Позивач просив суд забезпечити докази шляхом витребування у Вищої ради правосуддя та огляду документів, оскільки має намір оскаржити рішення ВРП, копію якого йому не надали, а на словах сказали, що документи ще не оформлено і коли будуть готові, йому повідомлять.
Касаційний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви про забезпечення доказів.
Суд нагадав, що відповідно до частин першої, другої статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
КАС зауважив, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Суд роз’яснив, що забезпечення доказів — це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об’єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
ВС зазначив, що заявлені особою вимоги по суті є клопотанням про витребування доказів, оскільки обставини, які на його думку вказують на наявність ризику втрати цих документів, полягають у тому, що він тривалий час не може отримати копії рішення, яке має намір оскаржити, а не того, що таке рішення у майбутньому не вдасться отримати взагалі.
Поряд з цим, суд роз’яснив, що для виконання вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо долучення копії рішення, яке оскаржується, в такому випадку разом із позовом необхідно подати клопотання про витребування доказів, навівши відповідні мотиви того, чому не вдалося отримати спірне рішення самостійно (ухвала від 02.05.2019 у справі №Зд/9901/2/19).
Далее
Кабмин внес изменения в мероприятия по эффективному и рациональному использованию государственных средств, предусмотренных для содержания органов государственной власти и других государственных органов, учреждений и организаций, использующих средства государственного бюджета.
В соответствии с изменениями, Кабмин предоставляет согласие на разработку Государственной целевой национально-культурной программы обеспечения всестороннего развития и функционирования украинского языка как государственного во всех сферах общественной жизни на период до 2028 года, требующей дополнительного финансирования из государственного бюджета.
Так в постановление «Об эффективном использовании государственных средств» от 11 октября в 2016 г. № 710 внесены изменения для обеспечения возможности одобрения Государственной целевой национально-культурной программы всестороннего развития и функционирования украинского языка как государственного во всех сферах общественной жизни на период до 2028 года.
Источник:сайт «ЮРЛИГА»
Далее
Большая Палата Верховного Суда установила, что в случае, если лицу назначена пенсия по потере кормильца, он не теряет право на пенсию по возрасту, а лишь пользуется правом самостоятельно избрать более прибыльную выплату без уплаты единого взноса.
В своем решении по делу № 814/779/17 по иску физического лица к управлению ГФС БП опирается на следующее.
Поскольку с 1 мая 2005 года истцу назначена пенсия по возрасту, а с 2007 года — пенсия по потере кормильца, он не лишился права на пенсию по возрасту, а лишь воспользовался правом перехода на новую пенсию, предусмотренную статьей 37 Закона «О пенсионном обеспечении».
В случае, когда физическое лицо — предприниматель имело право на пенсию по возрасту, но выбрало пенсию в связи с потерей кормильца, оно имеет право на освобождение от уплаты единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование, поскольку выбор вида пенсии не лишает его приобретенного права, связанного с определенным возрастом.
В соответствии с Законом «О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование», лица, избравшие упрощенную систему налогообложения, освобождаются от уплаты за себя единственного взноса, если они являются пенсионерами по возрасту или инвалидами и получают в соответствии с законом пенсию или социальную помощь. Такие лица могут быть плательщиками единого взноса исключительно при условии их добровольного участия в системе общеобязательного государственного социального страхования.
БП указала на то, что достижение пенсионного возраста является общим страховым риском, который, наряду с инвалидностью, указывает на потерю лицом работоспособности и предусматривает право на получение соответствующего социального обеспечения за счет системы общеобязательного государственного социального страхования в порядке и на условиях, определенных действующим законодательством.
В связи с этим застрахованное лицо в системе общеобязательного государственного социального страхования вместо обязанности дальнейшей уплаты взносов приобретает право на получение соответствующих страховых выплат в виде пенсий (при наличии необходимого страхового стажа), что также логично исключает возможность возложения на него обязанности одновременной уплаты единого взноса и является нормативно определенным основанием для освобождения такого лица от его дальнейшей уплаты.
Далее
По сообщению Пенсионного фонда Украины, утвержден показатель средней заработной платы (дохода) в Украине, с которой уплачены страховые взносы, за март 2019 года в сумме 8814 гривен 84 коп.
Данный показатель будет применяться в соответствии с Законом «Об общеобязательном государственном пенсионном страховании» для исчисления пенсии.
В Законе установлен порядок определения дохода для исчисления пенсии, а также ее назначения, перерасчета и выплаты.
Далее
Верховна Рада схвалила дату проведення інавгурації новообраного Президента Володимира Зеленського.
Згідно з рішенням народних депутатів, інавгурація відбудеться 20 травня.
Урочисте засідання парламенту розпочнеться о 10:00.
Зазначимо, засідання, на якому складає присягу новообраний Президент України проводиться у сесійній залі парламенту на підставі офіційно оголошених Центральною виборчою комісією України результатів виборів Президента України у день, визначений рішенням Верховної Ради України за поданням Голови Верховної Ради України.
Новообраний Президент України, поклавши праву руку на Конституцію України і, за бажанням, на Пересопницьке Євангеліє проголошує присягу українському народові, підписує її та передає підписаний текст Голові Конституційного суду України.
Голова Конституційного суду України оголошує, що новообраний Президент України склав присягу українському народові відповідно до статті 104 Конституції України і вступив на пост Президента України. Голова Конституційного суду України передає Голові Верховної Ради України текст присяги українському народові, підписаний Президентом України. Голова Центральної виборчої комісії вручає новообраному Президентові України посвідчення Президента України, Голова Конституційного суду України вручає новообраному Президенту офіційні символи влади Президента України.
Нагадаємо, 3 травня 2019 року у газеті «Голос України» опубліковано повідомлення Центральної виборчої кампанії щодо результатів чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року.
За підсумками повторного голосування 21 квітня 2019 року з чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року обраним Президентом України є кандидат на пост Президента України Володимир Зеленський.
Далее
16 травня 2019 року Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» опубліковано у газеті «Голос України».
Цей Закон набирає чинності через два місяці з дня його опублікування, окрім низки норм законодавчого акту, які стають чинними у термін від шести місяців до 5 років.
Нагадаємо, Президент України Петро Порошенко підписав Закон 15 травня 2019 року.
25 квітня 2019 року народні депутати схвалили Закон України про українську державну мову. Закон серед іншого передбачає обов’язковість використання української мови у публічному просторі, державному і комунальному секторах, транспорті, закладах харчування, у медичній сфері, в освіті, театральних виставах, дубляжах кіно, на телебаченні, в Інтернеті, друкованих ЗМІ.
Понад 50% назв друкованих ЗМІ має бути українською мовою, веб-сторінки мають автоматично завантажуватися українською мовою. Українська версія сайтів має бути за обсягом не меншою, аніж іноземна.
Водночас вимога не поширюється на приватне спілкування і релігійні обряди.
Також введено штрафи за порушення мовного законодавства і запроваджено іспит з української мови для іноземців, які хочуть отримати українське громадянство.
Нагадаємо, вчора Верховна Рада відхилила чотири постанови про скасування мовного Закону. Голова Ради Андрій Парубій сподівається, що законопроект буде опубліковано і набуде чинності до кінця цього тижня, тобто до 19 травня 2019 року.
Далее
