Для отримання дозволу на будівництво приватного будинку українським законодавством передбачено спрощену процедуру оформлення необхідних документів та декларативний принцип отримання права на забудову.
Про це сказав заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе, повідомляється на офіційному сайті Урядового порталу.
«Ми вже обговорили, як легалізувати самочинне будівництво, а от що треба зробити, якщо тільки плануєте будівництво свого будинку? Зараз законодавство передбачає спрощену процедуру оформлення необхідних документів для цього та декларативний принцип отримання права на забудову. Тобто про початок будівництва необхідно просто повідомити відповідний місцевий структурний підрозділ з питань містобудування та архітектури. Але спочатку слід отримати будівельний паспорт на ваш майбутній будинок», — зазначив він.
Лев Парцхаладзе пояснив, що у будівельному паспорті відображаються містобудівні та архітектурні вимоги до розміщення і будівництва:
Що важливо, оформлення будівельного паспорту не потребує отримання містобудівних умов та обмежень, а розроблення проекту будівництва також не є обов’язковим і здійснюється за бажанням.
Відтак, щоб отримати будівельний паспорт, необхідно звернутися до місцевого структурного підрозділу з питань містобудування та архітектури (це може бути як і територіальний підрозділ ДАБІ, так і виконавчий орган в структурі місцевої ради) або до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) та подати відповідний пакет документів:
«Місцевий структурний підрозділ з питань містобудування та архітектури перевірить, чи відповідають ваші наміри забудови в межах і за межами населених пунктів — генплану, плану зонування, детальному плану території або планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, а також державним будівельним нормам (ДБН), стандартам і правилам. Якщо все відповідає вищезазначеним вимогам, то протягом 10 робочих днів з дня надходження пакета документів вам видадуть будівельний паспорт. Це безоплатно», — пояснив Лев Парцхаладзе.
Після цього, за словами заступника міністра, повідомлення про початок будівельних робіт направляється або особисто, або за допомогою уповноваженої особи, або рекомендованим листом з описом вкладення до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБІ) за місцезнаходженням майбутнього будинку не пізніше ніж за 1 календарний день до початку виконання будівельних робіт.
??Постанова ВП ВС від 03.07.2019 по справі № 554/8023/15-ц (14-130цс19):
http://reyestr.court.gov.ua/Review/83000767
⚡Ключові тезиси:
✔️Згідно із частиною другою статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
✔️Відповідно до вимог статті 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
✔️З урахуванням зазначеного, вирішуючи спір про поділ майна, необхідно як установити як обсяг спільного нажитого майна, так і з`ясувати час та джерела його придбання, а вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).
✔️За змістом статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.
✔️Згідно із частиною другою статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
✔️Відповідно до вимог статті 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
✔️З урахуванням зазначеного, вирішуючи спір про поділ майна, необхідно як установити як обсяг спільного нажитого майна, так і з`ясувати час та джерела його придбання, а вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).
✔️За змістом статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.
✔️За змістом статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
✔️Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
✔️Згідно з частиною третьою статті 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї (частина четверта статті 65 СК України).
✔️У випадку коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
✔️Згідно із статтею 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
✔️За змістом статті 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
✔️Також суд апеляційної інстанції правильно вважав, що під час спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу придбано спірний транспортний засіб, а тому він є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Национальный банк Украины (НБУ) выпустил в обращение памятную монету номиналом 50 гривен. Она посвящена предоставлению Томоса об автокефалии Православной церкви Украины. Об этом сообщает пресс-служба НБУ.
Монета продолжила серию «Духовные сокровища Украины». Она изготовлена из серебра 999 пробы, масса драгоценного металла — 500 граммов, диаметр — 85 миллиметров.
В целом, в обращение поступит 1000 таких монет.
На аверсе монеты размещен малый Государственный Герб Украины, полукругом надписи «Украина».
На реверсе монеты на зеркальном фоне изображен Вселенский Патриарх Варфоломей, который передает свиток (Томос) Митрополиту Киевскому и всея Украины Епифанию и надписи «15-ая церковь в благословенном хоре автокефальных церквей» и «Святейшая церковь Украины».
Далее
Фабула судового акта: Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду розглядав цю справу у зв’язку з касаційною скаргою прокурора, що просив скасувати вирок, яким особу було визнано невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ст. 27 ч. 5, ст. 369 ч. 3 КК України та виправдано за недоведеністю в скоєнні кримінального правопорушення.
Прокурор також просив призначити новий розгляд в суді першої інстанції, зазначав, що і суд апеляційної інстанції допустив ряд істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які відповідно до ст.ст. 412, 438 КПК України є підставою для скасування ухвали, зокрема, в матеріалах провадження відсутні записи 9 судових засідань суду першої інстанції, на що апеляційний суд уваги не звернув.
