки такі порушення ПДР, які містять реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків і становлять безпосередню причину їх настання у кожному конкретному випадку ДТП, є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України.
Керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, що становить порушення підпункту «а» п. 2.9 ПДР, не є елементом об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України, адже саме по собі не призводить до суспільно небезпечних наслідків, передбачених цією статтею.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що стан сп’яніння не охоплюється об’єктивною стороною (не є кваліфікуючою ознакою) злочину, передбаченого ст. 286 КК України, і під час призначення покарання особі може враховуватись як обставина, що обтяжує покарання, згідно з п. 13 ч. 2 ст. 67 КК України.
Із повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 682/956/17 (провадження № 13-31кс19) можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84153042
