Юридическая Компания

Новости

Як отримати компенсацію за неякісні онлайн-послуги, — консультація юстиції

Опубликовано 10 Сен 2019 в Новости | Нет комментариев

Як отримати компенсацію за неякісні онлайн-послуги, — консультація юстиції

Начальник Головного територіального управління юстиції у Львівській області Микола Станіщук розповів, як отримати компенсацію за неякісно надані онлайн-послуги.

Перед замовленням послуг онлайн потрібно обов’язково прочитати правила (на сайті, чи в умовах користування додатком), які стосуються компенсації у разі порушення правил надання або неякісного надання послуг.

Якщо послуга, яку вам надали, не відповідала її попереднім характеристикам, описаним на сайті чи консультантом – відбулось порушення ваших прав споживача.

У такому разі можна вимагати:

1) безоплатного усунення недоліків у наданій послузі у розумний строк;

2) відповідного зменшення ціни наданої послуги;

3) безоплатного повторного надання послуги;

4) відшкодування завданих вам збитків з усуненням недоліків наданої послуги.

Якщо надавач послуг не задовольняє вашу вимогу, потрібно звертатися зі скаргою в Держпродспоживслужбу або до суду за місцем проживання. Судовий збір за позовами про захист прав споживачів не стягується.

За кожний день (чи годину) прострочення надання послуги виконавцем повинна сплачуватись пеня у розмірі 3% вартості послуги.

Далее

ВС нагадав, що э обов’язковою ознакою обману при укладанні правочину

Опубликовано 10 Сен 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

ВС нагадав, що э обов’язковою ознакою обману при укладанні правочину

Позивач просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом. Позивач покликався на те, що між ним та відповідачем існувала домовленість про укладення договору купівлі-продажу з умовою повернення квартири у його власність після зняття з неї арештів та заборон. Зазначав, що тепер відповідач переховується від нього, на телефонні дзвінки не відповідає, тому вважав, що його було введено в оману щодо правової природи укладеного між ними правочину.

Також позивач зазначав, що він фактично не отримував грошових коштів за продаж спірної квартири. Відповідач, користуючись його юридичною необізнаністю щодо правової природи правочину, всупереч домовленості, вчинив дії, спрямовані на власне збагачення за його рахунок, шляхом заволодіння належною йому квартирою.

Суди дійшли висновку про недоведеність позовних вимог та у задоволенні позову відмовили, з чим погодився і Касаційний цивільний суд.

Суди виходили з того, що сторони у справі, діючи добровільно та розуміючи значення своїх дій, попередньо будучи ознайомлені нотаріусом з приписами цивільного законодавства, що регулюють укладений між ними правочин, уклали договір, згідно з яким позивач передав у власність відповідачу, а відповідач прийняв у власність квартиру. Після укладення договору квартира була передана відповідачу, а отже настали правові наслідки відповідно до умов укладеного договору. Підписавши оспорюваний договір, позивач підтвердив, що його умови повністю відповідають його волевиявленню, також вказав про повний розрахунок за продану квартиру. Крім того, доводи позивача щодо того, що він фактично не отримував грошових коштів за продаж спірної квартири не можуть бути підставою для визнання недійсним договору, оскільки доводи щодо неналежного виконання грошового зобов`язання за договором купівлі-продажу можуть свідчити про неналежне виконання умов договору, а не про його недійсність.

Верховний Суд, залишаючи судові рішення без змін, вказав, що частиною першою статті 230 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша стаття 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Далее

ВС КЦС: власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, але при цьому не використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян

Опубликовано 10 Сен 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

ВС КЦС: власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, але при цьому не використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян
З постанови ВС/КЦС у справі № 323/1862/16-ц від 14.02.19 — власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, але при цьому не використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян
…Відповідно до ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається менше незручностей.
…Встановлення огорожі на межі між сусідніми землекористувачами регламентується Державними будівельними нормами 360-92 (далі — ДБН 360-92) «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затверджених наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 17 квітня 1992 року № 44.
…Будівельними нормами СН 441-72* «Вказівки з проектування огорожі майданчиків і ділянок підприємств, будівель і споруд», які були чинними на час встановлення спірної огорожі, передбачено, що висота огорожі має бути не більше 2 м.
…Відповідно до пункту 6. 13 Правил благоустрою міста, мешканцями якого є сторони на об’єктах благоустрою забороняється встановлювати паркан (огорожу) по межі сусідніх ділянок вище 1,8 м від поверхні землі. Паркан (огорожа) не повинен бути суцільним для достатнього провітрювання та освітлення сусідньої ділянки, площа прозору повинна складати не менше 30 % площі паркану (огорожі).

