Підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у ФОП після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом (ст. 44 ГКУ). З огляду на це ФОП має право вільно користуватися коштами для власних потреб з поточного підприємницького рахунку за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності.
Отже, кошти, перераховані ФОП з поточного підприємницького рахунку на свій особистий поточний рахунок (особисту картку) як перерахування підприємницького доходу, не підлягають оподаткуванню ПДФО.
️Інша справа, коли ФОП перераховує власний дохід після сплати всіх податків та зборів не на свою особисту картку, а, наприклад, члену сім’ї: батькам, чоловіку або дружині, дітям, у тому числі усиновленим (п.п. 14.1.263 ПКУ). Доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку юридичною особою або ФОП, оподатковуються як додаткове благо за ставкою 18 % ПДФО та 1,5 % військовий збір (п. 174.6 ПКУ). Тому в зазначеному випадку ФОП, з огляду на п. 176.2 ПКУ, стає податковим агентом.
Таким чином, доходи у вигляді подарованих грошових коштів, які перераховуються з рахунку ФОП — платника єдиного податку, відкритого для здійснення підприємницької діяльності, на рахунок фізичної особи — члена сім’ї першого/другого ступеня споріднення, включаються до загального місячного оподатковуваного доходу такої фізичної особи та оподатковуються за ставкою 18 %. Крім того, ФОП повинен відобразити такі виплати у звіті за формою № 1ДФ. З огляду на це не слід проводити таке перерахування з підприємницького поточного рахунку.
Рекомендація: спочатку перераховувати підприємницький дохід на свій особистий поточний рахунок (особисту картку), а вже потім «перекинути» такому родичу. Адже «подарунки» між родичами першого ступеня споріднення оподатковуються ПДФО за ставкою 0 % (п. 174.6 ПКУ).
По матеріалам: Бухгалтер 911
Далее
Управління Держпраці у Хмельницькій області пояснило, чи пов’язаний період «дитячої» відпустки з відпрацьованим часом у поточному році та з датою народження дітей.
Відпустка на дітей може бути надана у будь-який час протягом календарного року незалежно від відпрацьованого часу і дати народження дитини – до або після. Наприклад, у працівниці двоє дітей, старшій дитині виповнилося 15 років у січні 2019 року.
Додаткова відпустка може бути надана їй як матері двох дітей віком до 15 років до кінця цього року. Це пояснюється тим, що така відпустка належить до категорії соціальних і не належить до щорічних.
Також повідомляємо, додаткова відпустка на дітей не впливає на тривалість основної щорічної відпустки або інших відпусток. Ця відпустка надається понад кількість днів щорічних відпусток, передбачених Законом №504, а також іншими законами і нормативно-правовими актами.
Далее
??Постанова ВП ВС від 25.06.2019 № 924/1473/15 (12-15гс19):
http://reyestr.court.gov.ua/Review/83025253
⚡Ключові тезиси:
✔️1.1. Військовий прокурор в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах — Міноборони та КЕВ м. Хмельницький, звернувся до господарського суду з позовом до Міськради про визнання недійсним та скасування в частині рішення сьомого скликання Міськради від 27 січня 2017 року № 17.2-16/2017 «Про затвердження документації із землеустрою, передачу земельних ділянок у власність та користування», зокрема пунктів 8, 8.1 цього рішення та визнання права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 12, 8659 га, що розташована по вулиці Військовій, м. Славута, Хмельницької області, за Міністерством оборони України в особі КЕВ м. Хмельницький (з урахуванням заяви від 13 березня 2018 року № 9/507вих18 про зміну предмета позову).
1.2. В обґрунтування позовних вимог (з урахуванням вказаної заяви) прокурор вказав, що рішеннями Міськради від 5 квітня 2013 року № 12.8-28/2013 та від 31 травня 2013 року № 17.2-30/2013 надано територіальній громаді м. Славути в особі Міськради для створення індустріального парку земельну ділянку загальною площею 50 га, яка частково (на 12,8659 га) накладається на земельну ділянку військового містечка № 21 площею 109,8 га, яка належить до земель оборони, та постійним користувачем якої є КЕВ м. Хмельницький. Відповідач розпорядився землями оборони з порушенням встановленого порядку, без дозволу Міноборони на її вилучення з постійного користування, в порушення вимог статті 19 Конституції України, статей 16, 22 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України), статей 12, 77, 84, 92, 153, 155, 158 Земельного кодексу України (далі — ЗК України), статей 3, 10, 14 Закону України «Про Збройні Сили України», статті 10 Закону України «Про оборону України».
