Народный депутат от «Слуги народа» Игорь Фрис предлагает предоставить нотариусам право истребовать от физических и юридических лиц сведения и документы, необходимые для проведения государственной регистрации вещных прав на недвижимое имущество и их обременений.
Соответствующие изменения в статью 4 Закона о нотариате предусмотрены законопроектом № 1220 касаемо устранения законодательных коллизий и пробелов.
Согласно действующей редакции изменяемой нормы, нотариусы имеют право истребовать от предприятий, учреждений и организаций сведения и документы, необходимые для совершения нотариальных действий.
Также проектом предусмотрено, что заверительные надписи совершаются при выдаче дубликата документа и наложении запрета отчуждения недвижимого имущества (имущественных прав на недвижимое имущество).
Напоминаем, что контролировать регистрационные действия относительно своей недвижимости удобно через SMS-Маяк. Сервис обеспечивает информирование физических и юридических лиц об изменении статуса их объектов в Государственном реестре вещных прав на недвижимое имущество. Расширенная версия сервиса — еще удобнее: вам сообщат о поданных регистратору заявках на проведение любых регистрационных действий относительно недвижимости.
Далее
10 вересня 2019 року Верховна Рада схвалила у цілому Закон України «Про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент)» (проєкт № 1012).
Рада спочатку схвалила проєкт за основу, а потім народні депутати визнали законопроєкт таким, що не потребує доопрацювання.
Проект Закону визначає порядок дострокового припинення повноважень Президента України у разі усунення з поста в порядку імпічменту.
Процедура імпічменту ініціюватиметься більшістю народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
Для розслідування утворюватиметься спеціальна тимчасова слідча комісія, до складу якої входитимуть народні депутати України (з урахуванням принципу пропорційного представництва депутатських фракцій та груп), спеціальний прокурор і спеціальні слідчі. Комісія готуватиме висновки і пропозиції за дослідженими обставинами щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину.
Пленарне засідання Верховної Ради України, на якому розглядатимуться вказані висновки і пропозиції, буде відкритим (за винятком випадків, коли висновки і пропозиції або додані до них матеріали міститимуть інформацію, що становить державну або іншу охоронювану законом таємницю).
Після прийняття Верховною Радою України рішення про звинувачення Президента України Верховна Рада України звертатиметься до Конституційного Суду України (для отримання висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту) та Верховного Суду (для одержання висновку про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину).
Рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту прийматиметься лише у разі, якщо висновки Конституційного Суду України та Верховного Суду засвідчать дотримання вимог Конституції та законів України.
Відповідне рішення вважатиметься прийнятим, якщо за нього проголосує не менш як три чверті народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
У разі неприйняття Верховною Радою України постанови про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту головуючий від імені парламенту вибачиться перед Президентом України.
Нагадаємо, Стаття 102 Закону «Про регламент Верховної Ради України» передбачає, що законопроекти розглядаються Верховною Радою, як правило, за процедурою трьох читань з урахуванням особливостей, встановлених у цій статті.
Далее
Начальник Головного територіального управління юстиції у Львівській області Микола Станіщук розповів, як отримати компенсацію за неякісно надані онлайн-послуги.
Перед замовленням послуг онлайн потрібно обов’язково прочитати правила (на сайті, чи в умовах користування додатком), які стосуються компенсації у разі порушення правил надання або неякісного надання послуг.
Якщо послуга, яку вам надали, не відповідала її попереднім характеристикам, описаним на сайті чи консультантом – відбулось порушення ваших прав споживача.
У такому разі можна вимагати:
1) безоплатного усунення недоліків у наданій послузі у розумний строк;
2) відповідного зменшення ціни наданої послуги;
3) безоплатного повторного надання послуги;
4) відшкодування завданих вам збитків з усуненням недоліків наданої послуги.
Якщо надавач послуг не задовольняє вашу вимогу, потрібно звертатися зі скаргою в Держпродспоживслужбу або до суду за місцем проживання. Судовий збір за позовами про захист прав споживачів не стягується.
За кожний день (чи годину) прострочення надання послуги виконавцем повинна сплачуватись пеня у розмірі 3% вартості послуги.
Далее
Позивач просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом. Позивач покликався на те, що між ним та відповідачем існувала домовленість про укладення договору купівлі-продажу з умовою повернення квартири у його власність після зняття з неї арештів та заборон. Зазначав, що тепер відповідач переховується від нього, на телефонні дзвінки не відповідає, тому вважав, що його було введено в оману щодо правової природи укладеного між ними правочину.
