Эта норма считается одной из ключевых в антикоррупционном законодательстве последних лет и важным элементом реформы, которую власти проводили под пристальным вниманием Запада. По этой статье расследуется несколько резонансных дел, в которых фигурируют чиновники от нынешней власти и народные депутаты.
Конституционный суд Украины на закрытом заседании во вторник признал неконституционной статью Уголовного кодекса Украины о незаконном обогащении, сообщили несколько высокопоставленных собеседников. На данный момент пока КС не обнародовала официальную информацию об этом решении.
Далее
Большая Палата Верховного Суда при рассмотрении дела № 826/15700/17 пришла к выводу, что спор об отмене распоряжения районной гос администрации (принятом во исполнение решения Киеврады) относительно передачи объектов жилищного и нежилого фонда территориального общества города, в частности дома, в котором проживает истица, на праве хозяйственного ведения обслуживающему коммунальному предприятию подлежит рассмотрению в порядке гражданского судопроизводства.
Постановлением от 12 декабря 2018 года оставлены без изменений решения низших административных судов, какие постановили, что спор об обжаловании распоряжения Днепровской райгосадминистрации относительно передачи многоквартирного дома в управление коммунальной управляющей компании не рассматривается в порядке административного судопроизводства.
Истица считает, что передача дома, в котором она проживает, на праве хозяйственного ведения КП «Управляющая компания из обслуживания жилищного фонда Днепровского района г. Киева» изменяет ее право на владение, использование и распоряжение недвижимым имуществом, поскольку обслуживающая компания обесценивает ее имущество, используя его для получения прибыли.
Кроме того, Управляющая компания приобрела право на обращение в суд о взыскании задолженности за содержание домов, сооружений и придомовых территорий.
Большая Палата разъяснила, что на основании части первой статьи 21 ГК суд признает незаконным и отменяет правовой акт индивидуального действия, выданный органом государственной власти, органом власти АР Крым или органом местного самоуправления, если он противоречит актам гражданского законодательства и нарушает гражданские права или интересы. Таким образом, признание незаконными решений субъекта властных полномочий может быть способом защиты гражданского права или интереса.
Следовательно, если нарушение своих прав человек видит в последствиях, вызванных решением, действием или бездеятельностью субъекта властных полномочий, которые он считает неправомерными, и эти последствия привели к возникновению, изменению или прекращению гражданских правоотношений, имеют имущественный характер или связаны с реализацией его имущественных или личных неимущественных интересов, то признание незаконными (противоправными) таких решений является способом защиты гражданских прав и интересов.
«Поскольку спор по этому делу возник между Днепровской РГА, которая осуществляет управление имуществом территориального общества города Киева, и жительницей дома АДРЕС_1 ЛИЦО_3 в связи с нарушением ее гражданских прав на пользование принадлежащим ей недвижимым имуществом, Большая Палата Верховного Суда пришла к заключению, что этот спор является гражданско-правовым и защита прав истца в суде должна происходить по правилам гражданского судопроизводства», — отмечено в постановлении.
Отметим, что согласно решению Конституционного Суда Украины и в соответствии с нормами Гражданского кодекса, многоквартирные дома (включительно с подвалами, крышами, техническими помещениями, лифтами и тому подобное) являются общей совместой собственностью жителей. Дом, в котором приватизирована хотя бы одна квартира, не может находиться в коммунальной или хозяйственной собственности.
Защитить свои права можно, отслеживая регистрационные действия относительно принадлежащей вам недвижимости. Зарегистрировавшись на сервисе СМС-маяк, вы мгновенно получите сообщение об изменении статуса объектов в Государственном реестре вещных прав на недвижимое имущество. Расширенная версия обеспечивает информирование физических и юридических лиц о поданных регистратору заявках на проведение любых регистрационных действий относительно их объектов недвижимого имущества.
Далее
Государственная регуляторная служба выступила категорически против инициативы Минсоцполитики относительно перевода сотрудников, работающих как ФЛП на трудовые договоры, принимая во внимание риски для экономики Украины.
В ГРС отмечают, что наряду с решением проблемных вопросов экономического и социального благосостояния Украины, предложенные нормы могут оказаться опасными для предпринимателей в разных видах деятельности, которые реализуют свои способности в наиболее удобный и доступный для них способ. Речь идет не только о сфере ІТ, но и о фрилансе, консалтинге, аутсорсинге и др.
Существуют риски снижения конкурентоспособности из-за роста налогов, переезда украинских специалистов на работу за границу, уменьшения налоговых поступлений в местные бюджеты.
В ГРС обратили внимание и на предложенное расширение полномочий Гоструда. В проекте идет речь о том, что факт наличия трудовых отношений устанавливается инспектором труда по результатам проверки.
В службе разъясняют, что в случае не опровержения презумпции правомерности договора все права, приобретенные сторонами, должны беспрепятственно осуществляться, а созданные обязанности подлежат исполнению.
Недействительной является сделка, недействительность которой установлена законом (ничтожная сделка). Если недействительность правовой сделки прямо не установлена законом, но одна из сторон или другое заинтересованное лицо отрицает ее действительность на основаниях, установленных законом, такая сделка может быть признана судом недействительной (оспариваемая правовая сделка).
В статье 204 ГКУ закреплена презумпция правомерности правовой сделки. То есть, совершенная сделка считается правомерной, порождает, изменяет или прекращает гражданские права и обязанности, пока эта презумпция не будет опровергнута, в частности, на основании решения суда, которое вступило в законную силу.
Поэтому в ГРС считают, что нормы законопроекта нарушают базовые положения Гражданского кодекса.