✔️1.3. Звертаючись із заявою про зміну предмета позову від 13 березня 2018 року № 9/507вих18, військовий прокурор зазначив, що внаслідок чинності оскаржуваних у цій справі рішень Міськради від 5 квітня 2013 року № 12.8-28/2013 та від 31 травня 2013 року № 17.2-30/2013, відповідач вчиняє дії щодо зміни кадастрового номеру спірної земельної ділянки, створення нового кадастрового номеру, в тому числі з іншою площею земельної ділянки, що може призвести до ускладнення або неможливості поновлення порушених прав Міноборони. Так, 27 січня 2017 року рішенням сьомого скликання Міськради № 17.2-16/2017 «Про затвердження документацій із землеустрою, передачу земельних ділянок у власність та користування» (пункт 8) затверджено Комунальному підприємству «Славутський міський центр земельно-кадастрових робіт» (далі — КП «Славутський міський центр земельно-кадастрових робіт») технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельної ділянки площею 50 га по вулиці Військова (кадастровий номер 6810600000:01:0088) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Відповідно до змісту пункту 8.1. цього рішення, вирішено поділити вищезазначену земельну ділянку загальною площею 500 000 кв. м. (50 га) на дві окремі земельні ділянки площами: 128 659 кв. м. (кадастровий номер 6810600000:01:007:00133), 371 341 кв. м. (кадастровий номер 6810600000:01:007:00132). 7 квітня 2017 року пунктами 6, 7 рішення сьомого скликання Міськради № 19.2-18/2017 «Про затвердження документацій із землеустрою, передачу земельних ділянок у власність та користування» затверджено територіальній громаді міста в особі Міськради проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 128 659 кв. м. по вулиці Військова, передано її в постійне користування КП «Славутський міський центр земельно-кадастрових робіт» під індустріальний парк та надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо поділу та об’єднання земельної ділянки площею 371 341 кв. м, кадастровий номер 6810600000:01:007:00132 та площею 128 659 кв. м, кадастровий номер 6810600000:01:007:00134 в одну земельну ділянку по вулиці Військова. На цей час зареєстровано земельну ділянку площею 50 га кадастровий номер 6810600000:01:007:0138 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості по вулиці Військова в м. Славута Хмельницької області. Таким чином, Міськрада приєднала іншу земельну ділянку замість спірної, що належить до земель оборони.
✔️1.4. Міськрада проти позовних вимог заперечила, вказавши, що заявою від 13 березня 2018 року змінено не лише предмет, але й підстави позову, тобто прокурор фактично подав новий позов із порушенням правил суб’єктної юрисдикції. Крім того, прокурор не зазначив, яким чином оскаржуваний пункт 8.1 рішення Міськради, яким фактично здійснено виділ спірної земельної ділянки в окрему земельну ділянку площею 12,8659 га, порушує право позивача, не довів віднесення спірної земельної ділянки до земель оборони та правонаступництво КЕВ м. Хмельницький у спірних відносинах.
✔️7.40. Щодо доводів касаційної скарги стосовно задоволення заяви про зміну предмета спору слід зазначити таке.
✔️7.41. Відповідно до вимог частини третьої статті 46 ГПК України (тут і далі — чинної редакції Кодексу) до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п’ять днів до початку першого судового засідання у справі.
✔️7.42. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову — це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
✔️✔️7.43. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв’язку з цим господарський суд, з’ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
✔️7.44. Суди попередньої інстанції дослідили та надали обґрунтовану оцінку доводам заявника щодо наявності підстав для задоволення заяви про зміну предмета позову за вказаних змін фактичних обставин справи, які полягали у здійсненні відповідачем ряду дій та безпідставного розпорядження земельною ділянкою, прийняття за результатом такого розпорядження рішення, яке унеможливить відновлення права позивача.
Команда Президента України Володимира Зеленського готує зміни правил отримання субсидій на житлово-комунальні послуги.
Про це повідомив представник Президента в уряді Андрій Герус, – інформує 1NEWS.
“Станом на січень 2018 року, 6,9 млн домогосподарств користувалися субсидіями. В силу різних рішень і подій, станом на січень 2019 року кількість субсідіантів було зменшено аж до 3,6 млн домогосподарств. Це вилилося в зниження платіжної дисципліни, збільшення боргів за житлово-комунальні послуги”, – повідомив Герус.
За його оцінками, мінімум 1-1,5 млн незабезпечених домогосподарств обгрунтовано мають право на субсидії.
“Ми зараз розробляємо відповідні зміни до правил отримання субсидій, які дозволять збільшити кількість домогосподарств-субсидіантів на 1-1,5 мільйона”, – зазначив Герус.
Далее
