Уряд також ухвалив рішення щодо спрощення процедури отримання довгострокових віз для іноземних громадян для працевлаштування на території України. Про це пише «Урядовий портал».
Відтепер для оформлення віз громадяни іноземних країн зможуть подавати свої документи до Департаменту консульської служби МЗС, не виїжджаючи за межі України.
«Очікується, що це рішення збільшить привабливість України для висококваліфікованих працівників (зокрема, і для незалежних членів наглядових рад державних компаній)», – йдеться у повідомленні.
Далее
В Інформаційному бюлетені №2/2019 опубліковані нові державні будівельні норми щодо проектування громадських будівель (ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будинки і споруди. Основні положення»).
Серед іншого, новими нормами допускається проектувати вбудовані, прибудовані та вбудовано-прибудовані підземні автостоянки в громадських будинках до 5 поверхів та автоматизовані підземні автостоянки до 9 поверхів.
«Зараз у чинних будівельних нормах щодо громадських будинків немає вимог для проектування багаторівневих паркінгів, вбудованих або прибудованих до цих будівель. Тому паркінги, як правило, проектуються однорівневими, лише на одному поверсі. У той же час, у багатьох країнах Європи та світу багатоповерхові паркінги є звичайним розповсюдженим явищем і ми також маємо використовувати такі сучасні рішення. Тому під час оновлення цих ДБН допустили можливість їх проектування в Україні. Це дозволить забезпечити відвідувачів громадських закладів більшою кількістю паркомісць, не використовуючи при цьому забагато місця для організації таких парковок», – зазначив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе.
За його словами, це також дозволить гармонізувати вигляд наших міст, позбавивши вулиці та квартали від хаотично запаркованих автомобілів.
Згідно з новими ДБН, допускається проектувати вбудовані, прибудовані або вбудовано-прибудовані підземні автостоянки до громадських будинків з умовною висотою до 50 метрів включно згідно з Рекомендаціями щодо забезпечення протипожежного захисту підземних автостоянок до 5 поверхів включно. А автоматизовані підземні автостоянки – до 9 поверхів включно. При цьому, підземні автостоянки повинні бути забезпечені ліфтами або підйомниками.
Крім того, в’їзди і виїзди з підземних і підземно-наземних гаражів повинні бути віддалені від вікон житлових будинків і приміщень громадського призначення з постійним перебуванням людей, а також ділянок шкіл, інтернатів, оздоровчих та дошкільних закладів згідно з вимогами ДБН «Планування і забудова територій».
Вентиляційні шахти підземних і підземно-наземних автостоянок повинні передбачатися згідно з вимогами ВСН «Підприємства з обслуговування автомобілів» та ДБН «Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів».
Нові норми вступають в дію з 1 червня 2019 року.
Далее
Боржник звернувся до суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду, яким у 2008 році з нього було стягнуто грошові кошти за шкоду, спричинену внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Боржник зазначав, що про виконавчі листи йому стало відомо лише у 2016 році та існують обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, зокрема, те, що з березня 2015 року він бере участь в антитерористичній операції, є учасником бойових дій, зарахований до складу Національної гвардії України; отримав контузію, у зв’язку з чим проходить тривале лікування; має на утриманні неповнолітню дитину.
Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні заяви відмовили.
Суд першої інстанції зазначив, що судове рішення не виконується протягом майже 10 років, а обставини, на які покликається боржник в обґрунтування поданої заяви, не є винятковими, тобто такими, що відповідно до закону ускладнюють виконання рішення.
Апеляційного суд виходив з того, що виконання судового рішення у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. А військові дії та проведення антитерористичної операції не є обставинами, які ототожнюються з поняттям стихійне лихо або інші непереборні обставини, з якими законодавець пов’язує можливість відстрочки виконання судового рішення.
Касаційний цивільний суд Верховного Суду також не знайшов підстав для задоволення заяви боржника.
Верховний Суд роз’яснив, що відстрочка виконання рішення суду — це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому.
Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.
При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об’єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Далее
Позивач звернувся до суду з позовом до міської ради, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення, на підставі якого надано пільги щодо плати за землю на території міста, звільнивши від цієї сплати окремі підприємства. Позивач стверджував, що оскаржуване рішення, яким надано пільги з плати за землю, призводить до незаконного зменшення доходів місцевого бюджету, зменшення комунальної власності і, як наслідок, – порушує права та інтереси позивача як члена міської громади.
Суди першої та апеляційної інстанції у задоволенні позову відмовили.
Залишаючи ці рішення без змін, Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2019 року у справі № 522/3665/17 сформулював загальні підходи до визначення законного інтересу як предмета судового захисту в адміністративному судочинстві.
Верховний Суд дійшов висновку, що судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, якому властиві такі ознаки:
— має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання;
— пов’язаний із конкретним матеріальним або нематеріальним благом;
— є визначеним – благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним, у позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає;
— є персоналізованим (суб’єктивним) – тобто належить конкретній особі (позивачу);
— суб’єктом порушення позивач вважає суб’єкта владних повноважень.
Обставинами, що свідчать про очевидну відсутність у позивача законного інтересу (а отже, й матеріально-правової заінтересованості), є:
— незаконність інтересу – його суперечність Конституції, законам України, принципам права;
— не правовий характер вимог – вимоги не породжують правових наслідків для позивача;
— встановлена законом заборона пред’явлення позову на захист певного інтересу (наприклад, заборона оскаржувати рішення дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя особою, яка подала скаргу на суддю);
— коло осіб, які можуть бути позивачами, прямо визначено законом, і позивач до їх числа не належить (це свідчить про відсутність матеріальної правоздатності);
— позивач звернувся за захистом інтересів інших осіб – держави, громади, фізичної або юридичної особи без відповідних правових підстав або в інтересах невизначеного кола осіб.