 

Далее

Підстави відшкодування моральної шкоди

Опубликовано 9 Сен 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Підстави відшкодування моральної шкоди

За загальним правилом зобов’язання з відшкодування шкоди (як майнової, так і моральної) є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб’єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. При цьому, одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і немайновій сферах, тобто виступати підставою для відшкодування, одночасно, майнової та моральної шкоди.

Так, у справі №658/4390/17-ц позивач звернувся до суду із вимогою про відшкодування моральної шкоди, спричинену пошкодженням транспортного засобу позивача в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Не погодившись із  визначеним судом розміром грошової компенсації моральної шкоди, позивач оскаржив рішення в апеляційному порядку. Херсонський апеляційний суд, залишаючи без змін рішення місцевого суду щодо присудження 8 500 грн відшкодування моральної шкоди, звернув увагу, що на розмір відшкодування не впливає наявність чи обсяг майнової шкоди, яка завдана тими ж діями, що призвели й до виникнення моральної шкоди. Вимоги про відшкодування майнової шкоди та вимоги щодо відшкодування моральної шкоди розглядаються як самостійні.

Крім того, заподіяння моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат може мати місце як  в договірних, так і в деліктних правовідносинах (поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов’язальних відносин).

Зокрема, відповідно до положень  ст. 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов’язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом, тобто законодавець вказує на випадки компенсації моральної шкоди: визначені умовами договору або випливають із положень законодавства (наприклад, ст.ст 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів»,   ст.13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», ст.237-1 Кодексу законів про працю України тощо).

Стаття 1167 ЦК України передбачає загальні підстави відповідальності за спричинену моральну шкоду в позадовоговірних  відносинах, зокрема, встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Тож слід розмежовувати вказані правові підстави відшкодування немайнових втрат.

Так, у справі №664/155/17 позивачка посилалася на Закон України «Про захист прав споживачів», а також на ст. 23, 1167 ЦК України, вказуючи на  заподіяння їй моральної шкоди  невиконанням відповідачем зобов’язання за договором купівлі-продажу.

Апеляційний суд звернув увагу на те, що право споживачів на відшкодування моральної шкоди виникає у випадках, передбачених ст.4 Закону. Договором купівлі-продажу також не було встановлено відповідальності сторін договору у вигляді відшкодування моральної шкоди.

Херсонський апеляційний суд дійшов висновку, що місцевий суд, задовольняючи позовні вимоги, не уточнив позовних вимог позивача, не врахував, що ст. 23 ЦК України визначає загальні положення про можливість відшкодування моральної шкоди при наявності вини відповідача, а ст. 1167 ЦК України передбачає можливість відшкодування шкоди в позадоговірних (деліктних) правовідносинах лише при наявності ознак неправомірності або протиправності в діях осіб, які порушують ці права, та доведеності особою втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ. Тож у задоволенні позову у цій частині апеляційним судом було відмовлено.

Слід пам’ятати, що складовими елементами загальних підстав для відшкодування моральної шкоди є:

  • власне шкода, тобто наявність втрат у немайновій сфері потерпілої особи;
  • протиправне діяння особи, котра її завдала;
  • причинний зв’язок між ними;
  • вина заподіювача шкоди.

Перераховані складові фактичної підстави для відповідальності за заподіяння моральної шкоди є колом тих обставин, які повинні бути встановлені судом. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду.

