Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду не погодився з розмірами сум індексації аліментів, визначеними судами першої та апеляційної інстанцій, і зробив правові висновки щодо правильного розрахунку такої суми.
Позивачці присуджено аліменти на утримання сина в розмірі 1500 грн щомісяця. Оскільки виник борг, вона просила суд стягнути з відповідача суму індексації розміру аліментів за період із грудня 2017 року до січня 2020 року.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами 1 та 2 ст. 184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
До 12 червня 2016 року спеціального закону про індексацію аліментів не було прийнято, а в Україні діяв Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року. У ч. 1 ст. 2 цього Закону визначені об’єкти індексації грошових доходів населення; при цьому розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, до цих об’єктів не віднесений.
Індексація грошових доходів населення – це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).
Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені в Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Відповідно до положень частин 1–4 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (у редакції, чинній до 24 грудня 2015 року) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 %. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у ч. 1 цієї статті.
Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (який набув чинності 1 січня 2016 року) в ч. 1 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» величину «101» замінено величиною «103».
Отже, з правового аналізу ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» можна зробити висновок, що індексація аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, проводиться лише в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлено в розмірі 101 % до 1 січня 2016 року, з 1 січня 2016 року така індексація проводиться у разі перевищення 103 %.
При цьому з огляду на Порядок № 1078, зокрема Додаток 1 «Приклад обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації» до Порядку, індексація проводиться щомісячно (колонка «Величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації» в таблиці Додатка 1), починаючи з місяця, у якому величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації і подальша зміна розміру індексації відбувається у разі, коли індекс споживчих цін наростаючим підсумком знову перевищить поріг індексації.
Відповідно до абзаців 1, 2 п. 104 цього Порядку обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється з місяця, в якому призначено аліменти.
Оскільки згідно з рішенням суду від 26 грудня 2017 року розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на утримання сина, збільшено до 1500 грн, то саме з грудня 2017 року повинна проводитися індексація аліментів. Кінцевий термін розрахунку обмежений січнем 2020 року, оскільки саме цю дату зазначала позивачка в позовній заяві.
Відповідно до частин 1, 3 п. 11 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв’язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Згідно з абз. 5 п. 4 Порядку № 1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 %.
Навівши таблицю індексів інфляції за розрахунковий період (грудень 2017 року – січень 2020 року), Верховний Суд зробив помісячні відповідні розрахунки.
Постанова Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 686/5088/20 (провадження № 61-18580св21).
Джерело: https://yur-gazeta.com/
Далее
Міністерство охорони здоров’я нагадує, що на період дії воєнного стану на території України процедура проведення медико-соціальної експертизи значно спрощена.
На сьогодні медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) продовжують роботу відповідно до нормативно-правових актів (зокрема, постанов КМУ № 225 від 08.03.2022 р. та № 390 від 30.03.2022 р.), які спрощують проходження експертизи у воєнний час.
На період дії воєнного стану МСЕК здійснює свої функції з забезпеченням принципу екстериторіальності. Крім того, експертиза проводиться за направленням лікарсько-консультативної комісії незалежно від місця реєстрації, проживання чи перебування громадян, які звертаються для встановлення групи інвалідності.
У разі, коли особа звертається для встановлення інвалідності та не може прибути на огляд до МСЕК, комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я.
Важливо, що в умовах воєнного часу п. 5 постанови КМУ від 03.12.2009 №317 «Питання медико-соціальної експертизи» не застосовується. Саме цей пункт визначав причини інвалідності, за якими встановлення інвалідності заочно не проводилося.
Таким чином, наразі МСЕК мають право оглядати пацієнтів і приймати рішення заочно з такими причинами інвалідності, як:
Всі ці причини інвалідності за потреби можуть розглядатися заочно.
Крім того, МОЗ нагадує, що у разі неможливості обстеження й оформлення направлення на МСЕК строк проходження повторного огляду для осіб з інвалідністю, у т. ч. й дітям, який припав на період дії воєнного стану на території України, продовжується на строк не пізніше шести місяців після його припинення/скасування. Всі виплати та відповідні пільги зберігаються за особою до закінчення строку проходження повторного огляду.