Суд дійшов висновку, що у разі встановлення обставин, що свідчать про очевидну відсутність законного інтересу (матеріально-правової заінтересованості), адміністративний суд не має юрисдикції для розгляду справи і відмовляє у відкритті адміністративного провадження.
Якщо ж очевидних ознак відсутності матеріально-правової заінтересованості на стадії відкриття провадження не встановлено, суд, за наявності інших законних передумов, відкриває провадження. Якщо очевидні ознаки відсутності матеріально-правової заінтересованості виявлені після відкриття провадження, суд має право закрити провадження.
Оскільки йдеться про обмеження доступу до судочинства, очевидність відсутності у позивача законного інтересу повинна бути поза межами обґрунтованого сумніву. Якщо такий сумнів є, він повинен тлумачитися на користь позивача, а отже у цьому випадку суд повинен розглянути справу по суті. Це питання повинно вирішуватися, насамперед, судом першої інстанції, який має широку дискрецію.
Позивач повинен довести, що він є потерпілим від порушення з боку суб’єкта владних повноважень, зокрема має місце безпосередній негативний суттєвий вплив порушення на позивача або обґрунтована ймовірність негативного впливу на позивача у майбутньому.
З’ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується. Відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення.
Постанова Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 522/3665/17 – http://reyestr.court.gov.ua/Review/80167902.
Фабула судового акту: В деле, №646/3972/16-ц Верховный Суд в составе коллегии судей Первой судебной палаты Кассационного гражданского суда установил, что заключая оспариваемый договор дарения, даритель и одариваемый были осведомлены о наличии спора о квартире и о существовании решения суда, которым было прекращено право собственности дарителя на 1/6 часть спорного имущества, следовательно, могли предвидеть негативные последствия для себя в случае вступления этого решения в законную силу.
Согласно прецедентной практике Европейского суда по правам человека, которая является источником права (статья 17 Закона Украины «О выполнении решений и применении практики ЕСПЧ»), статья 1 Протокола к Конвенции о защите прав человека и основных свобод подлежит применению для защиты правомерных ожиданий в отношении определенного положения вещей (в будущем), поскольку их можно считать составной частью имущества.
Законные ожидания рассматриваются как элемент правовой определенности, в том числе и тогда, когда речь идет о защите законных ожиданий относительно осуществления права собственности. Характеристика ожиданий как легитимных сочетает в себе их законность, которая обусловлена реализацией лицом надлежащему лицу субъективного права, а также их обоснованность, то есть обусловленную законом рациональность ожиданий участников общественных отношений.
В соответствии с частями второй-четвертой статьи 13 ГК Украины при осуществлении своих прав лицо обязано воздерживаться от действий, которые могли бы нарушить права других лиц. Не допускаются действия лица, совершаемые с намерением причинить вред другому лицу, а также злоупотребление правом в иных формах. При осуществлении гражданских прав лицо должно придерживаться моральных основ общества.
Следовательно, заключение договора, по своему содержанию противоречит требованиям закона, поскольку он не направлен на реальное наступление обусловленных им правовых последствий, что является нарушением части первой и пятой статьи 203 ГК Украины, и по правилам статьи 215 настоящего Кодекса является основанием для признания его недействительным.
Далее
1 квітня 2019 року завершиться новий етап подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік, який розпочався 1 січня. Про це нагадує прес-служба Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» державні службовці, інші суб’єкти декларування, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, яку визначає Національне агентство, при цьому система з кожним новим етапом працює краще.
Для правильного та швидкого заповнення е-декларації потрібно:
перевірити адресу електронної поштової скриньки, яка вказана у персональному кабінеті Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
перевірити термін дії та працездатність Вашого електронного цифрового підпису для роботи з реєстром. Для отримання інформації про термін дії ЕЦП необхідно завантажити посилений сертифікат особистого ЕЦП з веб-сайту акредитованого центру сертифікації ключів (далі – АЦСК), у якому отримано ЕЦП. Після цього натиснути на сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші та у вікні, яке відкриється, переглянути термін дії сертифікату ЕЦП. Якщо термін дії сертифікату сплинув, скористатись ЕЦП неможливо. У такому разі вам необхідно звернутись до АЦСК та отримати новий ЕЦП.
Після отримання нового ЕЦП необхідно зайти на сторінку входу до реєстру https://portal.nazk.gov.ua/login і скористатись посиланням: «Я загубив/змінив свій приватний ключ». У полі «Поточна електронна адреса» потрібно вказати електронну поштову скриньку, з якою зареєстрований декларант в Реєстрі, та натиснути кнопку «Вислати код для відновлення». На вказану поштову скриньку надійде лист «Зміна ЕЦП | ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ДЕКЛАРАЦІЙ». Для зміни ЕЦП необхідно перейти за посиланням у листі, після цього у полі АЦСК обрати акредитований центр сертифікації ключів, у якому отримано новий ЕЦП, обрати файл нового ЕЦП, вказати пароль від нового ЕЦП та натиснути кнопку «Змінити ЕЦП». Після успішного виконання вказаних дій з’явиться повідомлення про розгляд поданої заявки. Заявки на зміну ЕЦП розглядаються протягом 1 доби у робочий час.