ВС/ККС касаційну скаргу задовольнив, зазначивши, в тому числі, що судом першої інстанції дійсно не досліджувалася частина доказів (зачитувалася лише назва документів) та відсутній аудіозапис процесу перегляду судом першої інстанції відеоматеріалів, проте в порушення вимог процесуального закону належної оцінки цьому не надано та відповідного рішення суд не прийняв, незважаючи на те, що одне з цих порушень відповідно до ст. 412, ч. 2 п. 7 КПК України віднесено до безумовної підстави для скасування судового рішення.
Отже, під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування таких рішень.
Обставини справи 760/3977/15-ц
Позивачка разом із померлим нині чоловіком проживали у цивільному шлюбі, проте зареєстровані не були. За життя померлий чоловік позивачки визнавав себе батьком їхньої спільної дитини, вони мали бажання зареєструвати шлюб, проте не встигли подати заяву до органу РАЦС, оскільки чоловік трагічно загинув під час подій Євромайдану. Факт батьківства заперечується бабою та дідом померлого, з якими існує спір щодо спадщини.
Позивачка просила встановити факт батьківства щодо своєї малолітньої доньки.
Рішення попередніх інстанцій
Рішенням районного суду першої інстанції у задоволенні позову було відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано. Позов задоволено та встановлено факт батьківства померлого відносно дочки позивачки.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Апеляційного суду залишено без змін.
Баба і дід померлого звернулися до Верховного Суду України із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з передбачених пунктом 4 частини 1 статті 355 ЦПК України (у редакції, яка діяла на час подання заяви) підстав невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції, викладеному у постановах Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме: частини третьої статті 128 СК України.
Висновок ВС
Після смерті чоловіка із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулись його баба та цивільна дружина — позивачка, як законна представниця своєї малолітньої доньки.
Відповідно до статті 130 СК України, в разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір’ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.
Судом установлено, що ухвалою Апеляційного суду за клопотанням позивачки було призначено посмертну судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу, однак експертиза з вини відповідачів проведена не була.
Відповідно до копії рапорту завідуючого міжрайонним відділенням КЗ КОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи», він прибув на місце захоронення померлого, де виявив, що провести забір матеріалу від трупа не виявилось можливим, оскільки родичі покійного не дозволили провести вилучення тіла з могили, мотивуючи це різними причинами.
Баба померлого вказала, що дійсно була проти відібрання біологічних зразків у її померлого онука, оскільки це суперечить всім релігійним та морально-етичним нормам, та додала, що в ухвалі суду не вказано про ексгумацію та розкриття могили її померлого онука.
Відповідно до частини першої статті 146 ЦПК України, в разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд, залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Таким чином, апеляційний суд, врахувавши перешкоди, що чинились відповідачами з метою недопущення проведення посмертної судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи та неможливість її проведення без вилучення біологічного матеріалу трупу, дійшов висновку про доведеність факту батьківства останнього щодо дочки позивачки.
Крім того, факт визнання померлим свого батьківства та спільного проживання підтвердився свідченнями сусідів та друзів, фотокартками та відеозаписами.
У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції, з висновком якого погодився суд касаційної інстанції, виходив із того, що відповідачами чинилися перешкоди у проведенні посмертної судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи, тому відповідно до положень статті 146 ЦПК України визнав факт батьківства на підставі зібраних у справі доказів, належним чином оцінивши їх.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив відмовити у задоволенні заяви представників про перегляд рішення Апеляційного суду та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі про встановлення факту батьківства.
До 1 січня 2020 року Кабінет Міністрів має забезпечити перегляд кваліфікаційних критеріїв, фінансових і технічних вимог до учасників публічних закупівель у сфері будівництва, реконструкції, ремонту доріг.
Указ щодо створення умов для розвитку та підвищення якості автомобільних доріг підписав Президент 19 липня за підсумками робочої наради, присвяченої дорожній інфраструктурі, передає «Закон і Бізнес» з посиланням на прес-службу глави держави.
Передбачається, що замовники мають залучати на конкурсних засадах незалежного інженера-консультанта у сфері дорожнього будівництва (FIDIC) на етапах закупівель, виконання робіт, гарантійного обслуговування будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг.
В Офісі Перзидента вважають, що необхідно системно боротися з корупцією в дорожній сфері та провести аудит чинних договорів. Як приклад наводяться схеми, коли велику суму, яка мала бути виділена на ремонт дороги через проведення прозорого тендеру, «розмивали» на декілька сотень шматків автошляху та уникали конкурсу.
Першочергово визначено декілька пріоритетних проектів, які можуть бути реалізовані до кінця цього року. Але для фінансування всіх потреб коштів Дорожнього фонду не вистачить, тому шукатимуть додаткових джерел надходжень. Одним з таких може стати впорядкування ситуації з акцизами. В Україні багато пального продається за «сірою схемою», за яке не платиться акциз, — кажуть в ОП. За їхніми очікуваннями, тут можна отримати надходжень додатково на 1 млрд доларів.
