Верховна Рада прийняла за основу проект Закону № 8321-д «Про фахову передвищу освіту».
Проектом Закону пропонується визначити порядок, умови, форми та особливості здобуття фахової передвищої освіти та врегулювати суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначити компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері фахової передвищої освіти.
Проектом пропонується встановити основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи фахової передвищої освіти, створити умови для поєднання освіти з виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможних фахівців для забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави.
В законопроекті сформовані основні вимоги до організації ефективного та результативного освітнього процесу, особливості забезпечення доступу до якісної фахової передвищої освіти, окреслені права та обов’язки учасників освітнього процесу тощо.
Далее
Сьогодні Окружний адміністративний суд міста Києва завершив розгляд справи за позовом до Кабінету Міністрів України щодо перерахунку пенсій колишнім працівникам органів внутрішніх справ. Про це повідомила прес-служба суду.
Суд визнав протиправним та нечинним пункт 3 Постанови КМУ від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям».
Сьогодні в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі.
Нагадаємо, у грудні 2018 року Окружний адміністративний суд міста Києва визнав нечинними обмеження у перерахунку пенсій військовим, а 5 березня 2019 рішення у справі набрало законної сили.
Далее
Суди розглядали справу за позовом органу опіки та піклування районної державної адміністрації про позбавлення особи батьківських прав, у зв’язку з тим, що вона не виконує батьківських обов’язків щодо своїх малолітніх дітей, яких виховує сама, оскільки батько дітей записаний відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
Позивач покликався на те, що сім’я відповідача знаходиться у важких матеріально-побутових умовах, після проведення відповідної роботи відповідач не реагує і продовжує ухилятися від виконання своїх батьківських обов’язків.
У зв’язку з цим орган опіки та піклування просив позбавити відповідача батьківських прав щодо 5 неповнолітніх дітей та передати їх органу опіки та піклування для подальшого їх влаштування.
Суди першої та апеляційної інстанцій вирішили відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки відсутні беззаперечні докази свідомого ухилення відповідача від виховання своїх дітей.
Орган опіки та піклування оскаржив рішення судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку. Скаржник зазначав про те, що старші діти у розмові з представниками служби у справах дітей висловлювали небажання проживати з матір’ю, а суди не заслухали їх думки. Крім того, позивач наголошував на тому, що матір’ю не створено належних та достатніх умов для виховання та розвитку дітей, яка отримує фінансову допомогу та має таку можливість; діти з низьким рівнем розумового та фізичного розвитку, брудні, профілактичні медогляди не проходять; двоє відраховані зі школи за систематичні невідвідування закладу; відповідач неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності, у сім’ї характеризується з негативної сторони, не виконує обов’язки щодо виховання дітей, які жебракують, вчиняють крадіжки та ведуть вуличний спосіб життя.
Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду, а справу передав на новий апеляційний розгляд.
Верховний Суд виходив з того, що ухилення батьків від виконання своїх обов’язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками.
Суд касаційної інстанції звернув увагу, що відповідно до частин першої та другої статті 171 Сімейного кодексу України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім’ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім’ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.
ВС зазначив, що з досягненням віку 10 років у дитини з’являється право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема, у визначенні місця проживання. Лише в разі збігу волі трьох учасників переговорного процесу — матері, батька, дитини можна досягти миру і згоди.
З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.
Правительство опубликовало новые правила, по которым в Украине ведут расследование несчастных случаев, связанных с производством.
Об этом пишет UBR.
В «Порядке расследования и учета несчастных случаев, профессиональных заболеваний и прочих инцидентов, связанных с профессиональной деятельностью» предусмотрено, что любые несчастные случаи, в том числе ДТП, могут быть связаны с профессиональной занятостью, даже если в таких случаях фигурируют физические лица-предприниматели (ФЛП), лица, с которыми заключен гражданско-правовой договор другой формы, кроме трудового. А также те, кто ведет самостоятельную профессиональную деятельность и т. д.
Как уточняют в Фонде социального страхования, новый порядок распространяет правила расследования несчастных случаев, заболеваний и отравлений даже на сотрудников, которые были допущены к работе без контракта. Такие случаи подлежат специальному расследованию комиссией Государственной службы Украины по вопросам труда.
В Порядок включили обязательный осмотр работников на наличие в организме пострадавшего алкоголя, наркотических средств, токсических или ядовитых веществ при расследовании несчастных случаев на производстве. Как сообщил вице-президент Конфедерации работодателей Украины Алексей Мирошниченко, раньше такой анализ был необязательным, поэтому часто не проводился.
Даже если обследование покажет, что сотрудник исполнял обязанности в состоянии алкогольного опьянения, по новым правилам несчастный случай все равно будет считается страховым, если сотрудник не был отстранен работодателем от выполнения работы. Так что ответственность за соблюдение «сухого закона» все равно частично лежит на работодателях. Как рассказали представители профсоюзов, им известны случаи, когда погибшему на производстве работнику вливали в тело алкоголь, чтобы избежать расследования и ответственности.
Расследование несчастного случая или заболевания теперь возможно только в течение трех лет со дня происшествия. Предыдущий порядок никак не ограничивал право потерпевшего или членов его семьи подать жалобы в уполномоченные органы и попросить провести расследование несчастного случая.
Кроме того, меняются сроки многих процедур. Например, специальное расследование несчастного случая теперь должно быть проведено в течение 15 рабочих дней, работодатель должен выполнить обязательное для выполнения предписание в течение 10 рабочих дней. В старом порядке сроки считались не рабочими днями, а календарными, и были 10 и 5 дней соответственно.
В порядке больше не упоминается возможность собственника компании предоставлять материальную помощь потерпевшему или его семье, которая была указана в предыдущем порядке как добровольная. С работодателя снимается обязанность компенсировать затраты по доставке и идентификации тела погибшего сотрудника.
Обновленный Порядок расследования и учета несчастных случаев и профессиональных заболеваний вступает в силу с 1 июня 2019 года.
Далее
Народні депутати вирішили боротися з трудовою міграцією. Для цього планують позбавити посередників, які надають послуги щодо працевлаштування за кордоном, можливості брати кошти з українців.
Відповідний проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подолання та упередження негативних наслідків масової трудової міграції українців за кордон» (№10272) зареєстровано у Верховній Раді.
Якщо документ набере необхідну кількість голосів під час голосування, то істотно зміниться не лише процес працевлаштування за кордоном. Зокрема, передбачається скоротити попит на робочі руки за рахунок зменшення розміру гарантованої винагороди для іноземців, біженців та осіб без громадянства. Наразі залучення іноземців можливе лише за умови виплати заробітної плати в розмірі, не меншому, ніж 10 мінімальних її значень.
Проте найбільша кількість змін стосується компаній, що допомагають працевлаштовуватися за кордоном. Зокрема, за стягнення з громадян будь-яких гонорарів, комісійних та інших винагород за посередництво в працевлаштуванні за кордоном передбачено штраф від 2000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Винагороду такі компанії повинні отримувати виключно від роботодавця.
Голова Верховної Ради України Андрій Парубій підписав закон про забезпечення функціонування української мови як державної під час засідання парламенту, передає кореспондент УНН.
“Невідкладно підписую закон про забезпечення функціонування української мови як державної”, — наголосив Парубій.
При цьому він заявив, що невідкладно передає через Апарат ВРУ для підпису Президентові України.
Далее
