Суди першої та апеляційної інстанцій, враховуючи положення норм чинного законодавства, а також встановлені фактичні обставини справи, дійшли правильного висновку, що з 7 вересня 2017 року майновими правами інтелектуальної власності за Свідоцтвом на знак для товарів і послуг від 10 серпня 2012 року № 159383 володіє TransEnergoOil AG. У зв’язку зі зміною власника знака для товарів і послуг «REDMOND» за цим Свідоцтвом відбулася зміна кредитора у Ліцензійному договорі про надання дозволу на використання знака для товарів і послуг за Свідоцтвом № 159383 з ТОВ «Технопоиск» на компанію TransEnergoOil AG; ліцензій, ліцензійних договорів або договорів про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності компанія TransEnergoOil AG ТОВ «Технопоиск» не надавала, а тому вона має виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання, тобто здійснювати захист своїх майнових прав інтелектуальної власності щодо знака «REDMOND», зокрема, шляхом подання позову до суду (враховуючи заявлені позивачем, який станом на дату подання позову володів майновими правами інтелектуальної власності на знак «REDMOND», предмет та підстави позову).
Такий висновок зробив КГС ВС у справі № 910/19933/17 за позовом ТОВ «Технопоиск» до ТОВ «Редмонд-Україна» та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про зобов’язання припинити зловживання своїми правами шляхом вчинення дій, що становлять неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісну конкуренцію, а також подання на реєстрацію агентом чи представником власника добре відомого знака без дозволу останнього; визнання незаконним та скасування наказу Державної служби інтелектуальної власності України «Про затвердження рішення Апеляційної палати»; зобов’язання здійснити опублікування офіційних відомостей про визнання недійсним і скасування наказу Державної служби інтелектуальної власності України «Про затвердження рішення Апеляційної палати».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Редмонд-Україна» звернулося до Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України із заявою про визнання добре відомим в Україні знака для товарів і послуг «REDMOND» для товарів 7, 9, 11 класів МКТП станом на 1 січня 2015 року, чим порушило умови Ліцензійного договору від 1 вересня 2013 року про надання дозволу на використання знака для товарів і послуг за Свідоцтвом № 159383, тому що вийшло за межі обсягу прав і обов’язків з використання знака для товарів і послуг «REDMOND».
Господарський суд міста Києва рішенням, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду, у задоволенні позову відмовив, оскільки до моменту звернення з позовною заявою відбулася заміна власника знака для товарів і послуг «REDMOND» за Свідоцтвом № 159383, а отже, й сторони ліцензійного договору, тому ТОВ «Технопоиск» вже не є стороною договору і не може звертатися до суду з позовною заявою від свого імені та обґрунтовувати її порушенням ТОВ «Редмонд-Україна» умов ліцензійного договору.
Детальніше з текстом постанови можна ознайомитися за посиланням – http://reyestr.court.gov.ua/Review/83783463.
Далее
Товариство звернулося до суду з позовом про витребування з незаконного володіння відповідача об’єкта нерухомого майна. Позивач звернувся також із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо майна, заборони відповідачу, а також третім особам, використовувати та експлуатувати майно та передачі майна на зберігання третій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору.
Заявник зазначав, зокрема, що нерухоме майно виставлене на продаж та планується відчужуватися на користь третіх осіб, що підтверджується наявними в мережі Інтернет оголошеннями на сайтах продажу нерухомого майна, підлягало рейдерським захопленням невідомими особами, які, застосовуючи примус, намагаються прорватись до приміщень та встановити примусовий контроль над ним. При цьому у ході таких рейдерських захоплень було зруйновано вітрини магазинів та вчинялися інші дії, що направлені на пошкодження нерухомого майна.
Суд першої інстанції заяву про забезпечення позову задовольнив частково, в тому числі передав спірне майно на зберігання третій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору – Товариству.