С прогнозируемыми потерями для экономики, которые может повлечь указанная инициатива, можно ознакомиться на сайте ГРС.
27 февраля в ГРС состоится общественное обсуждение этой инициативы Минсоцполитики.
Далее
Міністерство внутрішніх справ України запустило онлайн сервіс — інформаційно-аналітичний портал «Вибори 2019». Про це під час брифінгу заявив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
«Публічність виборчого процесу, страшний сон фальсифікатора, сьогодні він став реальністю. Ми запускаємо новий онлайн сервіс — інформаційно-аналітичний портал «Вибори 2019». Тепер кожен охочий може дізнатися про точну кількість порушень виборчого законодавства, складені адміністративні протоколи та відкриті кримінальні виробництва. Все з докладним описом і судовими рішеннями, якщо вони є», – сказав Арсен Аваков.
За словами очільника МВС, доступ до системи є 24 години на добу, сім днів на тиждень за посиланням http://vybory2019.mvs.gov.ua/.
«Наприклад, кожен хто буде моніторити цю систему, зможе подивитися загальну кількість порушень залежно від статей КПК та адміністративного кодексів, ознайомитися з даними про зафіксовані події за датою і їх процентному співвідношенні по містах і населених пунктах, за допомогою «тайм-лайну» можна розширювати /звужувати часовий діапазон, побачити кількість скоєних правопорушень в конкретний день виборчого процесу з докладною розшифровкою. Це допомагає проаналізувати «пікові дати». 100% прозорість і чесність виборчого процесу – щоденна філософія нашої роботи. Чим ближче до виборів – тим більше порушень ми швидше за все будемо фіксувати», – сказав Арсен Аваков.
«Ми в подальшому будемо розвивати цей ресурс. На офіційному порталі розміщена коротка фабула, після переходу відкривається меню карти. Ми виділяємо наступні категорії – адміністративні порушення, кримінальні, інші події і не кваліфіковані. В подальшому, статус некваліфікованих змінюється. Всі порушенні фіксуються на карті, користувач може вибрати дату, або подивитися загальну кількість. Вся інформація на ресурсі де персоналізована», — зазначив начальник департаменту інформатизації МВС Ігор Бондаренко.
«Ми не публікуємо тут інформацію, що може вплинути на хід слідства, однак те, що ми публікуємо кількість та склад злочинів дасть нам додатковий інструмент суспільного контролю. Крім того, таким чином ми даємо інструмент для професійних аналітиків», – додав Арсен Аваков.
Далее
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України оновлює державні будівельні норми щодо проектування судів (ДБН В.2.2-26-2010 «Суди»). Про це йдеться на сайті Мінрегіону.
Відтак планується вивчити доцільність проектування у цих установах публічного простору (холів, вестибюлів, вхідної групи тощо) у форматі open space.
«Сьогодні на формат відкритого простору без стін та перегородок, так званий open space, переходять більшість державних та інших адміністративних установ. І це правильно, адже так вони стають відкритішими і прозорішими у своїй діяльності для людей. Публічний простір судів теж може таким бути. Наразі ми плануємо вивчити міжнародний досвід, де і як це вже працює у світі», – зазначив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Лев Парцхаладзе.
Він також підкреслив необхідність впровадження в будівлях та приміщеннях судів обов’язкового безбар’єрного доступу для всіх груп маломобільного населення, у тому числі, людей з інвалідністю, а також створення належних умов для відвідувачів з маленькими дітьми – передбачення спеціальних дитячих кімнат або ігрових зон (так званих baby room).
Державні будівельні норми (ДБН) – обов’язкові до виконання нормативні акти, які використовуються під час проектування нових та реконструкції існуючих будівель, кварталів, мікрорайонів відповідно до їх призначення.
Далее
Позивач вказувала на те, що її чоловік без її згоди уклав договір купівлі-продажу квартири, не зважаючи на те, що квартира є спільною сумісною власністю подружжя, та просила визнати недійсним такий договір.
Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову відмовили. Суди виходили з того, що укладення одним із подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо судом буде встановлено, що той з подружжя, який уклав договір щодо спільного майна та третя особа — контрагент за таким договором, діяли недобросовісно, зокрема, що третя особа знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності, і що той з подружжя, який укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя.
У даному випадку суди вказали на те, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про недобросовісність дій покупця, її обізнаність про форму власності та сімейний стан продавця, а тому суди дійшли висновку про відсутність підстав вважати наявність недобросовісності її дій на момент укладення оспорюваного правочину.
Верховний Суд не погодився з таким висновком судів попередніх інстанцій, а договір визнав недійсним (постанова від 30.01.2019 у справі № 522/17826/16-ц).
Суд касаційної інстанції зазначив, що висновки судів, що відсутність письмової згоди позивача на розпорядження майном, не може бути підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного іншим із подружжя суперечать вимогам законодавства.
Згідно з частиною третьою статті 65 Сімейного кодексу України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.
Відповідно до частини четвертої статті 369 ЦК України правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.
ВС нагадав про правовий висновок Великої Палати від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18), відповідно до якого Верховний Суд відійшов від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1622цс15, від 27 січня 2016 року у справі №6-1912цс15 та від 30 березня 2016 року у справі № 6-533цс16 про те, що укладення одним із подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо судом буде встановлено, що той з подружжя, який уклав договір щодо спільного майна, та третя особа — контрагент за таким договором, діяли недобросовісно, зокрема, що третя особа знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності, і що той з подружжя, який укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя.
Далее
