CNBM обратилась в правительство с т. н. «уведомлением о намерении разрешить инвестиционный спор через процедуру переговоров» (далее «уведомление»). Это документ, предвосхищающий судебное разбирательство инвестора против государства Украина. Такое разбирательство будет начато, если стороны не придут к урегулированию проблемы в переговорном процессе. На подготовку ответа у правительства есть 6 месяцев.
«Компания «Восход Солар» стала объектом корпоративного рейдерства и силового захвата со стороны частной Финансовой компании «Веста» при поддержке либо потакании украинских правительственных органов, государственных агентств и правовой системы», — отмечается в документе.
В документе описываются этапы рейдерской атаки, в которой CNBM неоднократно публично обвиняла силовые структуры и суды, в том числе и решения об аресте счетов компании.
«Что является наиболее шокирующим, так это то, что государство Украина… предпринимает или не препятствует всем этим незаконным шагам таким образом, что это фактически ведет к экспроприации инвестиций CNBM на территории Украины через парализацию ее деятельности, доходности и любых операций», — отмечается в документе.
В компании оценивают убытки от рейдерской атаки государственных органов в интересах частной ФК «Веста» «при оптимистическом сценарии» на уровне 110 млн евро.
«CNBM в первую очередь просит государство Украина немедленно прекратить нарушения законодательства, в частности, процессы экспроприации имущества, а также восстановить благоприятный режим инвестирования, гарантированный международными соглашениями о защите инвестиций, возвратив судебные процессы в правовое русло», — отмечается в «уведомлении» в адрес Минюста.
Компания также высказала готовность обсудить сложившуюся ситуацию в режиме переговоров в соответствии с международными соглашениями.
Фабула справи №915/47/17: позивач звернувся з позовною заявою до відповідача (Миколаївської міської ради) про визнання недійсним рішення «Про розірвання договору оренди землі і скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки».
Оскаржуваним рішенням відповідач достроково в односторонньому порядку розірвав договір оренди землі з позивачем та зобов’язав позивача повернути йому земельну ділянку. Обгрунтовуючи спірне рішення, відповідач посилався на порушення позивачем екологічних умов та нецільове використання земельної ділянки, маючи на увазі, що позивач допустив зміну технічних характеристик об’єкта будівництва та побудував додатково до перелічених у договорі об’єктів ще автозаправну станцію та газозаправний пункт. Важливим є те, що на момент прийняття спірного рішення об’єкт будівництва вже був побудований позивачем та введений в експлуатацію, у тому числі позивачем було отримано містобудівні умови та обмеження забудови, всі необхідні погодження і дозволи на будівництво, включаючи проведення екологічної експертизи.
На думку відповідач та суду апеляційної інстанції, саме зміна без згоди відповідача переліку об’єктів будівництва, визначених у договорі, і стала підставою для зміни цільового призначення земельної ділянки та порушення умов договору.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, Верховний Суд у постанові від 20.06.2018 у справі №915/47/17 сформував правовий восновок, відповідно до якого зміна об’єкта будівництва на орендованій земельній ділянці, що була надана саме під будівництво у межах відповідної категорії земель, не є зміною її цільового призначення, оскільки у цьому випадку має місце лише зміна порядку використання земельної ділянки. Верховний Суд також зазначив, що у разі надання земельної ділянки в оренду під будівництво земельне законодавство не визначає об’єкт будівництва істотною умовою договору оренди земельної ділянки, тому зміна об’єкта будівництва на орендованій земельній ділянці у межах визначеної договором оренди категорії земель не вважається істотним порушенням умов договору оренди земельної ділянки.
З постановою Верховного Суду можна ознайомитись за посиланням.
Украинцев хотят обязать финансово содержать престарелых родителей. В планах — введение «нетрадиционных» алиментов. Об этом сообщил министр социальной политики Андрей Рева.
Министр отметил, что при введении «нетрадиционных» алиментов взрослые, финансово состоявшиеся дети должны будут выплачивать алименты нетрудоспособным родителям.
Согласно доводам Ревы, в 51-й статье Конституции указано, что родители обязаны содержать своих детей, которым не исполнилось 18 лет, поэтому логично ввести обратную помощь для родителей.
Одно нововведение от Минсоцполитики уже вступило в силу 6 февраля. Согласно новому документу, теперь те, у кого долг превышает размер невыплаченных алиментов за полгода, не смогут выехать за границу, а также они получат ограничение на вождение транспортным средством и оружием. Еще должников по алиментам собираются привлекать к общественно полезным работам.
Кабінет Міністрів України схвалив проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Про це пише «Урядовий портал».
Прийняття Верховною Радою України проекту акта дасть змогу врегулювати на законодавчому рівні питання видачі посвідчень постраждалим унаслідок Чорнобильської катастрофи громадянам та привести норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у відповідність до норм чинного законодавства.
Далее
В Государственный реестр регистраторов расчетных операций включены восемь новейших моделей программных/программно-технических комплексов, предназначенных для регистрации расчетных операций. Об этом сообщает пресс-служба ГФС.
Как отмечается в сообщении, в этот перечень вошли семь моделей участников экспериментального проекта и система «E-Receipt (e-Чек) электронный чек».
В основу системы «E-Receipt (e-Чек) электронный чек» положен принцип обязательной онлайн-фискализации чеков на сервере ГФС. Эта система является альтернативой традиционным РРО, ведь может применяться для регистрации расчетных операций, является бесплатной для пользователей, отметили в ГФС.
«Функциональные компоненты системы E-Receipt позволяют субъекту хозяйствования — продавцу, применяя персональные компьютеры, планшеты, смартфоны, осуществлять регистрацию расчетных операций и передавать отчетную информацию (чеки, z-отчеты) в ГФС, покупателю — просматривать информацию относительно чеков в Электронном кабинете», — говорится в сообщении.
Далее
Податкове зобов’язання несвоєчасно перерахували з вини банку: позиція КАС/ВС.
Згідно положень статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Згідно з пунктом 22.4 статті 22 цього ж Закону під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника — з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника — з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
Приписами пункту 129.6 статті 129 ПК України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що з моменту прийняття банком зобов’язання з виконання доручення клієнта на переказ коштів, платник внесків не може нести відповідальності у вигляді штрафних санкцій за невчасну сплату внесків, при умові що такий платник звернувся до банку у строк сплати цих внесків.
За наявності у платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов’язок зі сплати відповідної суми податкового (грошового) зобов’язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.
Постанова КАС/ВС від 04.04.2019 р. справа №806/5229/15.