Апеляційний господарський суд скасував ухвалу суду першої інстанції та повністю відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що за наявності тих доказів, що подані до заяви про забезпечення позову, достеменно встановити, що саме відповідач розмістив оголошення на сайтах про продаж об’єкта нерухомого майна є неможливим. Посилання на скрін-шоти веб-сторінки про рейдерське захоплення об’єкта не може вважатись доказом вчинення відповідачем дій щодо відчуження майна, оскільки у цих публікаціях вказано про намагання рейдерського захоплення торгового центру невідомими особами, тобто особами, яких неможливо встановити, як і встановити можливу причетність до відповідача, тому доводи позивача зводяться виключно до припущень, не підтверджених відповідними доказами.
Касаційний господарський суд ВС частково задовольнив касаційну скаргу заявника. Суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість забезпечення позову шляхом накладення арешту на об’єкт нерухомого майна та заборони вчинення реєстраційних дій.
Суд зазначив, що підставою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
А відповідна інформація, а саме: оголошення про продаж об’єкта спірного майна, про витребування якого з незаконного володіння заявлено позов, розміщені в мережі Інтернет, можуть бути підставою для обґрунтованого припущення щодо можливості продажу чи відчуження цього майна будь-яким іншим способом і у разі, якщо достовірно встановити особу, яка розмістила це оголошення, не видається за можливе. Відчуження ж об’єкта нерухомого майна особою, до якої заявлено позов про витребування цього майна з незаконного володіння, призведе до неможливості ефективного реального захисту прав позивача та їх поновлення зазначеним шляхом.
Поряд з цим суд касаційної інстанції погодився з апеляційним судом щодо відмови у забезпеченні позову передачею майна на зберігання третій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору.
Верховна Рада схвалила за основу проєкт Закону № 1053-1 «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг».
Проєкт передбачає, що для спрощення застосування РРО продавцями та надавачами послуг їм надається можливість використовувати програмні РРО як разом з класичними, так і замість них.
Зареєструвати програмний РРО можна буде через Електронний кабінет у режимі он-лайн без подання будь-яких реєстраційних документів. Проектом передбачена також можливість створення розрахункового документу в електронній формі вигляді QR-коду для зчитування, який можна отримати електронною поштою.
Для порушників вимог використання РРО суттєво посилюють відповідальність.
За невидачу розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів –
Законопроект також пропонує поетапно запровадити обов’язкове використання РРО дня таких груп платників податків:
через 6 місяців з дати опублікування Закону:
з дня набуття чинності Законом до 31 грудня 2020 року:
з 01 січня 2021 року:
Додамо, Верховна Рада прийняла рішення скоротити процедуру підготовки законопроєкту до другого читання на половину.
Далее
Верховна Рада України схвалила за основу законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» (проєкт № 1009).
Законопроектом вносяться зміни до Кримінального процесуального кодексу України та пов’язані із цим зміни до Законів України «Про статус народного депутата України», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про судову експертизу», «Про радіочастотний ресурс України», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій» (набуває чинності з 01.01.2020 року).
Проєкт вилучає із Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про статус народного депутата України», норми, яка забороняє без згоди Верховної Ради України здійснювати обшук народного депутата України, огляд його особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення, а також втручатися у таємницю листування, телефонних розмов та іншої кореспонденції.
Пропонується надання Національному антикорупційному бюро України та Державному бюро розслідувань права самостійно здійснювати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж у рамках проведення негласних слідчих та розшукових дій.
З Кодексу вилучаються зміни, які були ухвалені у 2017 році, про порядок обчислення і продовження строків досудового розслідування, призначення і проведення експертизи, можливості оскарження повідомлення про підозру, тобто так звані «правки Лозового».
Слідчому судді, суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою надається право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину.
Встановлюється положення, що всі вилучені під час обшуку речі, в тому числі які входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, вважаються тимчасово вилученим майном.
Прокурор надає право прокурору права звернутися (в тому числі за результатами клопотання учасників кримінального провадження) до суду з клопотанням закрити кримінальне провадження, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Встановлюється положення про те, що судовий розгляд починається з оголошення прокурором лише короткого викладу обвинувального акта.
У Законі України «Про Національне антикорупційне бюро України» уточнюються адміністративні повноваження Директора Національного бюро, а також встановлюються спеціальні положення для проведення конкурсу на зайняття посад негласних штатних працівників Національного бюро.
Окрім того, Верховна Рада прийняла рішення скоротити процедуру підготовки законопроекту до другого читання на половину.
Далее