Ще одним важливим питанням є відновлення документів під час переїзду та евакуації, які були втрачені або загублені, у тому числі й медичні.
Отже, є декілька шляхів відновлення втрачених медичних документів, зокрема:
Усі медико-соціальні експертні комісії на підконтрольній Україні території працюють у штатному режимі та спільно з органами соціального захисту допомагають усім внутрішньо переміщеним особам у відновлені та отримані втрачених документів.
Джерело: https://moz.gov.ua
Далее
Головне управління ДПС у м. Києві повідомляє, що з 23 серпня 2022 року у зв’язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 28 липня 2022 року № 220 «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків» діє новий порядок списання безнадійного податкового боргу.
Цей Порядок розроблений відповідно до статті 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України і визначає механізм списання безнадійного податкового боргу.
Дія цього Порядку згідно з ПКУ поширюється на фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування, і на яких покладено обов’язок сплати податків та зборів.
Водночас норми цього Порядку не поширюються на грошові зобов’язання або податковий борг, що залишаються непогашеними після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством.
Списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі штрафні санкції, пеня, нараховані на такий податковий борг.
Визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню, здійснюється територіальними органами ДПС на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС станом на день виникнення безнадійного податкового боргу для кожного з зазначених вище випадків.
Списання податкового боргу відбувається на підставі рішення, прийнятого керівником територіального органу ДПС за результатами розгляду документів, необхідних для підтвердження безнадійності податкового боргу. Рішення про списання оформляється на бланку за формою згідно з додатком до Порядку № 220.
У випадку, коли податковий борг виник внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) рішення про списання приймається на підставі письмової заяви платника податків, в якій зазначаються суми податків і зборів, що підлягають списанню. До заяви обов’язково додається Сертифікат (п. 2 розд. ІІІ Порядку № 220).
Факт форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) підтверджується сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.
Списання безнадійного податкового боргу з плати за землю здійснюється за період з дня настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і до закінчення граничного строку сплати грошового зобов’язання з такого податку за звітний календарний рік, у якому такі обставини виникли, а з єдиного податку — з дня настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і до закінчення граничного строку сплати грошового зобов’язання за відповідний звітний період.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні і надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном», який удосконалює процедури щодо підстави видачі, відмови у видачі або продовження дії дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства.
Прийнятий акт спрощує механізм застосування українськими роботодавцями праці іноземців і створює правове підґрунтя для застосування праці іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні для навчання у навчальних закладах України.
Закон також забезпечує прозорий механізм посередництва під час працевлаштування українців за кордоном. Відтепер надання послуг із посередництва у працевлаштуванні за кордоном здійснюватиметься після укладення договору про надання послуг із посередництва у працевлаштуванні за кордоном між громадянином та суб’єктом господарювання.
Суб’єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, зобов’язаний безоплатно надавати громадянам України інформацію та консультації щодо переваг легального працевлаштування за кордоном, про характер майбутньої роботи, умови та розмір оплати праці, умови проживання в державі перебування, наявність міжнародних договорів у сфері працевлаштування та соціального забезпечення, укладених між Україною та державою працевлаштування. При цьому посереднику у працевлаштуванні за кордоном забороняється отримувати від громадян, яким надано зазначені послуги, гонорари, комісійні та інші винагороди.
Важливим положенням також є те, що в законі передбачено державний захист від проникнення злочинців та злочинних угрупувань на територію України під приводом працевлаштування, зокрема з території росії та білорусі.
Відтепер видача та продовження дії дозволу на застосування праці громадян російської федерації, республіки білорусь, а також інших держав, визнаних такими, що становлять загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності і демократичному конституційному ладу та іншим національним інтересам України, здійснюється за погодженням із регіональними органами Служби безпеки України.
Джерело: https://pravo.ua
Далее