Тож згідно із принципом змагальності сторін (ст.2 ЦПК України) необхідним є доведення обставин, які покладені в основу  обґрунтування відповідних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Далее

Зарегистрирован проект закона о железнодорожном транспорте

Опубликовано 9 Сен 2019 в Новости | Нет комментариев

Зарегистрирован проект закона о железнодорожном транспорте

В Верховной Раде Украины зарегистрирован «Проект Закона о железнодорожном транспорте Украины» №1196-1 от 06.09.2019 г., который направлен на системную реформу железнодорожных перевозок.

Инициаторами проекта выступили депутаты от партии «Слуга народа» Юрий Кисель, Александр Скичко, Александр Кубраков и Николай Тищенко.

«Принятие Закона Украины «О железнодорожном транспорте Украины» позволит создать организационные, правовые и экономические основы для функционирования конкурентного рынка железнодорожных перевозок в Украине и повышение эффективности управления, совершенствования организационно-правовых и экономических основ рынка железнодорожных перевозок, улучшение качества и доступности услуг перевозок железнодорожным транспортом», — говорится в сопроводительной записке.

Некоторые положения, предусмотренные новым законопроектом:

1. Конкурентный рынок перевозок пассажиров и грузов
— осуществлять перевозки пассажиров и грузов могут перевозчики всех форм собственности, обеспечивающих тяговый подвижной состав;
— деятельность по перевозке пассажиров и грузов лицензируется (Директива 95/18);
— применяются свободные тарифы на перевозку пассажиров и грузов (ст. 4 Директивы 2001/14).

2. Недискриминационный доступ к инфраструктуре
— доступ к инфраструктуре железнодорожного транспорта предоставляется перевозчикам на недискриминационной основе (ст. 4 Директивы 2001/14), условие доступа — наличие сертификата безопасности и / или сертификата авторизации;
— инфраструктура общего пользования государственной собственностью, которую эксплуатирует и содержит оператор инфраструктуры;
— дополнительные и вспомогательные услуги инфраструктуры (маневровые работы на станции; поставки топлива, сервисное обслуживание) предоставляются на конкурсной основе.

3. Урегулирование деятельности владельцев подъездных путей
— осуществление маневровых работ на подъездных путях без выезда на инфраструктуру общего пользования не лицензируется;
— владелец подъездного пути, которая потенциально может обслуживать более одного предприятия, обязан предоставить доступ перевозчикам в своей инфраструктуры (позволит обеспечить транспортные потребности субъектов хозяйствования и исключит возможность злоупотребления владельца подъездного пути своим положением).

 
Далее

Рада отримала альтернативний законопроект про захист права власності

Опубликовано 9 Сен 2019 в Новости | Нет комментариев

Рада отримала альтернативний законопроект про захист права власності

Народні депутати внесли на розгляд Верховної Ради альтернативний законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності». Проект закону зареєстрований за № 1056-1 від 06.09.2019. Народні обранці обґрунтовують проект:

— недоцільністю подальшого використання інституту так званих акредитованих суб’єктів, оскільки значна їх кількість брала активну участь у сумнівних або і відверто злочинних реєстраційних діях;

— необхідністю запровадження обов’язковості нотаріального посвідчення договорів про відчуження корпоративних прав;

— необхідністю є і впровадження принципу одночасності вчинення нотаріальної дії та державної реєстрації прав, коли реєстраційна дія проводиться нотаріусом, який посвідчив відповідний документ щодо речового права (крім випадків, коли виникнення, перехід, зміна або припинення прав та обтяжень здійснюється із відкладальною умовою);

  • необхідністю підвищення відповідальності за порушення відповідних реєстраційних процедур.

Від основного законопроекту №1056 він відрізняється хіба що деякими деталями, проте в цілому обидва проекти відповідають один одному.

Нотаріуси будуть перевіряти довіреності

Посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, будуть зобов’язані встановлювати особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Поки що законом такий обов’язок встановлений лише для нотаріусів.

За свідоцтвом про народження буде встановлюватися особа віком до 14 років (за умови підтвердження батьками того, що ця особа є їхньою дитиною), а не до 16 років, як зараз.

