Президент Петро Порошенко має намір взяти участь в обговоренні ініціатив щодо діяльності ФОП, які сплачують єдиний податок, з метою не допустити утисків в роботі підприємців, зокрема ІТ-сектору, який працює за цією системою оподаткування. Про це Глава держави сказав під час виступу на Раді регіонального розвитку Львівщини.
«Принагідно хочу сказати, що пропозиція Міністерства соціальної політики внести поправки до Трудового кодексу, які могли би обмежити діяльність ФОПів на єдиному податку взагалі і в IT-галузі зокрема – це робоча ініціатива самого міністерства. Уряд це рішення не приймав. Президент його не бачив», — зазначив він.
За словами Глави держави, Міністерство як орган, який відповідає за наповнення Пенсійного фонду, має шукати шлях легалізації трудової зайнятості. «Але ми найближчим часом ретельно обговоримо модель, яку вони зараз запропонували. Вона ще не розглядалася на Кабміні. І в моїх планах взяти активну участь в обговоренні цього, для того щоб ІТ-сектор як наш пріоритет відчував себе захищеним. Це є моє президентське слово», — наголосив Петро Порошенко.
Глава держави підкреслив: «Це не означає, що цим не треба займатися. Але ми просто маємо знайти інші способи як виводити зарплати з тіні, як легалізувати зайнятість, як наповнювати Пенсійний фонд».
Далее
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду переглядав судові рішення у кримінальному провадженні за обвинувачення осіб у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України.
Вироком суду осіб було засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк сім років із конфіскацією однієї четвертої частини майна, що належить їм на праві власності.
Апеляційний суд залишив вирок суду першої інстанції без змін.
Прокурор звернувся до суду касаційної інстанції зі скаргою, у якій зазначав, зокрема, про те, що апеляційний суд залишив поза увагою допущені судом першої інстанції порушення вимог ч. 2 ст. 416 Кримінального процесуального кодексу України, якою передбачено особливості нового розгляду судом першої інстанції після скасування вироку, внаслідок чого особам було посилено покарання.
ВС вирок та ухвалу судів змінив.
Суд касаційної інстанції зазначив, що висновок місцевого суду про доведеність винуватості осіб у розбої, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, ґрунтується на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, підтверджених доказами, які було безпосередньо досліджено.
Поряд з цим, суд визнав обґрунтованими доводи прокурора про порушення місцевим судом вимог ч. 2 ст. 416 КПК.
Відповідно до ч. 2 ст. 416 КПК при новому розгляді в суді першої інстанції допускається застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв’язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання.
ВС роз’яснив, що у цьому випадку законодавець встановлює дві обов’язкові умови, за яких допускається погіршення правового становища обвинуваченого під час нового розгляду кримінального провадження:
— якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника (умова щодо суб’єкта апеляційного оскарження, за скаргою якого було скасовано вирок);
— якщо вирок було скасовано у зв’язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання (умова щодо підстави скасування вироку).
ВС звернув увагу на конструкцію норми ч. 2 ст. 416 КПК, сформульованої як виняток із загального правила про недопустимість погіршення правового становища обвинуваченого під час нового судового розгляду внаслідок застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання.
ВС дійшов висновку, що, вживаючи у тексті ч. 2 ст. 416 КПК термін «новий судовий розгляд», законодавець не пов’язує його виключно з тим вироком суду першої інстанції, у зв’язку зі скасуванням якого здійснюється цей судовий розгляд.
Далее
Процедура набуття права користування земельною ділянкою має бути спрощена. Без унесення концептуальних змін до законодавства неможливо забезпечити стабільні та прогнозовані умови землекористування, вважають народні депутати.
Тож на розгляд Верховної Ради було подано проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері землекористування» (№10049). Метою документа є усунення невиправданих адміністративних перепон. Зокрема, ідеться про підвищення прозорості відносин органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, землекористувачів.
Кабмин принял меры к усовершенствованию системы защиты прав лиц с инвалидностью.
Соответствующее постановление № 112 принято на заседании Правительства 20 февраля 2019 года.
В частности, внесены изменения в Положение о Правительственном уполномоченном по правам лиц с инвалидностью. Решением предусмотрено создать должность представителя Правительственного уполномоченного в областных, Киевской и Севастопольской городских государственных администрациях.
Указанный представитель Правительственного уполномоченного назначается на должность с заключением трудового договора с руководителем аппарата соответствующей областной, Киевской, Севастопольской городской госадминистрации по предоставлению Правительственного уполномоченного.
На должность представителя Правительственный уполномоченный может быть назначен гражданин Украины, имеющий высшее образование и опыт работы в сфере защиты прав и законных интересов лиц с инвалидностью.
Источник: сайт «ЮРЛИГА»
Далее
Лицензионные условия пользования радиочастотным ресурсом Украины дополнены видами условий пользования полосами радиочастот.
Соответствующее решение НКРСИ от 26.12.2018 № 668 вступает в силу со дня его официального опубликования.
В частности, вводятся условия пользования полосами радиочастот Л01, Л02 и Л03 — пользование любым каналом с соответствующей шириной полосы излучения на основании лицензии на пользование радиочастотным ресурсом Украины во всей выделенной полосе радиочастот неограниченным кругом пользователей для построения телекоммуникационных сетей, обеспечивающих беспроводной доступ к Интернету (RLAN), внутри и снаружи помещений при условии использования радиооборудования с адаптивным выбором свободного канала и методов ослабления влияния вредных помех в условиях общего пользования полосами радиочастот с применением технологий, способных обеспечить эффективное использование радиочастотного ресурса.
Операторам, у которых в лицензии будет указано условие Л03, не нужно получать дополнительные разрешения на эксплуатацию радиоэлектронных средств.
Далее
Особа виграла судову справу за позовом до банку про поновлення на роботі. Позивач двічі подавав заяву до банку про поновлення його на посаді відповідно до рішення суду, проте листом банк повідомив, що рішенням суду не скасовано наказ про звільнення та звільнення не визнано незаконним.
Після цього позивач знову звернувся до суду, але вже із заявою про стягнення з банку середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду відповідно до статті 236 КЗпП України.
Суди першої та апеляційної інстанцій таку заяву задовольнили. Суди зазначили, що затримка виконання рішення суду сталася саме з вини банку.
Банк звернувся до суду касаційної інстанції та просив скасувати ухвали судів попередніх інстанцій, оскільки такі постановлено в порушення статті 236 КЗпП України та статті 76 Закону України «Про виконавче провадження».
Позиція банку полягала в тому, що рішення про поновлення особи на роботі підлягало виконанню в порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», стаття 19 якого (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) передбачала відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача. Проте, цих дій позивач не здійснив. Зазначеним законом встановлено процедуру негайного виконання судових рішень, а тому саме після відкриття виконавчого провадження та невиконання рішення банком можна було б стверджувати про затримку з боку банку у його виконанні.
Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду касаційну скаргу банку не задовольнив, а таку позицію відповідача визнав безпідставною.
Суд зазначив, що відповідно до статті 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, підлягає негайному виконанню.
ВС роз’яснив, що негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєвоважливих прав та інтересів громадян і держави.
Обов’язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства, а тому, з огляду на принцип загальнообов’язковості судових рішень судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов’язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.
ВС зауважив, що належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов’язків.
Далее
