Позивач просив адміністративний суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Відповідно до постанови позивач проїхав перехрестя на вимкнутий сигнал додаткової секції світлофору.
Особа покликалась, серед іншого, на те, що на момент його зупинки на світлофорі, який регулював проїзд на перехресті, чорної контурної стрілки на основному зеленому сигналі не було, однак після проведення змін в регулюванні дорожнього руху на цьому перехресті та модернізації світлофору шляхом встановлення додаткової секції, світлофор привели у відповідність до вимог Правил дорожнього руху України (ПДР).
Інспектор наполягав на тому, що водій виконував маневр повороту ліворуч під час вимкнутого сигналу додаткової секції світлофору зі стрілкою, яка вказувала на напрямок руху транспортного засобу, в той час як на основному світлофорі було включено зелений сигнал зі стрілкою руху прямо.
Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов. Суди виходили з того, що у справі не доведено законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови та не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП.
Відповідач звернувся з касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, проте Верховний Суд не знайшов підстав для її задоволення.
Суд касаційної інстанції зазначив, що суттєвим при визначенні наявності в діях водія ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з порушенням вимог проїзду на сигнал світлофору із додатковими секціями, є наявність стрілки (зеленої на чорному фоні або чорної контурної на зеленому фоні), які визначають можливі варіанти здійснення водієм руху в залежності від дорожньої обстановки та маневру, який водій має намір виконати.
Так, відповідно до п. 8.7.2 ПДР світлофори з вертикальним розташуванням сигналів можуть мати одну або дві додаткові секції з сигналами у вигляді зеленої стрілки (стрілок), що розташовуються на рівні сигналу зеленого кольору.
Пунктами 8.7.3 «б», «г» ПДР передбачено, що зелений сигнал світлофору у вигляді стрілки (стрілок) на чорному фоні дозволяє рух у зазначеному напрямку (напрямках), в той час як чорна контурна стрілка (стрілки), нанесена на основний зелений сигнал, інформує водіїв про наявність додаткової секції світлофора і вказує на інші дозволені напрямки руху, ніж сигнал додаткової секції.
Згідно з п. 8.7.3 «з» ПДР вимкнений сигнал додаткової секції забороняє рух у напрямку, вказаному її стрілкою (стрілками).
Далее
Фабула судового акту: КАС/ВС у постанові від 21.11.2018 у справі №813/279/16 (адміністративне провадження №К/9901/40039/18) зазначив, що визначальною ознакою доходу платника податку, як об’єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.
Відтак вважає, що прощена сума боргу не є доходом платника податків, який підлягає оподаткуванню в порядку, визначеному абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України.
Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага — це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є вичерпним.
Тобто, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, прощені (анульовані) кредитором.
Наведене підтверджується і змінами, які в подальшому внесені до законодавства, зокрема, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов’язань» від 09.04.2015 №321-VIII, який набрав чинності 07.05.2015, редакція підпункту 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України була доповнена абзацом другим, у зв’язку з чим сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності не підлягали включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Таким чином, боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов’язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд під час розгляду подібної справи, зокрема постанова від 10.05.2018, справа №802/142/17-а (адміністративне провадження №К/9901/35810/18).
Далее
Такое решение Кабмин принял 15 мая на очередном заседании. Новые изменения сделаны в соответствии с постановлением «О внесении изменений в перечень товаров, запрещенных для ввоза на таможенную территорию Украины, которые поступают из Российской Федерации», докладчиком по которому был первый вице-премьер-министр – министр экономического развития и торговли Степан Кубив.
В частности, правительство расширило перечень строительных (цементных) материалов. Если раньше в этой группе товаров действовал запрет на импорт только цементных клинкеров (полуфабрикат для производства цемента), то теперь список дополнили следующими позициями:
Как сообщают чиновники со ссылкой на данные Госстата, в 2017 году импорт цементной продукции составлял $32,95 млн., но после вступления в силу запрета на ввоз цементного клинкера объем этой продукции из РФ в 2018 году упал до $16,82 млн.
Также во время заседания правительства Кубив заявил, что наша страна планирует расширить запрет на ввоз из РФ транспортных средств, минеральных удобрений и некоторых видов промышленной продукции.Также украинская сторона намерена ввести специальные пошлины на российские товары в Украину. Общая стоимость продукции, ввоз которой Кабмин планирует запретить, составляет $510 млн. в год.
Державна фіскальна служба Україна як роз’яснила, як повернути помилково сплачені суми єдиного соціального внеску.
«Через зміну рахунків зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до ДФС надходять звернення від платників щодо можливості повернення коштів, які були помилково сплачені на старі рахунки», – йдеться у повідомленні.
Повернення помилково сплачених коштів здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6. Кошти повертаються у порядку календарної черговості та на підставі заяви платника про таке повернення.
У випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунок 3719 органом доходів і зборів здійснюється зарахування цих коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком, відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань платника з цього платежу.
Повернення коштів здійснюється у випадках:
1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;
2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;
3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;
4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України, на рахунок 3719.
Повернення коштів здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення коштів.
У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява подається до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.
У випадку, передбаченому підпунктом 3 пункту 5 цього Порядку, заява подається до органу доходів і зборів за місцем обліку помилково сплачених коштів у довільній формі із зазначенням суми та напрямку повернення.
Повернення помилково сплачених сум у випадках, передбачених підпунктами 3 та 4 цього Порядку, здійснюється з урахуванням положень статті 43 Податкового кодексу України та пункту 12 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Верховна Рада прийняла за основу проект Закону № 8321-д «Про фахову передвищу освіту».
Проектом Закону пропонується визначити порядок, умови, форми та особливості здобуття фахової передвищої освіти та врегулювати суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначити компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері фахової передвищої освіти.
Проектом пропонується встановити основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи фахової передвищої освіти, створити умови для поєднання освіти з виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможних фахівців для забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави.
В законопроекті сформовані основні вимоги до організації ефективного та результативного освітнього процесу, особливості забезпечення доступу до якісної фахової передвищої освіти, окреслені права та обов’язки учасників освітнього процесу тощо.
Далее
Сьогодні Окружний адміністративний суд міста Києва завершив розгляд справи за позовом до Кабінету Міністрів України щодо перерахунку пенсій колишнім працівникам органів внутрішніх справ. Про це повідомила прес-служба суду.
Суд визнав протиправним та нечинним пункт 3 Постанови КМУ від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям».
Сьогодні в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі.
Нагадаємо, у грудні 2018 року Окружний адміністративний суд міста Києва визнав нечинними обмеження у перерахунку пенсій військовим, а 5 березня 2019 рішення у справі набрало законної сили.
Далее