Крім того, нотаріус буде перевіряти дійсність довіреності. Внесення нотаріусом інформації до єдиних та державних реєстрів не буде вважатися порушенням нотаріальної таємниці.

Як зміниться реєстрація юридичних осіб

Змінами пропонують удосконалити порядок укладення деяких корпоративних договорів.

Нотаріальному посвідченню будуть підлягати наступні договори (крім випадку, якщо такий договір підписано з використанням кваліфікованого електронного підпису):

— договір про внесення додаткового вкладу;

— договір про набуття товариством частки у власному статутному капіталі;

— договір про припинення товариства (випадок з електронним підписом на нього не розповсюджується).

Аналогічно засвідчується справжність підписів на заяві про вихід з товариства, рішенні щодо надання згоди на вихід з товариства чи про виключення учасника.

Рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників.

Чинний закон вимагає визначати вартість чистих активів станом на кінець попереднього кварталу.

Повідомлення про припинення товариства та строк для заявлення кредиторами своїх вимог оприлюднюються на порталі електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань автоматично у режимі реального часу за допомогою програмних засобів Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

Раніше повідомлення друкувалися невідомо де і невідомо коли. Таким чином затягувалися строки ліквідації підприємств та порушувалися права кредиторів.

Новели законопроекту

Територіальність реєстрації

Державна реєстрація права власності буде проводитися виключно за місцезнаходженням нерухомого майна.

Для юридичних осіб — за місцем знаходження юридичної особи (якщо документи подаються в паперовому вигляді). Зареєструвати юридичну особу без територіальних обмежень можливо, якщо державна реєстрація проводиться в електронній формі.

Але Міністерство юстиції України не відмовило собі у задоволенні залишити за собою право надавати дозвіл на проведення державної реєстрації в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць або незалежно від місця знаходження юридичної особи або нерухомого майна в межах України.

Державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

Державна реєстрація прав та обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію, незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

Подання документів до неналежного суб’єкта державної реєстрації або наявність обтяжень корпоративних прав може стати підставою для відмови у державній реєстрації. Також підставою для відмови називаються наявність записів у реєстрі про судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та про визнання недійсними рішень засновників або змін до установчих документів.

Повноваження реєстратора

Законопроектом пропонується скасувати вимоги до акредитації суб’єктів державної реєстрації, а також виключити із законодавства всі положення про таку акредитацію.

Міністерство юстиції буде направляти реєстраторів на обов’язкове підвищення кваліфікації, виправляти помилки, допущені реєстраторами, та скасовувати рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав.

Одночасно виключаються повноваження з внесення змін до записів Державного реєстру прав та скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації.

Крім того, міністерство буде негайно звертатися до правоохоронців, якщо буде виявлено ухвалення державними реєстраторами рішень з порушенням законодавства.

Державний реєстратор буде мати змогу:

  • встановлювати черговість розгляду поданих документів для державної реєстрації;
  • використовувати державні інформаційні системи;
  • встановлювати наявність чи відсутність обтяжень корпоративних прав;
  • перевіряти довіреності та обсяг повноважень особи;
  • перевіряти правоздатність та дієздатність осіб.

Новелою є визначення реєстратором обсягу цивільної дієздатності фізичних осіб і здійснення перевірки цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, повноваження представника фізичної або юридичної особи, а також встановлення наявності чи відсутності обтяжень корпоративних прав (під час проведення державної реєстрації змін, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи приватного права, і якщо такі зміни відбулися не в результаті вчинення нотаріальних дій або не на підставі судового рішення).

Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи здійснюється шляхом отримання відомостей про таку особу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Якщо не встановлено особу заявника, заява про проведення реєстраційних дій не може бути прийнята.

Учаснику юридичної особи надається право на безоплатній основі в режимі реального часу засобами телекомунікаційного зв’язку отримувати інформацію про факт подання або прийому документів, поданих для проведення реєстраційних дій щодо такої юридичної особи.

Дещо змінюється перелік документів, які подаються для державної реєстрації юридичної особи. Замість акту приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства реєстратору надається договір, предметом якого є відчуження такої частки.

 

Далее