Також позивач зазначав, що він фактично не отримував грошових коштів за продаж спірної квартири. Відповідач, користуючись його юридичною необізнаністю щодо правової природи правочину, всупереч домовленості, вчинив дії, спрямовані на власне збагачення за його рахунок, шляхом заволодіння належною йому квартирою.
Суди дійшли висновку про недоведеність позовних вимог та у задоволенні позову відмовили, з чим погодився і Касаційний цивільний суд.
Суди виходили з того, що сторони у справі, діючи добровільно та розуміючи значення своїх дій, попередньо будучи ознайомлені нотаріусом з приписами цивільного законодавства, що регулюють укладений між ними правочин, уклали договір, згідно з яким позивач передав у власність відповідачу, а відповідач прийняв у власність квартиру. Після укладення договору квартира була передана відповідачу, а отже настали правові наслідки відповідно до умов укладеного договору. Підписавши оспорюваний договір, позивач підтвердив, що його умови повністю відповідають його волевиявленню, також вказав про повний розрахунок за продану квартиру. Крім того, доводи позивача щодо того, що він фактично не отримував грошових коштів за продаж спірної квартири не можуть бути підставою для визнання недійсним договору, оскільки доводи щодо неналежного виконання грошового зобов`язання за договором купівлі-продажу можуть свідчити про неналежне виконання умов договору, а не про його недійсність.
Верховний Суд, залишаючи судові рішення без змін, вказав, що частиною першою статті 230 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша стаття 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Далее
Далее
За загальним правилом зобов’язання з відшкодування шкоди (як майнової, так і моральної) є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб’єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. При цьому, одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і немайновій сферах, тобто виступати підставою для відшкодування, одночасно, майнової та моральної шкоди.
Так, у справі №658/4390/17-ц позивач звернувся до суду із вимогою про відшкодування моральної шкоди, спричинену пошкодженням транспортного засобу позивача в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Не погодившись із визначеним судом розміром грошової компенсації моральної шкоди, позивач оскаржив рішення в апеляційному порядку. Херсонський апеляційний суд, залишаючи без змін рішення місцевого суду щодо присудження 8 500 грн відшкодування моральної шкоди, звернув увагу, що на розмір відшкодування не впливає наявність чи обсяг майнової шкоди, яка завдана тими ж діями, що призвели й до виникнення моральної шкоди. Вимоги про відшкодування майнової шкоди та вимоги щодо відшкодування моральної шкоди розглядаються як самостійні.
Крім того, заподіяння моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат може мати місце як в договірних, так і в деліктних правовідносинах (поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов’язальних відносин).
Зокрема, відповідно до положень ст. 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов’язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом, тобто законодавець вказує на випадки компенсації моральної шкоди: визначені умовами договору або випливають із положень законодавства (наприклад, ст.ст 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», ст.237-1 Кодексу законів про працю України тощо).
Стаття 1167 ЦК України передбачає загальні підстави відповідальності за спричинену моральну шкоду в позадовоговірних відносинах, зокрема, встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Тож слід розмежовувати вказані правові підстави відшкодування немайнових втрат.
Так, у справі №664/155/17 позивачка посилалася на Закон України «Про захист прав споживачів», а також на ст. 23, 1167 ЦК України, вказуючи на заподіяння їй моральної шкоди невиконанням відповідачем зобов’язання за договором купівлі-продажу.
Апеляційний суд звернув увагу на те, що право споживачів на відшкодування моральної шкоди виникає у випадках, передбачених ст.4 Закону. Договором купівлі-продажу також не було встановлено відповідальності сторін договору у вигляді відшкодування моральної шкоди.
Херсонський апеляційний суд дійшов висновку, що місцевий суд, задовольняючи позовні вимоги, не уточнив позовних вимог позивача, не врахував, що ст. 23 ЦК України визначає загальні положення про можливість відшкодування моральної шкоди при наявності вини відповідача, а ст. 1167 ЦК України передбачає можливість відшкодування шкоди в позадоговірних (деліктних) правовідносинах лише при наявності ознак неправомірності або протиправності в діях осіб, які порушують ці права, та доведеності особою втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ. Тож у задоволенні позову у цій частині апеляційним судом було відмовлено.
Слід пам’ятати, що складовими елементами загальних підстав для відшкодування моральної шкоди є:
Перераховані складові фактичної підстави для відповідальності за заподіяння моральної шкоди є колом тих обставин, які повинні бути встановлені судом. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду.
Тож згідно із принципом змагальності сторін (ст.2 ЦПК України) необхідним є доведення обставин, які покладені в основу обґрунтування відповідних вимог про відшкодування моральної шкоди.
Далее
